Глосарій

Акциз специфічний — непрямий податок, який встановлю­ється за окремими ставками для певних видів товарів.

Акциз універсальний — непрямий податок, який встановлю­ється як надбавка до загального обороту реалізації товарів (робіт, послуг) за єдиною чи кількома ставками. Може існувати у формі податку з продажів (купівель), податку з обороту та податку на додану вартість.

Акцизна марка — спеціальний знак, яким маркують алкого­льні напої та тютюнові вироби і наявність якого підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації цих виробів на території держави.

Акцизний збір — це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції). Акцизний збір справляється за диференційованими ставками залежно від назви та виду товару.

Алкогольні напої — продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі хар­чових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізо­ваної системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08.

Бартер (товарний обмін) — господарська операція, яка пе­редбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Відповідальне зберігання — господарська операція платника податку, що передбачає передання згідно з договорами схову ма­теріальних цінностей на зберігання іншій особі без права їх ви­користання у господарському обороті такої фізичної чи юридичної особи, з подальшим поверненням цих матеріальних активів пла­тнику податку без зміни їх якісних або кількісних характеристик.

Господарська діяльність — будь-яка діяльність особи, спря­мовано на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нема­теріальній формах, у разі якщо безпосередня участь особи в ор­ганізації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Гудвіл — нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та йо­го звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових тех­нологій тощо. Вартість гудвілу не підлягає амортизації і не вра­ховується у визначенні валових витрат платника податку.

Декларація податкова — офіційна заява юридичної або фі­зичної особи, яка сплачує податки, про розміри її доходу, майна тощо за попередній період у вигляді завіреного письмового до­кумента. Свідоме перекручування даних декларації тягне за со­бою юридичну та економічну відповідальність.

Депозит (вклад) — кошти, які надаються фізичними чи юри­дичними особами в управління резиденту, визначеному фінансо­вою організацією згідно із законодавством України, або нерези­денту на строк та під процент.

Державна податкова служба — підпорядкований Уряду України орган, до якого входять Головна державна податкова адміністрація, державні податкові адміністрації областей, держа­вні податкові інспекції районів, міст і районів у містах. Основні завдання Державної податкової служби полягають у забезпеченні дотримання законодавства про податки, повному обліку всіх пла­тників податків та інших обов'язкових сплат до бюджету, здійс­ненні контролю, перевірці правильності обчислення податків та своєчасності перерахувань.

Дериватив — стандартний документ, який засвідчує право та/або зобов'язання придбати чи продати цінні папери, матеріа­льні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому.

Дивіденд — платіж, який здійснюється юридичною осо­бою — емітентом корпоративних прав чи інвестиційних серти­фікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвес­тиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Дохід — сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у вла­сність або нарахованих на його користь чи набутих незакон­ним шляхом.

Дохід лісовий — плата, що стягується до бюджету за викори­стання лісових ресурсів. Буває трьох видів: плата за відпускання деревини на пні; плата за другорядні лісові використання; штра­фні санкції за порушення правил лісокористування.

Дохід сукупний оподатковуваний — дохід, одержаний гро­мадянином за певний період часу (місяць, рік) як у грошовій (на­ціональною чи іноземною валютою), так і в натуральній формах. Включає: доходи від виконання трудових зобов'язань, у тому чи­слі за сумісництвом, зокрема заробітну плату за виконану роботу, розраховану за розцінками, тарифними ставками та посадовими окладами; надбавки і доплати до тарифних ставок та окладів; премії за виробничі результати; оплату, відповідно до законодав­ства, відпусток; виплати за трудовими угодами тощо; доходи від виконання робіт за договорами підряду цивільно-правового хара­ктеру; дивіденди (відсотки), нараховані на акції або вклади пра­цівника; доходи, одержані внаслідок розподілу прибутку (вина­городи, премії, заохочення тощо); матеріальні та соціальні блага у грошовій і натуральній формах, надані за рахунок коштів під­приємств, установ, організацій, фізичних осіб— суб'єктів під­приємницької діяльності.

Доходи бюджету — всі податкові, неподаткові та інші надхо­дження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України.

Доходи митні — надходження в дохідну частину Держав­ного бюджету грошових зборів за митні процедури. Утворю­ються внаслідок митного оподаткування товарів, які перети­нають державний кордон. До них належать: прикордонні митні збори, штрафи і виторг від реалізації товарів (майна), конфіскованих митницями.

