Багатоплідна вагітність

Багатоплідна вагітність - це така вагітність, яка завершу­ється народженням двох дітей і більше. Частота її становить 0,7-1,5% всіх пологів.

Є два типи близнят- однояйцеві (ідентичні, гомологічні), при цьому тип плацентації монохоріальний біамніотичний, і різнояйцеві (гетерологічні) - тип плацентації біхоріальний бі­амніотичний. Різнояйцеві близнята можуть бути однієї або різ­ної статі, однояйцеві завжди однієї статі, з однаковою групою крові (рис. 61).

З вірогідністю майже 50-70% можна прогнозувати багатоп­лідну вагітність у разі наявності таких чинників: випадки бага­топлідної вагітності у родоводі подружжя, попередні пологи з народженням двійні, настання вагітності після гормонально­го лікування з приводу безплідності або використання гормо­нальних контрацептивів.

Багатоплідну вагітність частіше діагностують у другій її половині або навіть вже під час пологів. Клініка характеризу­ється такими ознаками: а) швидке збільшення розмірів матки і невідповідність їх терміну вагітності, особливо у 14-17 тиж.; б) низьке стояння передлеглої частини плоду над входом у таз у поєднанні з високим стоянням дна матки; в) раннє відчуття рухів плоду (з 15-16-го тижня) в різних місцях матки; г) над­лишкова маса тіла жінки за відсутності ендокринних порушень і ознак токсикозу вагітних; ґ) розвиток недокрів'я, пізнього токсикозу; д) при об'єктивному обстеженні пальпується біль­ше двох великих частин плоду і вислуховується в двох (і біль­ше) точках серцебиття плоду з 20-го тижня вагітності. Бага­топлідну вагітність можна діагностувати також за допомогою додаткових методів дослідження. На ЕКГ і фКГ визначають два (і більше) серцебиття плодів (рис. 62). Результати дослі­дження екскреції хоріонічного гонадотропіну з 10-го тижня свідчать про багатоплідну вагітність. Найкращі результати дає ультразвукове досліджен­ня (майже 100 % вірогід­ність). Результат можна отримати уже на 6-8-му тижні вагітності.

При багатоплідній ва­гітності часто спостеріга­ються невиношування і загроза її переривання, анемія і пізній токсикоз вагітних, багатоводдя, гі­поксія плодів, іноді мумі­фікація одного з них. При настанні пологів можливі дискоординація або слаб­кість пологової діяльності, передчасне і раннє відхо-дження навколоплодових вод, випадіння дрібних час­тин плоду і пуповини, пе­редчасне відшарування плаценти другого плоду або спільної плаценти, кровотечі в послідовий і ранній післяпологовий пе­ріоди.

Лікування. Вагітна потребує медичного нагляду з часу діа­гностування багатоплідної вагітності. Вже з 16-20-го тижня проводять профілактику, а за потреби й лікування залізодефі-цитної анемії. У термін 18-22 і 31-34 тижнів проводять профі­лактичну госпіталізацію. Необхідно також здійснювати дина­мічний контроль (за допомогою ультразвукового дослідження і гістерографії) за станом плоду та матки і у разі необхідності проводити госпіталізацію незалежно від терміну вагітності. Якщо пологова діяльність розпочалася при недоношеній ва­гітності і цілому плодовому міхурі, то вживають заходів щодо збереження вагітності. За наявності показань (непідготовлені пологові шляхи, гіпоксія плоду, тазове передлежання обох плодів, обтяжений акушерський анамнез, поперечне положен­ня одного з плодів, неефективність стимуляції пологів) і термі­ні вагітності 38 тижнів і більше проводять операцію кесар­ського розтину.

У перший період пологів після створення гормонально-ві-таміно-глюкозо-кальцієвого фону вводять спазмолітичні засо­би, проводять профілактику гіпоксії плоду. В разі потреби про­водять стимуляцію пологів окситоцином (5 ОД на 500 мл ізо­тонічного розчину натрію хлориду). Після народження першої дитини необхідно перев'язати кінець пуповини у плоду і мате­рі, оскільки за наявності однієї плаценти другий плід може загинути від кровотечі ще до народження. Слід запобігати стрімким пологам чи передчасному відходженню навколоп­лодових вод, аби уникнути випадіння дрібних частин плоду чи петель пуповини.

Вже при прорізуванні передлеглої частини другого плоду починають проводити профілактику кровотечі у послідовий і ранній післяпологовий періоди введенням 1 мл 0,02% розчину метилергометрину внутрішньовенне крапельно в 200 мл 5% розчину глюкози. Після народження плодів визначають, яки­ми є ці близнята - однояйцевими чи різнояйцевими, і прово­дять старанне спостереження за їх станом, оскільки такі ново­народжені належать до групи підвищеного ризику.

Date: 2015-07-02; view: 377; Нарушение авторских прав