Керівництво методичною роботоюпо ознайомленню дітей з природою

КЕРІВНИЦТВО ЗАВІДУЮЧОГО, МЕТОДИСТА. Рівень роботи дитячого садка по ознайомленню дошкільників з природою залежить від керівництва цією роботою з боку за­відуючого та методиста дитячого садка.

Керувати — значить планувати, організовувати, регулювати, контролювати. Отже, організація роботи дитячого садка починається з планування. В річному плані роботи в розділі «Адміністра­тивно-господарська робота» плануються заходи, пов'язані із ство­ренням матеріальної бази для ознайомлення дітей з природою в дитячому садку. Залежно від потреб дитячого садка, в плані може бути передбачене придбання саджанців дерев, кущів для попов­нення флористичного складу ділянки, придбання тварин, облад­нання для кутків природи тощо.

Проте створенням матеріальної бази тільки починається робота з розділу ознайомлення з природою. Важливо виділити на основі аналізу роботи дитячого садка слабкі ланки в навчально-виховній роботі і намітити відповідні заходи у річному плані в розділі «Методична робота».Це повинно бути виділення питань для обговорення на педаго­гічній раді дитячого садка. Часто такий вибір зумовлюється по­требою заслухати і обговорити досвід поглибленої роботи вихо­вателів по питаннях ознайомлення дітей з природою або ж наяв­ністю слабких місць у роботі по ознайомленню з природою. Краще планувати більш вузькі теми, але розкривати їх в обговоренні більш глибоко. Наприклад, «Стан виконання програми по озна­йомленню з природою в старшій групі за перше півріччя».

У цьому ж розділі планується колективний перегляд занять, проведення семінарів і консультацій з вихователями, поповнення методичного кабінету кращим досвідом роботи вихователів (роз­робками конспектів занять, планів, сценаріїв свят у природі тощо).

У розділі «Робота з батьками» плануються загальні і групові батьківські збори. Для забезпечення єдності у впливі на дітей ди­тячого садка і батьків у плані екологічного виховання доцільно навесні планувати проведення батьківських зборів за такою тема­тикою: «Екологічне виховання у сім'ї», «Виховуємо природолюбів».

Річний план конкретизується у місячних планах завідуючого і методиста і повинен неухильно виконуватися.

Організовувати роботу колективу — значить справедливо роз­поділити обов'язки, створити доброзичливу, демократичну атмосфе­ру в педагогічному колективі, являти собою приклад компетент­ності, сумлінного ставлення до виконання своїх обов'язків.

У зв'язку з корективами, що їх вносить життя, завідуючий, методист повинні регулювати роботу колективу, спрямовувати його на творчий пошук.

Важлива роль завідуючого, методиста у здійсненні контролю за станом роботи по ознайомленню дошкільників з природою.Він здійснюється у таких формах:

1. Вивчення роботи вихователів під час цілеспрямованого від­відувана прогулянок, занять тощо. Обговорення відвіданих режимних процесів, занять повинно вестися демократично, доброзичливо. Треба стимулювати вихователів на дискусію, обмін думками, твор­чий пошук.

2. Діагностика виконання програми дітьми по ознайомленню з природою. Найчастіше вона проводиться індивідуально, шляхом бесіди. Методист заздалегідь готує за змістом програми запитан­ня, оцінює якість відповідей, аналізує їх; на основі якості засвоєн­ня знань розподіляє дітей на певні рівні; разом з вихователем з'ясовує причини недостатнього засвоєння програми, намічає шля­хи усунення недоліків, разом з тим обговорюється подальша робо­та з обдарованими дітьми.

Діагностика знань — найбільш ефективний засіб контролю, який повинен ширше застосовуватися в дитячих садках.

3. Перевірка документації вихователів дає змогу визначити, як реалізується за часом програма по ознайомленню з природою, які методи обирає вихователь для її здійснення.

Питання потреби контролю за станом роботи по ознайомленню з природою повинно вирішуватися диференційовано, на основі вивчен­ня роботи вихователів. Якщо в колективі є вихователі, бездоганна робота яких протягом ряду років дозволяє ставити питання про довір'я, їх робота не підлягає контролю. Важливо, щоб ця тенден­ція поширювалася і стимулювалася в педагогічних колективах.

