Тема 13. Особливості розвитку соціально-політичної думки Західної Європи у другій половині ХІХ ст

1. Російський анархізм в Європі та його відмінності від анархізму класичного типу.

2. Інтерпретація соціально-стратифікованого суспільства у Ф.Ласаля.

3. Соціально-політична доктрина Е.Бернштейна.

4. Політичні і правові погляди К.Каутського.

5. Суть кризи цивілізаційного процесу за Ф.Ніцше та О.Шпенглером.

Тематика реферативних завдань:

1. Концепція анархо-комунізму П.Кропоткіна.

2. Проблема держави як інституту справедливості в народницьких поглядах П.Лаврова.

3. Проблеми моральності політичної влади в політичних поглядах М.Бакуніна.

4. Порівняльний аналіз теорії політики та влади М.Штірнера та П.Ткачова.

5. Принцип плюралізму у формуванні політичних теорій держави та влади в Європі другої половини ХІХ ст.

6. Інтерпретація особливостей кризи політико-культурницького процесу у філософській теорії О.Шпенглера.

Проблемні завдання:

1. В яких теоріях і яким чином осмислення сутті держави, політичних відносин пов”язувалися з осмисленням ролі нації в цих процесах?

2. Як загалом можна було б систематизувати основні етапи розвитку політичної науки в Новий час? Складіть класифікаційну таблицю.

3. Чи стають домінуючими теорії соціалдемократичного спрямування домінуючими в Європі кінця ХІХ ст? Докажіть свою позицію.

4. Чи можна характеризувати загалом період другої половини ХІХ ст. як кризу в розвитку європейської політичної теорії? Якщо ні, то аргументуйте свою точку зору.

5. На дослідженні яких основних проблем акцентували свою увагу європейські політичні теорії другої половини ХІХ ст? З чим це було пов”язано? А які основні проблеми в цей час пробували розв”язати українська політична думка?

6. Порівняйте марксиську концепцію державного устрою та теорію анархо-комунізму.

7. Чи міг розв”язати загалом всі проблеми свободи та прав людини суспільний устрій, який пропонувала анархіська концепція М.Бакуніна, П.Лаврова та П.Ткачова?

8. Що таке “кооперативне суспільство” за Е.Бернштейном? Як ви його співставите з тим, яке декларувалося теорією Р.Оуена?

9. “Суть моральної свідомості” за Е.Бернштейном та “революційність політичних інтересів” – як це співвіднести?

10. В чому у порівнянні з іншими, ви вбачаєте оригінальність інтерпретації соціально-стратифікованого суспільства в політико-правовій теорії Ф.Ласаля.

11. Як пробує вирішити проблему формування національної свідомості та національного типу держави у своїй теорії Ф.Ніцше?

12. У ХХ ст.французький письменник та філософ А.Камю проголосив під час вручення йому Нобелівської премії такі слова: “Кожному поколінню властивим є тішення себе думкою, що саме воно покликане змінити світ. Моє, разом з тим, вже знає, що світ воно не перетворить. Але завдання його, мабуть, є ще більш значиме. Воно означає те, що потрібно зашкодити зникненню світу”. Прокоментуйте слова автора і скажіть політико-правові теорії Нового часу передбачали в своїй основі вирішити першу чи другу проблему? Докажіть аргументовано свою думку.

13. З чого Ф.Ніцше робить такий висновок: “Людство не прямує у своєму розвитку у напрямі удосконалення, покращення себе, більш високого рівня свого життя – у тому сенсі у якому ми це трактуємо тепер. “Прогрес” – це просто сучасна, тобто фальшива ідея. Європеєць наших днів за всіма цінностями без будь-яких порівнянь стоїть нижче, аніж європеєць Ренесансу; поступальний розвиток зовсім собою не передбачає прогресування, підйому, додавання сил”. Як ви розумієте ці слова німецького філософі? Який стан суспільства розкривали політичні теорії Нового часу – прогресуючий чи регресуючий? Чому ви так вважаєте – аргументуйте відповідь. А самі теорії політичного змісту за своєю суттю є теоріями що прогресували, чи регресували? Якими критеріями ви це доведете?