Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Діячі освіти України про формування особистості дитини засобами природи 4 pageКелксіне (дитячі слізки) — походить із Сардинії. Це невибагливаі рослина, яка витримує як яскраве освітлення, так і притінення потребує рівномірного поливання, розмножують її поділом куща. Хелксіне найкраще Використовувати у зимових садах під створення квіткових композицій. Рослина швидко розростається утворюючи на поверхні цілий килим, і звисає з країв горщиків їм і устою бородою. Пле ктрантус південний походить з півдня Африки. Це невибаглива ампельна рослина, з чотиригранним стеблом і блискучимияскраво-зеленими округлими листками, вирізаними по краю зубчиками. Потребує помірного, поливання, притінення від яскравихпроменів. Розмножується живцями, що легко укорінюйвикористовують переважно для оформлення інтер'єрів. Дзвоник ампельний походить з Італії. Є два його види з білими і голубими квітками, що мають форму відкритого дзвоника. Навесні і на початку літа рослина вкривається великою кількістю квіток. Любить добре освітлені місця, приміщення, що добре провітрюються, поживний грунт. Розмножують її діленням, живцюванням і насінням. Кампанулу бажано мати як тимчасовий об'єкт у кутку природи у весняно-літній період, щоб помилуватися красою цвітіння. Колюмнея к'юська походить з тропічних зон Америки. Це невибаглива, теплолюбна рослина, розмножують її живцями. Колюмнея ціниться за те, що цвіте взимку великими трубчастими яскраво-померанцевими квітками. Цікава для вирощування і в кутку природи, і у зимових садах. Плющ звичайний широко розповсюджений від Канарських островів та Ірландії до Японії. Рослина невибаглива до світла і тепла. Розмножують плющ живцями, які легко укорінюються. Цікава особливість рослини — наявність повітряних корінців, якими вона міцно чіпляється до опори і піднімається вгору, ніби крокує по стіні. На це слід звернути увагу, якщо рослина гримується у кутку природи або у зимовому саду. Площ восковий, або Гойя м'ясиста завезенийз Австралії. Назву одержав на честь відомого англійського садівника Гойї. Невибаглива рослина, що добре росте у звичайній землесуміші, краще цвіте, якщо росте на південних вікнах, розмножується живцями. Плющ Гойя — цікавий об'єкт для кутків природи завдяки його своєрідній будові, декоративності: довге тонке повзуче стебло, товсті, шкірясті, блискучі темно-зелені листки і дуже ароматні квітки, зібрані у зонтикоподібні суцвіття. Квітки, наче зроблені з воску, жовтувато-білі, невеликі, з центром у вигляді червоної зірочки. Руелія формозька походить з Тайваню. Невибаглива рослина,рости у слабо освітленому приміщенні, гостро реагує на пересихання ґрунту, тому вимагає рівномірного поливання. Розмножують її живцями.Руелію можна вирощувати і в кутках природи, і у зимових садах. Приваблива цвітінням (з березня до жовтня) невеликими,поодинокими голубувато-ліловими квітками, схожими на грамофон. Сингоніум у дикому вигляді зустрічається у Південній і Центральній Америці. Це витончена, красива, невибаглива рослина, цім потребує рівномірного поливання, витримує низькі температури, хоч і теплолюбна, недостатнє освітлення. Розмножують її живцями. Може вирощуватися і в групових приміщеннях, і у зимових садах для вертикальногоозеленення і створення композицій. Сциндапсус —трав'яниста ліана з Тропічної Азії. Любить теплі, світлі приміщення, регулярне поливання, розмножу» їжся живцями. Завдяки швидкому росту і декоративності листків — блискучих, шкірястих, яскраво-зелених з золотистими смужками і штрихами (сциндапсус золотистий) —ця рослина набула широкого розповсюдження в дитячих садках і вирощується в групових кімнатах, зимових садах, використовується для оформлення інтер'єрів. Сеткреазія пурпурова походить з Мексики. Це тепло- і сонцелюбна рослина. Чим яскравіше освітлення, тим краще забарвлені її листки. Поливання рівномірне. Рослина приваблива соковитими пагонами з темними, оксамитовими, червонувато-пурпуровими листками. Рекомендується для кутків природи, зимових садів, оформлення інтер'єрів. У кутку природи на прикладі цієї рослини можна показати різноманітність форми стебла, листків, їхнього забарвлення, вплив