ОРГАНІЗАЦІЯ І ЗМІСТ РОБОТИ МЕТОДИЧНОГО КАБІНЕТУ (РАЙОННОГО, МІСЬКОГО, ОБЛАСНОГО). Основні завдання роботи методичних кабінетів полягають:

1. У підвищенні кваліфікації працівників дитячих садків з методики ознайомлення з природою.

2. Допомоги дитячим садкам у реалізації завдань програми.

3. Збиранні і розповсюдженні передового досвіду роботи дитя­чих садків.

Усі ці завдання спрямовані на поліпшення роботи дитячих сад­ків з розділу ознайомлення з природою.

Важливе значення має підвищення кваліфікації вихователів. Здійснення цього завдання повинно відбуватися в двох напрямках: удосконалення методичної майстерності і підвищення загально-біологічних знань, особливо в плані вивчення природи рідного краю.

Основними формами здійснення підвищення кваліфікації є кур­си, методичні об'єднання, семінари-практикуми, наради, конферен­ції, виставки.

Курси підвищення кваліфікації організуються при Інститутах підвищення кваліфікації, при районних відділах народної освіти, при кафедрах дошкільної педагогіки педінститутів. Кожні 5 років організується перепідготовка вихователів за всіма розділами про­грами, включаючи ознайомлення з природою. На курсах читаються лекції працівниками кафедр Інститутів удосконалення, а також запрошуються лектори з інших закладів. Організовуються колек­тивний перегляд і обговорення роботи дитячих садків, які нагро­мадили кращий досвід. Слухачі курсів обговорюють реферати, в яких висвітлюється кращий досвід роботи. Організуються екс­курсії у природничі відділи краєзнавчих музеїв.

Важливе значення у підвищенні кваліфікації відіграють мето­дичні об'єднання дошкільних працівників. Вони організуються за територіальним принципом і об'єднують вихователів за віковими групами. Якщо кількість дошкільних закладів у районі невелика,, створюється спільне методичне об'єднання.

Робота методичних об'єднань, як правило, організується на основі дитячих садків, в яких створено кращий досвід (школи передового досвіду). Керівниками методичних об'єднань призна­чаються найбільш компетентні завідуючі, методисти, які на основі аналізу роботи дитячих садків спільно з методистом району роз­робляють план роботи методичного об'єднання на рік.

На методичних об'єднаннях заслуховуються лекції, доповіді з кращого досвіду роботи, організовується колективний перегляд і обговорення занять, цільових і повсякденних прогулянок, свят, розваг на природничому матеріалі. Важливо організувати диску­сії, стимулювати творчий пошук.

На методичних об'єднаннях можуть використовуватися ділові ігри з метою кращого оволодіння певними уміннями.

Семінари-практикуми, на відміну від методичних об'єднань, не є регулярною формою підвищення кваліфікації. Вони організують­ся залежно від потреб. Наприклад, якщо аналіз озеленення діля­нок дитячих садків дає підстави зробити висновок про їх флорис­тичну збідненість, а рівень знань, умінь вихователів по вирощу­ванню декоративних квіткових рослин, кущів, дерев, використан­ню їх у роботі з дітьми недостатній, то потрібно організувати на­весні семінар-практикум з декоративного садівництва з залучен­ням спеціалістів. На заняттях семінару проводять практичну робо­ту по розмноженню багаторічних квіткових рослин, кущів тощо.

Враховуючи, що не у всіх вихователів є достатні знання з природи рідного краю, можна організувати семінар-практикум з вивчення біоценозів водойм, лісу, лук, степів, культурних біоцено­зів парків, скверів. Найкраще застосовувати для цього екскурсії, які можуть проводитися запрошеними спеціалістами педучилищ, педінститутів. Під час екскурсій необхідно забезпечити професійну спрямованість при розгляданні об'єктів (які об'єкти найбільше можуть зацікавити дітей, яка доступна інформація про них може бути подана дошкільникам).

