Бронхіальна астма

Найбільш поширене захворювання респіраторної системи у вагітних — бронхіальна астма. У зв'язку із збільшенням алергізації населення відзначається і ріст частоти бронхіальної ас­тми.

Розрізняють інфекційно-алергічну і неінфекційно-алергічну форми. В першому випадку антигеном являються мікроор­ганізми, що побутують у дихальних шляхах жінки, нерідко умов­но-патогенні та сапрофіти (білий стафілокок, клебсіела, киш­кова паличка), у другому — різні органічні та неорганічні фак­тори: пилок рослин, пил, вовна тварин, харчові алергени, ліки і т.п.

Розрізняють передастму, напади ядухи та астматичний стан. Всі ці форми можуть зустрічатись при вагітності. До передастми відносять хронічний бронхіт і хронічну пневмонію з ас­тматичним компонентом.

Напади ядухи спочатку захворювання можуть бути 2-3 рази на рік (легка форма), при середній формі важкості вони повто­рюються більш часто і припиняються лише після парентераль­ного введення бронхолітичних препаратів. Між нападами за­лишаються ознаки бронхоспазму. При важкій формі напади повторюються більше 5-ти разів на рік, надзвичайно важко знімаються; розвивається дихальна недостатність І-ІІ ступеня.

Астматичний стан (статус) - це стан важкої гіпоксії, який не знімається звичайними засобами протягом тривалого часу (кілька годин чи навіть діб), може призвести до гіпоксичної коми і навіть смерті. У деяких жінок перебіг бронхіальної ас­тми при вагітності полегшується, але у більшості випадків, навпаки, погіршується. Погіршення перебігу астми залежить від можливої провокації імунних процесів антигенами плоду, збільшенням спазму дихальних шляхів. У хворих на бронхіаль­ну астму частіше, порівняно із здоровими, розвиваються ранні та пізні гестози, у них можуть народжуватись недоношені та з малою масою діти; іноді астма може бути причиною антена­тальної загибелі плоду, хоч і досить рідко. Ускладнення вини­кають найчастіше при важких формах захворювання.

Бронхіальна астма не є протипоказанням для доношуван­ня вагітності. Лише при астматичних станах, що повторюють­ся, може виникнути питання про аборт або передчасне розро­дження.

Вагітні з бронхіальною астмою повинні перебувати на об­ліку у терапевта жіночої консультації. Кожне «простудне» зах­ворювання є показанням для призначення бронхолітиків або збільшення їх дози. При загостренні астми в будь-якому термі­ні вагітності показана госпіталізація, у терапевтичний стаціо­нар.

Лікування бронхіальної астми полягає в усуненні нападів ядухи. У легких випадках для цього досить інгаляційних чи таб-летованих засобів (астмопент, новодрин), алупент-0,02 під язик. Його можна вживати для попередження нападів. Якщо це не допомагає, вводять підшкірне Імл 5% ефедрину. При важких нападах слід ввести внутрішньовенне 10 мл 2,4% розчину еуфі­ліну в 10 мл 20% глюкози, повільно або 10 мл 2,4 % розчину з 1 мл ефедрину в 200-300 мл 5% глюкози краплинне. При серце­вій недостатності додають строфантин або корглікон. Одно­часно дають вдихати кисень. Адреналін і атропін вагітним про­типоказані. Якщо напад погано піддається лікуванню, вводять 30-60 мг преднізолону.

Пологи у хворих на бронхіальну астму ведуть через природ­ні пологові шляхи. При виникненні необхідності індукції поло­гів або їх стимуляції, слід пам'ятати, що простагландин Ra може погіршити стан хворої. Операцію кесарського розтину прово­дять при виникненні акушерських ускладнень. При важкій формі астми з наявністю дихальної недостатності накладають акушерські щипці.