світла. Рослину легко розмножують жницями, її можна використовувати для садіння на ділянці. Традесканція. Батьківщина її — тропічні області земної кулі, названа на честь садівника англійського короля Джона Традесканта. Є багато видів цієї рослини: традесканція білоквіткова з зеленими і строкатими листками, традесканція зеброподібна з двома широкими сріблясто-білими смугами на верхній поверхні листка і червонуватим кольором на нижній, традесканція човноподібна тощо. Найбільш розповсюджені дві перші. Традесканції — невибагливі рослини, краще ростуть у світлому приміщенні (не на яскравому сонячному освітленні), вимагають рівномірного поливання. Розмножуються живцями, які легко укорінюються. Широко використовуються в дитячих садках для кутків природи, оформлення інтер'єрів, у зимових садах. Для порівняння бажано мати 2—3 види цієї рослини. Хлорофітум походить з Південної Африки. Вирощують як зелену, так і строкату форму цієї рослини, яка полюбляє достатнє освітлення (але не пряме сонячне), рівномірне поливання. Розмножують її відділенням молодих дочірніх рослин.Хлорофітум широко використовується для кутків природи, оздоблення інтер'єрів у дитячих садках. Увагу дітей привертають і до декоративності листків, і до цікавого способу розмноження. На кінцях довгих звисаючих квітконосів після цвітіння утворюються розетки листків — це молоді рослини з повітряними коренями, які висаджують у пухку, поживну землю. Хлорофітум можна висиджувати на ділянці, де він утворює красиві композиції з сеткреазією. Старшим дошкільникам можна повідомити, що ця рослина не тільки прикрашає кімнати, але й дуже добре очищає повітря в них. Цисус — кімнатний виноград. Найбільш розповсюджений цисус ромболистий — граціозна ліана з гарними ромбічними темно-зеленими листками. Походить з Південної Америки. Потребує світлого приміщення (яскравого сонячного проміння не любить), достатнього поливання. Інший вид цисуса — антарктичний—походить з Австралії. Це високоросла ліана з видовженими, зазубреними по краю, темно-зеленими щільними листками. Вимоги до умов утримання і розмноження такі самі, як і у цисуса ромболистого. В дитячих садках ці рослини можуть широко використовуватися для оздоблення інтер'єрів, зимових садів. Сукуленти. Сукулентами називають групу рослин, що належать до різних ботанічних родин, але мають спільну властивість — нагромаджувати в своїх стеблах і листках воду. Ця особливість найбільш яскраво виявляється у кактусів І пов'язана з умовами їхнього існування на батьківщині. Більшість кактусів походять з посушливих районів Америки. В дитячих садках можна вирощувати невелику кількість сукулентів, саме тих, що не мають колючок. Серед кактусів найбільш придатні для вирощування зигокактус та філокактус. Зигокактус походить з Бразилії, де росте епіфітно на деревах або на перепрілих наносах у вологих западинах скель. Тримати рослину треба на сонці, уникаючи спекотливих променів, поливання помірне, в період зав'язування бруньок рослину не слід переставляти. Розмножують її живцюванням члеників. іигокактус — бажаний тимчасовий мешканець кутків природи. Внесення його сприймається як новорічний подарунок. Уже в грудні рослина вкривається рясними яскраво-малиновими квітками, Ц і наче світяться. Пуп'янки квітів схожі на пташок, що летять, витягнувши шийки. Невеликі плескаті стебельця, що складаються і висячих члеників, дуже схожі на листочки. Розповідаючи старшим дошкільникам про цього чудового мандрівника, слід зазначити, що його далека батьківщина — Південна Америка, де не буває морозів. Там зигокактус росте на гілках і стовбурах дерев. Його пласкі членисті стебельця легко відламуються і, падаючи на стовбур, проростають, утворюючи нову рослину. Епіфілум, або філокактус. Рослина походить з Мексики, Бразилії, де вона росте епіфітами в дуплах дерев або між і ми на наносному перегної. Потребує яскравого освітлення, але не прямого сонячного, помірного поливання, поживного пористого ґрунту, цвіте на початку весни і літа зірчастими, гарними, великими квітками різних кольорів. Розмножують рослину живцюванням листоподібних пагонів. Філокактус можна тримати в кутку природи, а також у зимовому