Тема 10. Марксизм як політичне вчення

1. Історичні особливості формування теорії марксизму.

2. Суть соціального ідеалу марксизму. Історичні форми виробництва та власність.

3. Марксиська стадіальна теорія соціальної революції.

4. Проблеми держави, політичної влади та відносин у політико-правовій концепції марксизму:

А) держава в політичній системі комуністичного суспільства;

Б) принципи реалізації політичної влади;

В) особливості інституалізації політичного поля буття;

Г) проблеми свободи та прав людини в марксизмі;

Д) марксиська теорія рівності та справедливості.

Тематика реферативних завдань:

1. Проблема свободи людини в праці К.Маркса та Ф.Енгельса “Німецька ідеологія”.

2. Історичний процес в теорії марксизму: основні детермінанти прогресування.

3. Наука та ідеологія в марксизмі.

4. Проблеми держави в “Маніфесті комуністичної партії” К.Маркса та Ф.Енгельса.

5. Співвідношення економіки та політики в марксизмі.

Проблемні завдання:

1. Що склало підвалини марксизму: платонізм? християнство? утопізм? ранньобуржуазний лібералізм? кантіанство? англійська економічна теорія? гегельянство? чи може щось інше? Докажіть свою думку.

2. В чому ви вбачаєте суть внутрішніх суперечностей політичної теорії марксизму? Доведіть на конкретних прикладах основних положень робіт К.Маркса та Ф.Енгельса.

3. Поясніть як ви розумієте слова Маркса та Енгельса (“Німецька ідеологія”): “Таким чином, розуміння історії визначається тим, що виходячи безпосередньо саме з матеріального виробництва реального життя, розгляду піддається дійсний процес виробництва та розуміється поєднання з даним способом виробництва породженої ним форми спілкування – тобто громадянського суспільства на його різних стадіях – як основи всієї історії, потім необхідно показати діяльність громадянського суспільства в сфері державного життя, а також пояснити, виходячи з цього, всі різні теоретичні нагромадження форм свідомості, релігію, філософію, мораль і т.п., і т.п., та відслідкувати процес їх виникнення на цій основі, дякуючи чому, звичайно, можна беде зобразити увесь процес вцілому (а тому також і взаємодію між його різними сторонами). Це розуміння історіїї, на відміну від ідеалістичного... пояснює не практику з ідей, а утворення ідейного сенсу з самої матеріальної практики і, виходячи з цього, дає можливіть сформувати висновок... – що не критика, а революція є рушійною силою історії...”

4. Чим відрізняється концепція рівності та справедливості яку декларує теорія марксизму та яку проголошують Т.Гоббс та Дж.Локк?

5. В чому суть теорії розподілу влад у марксизмі? Дайте її порівняльний аналіз з попередніми теоретичними напрацюваннями в лібералізмі та консерватизмі.

6. Соціальна структура та політика – який між ними зв”язок? Основу чого складають ці поняття в марксизмі?

7. Що таке політична партія за теорією марксизму? Які її функції у політичній системі?

8. Розташуйте, аргументуючи свої думки, ці поняття в систему логіки цінностей у марксизмі: “релігія”, “ідеологія”, “людина”, “економіка”, “право”, “мистецтво”, “клас”, “держава”, “партія”, “громадянське суспільство”, “революція”, “гуманізм”, “нація”. Як би ви продовжили цей ряд?

9. Які проблеми політичної теорії досліджує К.Маркс в роботі “Капітал”?

10. Яким чином у марксизмі пов”язані філософія та теорія політики? Це традиція чи новація? А яким насправді, на вашу думку, мусить бачитися цей зв”язок?

11. Як ви розумієте слова Ф.Енгельса: “Принижуюча жадоба була рушійною силою цивілізації від її першого і до сьогоднішнього дня; ще раз багатство і три рази багатство, багатство не суспільства, а цього окремого індивіда було її єдиною визначальною метою”. Чи згідні ви з такою аргументацією? А що було головним чинником розвитку суспільства для Н.Макіавеллі? Т.Гоббса? Дж.Локка? Ш.Л.Монтеск”є? Ж.-Ж.Руссо? Г.В.Ф.Гегеля?