Підготовка справ до судового розгляду та її значення. Попереднє судове засідання, його мета і процесуальний порядок проведення

Після прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі розпочинається підготовка цивільної справи до судового розгляду – одна із обов’язкових стадій цивільного процесу. Мета цієї стадії полягає у сприянні охороні прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб шляхом створення умов для забезпечення правильного та своєчасного вирішення справи й ухвалення у ній законного і обґрунтованого рішення.

Завданнями підготовки є:

1) створення можливостей для врегулювання спору до судового розгляду, в тому числі примирення сторін;

2) визначення характеру спірного правовідношення та матеріальної норми права, яка підлягає застосуванню;

3) визначення предмета доказування, тобто фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи;

4) визначення складу учасників процесу у справі, їх процесуального становища та способів забезпечення своєчасної явки цих суб’єктів в судове засідання;

5) з’ясування кола доказів, необхідних для вирішення справи та забезпечення їх своєчасного надання;

Виконання цих завдань досягається шляхом вчинення комплексу процесуальних дій судді та інших учасників процесу(глава 3 розділу ІІІ ЦПК), які складають зміст стадії підготовки справи до судового розгляду.

Суддя призначає попереднє судове засідання, веде його, ухвалює судове рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення між сторонами мирової угоди, здійснює переважну більшість процесуальних дій по підготовці справи до судового розгляду, передбачених ст.ст. 127, 130 ЦПК. Водночас, в умовах реформування принципу змагальності обов’язок щодо здійснення підготовки справи до судового розгляду та виконанню її завдань частково лягає на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі та їх представників (ст. 38 ЦПК). Так, сторони та особи, які беруть участь у справі, на цьому етапі судочинства можуть заявляють клопотання, висловлюють свою позицію по всім питанням, що виникають. Сторони можуть укладати мирову угоду і, тим самим, припинити спір, не доводячи справу до судового розгляду. Особливе значення підготовка справи до судового розгляду набуває щодо формування доказової бази у справі, адже відповідно до ст. 131 ЦПК сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання.

На стадії підготовки виконують свої процесуальні обов’язки й інші учасники цивільного процесу (свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі тощо). Наприклад, у випадку порушення справи особою або щодо особи, яка не володіє мовою судочинства, при підготовці справи як і під час судового розгляду не обійтися без участі перекладача.

Разом з тим, роль кожного з учасників процесу при підготовці справи до судового розгляду взагалі, та при проведенні попереднього судового засідання зокрема, не однакова. Враховуючи вищевикладене, процесуальні дії, що складають зміст стадії підготовки, за суб’єктом здійснення, можна поділити на три групи:

1) процесуальні дії судді по підготовці справи;

2) процесуальні дії осіб, які беруть участь у справі;

3) процесуальні дії осіб, які сприяють здійсненню правосуддя.

Таким чином, підготовка справ до судового розгляду – обов’язкова стадія цивільного процесу, яка являє собою сукупність процесуальних дій учасників процесу, спрямованих на з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду та на забезпечення своєчасного та правильного розгляду та вирішення цивільної справи.

Попереднє судове засідання вважається процесуальної формою реалізації стадії провадження справі до судового розгляду, так само як судове засідання вважається процесуальною формою реалізації стадії судового розгляду

1. Перша частина попереднього судового засідання - підготовча частина. її метою є перевірка наявності умов, які необхідні для розгляду справи у попередньому судовому засіданні. Як і судове засідання попереднє судове засідання починається з його відкриття і оголошення головуючим, яка справа розглядатиметься (ч. 1 ст. 163 ЦПК).

2. Далі, суддя звертається до секретаря судового засідання з пропозицією доповісти, хто з викликаних у справі осіб з'явився у попереднє судове засідання, чи вручено судові повістки тим, хто не з'явився, та повідомити причини їх неявки, якщо вони відомі.

3. Після цього суд встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників.

4. Головуючий оголошує склад суду, а також прізвища перекладача (якщо такий є), секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх право заявляти зазначеним особам відводи, на підставах, визначених статтями 20-25 ЦПК.

5. Після розв'язання питання про відводи головуючий у порядку ст. 167 ЦПК роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права і обов'язки

6. Після запитання осіб, які беруть участь у справі, чи зрозумілі їм їх процесуальні права і обов'язки, судом у такий самий спосіб розглядаються заяви і клопотання зазначених осіб

7. Після вирішення заявлених клопотань суддя переходить до другої частини попереднього судового засідання -врегулювання спору до судового розгляду, метою якої є примирення сторін та/або з'ясування умов припинення подальшого руху справи внаслідок розпорядчих дій сторін. Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 130 ЦПК для врегулювання спору до судового розгляду суд з'ясовує: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду (якщо це допустимо у відповідній справі) або передати справу на розгляд третейського суду.

8. У разі якщо врегулювання спору до судового розгляду не відбулось, суддя переходить до третьої частини попереднього судового засідання - підготовки справи до судового розгляду, метою якої є забезпечення правильного та швидкого вирішення справи у судовому засіданні. З цією метою суд вчиняє комплекс дій, передбачених частиною 6 ст. 130 ЦПК.

Нарешті, останньою четвертою частиною попереднього судового засідання є постановлення підсумкової ухвали за наслідками проведення попереднього судового засідання. Зміст такої ухвали може бути двояким.