Поняття пропозиції робочої сили та попиту на робочі місця

Пропозиція робочої сили - це кількість праці, яка пропонується для реалізації при визначених ставках заробітної плати. Як і для будь-якого товару, величина пропозиції збільшується, коли росте ціна - заробітна плата зменшується - при її зниженні. Пропозиція робочої сили носить вільний характер: люди самі добровільно вибирають між зайнятістю і незайнятістю, визначають професію, вид діяльності, приймають рішення про зміну роботи.

Факторами, що обмежують вибір, або встановлюють цей "коридор свободи" є:

o наявний рівень освіти, професійна спеціалізація.

o фізіологічні можливості людини. Вік, стать, стан здоров'я, інші індивідуальні дані накладають свій відбиток на конкурентоспроможність людини на певних спеціалізованих ринках праці, об'єктивно відбиваються на її можливості виконати ту, чи іншу роботу.

o соціальні умови. Місце проживання, сімейні обставини також обмежують можливості пропозиції праці на певних ринках.

o відсутність досвіду. Тут зі сторони наймача встановлюються зразу ж певні вимоги до здібностей робітника.

В цілому до основних факторів, які визначають поведінку робітників на ринку праці, можна віднести: величину заробітної плати; умови праці (фізичне навантаження, інтенсивність, змінність, екологію); віддаленість роботи від місця проживання; престижність праці та ін

Попит на робочу силу - це платоспроможна потреба роботодавців щодо трудових послуг працівників певних професій і кваліфікації. Величина попиту залежить в першу чергу від економічного стану країни, темпів зростання економіки, а також від умов діяльності підприємства, положення підприємства. Високі темпи зростання створюють підвищений попит на робочу силу. Коли економіка перебуває в кризовому стані, то кількість робочих місць зменшується, а попит на робочу силу падає.