саду. З листкових сукулентів у дитячому садку дітей можна познайомити з алое і каланхое, що мають лікувальні властивості. Алое походить з Південної Африки. Це невибаглива рослина, світлолюбна, але не переносить прямого сонячного проміння, поливання помірне. Розмножують її живцями, які краще брати з верхівок і перед садінням підсушувати. Знайомлячи старших дошкільників з рослиною, можна розповісти, що у соковитих листках алое є цінна лікарська речовина (алоїн — біогенний стимулятор) і тому люди люблять вирощувати цю рослину, щоб лікуватися. А ще алое добре вбирає і знешкоджує отруйні речовини в повітрі. Добре, коли така рослина росте на кухні. Каланхое пірчасте походить з тропіків Америки і Африки. Це невибаглива світлолюбна рослина, що потребує помірного поливання. Під час цвітіння приваблює яскравими червоними квітками, зібраними в зонтик. Розмножують рослину живцями стебловими і листковими. Соком каланхое лікуються. Бріофілюм Дегремона досить часто приймають за каланхое. Характерна ознака його — наявність витягнутих листків з зубчастими краями, на яких розвиваються молоді рослини. У міру свого розвитку вони опадають з материнської рослини і проростають. Старших дошкільників цікаво познайомити із своєрідним розмноженням цієї рослини і, роздавши молоді рослини, запропонувати дітям виростити їх удома. Догляд за кімнатними рослинами. Розміщення кімнатних рослин. Меблі в кутку природи розташовують біля вікон або в проміжках між ними, але не поруч із системами опалення. Під час розміщення кімнатних рослин враховують їхні вимоги до світла. Світлолюбні рослини ставлять ближче до джерела світла. Цього особливо потребують пеларгонія, колеус, кала та ін. Тіньовитривалі рослини ставлять в менш освітлених місцях. Для того щоб крона у кімнатних рослин розвивалася рівномірно, слід час від часу змінювати їхнє положення відносно джерела світла, тобто періодично повертати горщик навколо осі. Під час розміщення кімнатних рослин слід подбати і про декоративний ефект. Добре виглядатиме колеус серед ніжної зелені аспарагуса. Красивоквітучі рослини, а також рослини з гарноза-барвленими листками нададуть більшої виразності тим місцям кутка природи, де ростуть сансев'єра, аспідистра тощо. Вирощувати рослини треба при рівномірній температурі повітря (коливання в межах 3—6 °С не шкідливі). Протяги впливають їм рослини негативно, тому розташовувати їх треба там, де протягів немає. Поливання. Це один з найважливіших видів догляду. Саме через неправильне поливання найбільше терплять рослини в дитячих садках. Майже всі кімнатні рослини восени та взимку поливають помірніше, ніж навесні і влітку. Поливати треба водою кімнатної температури, відстояної протягом доби. Носик лійки при цьому слід тримати ближче до поверхні ґрунту, щоб струмінь води не вибивав ґрунту. Наголошують на тому, що рослину треба поливати, якщо підсох верхній шар ґрунту. Води слід лити стільки, щобне лише верхній, але й нижній шар ґрунту був насичений вологою і невелика кількість її пройшла на піддон. Під час поливання не слід бризкати водою на листки, особливо на ті, що мають м'яке опущення, оскільки це викликає появу бурих плям і псує вигляд рослини. Рослини із шкірястим, неопушеним листям навесні і влітку треба обов'язково раз на тиждень обприскувати водою. Пересаджування. Більшість кімнатних рослин не частіше 1 —2 разів на рік потребують пересаджування. Як правило, роблять це навесні, з березня по травень. Перед пересаджуванням рослинуслід полити, перевернути горщик догори дном і, підтримуючи землю з рослиною лівою рукою, правою зняти горщик. Якщо горщик зразу не знімається, слід обережно постукати його об край стола.