Термінологічний словник. Аналіз конкурентоспроможностіза системою111-555 – метод стратегічного аналізу, який ґрунтується на експертному оцінюванні конкурентоспроможності підприємства

Аналіз конкурентоспроможностіза системою111-555 – метод стратегічного аналізу, який ґрунтується на експертному оцінюванні конкурентоспроможності підприємства за чинниками конкурентоспроможності продукції, її якості та ціни.

Аналіз SWOT – метод стратегічного аналізу, який дозволяє побудувати стратегічний баланс зовнішніх можливостей і загроз, а також внутрішніх сил і слабкостей, що впливають на досягнення цілей підприємством.

Аналіз SPACE– метод стратегічного аналізу, призначений для визначення ринкової позиції та обґрунтування стратегії діяльності середніх і дрібних за розміром підприємств.

Аналіз STEP – метод стратегічного аналізу, що дозволяє охарактеризувати силу впливу зовнішніх факторів на діяльність підприємства.

Ануїтет – потік рівновеликих платежів, які надходять або сплачуються через однакові інтервали часу протягом певного періоду.

Балансова вартість – вартість витрат на будівництво або придбання об’єкта власності, що відбивається в бухгалтерській звітності.

Безризикова ставка – процента ставка за інвестиціями з найменшим рівнем ризику (наприклад, за довгостроковими державними зобов’язаннями).

Валовий рентний мультиплікатор – відношення продажної ціни об’єкта до потен­ційного або дійсного валового доходу, що отриманий від його експлуатації.

Вартість – грошовий еквівалент цінності об’єкта, який покупець готовий обміняти на право власності на цей об’єкт.

Вартість відтворення – визначена на дату оцінки поточна вартість витрат на створення (придбання) в сучасних умовах нового об'єкта, який є ідентичним об'єкту оцінки.

Вартість діючого підприємства – вартість сформованого підприємства як цілісної системи за умов його подальшого використання специфічним запланованим або існуючим на момент оцінки способом.

Вартість заміщення – визначена на дату оцінки поточна вартість витрат на створення (придбання) нового об'єкта, подібного до об'єкта оцінки, який може бути йому рівноцінною заміною.

Вартість реверсії – прогнозна вартість оцінюваних будівель і споруд на кінець періоду володіння або вартість їх передбачуваного продажу.

Вартість, що оподатковується – вартість майна, яка розраховується на основі нормативних документів, що визначають порядок оподаткування об’єктів власності.

Витратний підхід – підхід, відповідно до якого вартість об’єкта власності визначається вартістю його відтворення або заміщення.

Відкладені (відстрочені) витрати – організаційні витрати, які здійснюються в момент створення підприємства.

Винахід – продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин), спосіб, застосування раніше відомого продукту або способу за новим призначенням, якщо він новий, має винахідницький рівень та є промислово придатним.

Грошовий потік – грошові суми, що виникають на підприємстві в певній хронологічній послідовності.

Гудвіл – сукупність таких елементів бізнесу або персональних якостей, які стимулюють клієнтів користуватися послугами даного підприємства (особи) і забезпечують отримання надприбутку.

Дійсний доход – грошові надходження від активу за винятком втрат від недовикористання та несвоєчасного поновлення орендної угоди.

Доходний підхід – підхід, відповідно до якого вартість об’єкта власності визначається поточною (капіталізованою) вартістю очікуваних потоків доходів за період його експлуатації.

Економічна додана вартість – показник, що використовується для оцінки можливостей підприємства забезпечувати зростання вартості і розраховується як різниця між прибутком до виплати процентів, але після оподаткування, та вартістю використаного для його отримання капіталу.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок – результат визначення вартості земельної ділянки та пов'язаних з нею прав із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту.

Ефективний вік – вік, на який, за результатами експертного огляду, виглядає об’єкт власності з урахуванням його технічного стану, зовнішнього вигляду, дизайну та інших факторів, що впливають на його вартість.

Залишкова вартість – балансова вартість об’єкта власності за винятком усіх видів зносу.

