Перегонка

В органічному синтезі для очистки і виділення органічних сполук використовується перегонка. При перегонці речовина доводиться до кипіння, переводиться в газоподібний стан, а потім пари конденсуються в рідину. При перегонці парова фаза містить більшу кількість низькокиплячого компонента, ніж рідина. При конденсації такої пари отримують рідину нового складу, збагачену низькокиплячою фракцією (рис. 1.3).

При перегонці чистої речовини температура кипіння постійна, тому що склад рідини і пари однаковий.

Переганяти можна як рідкі, так і тверді речовини. Необхідною умовою вико-ристання цього методу є стійкість речовин до нагрівання. Температуру кипіння можна знизити, якщо переганяти речовину у вакуумі, причому це знижен­ня може бути на 100-150°С. Перегонка у вакуумі переважно використовується для висококиплячих речовин (200°С), тому що при такій перегонці знижується температура кипіння і змен-шується можливість розкладу і, таким чином, ці суміші мають одну точку кипіння як індивідуальні речовини.

На діаграмі стану для такої суміші буде спостерігатись максимум або мінімум температури кипіння. Вся суміш перегониться в цій точці, тобто речовини стануть нероздільні. Такі суміші називають неподільнокиплячими, або азеотропними (рис. 1.4).

Розрізняють просту і фракційну перегонку. При простій перегонці дистилят збирають в один приймач, при фракційній - розподіляють на фракції з різними темпе-ратурами кипіння.

Рис. 1.3. Крива рівноважних станів системи рідина (А) – пара (В)	Рис. 1.4. Крива залежності складу рідина (А) – пара (В) для сумішей з мінімумом температури кипіння

Згідно з умовами проведення розрізняють три види перегонки: при атмосфер-ному тиску; при зменшеному тиску, тобто у вакуумі; з водяною парою.