Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
М 02. 3 хвороба рейтера
Відмічається хронологічний зв'язок між урогенітальною або кишковою інфекцією та розвитком симптомів артриту. Найбільш частими збудниками захворювання є хламідії, можуть бути ієрсинії, уреаплазми, мікоплазми. ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ Клінічні - через 1-6 тижнів після інфекції розвивається артрит, який має гострий характер, - асиметричне ураження суглобів нижніх кінцівок (середніх і крупних), - "сосископодібна" припухлість пальців стоп, сакроілеїти, артрит великого пальця стопи, - можлива наявність бурситів, тендовагінітів, - характерний торпідний, тривалий перебіг, нерідко хронізація (6-12 міс.), - позасуглобові прояви: ураження очей у вигляді іриту, іридоцикліту, кон'юктивіту, кератиту, часто рецидивуючого характеру. Ураження сечостатевої системи - уретрит, баланопостит, простатит можуть з'явитися раніше артриту. Параклінічні - прискорена ШОЕ, лейкоцитоз, - визначення хламідійних антитіл в крові, внутрішньоклітинних включень антигенів і ДНК хламідій у зскірбках епітелію уретри чи цервікального канала, уреаплазм, - синовіальна рідина: запальний характер з переважанням нейтрофілів, крихкий муциновий згусток, - ренгенографія суглобів: навколосуглобовий остеопороз, звужування суглобової щілини, остеосклероз. ЛІКУВАННЯ - Етіотропна терапія. Рекомендується декілька курсів (2-3) антибактеріальної терапії: макроліди (азітроміцин, кларитроміцин, ін.), у дітей старше 8 років можливо призначення тетрацикліну, у дітей старше 13 років можливо призначення фторхінолонів (офлоксацин, ципрофлоксацин). - Нестероїдні протизапальні засоби: індометацин 1-3 мг/кг на добу, діклофенак натрію 1-3 мг/кг на добу, німесулід 5 мг/кг/доб. в 2-3 прийоми, курс лікування 1,5-3 місяці. - При торпідному, хронічному перебегу - глюкокортикостероїди внутрішньосуглобово. - Амінохіноліни (делагіл, плаквеніл) 5-7 мг/кг 1 раз ввечері не менше 6 місяців. - Сульфасалазин 250-500 мг 3 рази (дітям до 7 років), 300 мг 3 рази (старше 7 років), салазопіридазин - 1,5-2 мг/кг. - Крезанол (17-34 мг золота на тиждень). - При дуже тяжкому перебігу, позасуглобових проявах (ураження шкіри, кардит) - метотрексат - 5-10 мг на тиждень, азатіоприн - 100-200 мг/добу. - Санація осередків інфекції (лікування у гінеколога, уролога). М 08 ЮВЕНІЛЬНИЙ РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ Ювенільний ревматоїдний артрит (ЮРА) - системне запальне захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією процесу в опорно-руховому апараті, в основі якого лежить дисфункція імунної системи, виражена аутоагресія, що веде до розвитку патологічних імунних реакцій. ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ клінічні та параклінічні
- лейкоцитоз, при тривалому перебігу - лейкопенія, гіпохромна або нормохромна анемія, - ШОЕ значно прискорбна, - ревматоїдний фактор (РФ) у дітей у сироватці крови визначається при тяжкому перебегу, - диспротеінемія, зниження вмісту альбумінів, гіперглобулінемія, - збільшення вмісту Ig А, G, М, - зниження Т-лімфоцитів (СД4; СД8; СД19), зміни хелперно-супресорного коефіцієнта (СД4; СД8), визначення антинуклеарних антитіл в підвищеному титрі, - дослідження синовіальної рідини (нейтрофіли, в'язкість секрета знижена, муциновий згусток крихкий, в цитоплазмі лейкоцитів визначаються рогоцити), зниження вмісту комплемента або декількох його компонентів (С3С4), визначаються цитокіни, ЦІК, - морфологічне