Грудку землі з рослиною треба трохи обтрусити від старої землі зняти верхній та нижній її шари (близько 2—3 см). Загостреною паличкою прочистити землю між коренями (обережно, не пошкоджуючи останніх), зрізати ножем гнилі або поламані корінці, після чого рослину можна пересаджувати. Для пересаджування треба брати чистий горщик, трохи більшийвід попереднього. На дно нового горщика кладуть черепок, зверху насипають шар (2—3 см) річкового піску, потім шар зволоженої землесуміші і лише після цього ставлять рослину в горни так, щоб стебло було у центрі горщика, а коренева шийка була заглиблена. Низьке або високе саджання впливає на нормальний ріст і розвиток рослини. Правильно розміщену рослину кін) засипають з боків землею, яку ущільнюють. Обов'язково треба залишити 1,5—2 см до краю горщика для поливання. Після пересаджування треба негайно полити рослину і поставити її на і пін у затінене місце, а потім уже туди, де вона постійно і міме. Найчастіше під час пересаджування розсаджують росити, що розмножуються поділом куща, цибулинами. Важливе значення під час пересаджування має підбір ґрунту. В зв'язку з тим що в умовах дитячого садка важко підібрати потрібну землесуміш, для пересаджування використовують поживний городній ґрунт. Перевалка. Часто замість пересаджування в дитячих садках використовують перевалку, під час якої рослини зовсім не пошкоджуються. Для перевалки підбирають горщик, діаметр якого більший від попереднього на 1—2 см. Обережно виймають рослину, кладуть у горщик дренаж, переносять у нього рослину і засипають по краях поживним ґрунтом. Підживлення. Підживлювати пересаджені рослини можна не раніше як через 4—6 міс після пересаджування. Підживлення застосовують лише навесні і влітку не частіше одного разу на тиждень або на 10—15 днів. При наявності органічних добрив (пташиний послід) його настоюють тиждень, після цього розводять водою у пропорції 1/20. Мінеральні добрива (квіткову суміш) використовують відповідно до інструкцій, що додаються. Слід пам'ятати, що надмірна кількість добрив є шкідливою. Перед підживленням рослини обов'язково поливають чистою водою. Під час використання мінеральних добрив треба суворо додержуватися техніки безпеки. Підрізування. Перед початком інтенсивного росту навесні рослини слід підрізувати, особливо ті, у яких стебла витягуються і оголюються (пеларгонії, колеуси тощо). Крім того, з крони слід зрізати покручені, хворі гілки, а також ті, що ростуть усередину крони. Під час підрізування треба стежити за тим, щоб зріз був якраз над брунькою. Боротьба з хворобами та шкідниками кімнатних рослин. За умови забезпечення потреб рослин у світлі, волозі, відповідній температурі, поживному ґрунті вони виявляють хороші ознаки росту, гарно цвітуть. Поява жовтих і скручених листків, коричневих плям є сигналом недостатнього живлення, зволоження, наявності шкідників. У цьому разі потрібно уважніше поставитися до рослини, підживити її, пересадити, простежити, щоб не пересушувався ґрунт. Кімнатні рослини найчастіше пошкоджують попелиці, щитівки, павутинний кліщ, ногохвістки. Як тільки вони виявилися, треба відокремити заражені рослини від здорових, а далі вжити заходів до знищення шкідників. У рослин, уражених попелицею, викривляються верхівки пагонів, а молоде листя скручується. Для знищення їх треба взяти 0,5 л води, розчинити в ній невеликий шматок мила і додати 50 крапель гасу. Через день після такого оброблення рослини обмивають чистою водою. Оброблення повторюють через 7—10 днівкілька разів. Щитівка присмоктується до стебла і листків, де залишається назавжди, вкриваючись воскоподібним щитком. Розмножується Іона відкладанням яєць, з яких виходять молоді шкідники і розповзаються по рослині. На листках, де є щитівка, з'являються жовті плями, рослина починає хворіти. Знищувати щитівку треба так: зняти її щіточкою, а потім змити листки та стебла мильною і мою. Через день рослину обмити чистою водою. Оброблення повторювати не менше 5 разів через 5—6 днів. Якщо пропустити погрібний строк оброблення — ніякої користі не буде. Павутинний кліщ — червоний павук, ледь помітний неозброєним оком, оселяється на нижній поверхні листка під білою павутиною і живиться соком рослин. Він швидко розмножується, якщо повітря сухе і температура досить висока. У зв'язку з цим першим входом для боротьби з кліщем є часте обприскування рослин воюю та обмивання нижньої поверхні листків спочатку мильногасовим розчином, а потім чистою водою. Трипс — дрібна крилата темно-бура комаха, живе на нижньому боці листка. Личинки її живляться соком рослин. Боротися проти трипсу можна регулярним обмиванням рослин мильною, і наступного дня чистою водою. Ногохвістка — дрібна