ІІ заняття

1. Політико-правова доктрина держави та влади Г.В.Ф.Гегеля у праці “Філософія права”:

А) походження влади та її основні завдання;

Б) народ як джерело влади;

В) “громадянське суспільство”: його структура протиріччя розвитку та соціальні функції;

Г) функції держави, апарат держави, правове забезпечення;

Д) проблема розумної та досконалої форми державного правління.

2. Політичні теорії Німеччини кінця ХУІІІ ст. та їх значення для формування свідомості нового типу.

Тематика реферативних завдань:

1. Проблема необхідності примусу для додержання прав особи в політичному процесі за Г.В.Ф.Гегелем.

2. Рівність як гарантія права на власність у Г.В.Ф.Гегеля.

3. Обгрунтування істинності форм державного правління в праці “Філософія права”.

4. Розуміння системи розподілу влад у Г.В.Ф.Гегеля.

Проблемні завдання:

1. Дослідіть особливості двох етапів у творчості Г.В.Ф.Гегеля, на яких по-різному трактувалася суть, функції та історична генеза держави. Покажіть логічні схеми формування держави за Г.В.Ф.Гегелем.

2. Що таке “правова держава громадянського суспільства” у Г.В.Ф.Гегеля?

3. Чим подібні і чим відмінні політико-правові концепції І.Канта та Г.В.Ф.Гегеля?

4. В чому суть трансцендентності держави, права, влади у І.Канта, Й.Г.Фіхте та Г.В.Ф.Гегеля?

5. Яке місце Г.В.Ф.Гегель відводить людині у політичному процесі? Чим така позиція виправдовується?

6. Як Г.В.Ф.Гегель розв”язує проблему монархічності форми правління в державі та утвердження демократичних підстав суспільних відносин? Класифікуйте тип демократії, який відстоює Г.В.Ф.Гегель.

7. Що таке принцип історизму для Г.В.Ф.Гегеля, коли постає проблема дослідження політичних процесів? Покажіть конкретно, як автор використовує його в праці “Філософія права”. Чим підхід Г.В.Ф.Гегеля відрізняється від того, який пропонує Н.Макіавеллі?

8. Що є основною детермінантою прогресування суспільства за Г.В.Ф.Гегелем? Як це конкретно виявлялося в історії?

9. За якою б схемою ви уявили політичну систему та політичний процес які моделюються Г.В.Ф.Гегелем?

10. Які ідеї західноєвропейських раціоналістичних концепцій політики та влади ХУІІІ – ХІХ ст. знаходять своє теоретичне та практичне відтворення в Україні на сучасному етапі державотворення?

11. Чому раціоналізм, який ми розглядаємо, є західноєвропейським типом що дав можливість по-особливому (як саме? Трактувати суть менталітету політичного буття? Якщо це так, то докажіть. А який тип ви ще знаєте?

12. Що таке політична концепція, політична доктрина? Дайте критерії їх визначення.

13. Чи можна історичні етапи людського буття відрізняти один від іншого єдино лише за тими політичними процесами, які відбуваються в ті чи інші періоди? Хто із мислителів Нового часу саме так і робив? А як ви поясните думку німецького філософа ХІХ ст. Л.Фейєрбаха “Етапи людства відрізняються лише змінами в релігії”? Може тоді і критерія “політики” досить, щоб класифікувати історію?

14. Як ви прокоментуєте слова Г.В.Ф.Гегеля: “...всесвітня історія – є поступ розвитку принципу, змістом якого є усвідомлення свободи”?