Емісійний дохід — сума перевищення надходжень, отрима­них емітентом від продажу власних акцій або інших корпоратив­них прав та інвестиційних сертифікатів, над номінальною вартіс­тю таких акцій або інших корпоративних прав та інвестиційних сертифікатів (при їх первинному розміщенні), або над ціною зво­ротного викупу при повторному розміщенні інвестиційних сер­тифікатів та акцій інвестиційних фондів.

Звичайна ціна — ціна товарів (робіт, послуг), визначена сто­ронами договору.

Звітний податковий період — проміжок часу, який розпочи­нається з першого календарного дня першого місяця такого пері­оду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду. Для місячного податкового періоду перший та останній місяці збігаються.

Інвестиція — господарська операція, яка передбачає при­дбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Інжиніринг — надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обсте­жень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розробка технічної документації проектування та конструкторсь­ке опрацювання об'єктів техніки і технології, консультації та ав­торський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншо­го характеру, пов'язані з такими послугами (роботами).

Іпотечний житловий кредит — фінансовий кредит, що надається фізичній особі, товариству співвласників квартир або житловому коо­перативу строком не менше п'яти повних років для фінансування ви­трат, пов'язаних з будівництвом або придбанням квартири (кімнати) чи житлового будинку (його частини) (з урахуванням землі, що знахо­диться під таким житловим будинком, чи присадибної ділянки), які надаються у власність позичальника з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під ним, чи присадибної ді­лянки) у заставу. Правила надання та погашення іпотечного жит­лового кредиту визначаються Національним банком України.

Корпоративні права — право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку та­кої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповід­но до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена та­ка юридична особа у формі господарського товариства, підпри­ємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Кредит — кошти та матеріальні цінності, які надаються рези­дентами або нерезидентами у користування юридичним або фі­зичним особам на певний строк та під процент.

Лізингова (орендна) операція — господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодав­ця), що передбачає надання основних фондів або землі у корис­тування іншим фізичним або юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на певний строк.

Лотерея — господарська операція, яка передбачає продаж гравцю права на участь у розігруванні призу за випадковою віро­гідністю за кошти або в обмін на інші цінності, а також безопла­тне отримання такого призу у власність у разі визнання такого гравця переможцем.

Матеріальний актив — основні фонди та оборотні активи у будь-якому вигляді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів.

Місцевий фінансовий орган — установа, яка, відповідно до законодавства України, організовує та здійснює функції по скла­данню, виконанню місцевих бюджетів, контролю за витрачанням коштів розпорядниками бюджетних коштів, а також інші функції, пов'язані з управлінням коштами місцевого бюджету.

Місцеві бюджети — бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Надходження до бюджету — доходи бюджету та кошти, за­лучені в результаті взяття боргових зобов'язань органами держа­вної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або мі­сцевого самоврядування.

Наймана особа — фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом роботодавця, згідно з умовами укладеного трудового до­говору (контракту) відповідно до законодавства.

Нематеріальний актив — об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, ви­знані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку.

Нерухоме майно (нерухомість) — об'єкти майна, які розта­шовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (власти­востей), а також земля.

Оперативний лізинг (оренда) — господарська операція фі­зичної або юридичної особи, яка передбачає, відповідно до договору оперативного лізингу (оренди), передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем на умовах інших, ніж передбача­ються фінансовим лізингом (орендою).

Опціон — стандартний документ, який засвідчує право при­дбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на певних умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час придбання за рішенням сторін контракту.

Органи стягнення — податкові, митні та інші державні орга­ни, яким, відповідно до законодавства, надано право стягнення до бюджету податків, з борів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Оренда землі — господарська операція, яка передбачає на­дання орендодавцем землі у користування іншій юридичній або фізичній особі на певний строк, за цільовим призначенням та за орендну плату.

Перекладання податків — перенесення через ціновий меха­нізм податкового тягаря безпосереднім його платником на інших суб'єктів податкових відносин. Наприклад, податок на додану вартість та акцизний збір виробники (імпортери) товарів пере­кладають на покупців, включаючи ці податки до ціни товарів.

Платежі неподаткові — разові та випадкові надходження до бюджету, які не мають прямого призначення формувати доходи бюджету.

