Менеджменту на підприємстві

Згідно стандарту ISO 9000, для успішного керування організацією та забезпечення її функціонування, необхідно спрямовувати та контролювати її діяльність систематично й відкрито. Успіху можна досягти завдяки впровадженню та актуалізації певної системи управління, розробленої для постійного поліпшення показників діяльності, з урахуванням потреб усіх зацікавлених сторін. Управління організацією охоплює управління якістю поряд з іншими аспектами управління. Згідно ISO 9000 терміни “якість”, “організація”, “система”, “система управління”, “система управління якості” мають таке значення:

- п. 3.3.1 - організація (organization) це сукупність людей та засобів виробництва з розподілом відповідальності, повноважень та взаємовідносин;

- п. 3.2.1 - система (system) це сукупність взаємопов’язаних або взаємодійних елементів;

- 3.2.6 управління (management) це скоординована діяльність, яка полягає у спрямуванні та контролюванні організації (3.3.1);

- п. 3.2.2 - система управління (management system) це система (3.2.1), яка дає змогу встановлювати політику та цілі і досягати цих цілей;

(Примітка. Система управління організацією (3.3.1) може охоплювати різні системи управління, такі, як система управління якістю (3.2.3), система управління фінансами або система управління навколишнім середовищем.)

- п. 3.2.3 - система управління якістю (quality management system) це система управління (3.2.2), яка спрямовує та контролює діяльність організації (3.3.1) щодо якості (3.1.1);

- п. 3.2.4 політика в сфері якості (quality policy) це загальні наміри та прямованість організації (3.3.1), пов’язані з якістю (3.1.1), офіційно сформульовані найвищим керівництвом (3.2.7);

(Примітка 1. Політика в сфері якості, як правило, узгоджена з загальною політикою організації і становить основу для встановлення цілей у сфері якості (3 2 5).

Примітка 2. Політика в сфері якості може ґрунтуватися на принципах управління якістю, викладених у цьому стандарті (див 0.2).)

- п.3.2.5 цілі в сфері якості (quality objectives) це те, чого прагнуть, або до чого прямують у сфері якості (3.1.1)

(Примітка 1. Цілі в сферіякості, як правило, ґрунтують на політиці організації в сфері якості (3.2.4).

Примітка 2. Цілі в сфері якості, як правило, визначають для відповідних функцій та рівнів в організації (3.3.1).).

- п. 3.1.1 якість (quality) це ступінь, до якого сукупність власних характеристик (3.5.1) задовольняє вимоги (3.1.2)

- п. 3.1.2 вимога (requirement) це сформульовані потреба або очікування, загальнозрозумілі або обов’язкові;

- п. 3.1.3 градація (grade) Категорія або розряд, присвоєні різним вимогам (3.1.2) до якості:

- систем (3.2. 1 система (system) це сукупність взаємопов’язаних або взаємодійних елементів, що мають те саме функціональне застосування);

- процесів (3.4.1 процес (process) це сукупність взаємопов’язаних або взаємодійних видів діяльності, яка перетворює входи на виходи

Примітка 1. Входами одного процессу є, як правило, виходи інших процесів.

Примітка 2. Процеси в організації (3.3.1), як правило, планують і здійснюють за контрольованих умов з метою створення додаткових цінностей.

Примітка 3. Процес, для якого відповідність (3.6.1) одержуваної в його результаті продукції (3.4.2) не піддається простій перевірці звичайними методами, часто називають «спеціальний процес».);

- продукції (3.4.2 продукція (product) це результат процесу (3.4.1)).

Примітка 1. Існує чотири узагальнені категорії продукції:

– послуги (наприклад, перевезення);

– інтелектуальна продукція (наприклад, комп’ютерна програма, словник);

– технічні засоби (наприклад, механічна частина двигуна);

– перероблені матеріали (наприклад, мастило).

Багато видів продукції складаються з елементів, що належать до різних узагальнених категорій продукції у такомуразі віднесення продукції до послуги, інтелектуальної продукції, технічних засобів або перероблених матеріалів залежить від елемента, що переважає Наприклад, пропонована продукція «автомобіль» складається з технічних засобів (наприклад, шин), перероблених матеріалів (наприклад, палива, охолоджувальної рідини), інтелектуальної продукції (наприклад, програма регулювання двигуна, інструкція для водія) і послуг (наприклад, пояснення щодо функціонування, надавані продавцем).