дослідження синовіальної тканини за допомогою пункційної біопсії, - рентгендіагностика суглобів при ЮРА: епіфізарний остеопороз - I стадия, ерозії, узори суглобових поверхнів, суглобові поверхні зриті, мікрокісти - II стадія, різке звужування суглобових щілин, їх зникнення, утворення анкілозів, підвивихи суглобів - III стадія, поєднання симптомів III стадії з анкілозами - IV стадия, - ультразвукова денситометрія (визначення мінеральної щільності кісткової тканини). ЛІКУВАННЯ 1. Протизапальна терапія (нестероїдні, стероїдні препарати). 2. Базисні засоби: амінохінолінові, цитостатики, солі золота, Д-пеніциламін, салазопохідні. 3. Лікування тяжких, швидкопрогресуючих форм (пульс-терапія метилпреднізолоном, циклофосфаном), потім преднізолон, метотрексат внутрішньо у великих дозах. Введення імуноглобулінів внутрішньовенно. Суглобова форма, активність I-II ступеня. Препарати вибору: діклофенак натрію 1-3 мг/кг на добу; індометацин 1-3 мг/кг на добу; німесулід 5 мг/кг на добу в 2-3 прийоми (мелоксикам - резерв). При вираженому суглобовому синдромі і необхідності отримання швидкого ефекту діклофенак натрію вводять внутрішньом'язово 5-10 днів з наступним переходом на пероральний прийом. Хінолінові похідні - делагіл, плаквеніл 5-7 мг/кг маси 1 раз ввечері, не менше 6-ти місяців. Через 1-1,5 місяці, якщо немає ефекту, стероїдні протизапальні: глюкокортикоїди, преднізолон 1-1,5 мг/кг на добу (метилпреднізолон) 0,8-1,5 мг/кг на добу з урахуванням добових ритмів, продовжується не стероїдні протизапальні препарати і хінолінові базисні антиревматичні препарати. Суглобова поліартикулярна форма II-III ступеня активності, суглобово-вісцеральна форма. Призначаються глюкокортикоїди з перших днів хвороби, не стероїдні протизапальні та хінолінові препарати. При неефективності, збереженні високої активності, появі ускладнень гормонів через 1-1,5 місяці підключають цитостатистичні препарати. Метотрексат (золотий стандарт) - 7,5 мг/м2 поверхні тіла 1 раз на тиждень в два прийоми з 12-годинним інтервалом (10-15 мг), не менше 3-х місяців і до кількох років (або 6 меркаптопурин, лейкеран, азотиоприн, циклоспорін А). 4. Локальна терапія - введення внутрішньосуглобово гідрокортизону, кенологу, депо-медролу, циклофосфану та інших засобів. 5. Місцеве лікування на область суглобів (мазі індометацінова, діклофенак, траумеель С та ін.). 6. Фізіотерапевтичне лікування. 7. Лікувальна физкультура, масаж, механотерапія. 8. Санаторно-курортне лікування. М 09.0 ЮНАЦЬКІ АРТРИТИ ПРИ ПСОРІАЗІ Псоріатичний артрит (псоріатична артропатія) - хронічне прогресуюче системне захворювання, асоційоване із псоріазом. Виділяють наступні варіанти псоріатичного артриту: асиметричний олігоартрит; артрит дистальних міжфалангових суглобів; симетричний ревматоїдоподібний артрит; мутилюючий артрит; псоріатичний спондиліт. ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ Клінічні: - ураження дистальних міжфалангових суглобів пальцев, - одночасне ураження п'ястково - фалангового (плесне-фалангового), проксимального і дистального міжфалангових суглобів, "осьове ураження", - раннє ураження суглобів стоп, в тому числі великого пальця, - біль в п'ятках (підп'ятковий бурсит), - наявність псоріатичних бляшок на шкірі або типове для псоріазу зміни нігтів (підтвержується дерматологом), - псоріаз у найближчих родичів, Параклінічні: - негативні реакції на ревматоїдний фактор, - характерні рентгенологічні дані: остеолізис, періостальні