Розкрийте зміст споживчого кредиту: суть, суб’єкти, значення, стан та перспективи розвитку в Україні

Споживчий кредит – це кредит, який надається тільки в національній валюті фізичним особам резидента на придбання споживчих товарів і послуг.

Суб'єктами споживчого кредиту є фізичні особи (позичальники), в ролі кредиторів виступають банки, установи небанківського типу, торговельні організації. До споживчого кредиту належить кредит у ломбардах, що надають позички під заставу предметів особистого використання і домашнього вжитку. У разі непогашення позички ломбард виставляє закладене майно на продаж. При всіх своїх позитивних рисах споживчий кредит має і деякі недоліки. Легкість отримання та швидке задоволення потреб провокує в деяких осіб бажання отримати надмірну кількість споживчих позичок. Коли ці борги досягають значних обсягів, виникають серйозні труднощі з їх поверненням. Крім того, купівля населенням споживчих товарів у кредит обходиться дорожче, ніж при оплаті товарів готівкою.

При різкому спаді виробництва в промисловості України в кризовий період та практичній відсутності національного виробництва технічно-складних сучасних побутових приладів і автомобілів, розширення споживчого кредитування в Україні є процесом створення ринку попиту на іноземну продукцію на території України за рахунок кредитування населення України іноземним капіталом через дочірні транснаціональні банки. Такий механізм споживчого кредитування в Україні і створює, згідно заявам Національного банку України, незабезпечений внутрішніми доходами населення попит на „іноземні” споживчі кредити, які практично „вимивають” національний дохід України в іноземні економічні системи, забезпечуючи розвиток їх промисловості
Таким чином, введення довідок про реальні оподатковані доходи громадян як основу процесу споживчого кредитування та законодавче обмеження сум споживчого кредитування відповідним розміром доходів за період кредитування є основним напрямком економічного підходу до розробки Закону України „Про споживче кредитування”, який повинен зупинити механізм незабезпеченого доходами громадян України споживчого кредитування, оскільки механізм застави придбаного товару має інфляційний характер та направлений на створення „кризи переспоживання” в Україні і нестабільності роботи банківської системи України.
У більшості країн світу кредитори (банки, фінансові компанії, компанії-емітенти кредитних карт, інвестиційні компанії, торгові компанії, що надають комерційні кредити) на постійній основі обмінюються інформацією про платоспроможність позичальників через кредитне Агентство (бюро).
Впровадження інформаційних систем бюро кредитних історій дозволяє на ринку споживчого кредитування фізичних осіб:
- суттєво знизити витрати банку на ідентифікацію ризику кредитування споживача на окремому місці продавця кредитних продуктів банку, особливо коли це місце розташоване безпосередньо в точці торгівлі предметами та послугами, які кредитуються банком;
- централізувати та проводити об’єктивний контроль умов кредитування в теріторіально відокремлених відділеннях та “банківських” кіосках з мінімальними вимогами до аналітичних здібностей кредитного інспектора;
- впровадити технологію “самокредитування” через банкоматні системи, тобто автоматизувати процес споживчого кредитування у відсутності банківського персоналу.

Date: 2015-07-23; view: 295; Нарушение авторских прав