Заставна вартість – вартість активів, яку організація, що здійснює фінансування на основі забезпечення певними активами, сподівається отримати від їхнього продажу на ринку за умов неплатоспроможності отримувача позики або невиконання їм боргових зобов’язань.

Зовнішній знос (економічне застарівання) – втрата вартості об’єкта власності, що пов’язана із впливом зовнішніх факторів (скороченням ділової активності, посиленням податкового тиску та ін.).

Інвестиційна вартість – вартість об’єкта власності для конкретного інвестора, визначена з урахуванням індивідуальних вимог до інвестицій.

Інтелектуальна власність – виключне право фізичної або юридичної особи на результати інтелектуальної діяльності та засоби індивідуалізації, що прирівнюються до них.

Кадровий потенціал – сукупність здібностей і можливостей персоналу забезпечувати досягнення цілей довгострокового розвитку підприємства.

Капіталізація – процес перерахунку доходів, отриманих від використання об’єкта власності, в показник вартості даного об’єкта.

Конкурентоспроможність об’єкта – властивість, що характеризується ступенем реального або потенційного задоволення об’єктом конкретної потреби в порівнянні з аналогічними об'єктами, що діють на даному ринку.

Конкурентоспроможність потенціалу підприємства – комплексна порівняльна характеристика потенціалу підприємства, яка відбиває ступінь переваги сукупності індикаторів якості використання ресурсів та організації взаємозв’язків між ними, що визначають ефективність потенціалу на певному ринку в певний проміжок часу, щодо сукупності індикаторів підприємств-аналогів.

Корисна модель – конструктивне виконання пристрою, яке є новим і промислово придатним.

ліквідаційна вартість – вартість, яка може бути отримана за умов продажу об'єкта оцінки у строк, що є значно коротшим від строку експозиції подібного майна, протягом якого воно може бути продане за ціною, яка дорівнює ринковій вартості.

Майно – матеріальні та нематеріальні активи, що мають корисність і вартість для власника або потенційного покупця.

Майновий підхід – підхід, відповідно до якого вартість підприємства визначається як різниця між вартістю всіх його активів, оцінених окремо, і сумою залученого капіталу.

Майнові права – права користування земельними ділянками, при­родними ресурсами, водними об’єктами, підтвердженням яких є ліцензія, орендні права.

Машини та обладнання – всі види активної частини основних фондів, які безпосередньо впливають на предмет труда: силові и робочі машини та обладнання, транспортні засоби, виробничий і господарський інвентар.

Метод вивчення профілю об'єкта – метод стратегічного аналізу, що полягає в ідентифікації та кількісній оцінці характеристик, які визначають ступінь лояльності споживачів до підприємства.

Метод GAP – метод стратегічного аналізу, метою якого є визначення та ліквідація розриву між цілями та прогнозами діяльності підприємства.

Метод дисконтованих грошових потоків – спосіб розрахунку поточної вартості очікуваного потоку доходів в прогнозний період і виручки від продажу об’єкта в постпрогнозний період.

Метод капіталізації – спосіб визначення ринкової вартості об’єкта власності через співвідношення доходу від його використання та коефіцієнта (ставки) капіталізації.

Метод LOTS – метод стратегічного аналізу, метою якого є розробка позиції, що дозволить підприємству або підрозділу правильно будувати свої взаємини з зовнішнім оточенням.

Метод прямого порівняння продажів – спосіб визначення ринкової вартості об’єкта власності шляхом його порівняння з нещодавно проданими порівняними об’єктами та внесення поправок, які враховують відмінності між об’єктами.

Модель GE/McKinsey –інструмент стратегічного аналізу, що дозволяє визначити стратегічне положення підприємства шляхом побудови матриці «привабливість галузі/конкурентоспроможність підприємства».

Нематеріальні активи – різноманітні права та привілеї, які забезпечують власникам певний доход або іншу користь, мають вартість, але не мають матеріально-речового змісту.

Нерухоме майно – земля і земельні поліпшення, пов'язані зі зміною якісних характеристик земельних ділянок, зокрема з розміщенням на них будинків, споруд, об'єктів інфраструктури.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок – капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

PIMS-аналіз – аналіз рівня впливу обраної стратегії на величини прибутковості та готівки.