біла комаха, що має на кінці черевця виделчастий виріст, за допомогою якого вона стрибає. В ґрунті на іонів ногохвістка з'являється під час надмірного поливання. Комахи не шкодять рослині, але поява їх свідчить про те, що земля перезволожена, корені рослин підгнивають. Тоді найкраще пересадити рослину у свіжу землесуміш. Дощовий черв'як засмічує отвір у дні вазонів, викликаючи застосування води в них та загнивання коренів рослин. Під час розмноження черв'як змінює склад ґрунту, завдає шкоди рослині. Щоб знищити дощових черв'яків, грунт у вазоні поливають розчином марганцевокислого калію або повільно опускають вазони у гарячу воду з температурою 50 °С. Черв'яків, що виповзають на поверхню землі, збирають і повертають у природне середовище. До догляду за рослинами в кутку природи вихователь залучає дітей, починаючи з молодшої групи, даючи нескладні доручення — полити рослини. Складніші види доручень (пересаджування, підрізування) виконує вихователь, але обов'язково в присутності дітей. При цьому кожну свою дію вихователь повинен мотивувати і коментувати. Сезонні зміни у рослинних об'єктах кутка природи. Крім кімнатних рослин, постійних і тимчасових мешканців кутка природи, потрібно вводити туди й інші об'єкти. Восени в куток природи пересаджують сальвії, хризантеми, які ще довго потім цвітуть. Вони прикрашають куток природи і дають змогу спостерігати вплив умов середовища на розвиток рослин. Навесні ці рослини можна розмножити живцями для садіння на ділянці. Цікаво пересадити з городу кущ помідорів, що цвіте, на якому будуть утворюватися і дозрівати плоди. Узимку в кутку природи висаджують цибулю, яку поступово вживають у їжу. Для мешканців кутка природи (хом'ячка, морської свинки) вирощують овес, пророщують коренеплоди буряка для одержання соковитих листків. Навесні в кутку природи пророщують насіння, вирощують розсаду різних овочевих та квіткових рослин, які дають багатий матеріал для різних порівняльних спостережень. Улітку куток природи прикрашають квітковими композиціями зі зрізаних декоративних квіткових рослин. Це допомагає ознайомити дітей з основними правилами складання букетів. ТВАРИНИ В КУТКУ ПРИРОДИ. Тварини завдяки своїй рухливості і цікавій поведінці викликають у дітей великий інтерес. Серед них у кутку природи утримуються як постійні, так і тимчасові мешканці. Постійними мешканцями кутка природи є акваріумні риби. В акваріумі можна утримувати як дрібних представників риб наших прісноводних водойм, так і екзотичних риб — мешканців тропічних водойм, які характеризуються більшою декоративністю забарвлення, форм. Усіх екзотичних акваріумних риб можна поділити на холодно-водних та теплолюбних. До холодноводних належать золоті рибки і її різновидності — вуалехвіст, комета, телескоп, шубункін, львиноголівка. До теплолюбних — скаляри, пеони, півники, молінезії та ін.За способом розмноження екзотичні риби поділяються на живородящих та ікрометних. До живородящих відносяться гупі, мечоносці, пецилії та молінезії. Решта рибок — ікрометні. У дитячих садках заради безпеки дітей акваріуми не мають водопідігрівів, компресорів для насичення води киснем, і в зв'язку з цим добирають такі види риб, які невибагливі до умов утримання, красиві. З живородящих риб утримується гупі, яка походить Водойм Південної Америки. Тепер виведені десятки порід цієї риби, які вражають нас кольором, розмірами і формою плавців. Мечоносець — розповсюджений на півдні Північної Америки. Від вихідної форми шляхом добору виведено червоних, золотистих, тигрових, чорних мечоносців. Самець добре відрізняється від самок мечоподібним виростом хвостового плавця. Полінезія походить з водойм Центральної і Південної Америки. Особливо ціниться бархатисто-чорна різновидність її. Ця рибка потребує багатої на кисень води і різноманітного корму. Пецилія. На своїй батьківщині, в Мексиці, Гватемалі, ці рибки не відзначаються яскравістю. Проте акваріумістами виведено надзвичайно гарні золотисті, яскраво-червоні та інші різновиди цих рибок. Живородящі риби досить плодовиті. Мальки розвиваються в оргазмі самки, з'являючись на світ приблизно через 30 днів. Новонароджені риби можуть живитися дрібними циклопами