Наради організуються епізодично, в зв'язку з потребою опера­тивно інструктувати дошкільних працівників в зв'язку з зміною умов роботи. Наприклад, у зв'язку з різким погіршанням навко­лишнього середовища під час Чорнобильської катастрофи прово­дилися наради з інструктажем щодо можливостей спілкування ді­тей з природою за умов радіоактивного забруднення.

Конференції, а також виставки, які організуються найчастіше одночасно, проводяться напередодні початку навчального року. На них організуються пленарні і секційні засідання. На пленарних засіданнях аналізується робота педагогічних колективів, намічаю­ться завдання на наступний рік. На секціях з різних розділів ро­боти дитячих садків, у т. ч. ознайомлення з природою, організує­ться обмін кращим досвідом роботи, відбуваються дискусії.

На виставках представляються фотографії обладнання і озеле­нення ділянок, кутків природи, різних форм роботи з дітьми, поробки з природних матеріалів, дидактичні настільні ігри тощо.

Усі форми роботи щодо підвищення кваліфікації повинні спря­мовуватися на розкриття творчих можливостей вихователів дитя­чих садків.

Важливим завданням методичного кабінету є допомога дитя­чим садкам у реалізації завдань програми по ознайомленню з природою. Умови роботи дитячих садків, особливо у великих про­мислових містах, різні, тому не можна однаково організувати ро­боту по ознайомленню з природою. Вивчаючи роботу дитячих сад­ків, методист повинен дати кваліфіковані поради.

Основною формою організації допомоги працівникам дитячих садків в їх роботі є консультації. Вони можуть проводитися на місці, коли методист відвідує і вивчає роботу дитячих садків, і в методичному кабінеті.

Для надання консультацій визначають певні дні, години. Про­ведення консультацій вимагає використання певних матеріалів:

1. Довідкової літератури по кімнатному, декоративному квіт­ництву, акваріумному риборозведенню, визначників рослин, птахів тощо.

2. Методичної літератури з питань ознайомлення з природою.

3. Зразки планів, розробки конспектів проведення занять з ви­користанням різних методів, розробки цільових прогулянок, свят, розваг на природничому матеріалі.

4. Доповіді з кращого досвіду роботи вихователів.

Наявність таких матеріалів допоможе дати кваліфіковані, ко­рисні поради вихователям.

Збирання і розповсюдження кращого досвіду роботи завжди розглядалося як одне з найважливіших завдань роботи методич­них кабінетів. К. Д. Ушинський вважав, що теорія стає порож­ньою, коли не ґрунтується на узагальненні фактів досвіду. Україн­ський педагог В. О. Сухомлинський підкреслював, що досвід спро­можний просунути теорію вперед.

Добре поставлена робота методичного кабінету по збиранню і розповсюдженню кращого досвіду роботи сприяє розвитку творчої активності вихователів, заохоченню роботи найкращих колективів дитячих садків через популяризацію їх роботи, висвітлення кра­щого досвіду на конференціях, публікації на сторінках журналу «Дошкільне виховання» тощо.

До кращого досвіду роботи ставляться такі основні вимоги: він повинен характеризуватися раціональністю шляхів досягнення ре­зультату, високою ефективністю. Іншими словами, меншою затра­тою сил і за коротший час має бути досягнутий результат.

Збирання кращого досвіду починається з вивчення роботи ви­хователів дитячих садків, вичленення новацій, шляхів досягнень більш високих результатів. Наступний етап — допомога виховате­лю у розвитку ідей, оформленні досвіду. Третій етап — поширення кращого досвіду. Дитячому садку, де створюється кращий досвід, надається статус опорного. Впровадження досвіду — це глибоке осмислення ідей і творче впровадження в особисту лабораторію кожного. Починається впровадження з педагогічного колективу дитячого садка, де кращий досвід заслуховується на педагогічній раді. Наступний етап — це ознайомлення з кращим досвідом робо­ти на методичному об'єднанні. Подальше поширення кращого до­свіду роботи — це висвітлення його на конференціях дошкільних працівників, на сторінках журналу «Дошкільне виховання», ви­дання методичного посібника.