Поправки – коректування, які вводяться в ціну продажу об'єкта-аналога в процесі приведення його ціноутворюючих характеристик до характеристик оцінюваного об'єкта

Порівняльний підхід – підхід, відповідно до якого вартість об’єкта власності визначається за результатами порівняння його характеристик із характеристиками аналогічних об'єктів, угоди купівлі-продажу за якими вже здійснилися, а ціна цих угод відома.

Потенціал підприємства – можливості системи ресурсів і компетенцій підприємства створювати результат для зацікавлених осіб за допомогою реалізації бізнесів-процесів.

Потенційний валовий доход – доход, який може бути отриманий від об’єкта нерухомості за умов його 100%-го використання без урахування всіх втрат і витрат, на ос­нові аналізу поточних ставок і тарифів, що існують на ринку нерухомості для порівняних об’єктів:

Продовжена вартість – вартість грошових потоків підприємства в постпрогнозному періоді.

Промисловий зразок – художньо-конструкторське вирішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд, оформлення..

Рентний дохід (земельна рента) – доход, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

Ринкова вартість – вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Ринок – умовне місце купівлі-продажу конкретного товару, що здійснюються у певних умовах конкуренції, з дотриманням етичних і правових норм і правил.

Секрет виробництва – технічна, організаційна або комерційна інформація, яка захищена від незаконного використання третіми особами, за умов, що така інформація має реальну або потенційну комерційну цінність через її невідомість третьою особою, а її власник приймає всі відповідні заходи для охорони її конфіденційності.

спеціальна вартість - сума ринкової вартості та надбавки до неї, яка формується за наявності нетипової мотивації або особливої заінтересованості потенційного покупця (користувача) в об'єкті оцінки

Споживча вартість – цінність, яку об’єкт власності становить для певного власника, без урахування найбільш ефективного використання цього об’єкта або грошової суми, яку можна отримати від його продажу.

Справедлива вартість –вартість, за якою можливий обмін активу або погашення зобов’язань в результаті операцій між інформованими, зацікавленими та незалежними сторонами.

Ставка (коефіцієнт) капіталізації – коефіцієнт, що застосовується для визначення вартості об'єкта виходячи з очікуваного доходу від його використання за умови, що дохід передбачається незмінним протягом визначеного періоду в майбутньому.

Ставка дисконту – необхідна інвесторам ставка доходу на вкладений капітал у порівнянні за рівнем ризику об'єкти.

Страхова вартість – вартість об’єкта власності для визначення суми покриття за страховою угодою або забезпечення вимог через втрату або пошкодження застрахованих активів.

Строк економічного життя – період часу, протягом якого об’єкт власності вносить певний внесок у вартість майнового комплексу, враховуючи і отримання доходу від його використання.

Строк фізичного життя – період часу, протягом якого об’єкт власності реально існує (від дати введення його в експлуатацію до моменту його руйнування).

Сукупний знос – втрати вартості об’єкта, що виникли через його фізичне руйнування, функціональне застарівання та вплив зовнішніх факторів.

Утилізаційна (скрапова) вартість – вартість об’єкта власності (за винятком земельної ділянки), яка визначається як сукупна вартість матеріалів, з яких складається цей об’єкт, без додаткового ремонту.

Фізичний знос – втрата вартості об’єкта власності, що пов’язана із зміною його фізичних властивостей на протязі деякого часового інтервалу під впливом експлуатаційних і природних факторів, які спричинили скорочення терміну життя та корисності об’єкта.

Функціональний знос – втрата вартості об’єкта власності, що пов’язана з його невідповідністю вимогам сучасних стандартів з точки зору функціональної корисності.

Ціновий мультиплікатор – коефіцієнт, який визначає співвідношення між ринковою вартістю підприємства-аналога (або його акції) та базовим фінансовим показником (прибутком, виручкою від реалізації продукції, дивідендами та ін.).

Чистий операційний доход – різниця між прогнозованою сумою надходжень від використання об’єкта нерухомості та операційними витратами, пов'язаними з одержанням валового доходу.