Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Навчальна та наукова література. 1. Органи державної влади України: Монографія / За ред
|
|
1. Органи державної влади України: Монографія / За ред. В. Ф. По-горілка. — К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2002.— 592 с.
2. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В. Б. Аве-р'янова. — Видавничий Дім "Ін Юре", 2002. — 668 с.
3. Руденко М. В. Прокурор у господарському судочинстві: Навчадь-ний посібник. —К.: Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре", 2003.— 380 с.
4 Шрцеляк О. В. Інститут омбудсмана: теорія і практика / Відп. ред. член-кор. АпрН України О. Н. Ярмиш: Монографія.— X.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. — 450 с.
5 Ярмиш О. Н., Серьогін В. О. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Навчальний посібник. — X.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. — 672 с.
6. Миколенко А. И.. Миколенко А. Н. Закони Украйни "О прокура-туре", "О милиции", "Об адвокатуре": Комментарии, изданне пя-тое. исправленное и дополненное. — X.: ООО "Одиссей", 2006.—
312 с...
7. Соловйова О. М. Організаційно-правові засади формування і діяльності відділів та управлінь місцевої державної адміністрації: Монографія. — X.: Право, 2006. — 164 с.
8. Борденюк В. Механізм (апарат) державного управління як система органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування // Право України. — 2005. — 0185 6. — С. 16-21.
9. Селіванов В. Державна влада як елемент державно упорядженого суспільства в Україні // Право України. — 2006.—№ 9.— С. 10-17.
Питання для самоконтролю
1. Яким органам державної влади та особам у адміністративному процесі надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб?
2. Якими повноваженнями у адміністративному процесі наділений Уповноважений Верховної Ради з прав людини?
3. У яких формах прокурор приймає участь у адміністративному процесі?
4. Назвіть форми участі органів державної влади та органів місцевого самоврядування у адміністративному процесі.
Глава6 АДМІНІСТРАТИВНА ПРОЦЕСУАЛЬНА ПРАВОСУБ'ЄКТНІСТЬ ОСІБ, ЯКІ Є ІНШИМИ УЧАСНИКАМИ ПРОЦЕСУ
В адміністративному процесі поряд із його лідируючими учасниками (адміністративний суд, який розглядає та вирішує публічно-правовий спір, сторони, треті особи), учасниками, які захищають права, свободи та інтереси інших осіб (Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади та органи місцевого самоврядування), своєрідна роль відводиться особам, які є іншими учасниками адміністративного процесу.
Такими особами, як визначено у процесуальному законодавстві, є секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач (ст. 62 КАС України).
Головною особливістю адміністративної процесуальної правосуб'єктності вказаних учасників є те, що їх участь у адміністративній справі обумовлена, по-перше, необхідністю виконання покладених на них законодавством обов'язків, по-друге, вони абсолютно позбавлені юридичної зацікавленості у результатах вирішення адміністративної справи, а тому, по-третє, ці учасники виступають нейтральними, пасивними суб'єктами адміністративного процесу.
Також цих, так званих, інших учасників адміністративного процесу, цілком обґрунтовано поділено на такі дві групи":
1) особи, які обслуговують адміністративне судочинство (секретар судового засідання, судовий розпорядник, перекладач);
2) особи, які сприяють розгляду справи (свідок, експерт, спеціаліст).
Отже, з'ясуємо з якою метою у розгляді та вирішенні адміністративної справи приймають участь інші учасники адміністративного процесу.
Першу групу осіб, які є іншими учасниками адміністративного процесу, утворюють особи, що обслуговують адміністративне судочинство — секретар судового засідання, судовий розпорядник, перекладач. Ці учасники виконують функції, котрі не вважаються процесуальними діями, спрямованими на розв'язання публічно-правового спору. Обов'язок цих учасників зводиться лише до вчинення дій обслуговуючого характеру, які спрощують процедуру розгляду та вирішення адміністративної справи, або ж забезпечують її нормальний перебіг.
' Основи адміністративного судочинства та адміністративного права: Навч. посіб. / За заг. ред. Р. О. Куйбіди, В. І. Шишкіна. — К., 2006. — С. 282; Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практичний коментар / Ківшіов С. В„ Харитонова О. І., Пасенюк О. М., Аракелян М. Р. та ін. — X., 2005. — С. 167-168; Стефанюк В. С. Судовий адміністративний процес: Мо-нофафія. — X., 2003. — С. 72.