накладення, відсутність епіфізарного остеопорозу, рентгенологічні симптоми одностороннього сакроілеїту, ознаки спондиліту - грубі паравертебральні осифікати, - лабораторні показники відображають ступінь активності запального процесу. ЛІКУВАННЯ 1. Протизапальна терапія (нестероїдні протизапальні препарати - діклофенак натрію 1-3 мг/кг на добу; індометацин 1-3 мг/кг на добу; німесулід 5 мг/кг на добу в 2-3 прийому. При вираженому суглобовому синдромі і необхідності отримання швидкого ефекту діклофенак натрію вводять внутрішньом'язово 5-10 днів з наступним переходом на пероральний прийом.)). Локальна терапія (внутрішньосуглобові ін'єкції глюкокортикостероїдів): - гідрокортизон - 25-125 мг 1раз на тиждень; - кенолог - 10-20 мг 1 раз в 4-8 тижнів; - дипроспан - 0,25-0,5-1,0 1 раз в 4-8 тижнів; - депо-медрол - 20-40-80 мг 1 раз в 4-8 тижнів. Об'єм вводимих препаратів залежить від розміру суглоба і становить від 0,5 до 2-3 мл.)). 2. Базисні засоби: препарати золота (тауредон (ауранофін, ауретол, міокрізін - 0,7 1 мг/кг на тиждень до фази насичення, потім 1 мг/кг 1-2 рази на місяць.). сульфасалазін - 250-500 мг 3-6 разів дітям до 7 років, 500 мг 3-6 разів на добу дітям після 7 років. Цитостатики -.метотрексат - 7,5 мг/м2 поверхні тіла 1 раз на тиждень у 2-3 прийоми (10-15 мг), лейкєран - 0,1-0,3 мг/кг, азотіоприм - 1-3 мг/кг. 3. Фізіотерапевтичні методи: - Ультрафіолетове опромінення загальне за основною схемою (з біодози до 3 біодоз) через день. Ультрафіолетове опромінення уражених суглобів в еритемних дозах: тазостегновий і плечовий - з 3-4 біодоз; колінний, гомілковостопний і ліктьовой з 5-6 біодоз. При наступних опроміненнях дозу ультрафіолетових променів збільшують на 1-2 біодози, на курс 6-8 опромінень. - Ультразвукова терапія або фонофорез гідрокортизону на область ураженого суглоба і відповідну сегментарну зону паравертебрально, методика лабільна, режим безперервний (на область суглоба) або імпульсний (на паравертебральні зони), інтенсивність впливу на область суглоба 0,2 - 0,6 вт/см2 4-5 хвил, на паравертебральні зони 0,2 - 0,4 вт/см2 2 - 3 хвил на поле, щоденно або через день, № 10-12. - Низькочастотна магнітотерапія в безперервному режимі, інтенсивність впливу 19 - 35 МТл, 15 - 20 хвилин, щоденно або через день №15 - 20. - Лікувальна фізкультура: УГГ, лікувальна гімнастика індивідуально або малогруповим методом, гідрокінезотерапія. - Хворі повинні отримувати фізіотерапевтичне лікування 2-3 рази на рік за місцем мешкання. 4. Санаторно - курортне лікування: - сульфідні ванни 150 - 200 мг/л 36-37 10 - 15 хвилин, 4-5 разів на тиждень, № 10-16. радонові ванни 40 - 60 нКл/л 36 - 37, 10 хвилин, 4 - 5 разів на тиждень №10 -12. - дозована геліотерапія у вигляді сонячних ванн сумарної радіації по І режиму (1-4 лікувальні дози) або ІІ (1 - 6 лікувальні дози) режимам. - Таласотерапія по І або ІІ режимам. М 10.0 ІДІОПАТИЧНА ПОДАГРА Первинна подагра — самостійне захворювання, яке зумовлене дефектом в ензимах, що беруть участь в метаболізмі пуринів: зниженням активності гіпоксантин-гуанінфосфорибо-зилтрансферази і аденінфосфорибозил- пірофосфат-синтетази і підвищенням активності 5-фосфорибозил-1-синтетази, що веде до підвищення синтезу сечової кислоти. Також виділяють вторинну подагру, медикаментозну (внаслідок приймання лікарських засобів, що сприяють розвитку гіперурикемії) та подагру, пов'язану з порушенням ниркової функції. Date: 2015-07-02; view: 260; Нарушение авторских прав |