і вміти, рятуватися від ворогів у заростях рослин. Серед ікрометних риб у дитячих садках обов'язково повинна утримуватися золота рибка та її різновидності. Вперше вони були виведені у Китаї від карасів. Яскравозабарвлені золоті рибки, шлейфові комети, ніжні вуалехвости—цікаві об'єкти для спостережень дошкільників. З родини коропових у дитячому садку крім золотої рибки можна утримувати даніо реріо, кардинала, барбусів (суматранського, червоного). Ці риби добре співіснують між собою і з іншими рибами. Даніо реріо походить зі Східної Індії. Це гарні сріблясті рибки з поздовжніми синіми смугами. Кардинал походить з Південно-Східного Китаю. Тіло цієї риби зелене з поздовжніми темною і світлою смугами. Плавці жовті, з червоними кінчиками. Барбус су мат райський Його батьківщина — Таїланд, Суматра. Це теплолюбні гарні золотисто-абрикосові рибки з чотирма вугільно-чорними поперечними смугами. Цікавими для дитячих садків є лабіринтові риби. Ці риби дихають не тільки розчиненим у воді киснем, але й атмосферним повітрям, яке вони періодично заковтують ротом, піднімаючись на поверхню води. Найбільш відомі з них макроподи (рис. 48), гурамі, півники. Всі вони теплолюбні, температура води в акваріумі повинна бути 22—24 °С, а під час нересту — вища. Якщо умови дитячого садка дозволяють утримувати їх, діти можуть спостерігати цікаві прояви піклування лабіринтових рибок про потомство. Яскраво забарвлений самець будує гніздо з пухирців повітря, і воно схоже на піну, яка розташовується у вигляді острівця діаметром 5—б см і заввишки 1—2 см. Побудувавши гніздо, самець починає біля самки шлюбний танок. Коли самка відкладе ікру, самець підхоплює її ротом і складає у гніздо. Невтомно стежить він за маленькими ікринками, відганяючи від гнізда навіть самку. Н цей же час він випускає свіжу піну і перебирає ікринки. Коли і добу виходять крихітні мальки, вони залишаються певний гнізді. Турботливий батько підхоплює ротом тих мальків, які випадають з гнізда, і повертає їх на місце. Через 3—4 дні мальки покидають гніздо і починають самостійне життя. Усі лабіринтові риби — мешканці переважно тропічних водойм ІНДІЇ, Індонезії, Таїланду, а також Китаю — надзвичайно гарні. Спостерігаючи з дітьми за гурамі перлиновим, слід відзначити, що він наче обсипаний перлами, за що і одержав назву. Не менш виразно забарвлені й інші види, наприклад гурамі мурмуровий. Піїтики відрізняються забіякуватим характером та граціозні по. Самки забарвлені скромніше, ніж самці. Виведені рибки мають зелене, чорно-золотисте і лілове забарвлення. Цікавими для утримання в дитячих садках є цихлові риби. Вони відзначаються оригінальністю форм, багатством яскравих фарб, своєю поведінкою. Представники їх — скалярія, папуга,цихлазома. Тримають їх в окремих акваріумах, тому що навіть мирні риби в період нересту стають агресивними. Всі ці риби теплолюбиві. Скалярія походить з Амазонки. По її сріблястій лусці проходять, чотири чорні поперечні смуги, тіло пласке, оригінальні плавці, попільні рухи риби завжди надовго привертають увагу до неї. Папуга. Батьківщина її — Екваторіальна Африка. Це строкато забарвлена риба з характерним червоним черевцем. Чорносмуга цихлазома. Батьківщина її — Гватемала. Має сірезабарвлення з чорними поперечними смугами. Цихлових риб вважають інтелектуалами підводного царства, відзначають у них своєрідні прояви індивідуальності. Рибки, що подобаються одна одній, тримаються разом постійно, а не тільки під час нересту. Вони виявляють піклування про потомство: захищають ікру, піклуються про мальків, збираючи їх на ніч у схованку. До харацинових риб належать знамениті неонові риби, елегантні мінори. Своєрідне світіння допомагає рибам пізнавати одна одну у темних болотистих водах їх батьківщини — Бразилії, Колумбії. Соми — цікаві риби, часто з незвичайною зовнішністю. Тримаються переважно дна і можуть бути підселені в акваріум до будь-яких риб. Найбільш поширені представники сомів — крапчастий сом і анциструс. Крапчастий сом походить з Ла-Плати. Забарвлення його складається з сірих плям із зеленуватим металевим блиском. Анциструс — з вод Амазонки. Завдяки особливій будові рота може присмоктуватися до скла і