Секретар судового засідання (ст. 63 КАС України) в адміністративному процесі виконує такі завдання:
1) здійснює судові виклики і повідомлення;
2) перевіряє наявність та з'ясовує причини відсутності осіб, яких було викликано до суду, і доповідає про це головуючому;
3) забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами;
4) веде протокол судового засідання;
5) оформляє матеріали адміністративної справи;
6) виконує інші доручення головуючого у справі.
Новою процесуальною фігурою у судовому процесі є судовий розпорядник (ст. 64 КАС України), оскільки до прийняття Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року та КАС України як такого учасника процесу взагалі не було передбачено.
На відміну від секретаря судового засідання, який обов'язково має бути присутнім при розгляді адміністративним судом будь-якого публічно-правового спору, судовий розпорядник може залучений до участі в адміністративному процесі головуючим у судовому засіданні. Тобто його участь у розгляді та вирішенні адміністративної справи не є обов'язковою (факультативна).
На судового розпорядника покладається виконання таких обов 'язків:
1) забезпечувати належний стан зали судового засідання і запрошувати до неї учасників адміністративного процесу;
2) оголошувати про вхід суду до зали судового засідання і вихід суду із неї;
3) стежити за дотриманням порядку особами, присутніми у залі судового засідання;
4) приймати від учасників адміністративного процесу та передавати документи і матеріали суду під час судового засідання;
5) виконувати розпорядження головуючого про приведення до присяги перекладача, експерта;
6) запрошувати до зали судового засідання свідків та виконувати розпорядження головуючого про приведення їх до присяги;
7) виконувати інші розпорядження головуючого, пов'язані із забезпеченням умов, необхідних для розгляду адміністративної справи.
Вимоги судового розпорядника, пов'язані із виконанням обов'язків, встановлених ст. 64 КАС України, є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів та інших осіб, присутніх у залі судового засідання.
У разі відсутності в судовому засіданні розпорядника його функції виконує секретар судового засідання.
З метою проведення доступного і зрозумілого для усіх учасників публічно-правового спору судового засідання КАС України передбачена можливість участі у розгляді та вирішенні адміністративної справи перекладача.
Статтею 68 КАС України закріплено, що перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється адміністративне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.
Як правило, перекладач вступає у справу за ініціативою особи, яка бере участь у справі, або призначається з ініціативи суду. Суд забезпечує особі перекладача, якщо дійде висновку, що особа внаслідок неспроможності оплатити послуги перекладача буде позбавлена судового захисту.
Повноваження перекладача, які характеризують його як учасника адміністративного процесу:
• перекладач має право відмовитися від участі в адміністративному судочинстві, якщо він не володіє мовою в обсязі, необхідному для перекладу, право задавати питання з метою уточнення перекладу, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду;
• перекладач зобов'язаний з'являтися за викликом до суду, здійснювати повний і правильний переклад, своїм підписом посвідчувати правильність перекладу в процесуальних документах, що вручаються особам, які беруть участь у справі, в перекладі мовою, якою вони володіють.
Крім того, за завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього
обов'язків перекладач несе кримінальну відповідальність. Так, відповідно до ч. 1. ст. 385 Кримінального кодексу України відмова перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків у суді карається штрафом від п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців'.
Друга група осіб, які є іншими учасниками адміністративного процесу, представлена особами, що своїми діями сприяють розгляду справи (свідок, експерт, спеціаліст). На відміну від першої групи осіб, ці учасники адміністративного процесу своїми діями забезпечують встановлення фактичних обставин справи, не виконуючи ніяких обслуговуючих функцій. Такими діями, спрямованими на встановлення фактичних обставин, наприклад, можуть бути показання свідка, висновки експерта.
Особою, яка своїми діями сприяє здійсненню адміністративного процесу, є свідок (ст. 65 КАС України), в якості якого в адміністративній справі судом може бути викликана кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
Разом із тим, процесуальним законом передбачено обмеження щодо осіб, які можуть бути свідками в адміністративному процесі. Такі обмеження закріплені з метою запобігання: 1) отримання перекрученої чи сумнівної інформації; 2) порушення етичних норм; 3) порушення норм моралі; 4) порушення правових норм.
