Особливості дії гормонів підпорядковуються таким за­конам

1. Закон дії слабих доз. Гормони — речовини з високою біологічною активністю, тому навіть у незначних концент­раціях можуть змінювати функціональний стан у клітин, тканин, органів. Більшість з них залишаються біологічно активними в тисячних розведеннях (адреналін). Існує і верхня межа дії гормону, поза якою збільшення його кон­центрації не призводить до підсилення функції, а інколи викликає зворотну реакцію.

2. Закон дії обмеженого часу. Періоди дії різних гормо­нів неоднакові Деякі з них діють недовго (адреналін), бо швидко інактивуються, інші зберігають свою активність кілька діб (тироксин). Це необхідно враховувати при засто­суванні гормонів з метою лікування гіпофункцій ендокрин­них залоз. Є методи, що дозволяють подовжити дію гор­мону в організмі. Так, введення гормонів у вигляді масля­них, розчинів або кристалів під шкіру сповільнює їх інакти­вацію. Терапевтична експозиція інсуліну в організмі збіль­шується добавкою до нього протамін цинку. Більшість гор­монів інактивуються в печінці і виводяться з сечею. Час дії в організмі визначається періодом напіврозпаду. Цей пері­од для нейрогормонів становить 2,5—5 хв, для катехоламінів — 0,5—2,5 хв, для тироксину — 4 доби.

3. Закон неспецифічної зоологічної дії. Наприклад, фолікулін кобили однаково активний для корови, вівці, кро­лиці та інших самок і навпаки.

4. Закон загальної та ізольованої дії. Деякі гормони (тироксин, гормон росту), потрапляючи в організм з кров'ю, діють на всі клітини, а інші змінюють діяльність тільки од­ного органа. Так, секретин стимулює секреторну функцію підшлункової залози, а тиреотропний гормон гіпофіза — секреторну функцію щитовидної. Такий вибірковий вплив гормонів на окремі органи зумовлений специфічними рецеп­торами цих органів, що збуджуються при наявності відпо­відного гормону в крові. Інші органи не мають подібних рецепторів, тому не реагують на гормон.

5. Закон дистантної дії - свідчить, що гормони виявляють свій вплив, подолавши певну частину кровоносного русла. Після синтезу вони потрапляють у венозну кров, проходять мале коло кровообігу і потім з артеріальною кров'ю над­ходять до органа. Винятком можуть бути нейрогормони гі­поталамуса, які по гіпоталамо-гіпофізарній системі потрап­ляють безпосередньо в гіпофіз.

6. Закон постійної та періодичної дії. Кількість гормо­нів, особливо ті, що регулюють обмін речовин, синтезуються і діють постійно. Інші виявляють активність у певні пе­ріоди існування організму. Так, прогестерон необхідний у період вагітності, а пролактин — у період лактації.