| Назва
| Характеристика
|
| Опера
| Музично-драматичний твір, що супроводжується оркестром (часто містить балетні сцени), в якому виконавці не говорять, а співають весь текст. Вперше зародилась і дістала розповсюдження в країнах Європи у ХVІІ ст., в Україні з’явилась у ХVІІІ ст.
|
| Балет
| Театральна вистава, зміст якої передається танцями та пластичними рухами. Супроводжується оркестровою музикою. Виникла в Італії у ХVІ ст.
|
| Соната
| За своїм походженням соната - музичний твір, який «звучав», але його не «співали». Зародилась у ХVІІ ст. Проте у ХVІІІ ст. сонатою стали називати особливу форму композицій, яка запанувала майже в усій інструментальній музиці. Це - твір для одного чи двох інструментів, який написаний у формі сонатного циклу, перша частина якого відтворена у формі сонатного алегро.
|
| Концерт
| Великий віртуозний твір зазвичай для одного соліста у супроводі оркестру. Частіше відтворений у тричасній формі, перша частина якого відтворена у формі сонатного алегро.
|
| Симфонія
| Твір для оркестру у формі сонатного циклу. Зародилась у ХVІІІ ст.
|
| Тріо
| Твір для трьох виконавців з визначеною партією для кожного.
|
| Квартет
| Твір для чотирьох виконавців з особливою партією для кожного.
|
| Квінтет
| Твір для п’яти виконавців з особливою партією для кожного.
|
| Сюїта
| Циклічний твір, що складається з декількох закінчених п’єс, різнопланових за змістом та побудовою, які виконуються одна за одною за принципом контрасту. Зародилася у ХVІ ст. в Італії. У ХVІІ - ХІХ ст. структура сюїти об’єднувала 4 танцювальні п’єси: алеманду, куранту, сарабанду, жигу. За останні 100 років прийнято формування сюїт із уривків якогось крупного музичного твору (опери, балету, кінофільму тощо).
|
| Кантата
| Спочатку, у ХVІІ ст. (в Італії), на відміну від сонати, - кожний твір для співу з інструментальним супроводженням. Згодом - твір для співаків-солістів, оркестру, а також хору, який складається із декількох номерів. Призначений для виконання у концертній залі. Подібні ораторії, але з більшим акцентом на ліричний елемент.
|
| Ораторія
| Монументальний твір для хору, оркестру та співаків солістів. Призначений для виконання у концертній залі. Містить низку закінчених номерів з переважним значенням у них хору. Спочатку, у ХVІІ ст. містила також сценічну дію.
|
| Реквієм
| Вокальний чи вокально-інструментальний твір, присвячений пам’яті померлого. Спочатку - заупокійна католицька меса з начальними словами «вічний спокій» (reguiem aeternam). У ХVІІІ - ХІХ ст. реквієми видатних композиторів набули світського характеру і виконуються у концертній залі.
|
| Мотет
| У ХІІ - ХІV ст. - багатоголосна пісня, поліфонічного складу, призначена загалом для співу a capella (без інструментального супроводу). Згодом - поліфонічна інструментальна п’єса, що складається із декількох ланцюжків різної побудови.
|
| Пісня
| Найбільш розповсюджений жанр вокальної музики, а також визначення поетичного твору, призначеного для співу чи вокальної рецитації.
|
| Романс
| Сольна лірична пісня з інструментальним супроводженням. Отримав широке розповсюдження у ХІХ ст.
|
| Серенада
| Спочатку - назва різних вітальних п’єс, що виконувалися на вулиці, під вікном того, до кого зверталися. У ХVІІІ ст. - назва не лише вокальних, а й інструментальних творів типа сюїти. Нині назва збереглася, зазвичай, лише для пісень любовного змісту.
|
| Баркарола
| Спочатку - пісня рибалки, човняра, гребця. Розповсюджена у Венеції. Нині - назва вокальних чи інструментальних творів співучого, ліричного характеру з типовим акомпанементом, що наслідує мірному покачуванню човна або ударів весел.
|
| Хорал
| Церковно-общинний спів. У католицькій музиці - одноголосний (унісон), у протестантській - багатоголосний у супроводі органу. Мелодії стародавніх хоралів відзначаються малорухомим ритмом.
|
| Балада
| У Середньовіччі - одноголосна танцювальна пісня (спочатку лірична, хороводна). У ХІІ - ХІІІ ст. - один із найважливіших жанрів мистецтва бродячих трубадурів, труверів. пізніше, у ХІІІ - ХV ст., у Франції - поліфонічна строфічна пісня з рефреном (повтором).
|
| Ноктюрн
| Розповсюджена з ХІХ ст. назва п’єс (як правило, інструментальних, рідше - вокальних) ліричного, зазвичай, мрійливого характеру. Частіше створюються для фортепіанного виконання.
|
| Марш
| П’єса з чітким ритмом (в такті розміром 4/4). Призначена для супроводу колективного ходу.
|
| Вальс
| Танець, який походить від німецьких, чеських та австрійських народних танців (тактовий розмір 3/4).
|