Поняття та значення судового розгляду. Частини судового розгляду. Підготовча частина судового розгляду

Стадія судового розгляду займає центральне місце серед інших стадій цивільного процесу, оскільки саме в цій стадії реалізуються загальні для всього цивільного судочинства завдання та цілі.

Судовий розгляд є тією стадією процесу, в якій найбільш повно дістають вияв усі принципи цивільного судочинства, а саме: усність, безпосередність, гласність, незалежність суддів і підпорядкування їх тільки закону, рівність усіх учасників процесу перед законом, змагальність і диспозитивність тощо. Значення судового розгляду визначається змістом діяльності суду і виконуваних ним на цій стадії функцій. Саме в цій стадії процесу суд досліджує і оцінює докази, встановлює фактичні обставини справи, визначає права та обов'язки сторін і, як правило, ухвалює рішення іменем України.

У постанові Пленуму ВСУ "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 р. № 2 (далі - постанова ВСУ від 12.06.2009 р. № 2) зазначається, що при здійсненні правосуддя у цивільних справах суд першої інстанції, неухильно дотримуючись норм матеріального та процесуального права, повинен забезпечити їх (справ) справедливий, неупереджений та упродовж розумного, але не більш встановленого законом строку розгляд і вирішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Розглядаючи справу, суд не лише вирішує цивільний спір, а й виконує виховну функцію, демонструючи на конкретних прикладах справедливість і суспільну значущість законів1. Точне і неухильне додержання і застосування норм матеріального та процесуального права при судовому розгляді є не лише гарантією правильного вирішення справи, а й спрямоване на виховання громадян у дусі чіткого виконання Конституції і законів України, поважання прав, честі і гідності інших людей.

Під час судового розгляду суд також активно здійснює попереджувальну функцію, спрямовуючи свою діяльність на зміцнення законності і правопорядку в Україні. Розглядаючи справи, суд відповідно до ст. 211 ЦПК має виявляти причини та умови, що сприяли вчиненню порушення закону, і постановляти щодо них окремі ухвали та направляти їх відповідним органам та особам, які повинні протягом місяця з дня одержання окремої ухвали повідомити суд, який її направив, про вжиті заходи.

Отже, судовий розгляд є головною стадією цивільного процесу, що складається із сукупності процесуальних дій суду та інших учасників процесу і спрямована на розгляд і вирішення цивільної справи по суті судом першої інстанції.

Підготовча частина. У цій частині судового розгляду суд з'ясовує можливість розгляду справи по суті в конкретному судовому засіданні. Він звертає увагу на такі питання:

- Чи можна розглядати справу при даному складі суду?

- Чи можливо розглядати справу по суті за наявної присутності учасників процесу?

- Чи можливо вирішити справу за наявних доказів? Процесуальні дії з вирішення цих питань врегульовані статтями 163-172 ЦПК і проводяться у такому порядку.

Головуючий відкриває судове засідання у призначений для розгляду справи час і оголошує, яка справа розглядатиметься. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з викликаних у справі осіб з'явився у судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє причини їх неявки, якщо вони відомі. Перевіряючи явку в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, суд установлює, чи повідомлені ті, хто не з'явився, про час і місце судового засідання з дотриманням вимог закону, чи вручені особам, які беруть участь у справі, судові повістки у строк, визначений ч. 4 ст. 74 ЦПК. У разі неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, належним чином і в установленому порядку повідомленої про дату судового засідання, питання про можливість судового розгляду вирішується з урахуванням вимог статей 169, 224 ЦПК.

Суд встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників. Встановлюючи особи учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, суд, на підставі даних паспорта, службового посвідчення чи іншого документа, що посвідчує особу, з'ясовує її прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, рід заняття і місце проживання. З'ясування інших відомостей чи обсягу повноважень у деяких учасників процесу (наприклад представника юридичної особи, свідка, експерта, спеціаліста) здійснюється на підставі окремих норм процесуального законодавства з метою встановлення наявності/відсутності обставин, які виключають можливість участі в процесі, чи родинних та інших стосунків зі сторонами, що впливає на оцінку доказів (її. 21 постанови ВСУ від 12.06.2009 р. № 2). Якщо у справі бере участь особа, яка не володіє державною мовою, суд повинен з'ясувати, чи з'явився у судове засідання перекладач, і роз'яснити йому права та обов'язки, встановлені ЦПК. Перекладач попереджається під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Головуючий приводить перекладача до присяги, текст якої підписується перекладачем і разом з розпискою приєднується до справи.

Свідки видаляються із зали судового засідання у відведені для цього приміщення. При цьому судовий розпорядник вживає заходів для того, щоб свідки, які допитані судом, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав.

Головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи. Підстави для відводу, порядок розгляду заяви про відвід та наслідки її задоволення визначаються гл. З розд. І ЦПК.

Якщо заява про відвід відхилена або відвід не заявлений, головуючий роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, зокрема передбачені статтями 10, 11, 27 і 31 ЦПК, про що зазначається в журналі судового засідання, а також попереджає, що вони зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Після цього головуючий з'ясовує, чи є які-небудь заяви чи клопотання у осіб, які беруть участь у справі. Відповідні заяви і клопотання розглядаються судом лише після того, як буде заслухана думка решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Клопотання, пов'язані з розглядом справи, суд вирішує негайно. Відкладення вирішення клопотань не допускається. Відмова в задоволенні клопотання не позбавляє осіб, які беруть участь у справі, права знову заявляти клопотання, але з інших підстав.

Вирішивши питання щодо заявлених клопотань, суд переходить до вирішення питання про можливість розгляду справи у зв'язку з неявкою у судове засідання сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, а також свідка, експерта, спеціаліста, перекладача. Це питання вирішується судом із застосуванням правових наслідків, передбачених статтями 169-170 ЦПК.

У разі участі у судовому засіданні експерта і спеціаліста головуючий роз'яснює їхні права та обов'язки, встановлені ЦПК, попереджає експерта під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, а також приводить його до присяги. Дія присяги поширюється також на випадки, коли висновок складений до проголошення тексту присяги. Підписаний експертом текст присяги та розписка приєднуються до справи. При призначенні експертизи під час судового розгляду права, обов'язки експертів та їх відповідальність роз'яснюються головуючим відразу після залучення їх до участі в цивільному процесі. Експертам, які працюють у державних експертних установах, роз'яснює їх права і обов'язки та приводить їх до присяги керівник експертної установи при призначенні на посаду та присвоєння кваліфікації судового експерта. Текст присяги та розписка про ознайомлення з правами і обов'язками експерта та про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, за завідомо неправдивий висновок приєднуються до особової справи. Засвідчені печаткою експертної установи копії цих документів подаються на вимогу суду (ч. 5 ст. 171 ЦПК).