Так, не можуть бути допитані як свідки:
1) недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі та не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати оібставини, що мають значення для справи, або давати з цього приводу показання;
2) представники в судовому процесі, захисники у кримінальних справах — про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з виконанням функцій представника чи захисника;
3) священнослужителі — про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;
4) професійні судді, народні засідателі та присяжні — про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення;
5) інші особи, які не можуть бути допитані як свідки, згідно із законом чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, без їхньої згоди.
Статтею 63 Конституції України закріплено, шо особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Тому, відповідно до ч. з ст. 65 КАС України, фізичній особі, яка може бути свідком в адміністративній справі, гарантується право відмовитися від давання показань щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб).
Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинна зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
Задля забезпечення своєчасного надання повної і об'єктивної інформації, яка може бути використана для з'ясування обставин справи, на свідка покладаються обов 'язки:
• прибути до суду у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини;
• у разі неможливості прибуття за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд.
Також свідок має право давати показання рідною мовою або мг"- ю, якою він володіє, користуватися письмовими записам.дмовнтися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.
За завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав свідок несе кримінальну відповідальність'.
Якщо ДЛЯ правильного, повного та обґрунтованого розгляду і вирішення адміністративної справи судові необхідно використати спеціальні знання конкретної галузі науки, техніки тощо, суд за власною ініціативою або за ініціативою інших учасників судового процесу може залучити до справи експерта.
Як визначено у ч. І ст. 66 КАС України експертом є особа, яка має необхідні знання та якій в порядку, встановленому КАС України, доручено дати висновок з питань, що виникають під час розгляду справи і потребують спеціальних знань цієї особи, шляхом дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини у справі.
Як експерт може бути залучена особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу" від 25 лютого 1994 року'. Тобто, судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань (ст. 10 Закону України "Про судову експертизу").
Так, судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижчий спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.
До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть бути залучені також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижчий спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому Законом України "Про судову експертизу".
Обов'язки експерта в адміністративному процесі такі (ч.ч. 3-7 ст. 66 КАС України).
- Експерт зобов'язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок щодо поставлених йому питань, у разі необхідності — прибути за викликом суду, дати висновок або роз'яснити його в судовому засіданні.
2. Під час проведення дослідження експерт має забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт має одержати на це відповідний дозвіл суду, який оформлюється ухвалою.
3. Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи; спілкуватися з особами, які беруть участь у справі, а також з іншими учасниками адміністративного процесу, за винятком дій, пов'язаних з проведенням експертизи; розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду, про результати експертизи.
4. Експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
5. у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за заданими питаннями.
6. Експерт не має права передоручати проведення експертизи іншій особі.
7. У разі постановлення ухвали суду про припинення проведення експертизи експерт зобов'язаний негайно подати матеріали справи та інші документи, що були використані для проведення експертизи.
Відповідно до ч. 10 ст. 66 КАС України експерт має право:
• знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета дослідження;
• заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків;
• викладати у висновку судової експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були задані питання;
• бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об'єктів дослідження;
• ставити питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам;
• користуватися іншими правами, встановленими Законом України "Про судову експертизу".
• на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з проведенням експертизи і викликом до суду.
• відмовитися від давання висновку, якщо подані йому матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов'язків. Заява про відмову повинна бути вмотивованою.
За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків у суді експерт несе кримінальну відповідальність.
Ще однією особою, яка належить до кола інших учасників адміністративного процесу, є спеціаліст, тобто особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок (ст. 67 КАС України).
Крім того, спеціаліст до участі в адміністративному процесі може бути залучений за ухвалою суду для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) під час вчинення процесуальних дій. Допомога спеціаліста технічного характеру під час вчинення процесуальних дій не замінює висновку експерта.
Відповідно до завдань, які виконує спеціаліст, у адміністративному процесі на нього покладають певні процесуальні обов'язки та закріплюють відповідні процесуальні права.
Так, спеціаліст зобов'язаний: 1) прибути за викликом суду, 2) відповідати на поставлені судом запитання, 3) давати усні консультації та письмові роз'яснення, 4) звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, у разі потреби — надавати суду технічну допомогу.
Однак у жодному разі допомога спеціаліста не може стосуватись правових питань.
Спеціаліст має право: І) знати мету свого виклику до суду, 2) відмовитися від участі в адміністративному процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками, 3) з дозволу суду ставити запитання особам, які беруть участь у справі, та свідкам, 4) звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, 5) на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.
Рекомендована література
Date: 2015-07-22; view: 1191; Нарушение авторских прав