підводних предметів, очищати їх від обростання водоростями. Риби місцевих водойм можуть бути як постійними, так і тимчасовими мешканцями кутка природи. В основному добре приживаються в акваріумі представники родини коропових: золотий і срібний карась, краснопірка, верховодка, пічкур, голець, щипавка, в'юн, за якими можна вести цікаві спостереження. В акваріумах утримують молюсків їх корисна діяльність полягає в тому, що вони поїдають рештки корму, що впали на дно і не були підібрані рибами, знищують рештки рослин, що гниють, очищають обростання на стінках акваріума. Спосіб життя молюсків — цікавий матеріал для спостережень. Часто в акваріумах утримують привабливих червоних котушок. Проте більш цікавою для спостережень є ампулярія. її батьківщина — тропічні райони Південної Америки і Азії. Вона добре очищає акваріум від обростань, практично не пошкоджуючи рослини. Завдяки великим розмірам ампулярія цікава для спостережень. Розмножується цей молюск, відкладаючи ікру на стінках акваріума на 10—15 см заввишки від поверхні води. Корисні для утримання в акваріумі ґрунтові молюски, представником яких є меланїі. Вони постійно живуть у ґрунті, де доїдають рештки корму, які не були використані рибами. Отже, меланії сприяють підтриманню біологічної рівноваги в акваріумі. Розмножуються вони живонародженням. А чи доцільно утримувати в акваріумі скойок, жабурниць, адже діяльність їх як живих фільтраторів дуже корисна? В акваріумі вони небажані, оскільки, пересуваючись по дну, вивертають з корінням рослини. Не рекомендується також утримувати в акваріумах ставковиків, мулянок, котушок з місцевих водойм, тому що є небезпека занесення з ними збудників захворювання риб. До того ж ці молюски сильно пошкоджують рослини. Небажаним мешканцем акваріума є фіза, оскільки пошкоджує рослини, виїдаючи отвори на їх листках. Влаштування акваріума і догляд за ним. Акваріум є моделлю водойми, і спостерігаючи за життям його мешканців, діти пізнають закономірності природи, особливості життя риб, молюсків, водяних рослин. Споглядання таємничо-чарівного підводного світу приносить естетичне задоволення, розвиває художній смак. Догляд за мешканцями акваріума сприяє формуванню гуманних почуттів, трудових навичок. Для кутків природи дитячих садків найкращим є прямокутний акваріум. Новий акваріум треба старанно вимити теплою водою без мила. Каркасний акваріум на замазці заливають водою на тиждень, щоб вивести запах замазки. Екологічна рівновага в акваріумі залежить від багатьох факторів: його розташування, розмірів і кількості риб, рослин, ґрунту, якості кормів і систематичного догляду, що забезпечує підтримання біологічної рівноваги, що встановилася, отже: 1. Акваріум не можна ставити біля вікна, оскільки це призведе до небажаних наслідків — надмірного охолодження, розвитку зелених водоростей. Найкраще його розташовувати коло перпендикулярної до вікна стіни, забезпечивши достатнє природне освітлення. 2. Не можна перенаселювати акваріум рибами (чим більша кількість риб, тим більше вони споживають кисню). 3.Рослини в акваріумі не тільки надають йому краси, але й допомагають підтримувати воду чистою, а риб — здоровими. На світлі рослини збагачують воду киснем, вбираючи продукти, які утворюються у процесі життєдіяльності риб. 4. Ґрунт є одним з важливих екологічних елементів. При поступовому наповненні його мікроелементами, дрібними органічними частинками, найпростішими організмами він перетворюється в активне біологічне Середовище, в якому відбувається мінералізація органічних речовин внаслідок чого створюється поживний ґрунт, сприятливий для нормального росту і розвитку рослин. 5. Біологічної рівноваги легше досягти, якщо риб годувати живим кормом, оскільки він не загниває і не розкладається. Заселення акваріума. Перш ніж заселити акваріум рибами, треба підготувати для цього ґрунт і висадити рослини. На дно акваріума насипають пісок з крупинками 2-5 мм завбільшки. Дрібний річковий пісок, щебінь з гострими краями і морська галька для прісноводного акваріума непридатні. Пісок ретельно промивають проточною водою у відрі і насипають в акваріум 2—3 см завтовшки, з невеликим нахилом д0 передньої стінки.
|