Примітка 2. Послуга є результатом щонайменше одного виду діяльності, обов’язково здійсненого у взаємодії між постачальником (3.3.6 ) і замовником (3.3.5), і,як правило, нематеріальна. Надання послуги може включати, наприклад, таке:

– дії з матеріальною продукцією, наданою замовником(наприклад, автомобіль, що підлягає ремонту);

– дії з нематеріальною продукцією, наданою замовником(наприклад, декларація про доходи, необхідна для обчислення розміру податку);

– надання нематеріальної продукції (наприклад, надання інформації в контексті передавання знань);

– створення сприятливих умов для замовника (наприклад, у готелях та ресторанах).

Інтелектуальна продукція містить інформацію є звичайно нематеріальною і може набувати форми підходів, ділових угод або методик (3.4.5).

Технічні засоби, як правило, матеріальні, і їхня кількість становить кількісну характеристику (3.5.1). Перероблені матеріали звичайно матеріальні, і їхня кількість е неперервною характеристикою. Технічні засоби та перероблені матеріали часто називають товаром.

Примітка 3. Забезпечення якості (3.2.11) спрямовують головним чином на передбачену продукцію.);

- п. 3.2.8 управління якістю (quality management) це скоординована діяльність, яка полягає у спрямовуванні та контролюванні організації (3.3.1) щодо якості (3.1.1)

Примітка. Спрямовування та контролювання щодо якості звичайно охоплює розроблення політики в сфері якості (3.2.4) і цілей у сфері якості (3.2.5), планування якості (3.2.9), контроль якості (З.2.10), забезпечення якості (3.2.11) і поліпшення якості (3 2 12).

- п. 3.2.9 планування якості (quality planning) це складова частина управління якістю (3.2.8), зосереджена на встановленні цілей у сфері якості (3.2.5) і на визначенні операційних процесів (3.4.1) та відповідних ресурсів, необхідних для досягнення цілей у сфері якості

Примітка. Розроблення програм якості (3.7 5} може бути складовою частиною плануванняякості.

- п. 3.2.11 забезпечення якості (quality assurance) це складова частина управління якістю (3.2.8), зосереджена на створенні впевненості в тому, що вимоги (3.1.2) до якості буде виконано.

- п. 3.2.12 поліпшення якості (quality improvement) складова частина управління якістю (3.2.8), зосереджена на збільшенні здатності виконати вимоги (3.1.2) до якості.

Примітка. Вимоги можуть бути пов’язаними з будь-якими аспектами такими, як результативність (3.2.14), ефективність (3.2.15) або простежуваність (3.5.4).

- п. 3.2.13 постійне поліпшення (continual improvement) це повторювана діяльність щодо збільшення можливості виконати вимоги (3.1.2)

Примітка. Процес (3.4.1) установлення цілей та пошуку можливостей поліпшення – це постійний процес, в якому використовують дані аудиту (3.9.5) і висновки аудиту (3.9.6), аналізування даних, аналізування (3.8.7) з боку керівництва або інші засоби і який звичайно веде до коригувальних дій (3.6.5) або запобіжних дій (3.6.4).

- п. 3.2.15 ефективність (efficiency) співвідношення між досягненим результатом і використаними ресурсами.

Виходячи з п. 3.2.2. енергію та енергоносії, які використовуються підприємством для реалізації виробничого циклу, слід розглядати як ресурси підприємства, які потребують свого управління якістю процесу їхнього використання на підприємстві, тобто відповідної системи менеджменту енергоресурсів (системи управління якістю процесу використання енергоресурсів). Тому виділення системи енергетичного менеджменту зі складу системи керування навколишнім середовищем є цілком доцільним. Таким чином, система керування енергоресурсами (система енергетичного менеджменту) є системою керування якістю процесу використання енергоресурсів підприємством. Стандартом ISO 9000 встановлено вісім принципів управління якістю, які найвище керівництво може використовувати для поліпшення показників діяльності організації:

а) Орієнтація на замовника

Організації залежати від своїх замовників і тому повинні розуміти поточні та майбутні споживи замовників, виконувати їхні вимоги й прагнути до перевищення їхніх очікувань.

б) Лідерство

Керівники встановлюють єдність мети та напрямів діяльності організації, їм слід створювати та підтримувати таке внутрішнє середовище, у якому працівники можуть бути повністю залучені до виконання завдань, що стояти перед організацією.

