Визначення загального кальцію у сироватці крові

Комплексонометричний метод (за Луцьким Д.Я.)

Принцип методу полягає у реакції органічних сполук (трилон Б) з металом (Са). Комплекс металу з трилоном Б більш тісний, ніж металу з індикатором. Тому при додаванні трилону Б до розчину, що має метал та індикатор у зв’язаному стані, відбувається поступовий перехід іонів металу до трилону Б. Закінчення цієї реакції визначають за зміною кольору розчину. Відомо кілька індикаторів. У практиці лабораторій ветеринарної медицини частіше використовують мурексид.

Обладнання: циліндр на 25 мл, склянки, піпетки на 1 мл, очні піпетки.

Реактиви: дистильована вода, 0,1 N-ний розчин трилону Б (4,652 г три-лону Б розчиняють у 250 мл води); 0,01 N-ний розчин трилону Б; 10 %-ний розчин натрію гідроокису; розчин мурексиду (30 мл води + мурексид на кінчику скальпеля, отримують буряково-червоний колір).

Методика визначення. У склянку наливають 25 мл дистильованої води, додають 1 мл сироватки крові, 1 мл натрію гідроокису, 1–2 краплі мурексиду і титрують 0,01 N-ним розчином трилону Б до зміни рожевого забарвлення на бузкове.

Х = а х20,

де: Х – кількість кальцію, мг у 100 мл сироватки крові; а – кількість трилону Б, яка пішла на титрування; 20 – коефіцієнт (стабільна величина).

Визначення загального кальцію
в реакції з кальційарсеназо (ІІІ)

Принцип методу. Кальцій утворює з барвником комплекс фіолетового кольору, який визначають фотометрично при довжині хвилі 590–650 нм.

Склад набору: реагент для визначення кальцію (концентрований), еталон кальцію (2,5 ммоль/л).

Приготування робочого реагенту для визначення кальцію: змішують 1 об’єм концентрованого розчину реагенту для визначення кальцію з 19-ма об’ємами дистильованої води. Розчин стабільний при зберіганні в холодильнику протягом 10-ти діб.

Калібрувальний розчин: змішують 1 мл еталону кальцію з 9 мл дистильованої води. Отриманий розчин містить 2,5 ммоль/л кальцію (10 мг в 100 мл). Розчин стабільний при зберіганні в холодильнику кілька тижнів.

Методика визначення. До 4 мл робочого розчину реагенту для визначення кальцію додають 0,05 мл дослідної сироватки крові (або іншого субстрату). Суміш перемішують. Одночасно ставлять також калібрувальну пробу (до 4 мл робочого розчину реагенту додають 0,05 мл калібрувального розчину). Витримують 5–10 хв при кімнатній температурі і колориметрують при довжині хвилі 590–650 нм на спектрофотометрі або фотоелектроколориметрі проти контролю в кюветі товщиною 1 см.

Контроль: до 4 мл реагенту додають 0,05 мл дистильованої води.

Вміст кальцію (табл. 14) вираховують за формулою:

де: Е_досл і Е_ст – поглинання, відповідно, дослідної проби і калібрувального розчину з концентрацією 2,5 ммоль/л.

Таблиця 14 – Вміст загального кальцію в сироватці крові здорових тварин

Зниження вмісту кальцію в сироватці крові (гіпокальціємія) діагностується при тривалому недостатньому надходженні його з кормом, порушенні засвоєння внаслідок дефіциту вітаміну D, при остеодистрофії, рахіті, гіпофункції щитоподібної залози, післяродовій гіпокальціємії, хворобах печінки та нирок внаслідок порушення синтезу біологічно активних метаболітів холекальциферолу.

Збільшення вмісту кальцію в сироватці крові (гіперкальціємія) діагностується при передозуванні препаратів вітаміну D, згодовуванні тваринам рослин, що містять дигідроксивітамін D₃, гіперфункції прищитоподібних залоз.

Date: 2015-07-01; view: 519; Нарушение авторских прав