Платник (суб'єкт) податку — фізична або юридична особа, яка безпосередньо перераховує податок до бюджету.

Податки — система обов'язкових платежів підприємств, ор­ганізацій і населення, які є одним із джерел формування доходів Державного бюджету. В умовах ринкової економіки податки є основним інструментом державного регулювання економіки як у масштабі всього господарства, так і на рівні регіонів, підпри­ємств, окремих осіб. Податки є способом перерозподілу доходів, внаслідок чого здатні стримувати або, навпаки, стимулювати пе­вні економічні процеси. Встановлюються лише державою і базу­ються на актах вищої юридичної сили. Розміри і терміни сплати податків регламентуються податковим законодавством.

Податки загальнодержавні — податки, встановлені органа­ми законодавчої влади й обов'язкові для справляння на всій те­риторії держави.

Податковий агент — юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент

або його представництво, які, незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками, зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести по­датковий облік та подавати податкову звітність податковим ор­ганам відповідно до Закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Податковий кредит — сума (вартість) витрат, понесених платником податку — резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється змен­шення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року.

Податкові надходження — передбачені податковими зако­нами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Податок непрямий — податок, суму якого долучають до ціни продукції, робіт чи послуг. На відміну від прямого податку, без­посередньо не пов'язаний з доходом (майном) платників податку.

Податок прямий — податок, що стягується безпосередньо з доходів чи майна юридичних осіб і громадян.

Податок регресивний — податок, ставки якого зменшуються зі зростанням величини об'єкта оподаткування. Використовуєть­ся у випадках, якщо держава прагне стимулювати таке зростання.

Політика податкова — державна політика оподаткування юри­дичних і фізичних осіб. її метою є формування державного бюджету за одночасного стимулювання ділової активності підприємців. Реалі­зується через систему податків, податкових ставок і податкових пільг.

Роботодавець — юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або фізична осо­ба— суб'єкт підприємницької діяльності (включаючи самозай-нятих осіб), яка укладає трудові договори (контракти) з найма­ними особами та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку з доходів фізи­чних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законодавством.

Роялті — платежі будь-якого виду, одержані як винагороду за користування або надання права на користування будь-яким ав­торським правом на літературні твори, твори мистецтва або нау­ки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео або аудіо касети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи тор­гової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Справедлива ринкова ціна — це ціна, за якою товари (робо­ти, послуги) передаються іншому власнику за умови, що прода­вець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сто­рони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а та­кож ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ставка податку — розмір податку на одиницю оподаткуван­ня. Може бути встановлена як у твердій сумі, так і у відсотках (податкова квота).

Товари — матеріальні та нематеріальні активи, а та­кож цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та пога­шення.

Товарний кредит — товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на певний строк та під процент.

Трансферти — це кошти, одержані від інших органів держа­вної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних орга­нізацій на безоплатній та незворотній основі.

Тютюнові вироби — сигарети, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн та інші вироби з тютюну і його замінники, які впливають на фізі­ологічний стан людини під час вживання.

Уникнення податків — зниження суми податкових платежів законними методами.

Ухиляння від податків — свідомі дії платників податків, спрямовані на несплату податків через заниження відомостей про величину доходів, вартість майна, які підлягають оподаткуванню, або повне їх приховування.

Фізична особа— резидент — фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Фінансовий кредит — кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезиде­нта, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавст­вом, а також іноземними урядами або його офіційними агент­ствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній чи фізичній особі на певний строк, для цільового використання та під процент.

Фінансовий лізинг (оренда) — господарська операція фізич­ної або юридичної особи, яка передбачає, відповідно до договору фінансового лізингу (оренди), передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду, придбаного або виго­товленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.

Форвардний контракт — стандартний документ, який засві­дчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у певний час та на певних умовах у майбутньому, з фі­ксацією цін такого продажу під час укладення такого контракту.

Фрахт — винагорода (компенсація), що сплачується за дого­ворами перевезення, найму або піднайму судна або транспортно­го засобу (їх частин) для цілей: перевезення вантажів та пасажи­рів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Ф'ючерсний контракт — стандартний документ, який засві­дчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у певний час та на певних умовах у майбутньому, з фікса­цією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.

Цінний папір — документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, встановленим законо­давством про цінні папери.