в) Залучення працівників

Працівники на всіх рівнях становлять основу організації, і їхнє повне залучення дає змогу використовувати їхні здібності на користь організації.

г) Процесний підхід

Бажаного результату досягають ефективніше, якщо діяльністю та пов'язаними з нею ресурсами управляють як процесом.

д) Системний підхід до управління

Ідентифікування, розуміння та управління взаємопов'язаними процесами як системою сприяє організації в результативнішому та ефективнішому досягненні її цілей.

е) Постійне поліпшення (п. 3.2.13)

Постійне поліпшення діяльності організації в цілому слід вважати незмінною метою організації.

ж) Прийняття рішень на підставі фактів

Ефективні рішення приймають на підставі аналізування даних та інформації.

й) Взаємовигідні стосунки з постачальниками

Організація та її постачальники є взаємозалежними, і взаємовигідні стосунки підвищують спроможність обох сторін створювати цінності.

Ці вісім принципів управління якістю формують основу стандартів на системи управління якістю, які входять до стандартів серії ISO 9000 (ISO 9001, ISO 9004) та узгодженої з нею серії стандартів ISO 14000.

Основним є принцип процесного підходу. Згідно стандарту ISO 9000 (розділ 2.4) процесний підхід - це будь-яка діяльність або комплекс видів діяльності, для яких використовують ресурси для перетворення входів на виходи і які можна розглядати як процес.

Для ефективного функціонування організації повинні визначити численні взаємопов'язані та взаємодійні процеси й управляти ними. Часто вихід одного процесу безпосередньо є входом наступного процесу. Систематичне визначення процесів та їх взаємодій в організації, а також управління ними називають «процесним підходом». Цей державний стандарт призначений спонукати організації до прийняття процесного підходу в управлінні.

Будь-яку діяльність або комплекс видів діяльності, для яких використовують ресурси для перетворення входів на виходи, можна розглядати як процес.

Рисунок 1 ілюструє систему управління якістю, що базується на процесах, описаних в стандартах серії ISO 9000. Він показує, що зацікавлені сторони відіграють суттєву роль у забезпеченні вхідних елементів для організації. Моніторинг задоволеності зацікавлених сторін вимагає оцінювання інформації щодо сприйняття цими сторонами ступеня задоволення їхніх потреб та очікувань. Модель, зображена на рисунку 1, не деталізує процеси.

Рис. 1 – Модель системи управління якістю, що базується на процесному підході

Нами запропонована детальна модель процесу енергетичного менеджменту що також базується на процесному підході (фіг.2). Згідно цієї моделі, формування системи енергетичного менеджменту розпочинається з визначення енергетичної політики підприємства. Згідно стандарту ISO 9000 п. 3.2.4 політика в сфері якості (quality policy) це загальні наміри та спрямованість організації (3.3.1), пов’язані з якістю (3.1.1), офіційно сформульовані найвищим керівництвом (3.2.7)

Примітка 1. Політика в сфері якості, як правило, узгоджена з загальною політикою організації і становить основу для встановлення цілей у сфері якості (3 2 5).

Примітка 2. Політика в сфері якості може ґрунтуватися на принципах управління якістю, викладених у цьому стандарті (див 0.2).

Після визначення енергетичної політики на підприємстві повинно бути прийняте корпоративне рішення про енергоефективність.

Проголошення корпоративної енергетичної політики демонструє те, що задачі ефективного використання енергії тепер є спільними для всіх.

Фіг. 2. Детальна модель системи енергетичного менеджменту

Після прийняття корпоративного рішення про енергоефективність починається розробка енергетичної програми (ЕП) підприємства.

Енергетична програма це всеохоплюючий, інтегрований і динамічний процес планування енергетики підприємства. ЕП враховує всі аспекти енергетичних недоліків підприємства як з боку постачання так і з боку споживання, вирішує усі фінансові, екологічні суперечливі питання і питання експлуатації та обслуговування.

Для розробки енергетичної програми необхідно сформувати на підприємстві систему енергетичного моніторингу, яка забезпечить реалізацію процесів поточного виміру спожитих енергоносіїв, аналізу ефективності їх використання, розробки пропозицій з підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів та їх техніко-економічного обгрунтування, а також реалізацію запропонованих заходів.

Date: 2015-07-17; view: 449; Нарушение авторских прав