Особливості ВІЛ інфекції та шляхи зараження

Вірус імунодефіциту — це вірус з групи лентивірусів (повільних), підгрупи ретровірусів. І правда, за своїми проявами він нагадує бомбу сповільненої дії, для вибуху якої може бути достатнім підхопити банальний грип. Будь-яка людська клітина містить у собі в сотні тисяч разів більше генетичної інформації, ніж ВІЛ. Але, заволодівши клітиною, вірус повністю знищує її і вражає всю систему.

Необхідно освітити як поводиться вірус в організмі людини. Як відомо, віруси не здатні розмножуватися самостійно. Для відтворення їм потрібна жива клітина, в яку вони вбудовує свою генетичну інформацію. Після цього клітина починає працювати як «фабрика» з виробництва вірусів. В кінці кінців, виснажена, вона гине. Для свого розмноження ВІЛ використовує певні клітини нашої імунної системи (різновид Т-лімфоцитів під назвою хелпери). Саме це і пояснює таку високу небезпеку ВІЛ - він вражає нашу захисну систему, змушуючи її працювати на своє відтворення. Імунітет слабшає поступово. Людина, що живе з ВІЛ, може виглядати і відчувати себе добре на протязі багатьох років і навіть не знати, що він інфікований. Однак вірус руйнує все більше клітин імунної системи. Коли кількість клітин знижується нижче критичного рівня, людина стає вразливим для хвороб, у тому числі тих, до яких людина з нормальним імунітетом несприйнятлива. Діагноз СНІД зазвичай ставиться через кілька років після зараження ВІЛ, коли у людини розвиваються одне або кілька серйозних захворювань.[8, 102]

Важливо знати, як передається ВІЛ, і, як від нього захиститися.Хворобі можна запобігти, якщо пам’ятати та розуміти обставини, в яких передається ВІЛ.

ВІЛ передається трьома чітко визначеними шляхами:

1. ВІЛ може передатися при незахищеному статевому контакті, якщо один із партнерів є носієм. Тому необхідно захищатися і правильно користуватися чоловічими та жіночими презервативами.

2. ВІЛ може передаватися через кров: переливання зараженої крові, використання брудних шприців під час прийому наркотиків, брудні голки, пірсинг, татуювання, використання забрудненого, зараженого кров'ю леза. Тому вкрай важливо використовувати одноразові голки та леза. Достатньо вимити в гарячій воді руки або об'єкти, на які потрапила кров.

3.ВІЛ може передаватися від ВІЛ-позитивної матері до дитини під час вагітності, пологів або годування груддю. Якщо ВІЛ-позитивна матір вирішить народити дитину, лікар зможе надати інформацію про те, яке лікування існує на сьогоднішній день, що знижує ризик зараження дитини. Таким чином існує лише три шляхи зараження ВІЛ: статевим шляхом, через кров та від матері до дитини, а решта шляхів про які ви можете почути - лише домисли.

Також, важливою для спільноти є інформація, розміщениа на сайти Міністерства Охорони здоров’я України, для того що чітко визначити іспиті положення про ВІЛ від міфів, які не мають під собою реальних підстав.

Наступні твердження є істинною правдою:

1. Шкіра нездоланний бар'єр для ВІЛ.

2. Такі комахи, як комарі, не переносять ВІЛ.

3. Можна торкатися, обніматися, цілуватися із ВІЛ-позитивною людиною, можна носити одяг ВІЛ-позитивної людини.

4. Можна користуватися предметами та пристроями, туалетом, душем, білизною разом із ВІЛ - інфікованою людиною.

5. ВІЛ не можна вдихнути, не має його в сльозах, поту, слині, не можливо заразитися доторкнувшись до зараженої людини.

Знати - означає упередити![10, 2]

Тести - єдина можливість виявити чи заражена ВІЛ людина чи ні. Цей тест допомагає виявити ВІЛ за декілька років до того як розів'ється хвороба і здійснюється через простий аналіз крові. В Україні створені центри анонімної та безкоштовної консультації, де є можливість пройти тест. Знання про наявність хвороби дає можливість своєчасно почати адекватне лікування та попередити її розвиток і прогресування.

Лікарські препарати, що застосовуються для лікування ВІЛ-інфекції не вбивають вірус, а лише блокують його, порушуючи процес розмноження ВІЛ і придушуючи його активність. Зниження активності ВІЛ призводить до збільшення кількості імунних клітин. Одночасний прийом трьох або чотирьох лікарських препаратів називають високоефективної антиретровірусною терапією, тому, що в результаті такого лікування вдається зменшити вміст вірусу в крові до невизначного рівня. Однак, це не означає, що людина повністю позбувся від цього вірусу, оскільки ВІЛ може знаходитися не тільки в крові, але і в лімфатичних вузлах, а також в інших органах людини. Знання про свій позитивний ВІЛ-статус (тобто про наявність вірусу в крові) може допомогти людині вчасно отримати медичну допомогу, яка здатна запобігти серйозні і загрозливі життя ускладнення.[8, 254]