Економічні наслідки другої світової війни

США. Військові операції на території США не проводилися, а проходили в Європі, руйнуючи її господарство. Людські втрати на території США склали 6 чоловік, загиблих від вибуху бомби, запущеної з Японії на повітряній кулі. Американське населення в роки війни одягалося і харчувалося краще, ніж в довоєнні роки.

Внесок США в перемогу над Німеччиною був переважно матеріальним – 46 млрд. дол. по ленд-лізу в різних військових матеріалах. По-перше, за словами Президента Трумена: "Гроші, витрачені на ленд-ліз, безумовно, врятували безліч американських життів". По-друге, товари для союзників купувалися у американських корпорацій, і ленд-ліз викликав патріотичне пожвавлення, збільшення зайнятості, нові доходи, нове будівництво.

У роки війни військові промислові підприємства будувала держава /2,5 тис. нових заводів, оснащених передовою технікою/. Після війни підприємства були продані монополіям в 3-5 разів дешевше, ніж обійшлися державі. Війна забезпечила зростання промислового виробництва США з 1938 по 1948 рр. більш ніж в два рази. Виросла частка США і в світовому виробництві з 40% до 62%.

Англія. В результаті другої світової війни Англія знов була в числі переможців, і знову це не забезпечило їй процвітання. Промисловість Англії і в післявоєнний період розвивається повільніше, ніж очікувалося.

Японія. Промислове виробництво Японії до кінця другої світової війни скоротилося в 10 разів у порівнянні з довоєнним. Відновлення відбувалося на старій технічній основі. Японські промисловці сподівалися як і раніше вигравати на дешевизні праці і відновлювали галузі, що не вимагають великих капіталів і високої техніки. Але до кінця періоду відновлення з'ясувалося, що в нових умовах старі методи соціального демпінгу неефективні. Тоді лідери Японії різко змінили пріоритети.

Франція. Після війни у Франції був узятий курс на пропорційний розвиток всіх галузей. Він виходив із завдань самозабезпечення замість участі в міжнародному поділі праці. Його економічна недоцільність полягала, зокрема, в тому, що розвивалися і ті традиційні галузі, продукція яких не мала попиту на світовому ринку.

Німеччина. Довоєнний рівень промислового виробництва був досягнутим лише у 1951 р. Відновлення господарства затримували реформи, що проводилися в країні, по ліквідації військової промисловості, по розукрупненню монополій, накладені на Німеччину репарації.