Практично-прикладні методи дослідження масової комунікації

Що стосується методів дослідження масової комунікації в практично-прикладному аспекті, то сюди можна віднести: спостереження за масово-комунікативними ситуаціями та приватними комунікативними актами; експерименти («польові» та лабораторні) з учасниками комунікації; опис СМЯ в їх історичному розвитку і виявлення їх функцій; системно-теоретичний аналіз комунікативних актів або функціонування СМЯ в суспільстві.

Дослідження масової комунікації може також використовувати методи різних соціогуманітарних наук, наприклад, методи дослідження фокус-груп, анкетування та опитування аудиторії ЗМК - із соціології; методи бесіди з комунікаторами і реципієнтами - з соціолінгвістики та ін

Особливо важливий метод дослідження масової комунікації в метатеорії комунікації - системно-теоретичний аналіз, що складається з чотирьох рівнів.
На першому рівні системно-теоретичного аналізу дослідник повинен дати характеристику структурних елементів, складових організацію приватного масово-комунікативного процесу або всієї системи масової комунікації, встановити їх взаємозв'язок з усією структурою даного суспільства. На другому рівні - встановити механізм і особливості взаємодії елементів усередині системи, що досліджується. На третьому рівні - виявити функції досліджуваної системи по відношенню до зовнішнього середовища. На четвертому рівні - зібрати воєдино типологічні характеристики досліджуваної системи та встановити зміст і значення транслюється і прийнятої масової інформації виходячи з функцій цієї системи та масштабів її впливу на суспільство в цілому.

СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Різні підходи до розуміння структури масової комунікації та її функціонуванню відображені в моделях - узагальнених схемах, які представляють в описовій та / або графічній формах основні компоненти масової комунікації та їх зв'язки. При всій різноманітності моделей кожна містить в якості обов'язкових компоненти, які були представлені в моделі комунікативного акту, розробленої в 1948р. американським політологом Г. Лассуелл. У цій моделі керування представлена ​​як односпрямований, лінійний процес: хто повідомляє - що - на якому каналі - кому - з яким ефектом.

Масова інформація - це соціальна інформація, що передається широких аудиторій, розосередженим в часі і просторі за допомогою штучних каналів.
Природа масової інформації безпосередньо залежить від характеру діяльності людей в різних соціальних сферах. При цьому соціальна інформація поділяється на відображають її специфіку підвиди - економічна, політична, художня, релігійна, і ін

Соціальний характер циркулює в суспільстві масової інформації обумовлений наступними факторами, що визначають її сутність та специфіку: зміст (як дана інформація відображає суспільні процеси); суб'єкт використання і призначення (як дана масова інформація використовується людьми в чиїх-небудь інтересах); специфіка обігу (як дана інформація добувається, фіксується, обробляється і передається).

Цілі масової інформації визначаються через суб'єкта, що використовує дану інформацію; через призму самої масової інформації; через завдання, які передбачається вирішити за її допомогою. В умовах існування соціальної організації будь-яка соціальна інформація має пряму або опосередковану мету - управління суспільством або його підсистемами, спільнотами, осередками і т.д.
Кількісна характеристика масової інформації - міра її споживання і засвоєння, що залежить від часу, який відводиться індивідом або групою на контакти з CMК, а також від індивідуальних особливостей реальних споживачів.

Цінність масової інформації базується на наступних принципах:

· Діалектичну єдність її кількісних та якісних характеристик;

· Органічний взаємозв'язок і взаємозалежність всіх видів масової інформації, що циркулюють в суспільстві;

· Постулирование ефективності інформаційних процесів, що задовольняють потреби одержувачів інформації;

· Наявність об'єктивної сторони при оцінці масової інформації (коли цінність розглядається як властивість самої інформації);

· Наявність суб'єктивної сторони при її оцінці, оскільки цінності відображають погляди індивідів і не мають сенсу без їх прихильників.

Date: 2015-07-23; view: 390; Нарушение авторских прав