Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Майнові методи оцінки вартості бізнесу





 

Майновий підхід до оцінки вартості бізнесу заснований на визначенні суми витрат ресурсів на його відтворення або заміщення з урахуванням факторів фізичного та морального зносу. Цей підхід найбільш ефективний, коли покупець збирається порівняти витрати на придбання бізнесу з витратами на створення аналогічного підприємства.

В основі методів цієї групи лежить передісторія розвитку об'єкта та поточні дані про діяльність підприємства. При цьому вважається, що інвестор не повинний сплачувати за об'єкт більше коштів, ніж сума, що потрібна для його відтворення. Суть методів майнового підходу полягає у визначенні вартості власних або «чистих» активів підприємства, які залишаються в його розпорядженні після виконання всіх зовнішніх зобов'язань.

Даний підхід представлений двома основними методами [11, 34, 57, 65]:

– методом вартості чистих активів;

– методом ліквідаційної вартості.

Використання того чи іншого методу строго обмежується цілями оцінки. Так, сферами застосування методу чистих активів є:

– оцінка підприємств, основна діяльність яких спрямована на досягнення соціального ефекту;

– купівля-продаж підприємств зі значною часткою матеріальних і фінансових активів у структурі майна;

– страхування, оподатковування майна підприємства;

– підвищення ефективності поточного управління підприємством;

– визначення кредитоспроможності;

– оцінка вартості нового підприємства, яке не має історії господарської діяльності.

Сутність методу складається у визначенні різниці між сумами вартості всіх активів підприємства та всіх зобов'язань. Базова формула для розрахунку чистих активів має вид:

 

ЧА = А – З, (10.13)

 

де ЧА – вартість чистих активів підприємства;

А – сума всіх активів;

З – сума всіх зобов'язань.

Відповідно до діючої методики оцінки вартості майна [71] вихідна формула трансформується таким чином:

 

ЧА = (Н + О + М) – (В + Д + П) , (10.14)

де Н – вартість необоротних активів;

О – вартість оборотних активів;



М – вартість витрат майбутнього періоду;

В – вартість забезпечення наступних витрат і платежів;

Д – вартість довгострокових зобов’язань;

СФ – вартість поточних зобов’язань.

Слід зазначити, що такий підхід доцільний тільки у випадку визначення нижньої межі можливої ціни підприємства, тому що припускає бухгалтерську оцінку величини майна підприємства, що рідко збігається з ринковими оцінками.

Через те, що балансова вартість майна підприємства в умовах інфляційної економіки не дає реальної оцінки його величини, у світовій і вітчизняній практиці оцінки бізнесу застосовують метод чистих скорегованих активів. У цьому випадку базова формула методики чистих активів здобуває наступний вигляд:

 

ЧА* = А* - З*, (10.15)

 

де ЧА* – скореговані чисті активи;

А* – скореговані активи;

З* – скореговані зобов'язання.

Поняття скорегованих (або реальних) чистих активів засноване на ремісії, що виникає в результаті бухгалтерських принципів оцінки, застосовуваних до активів підприємства. Вартість, отриману в результаті застосування принципів історичної вартості (оцінка за собівартістю), або індексовану історичну вартість (з урахуванням переоцінки активів) заміняють залежно від мети й умов оцінки на вартість заміщення або споживчу вартість. У результаті виникає зменшення або збільшення вартості бухгалтерських активів і, як наслідок, необхідність їх корегування.

Корегування статей балансу з метою оцінки вартості підприємства ведеться у двох напрямках:

1) інфляційне корегування;

2) нормалізація бухгалтерської звітності.

Алгоритм перерахування статей балансу в поточні ціни включає наступну послідовність операцій:

1. Визначення залишкової відновлювальної вартості основних засобів і нематеріальних активів.

2. Визначення фактичної поточної вартості незавершених капітальних вкладень.

3. Аналіз та оцінка довгострокових і короткострокових фінансових вкладень з погляду їхнього котирування на фондовому ринку.

4. Аналіз та оцінка запасів за ринковою вартістю.

5. Аналіз та оцінка дебіторської заборгованості з погляду реальності її до погашення.

6. Аналіз та визначення поточної вартості зобов'язань, наявних у підприємства.

Нормалізація фінансової документації полягає у внесенні виправлень в окремі статті балансу й у звіт про фінансові результати. Це пов'язано з такими основними моментами:

- по-перше, не всі активи підприємства беруть участь у формуванні результату його господарської діяльності. В економічній літературі ці активи прийнято називати «невиробничими» [14, 34], а вартість чистих доходів і витрат, пов'язана з їх експлуатацією, повинна бути виключена з розрахунків;

- по-друге, з погляду потенційного інвестора, з розрахунків вартості підприємства повинні бути виключені разові, нетипові доходи і витрати власників підприємства, як правило, не пов'язані з його основною діяльністю.

Ця методика розрахунку вартості підприємств відповідає Міжнародним принципам бухгалтерського обліку і є найбільш поширеною у вітчизняній практиці визначення вартості чистих активів акціонерних товариств.



Приклад. Об’єктом оцінки виступає підприємство роздрібної торгівлі АТЗТ «Пермський». Діяльність підприємства характеризує наступна інформація:

- баланс підприємства за звітний рік (додаток 2);

- підприємство використовує торговельні та складські приміщення на правах довгострокової оренди;

- основні засоби підприємства відображені в балансі за витратами на їх придбання з урахуванням переоцінок за нормативними коефіцієнтами. Останні мали здебільшого суб’єктивний характер, їх механічне використання призвело до значних відхилень залишкової балансової вартості від реальної ринкової. У зв’язку з цим на підприємстві було проведено часткову інвентаризацію активів, за результатами якої експерти з обладнання визначили перебільшення балансової вартості над ринковою у 5 % з урахуванням факторів фізичного та функціонального зносу;

- нематеріальні активи підприємства, які відображено в балансі, за визначенням експертів, практично повністю зношені та не мають суттєвої ринкової вартості. Комп’ютерні програмні засоби, які використовує підприємство, носять стандартний характер. Згідно цього ринкова вартість нематеріальних активів дорівнює нулю;

- ринкова вартість товарних запасів, які частково втратили свою первісну якість (3 % від загального обсягу товарних запасів), дорівнює ціні їхньої мож­ливої реалізації за купівельною вартістю з 20 % знижкою;

- на основі фінансових документів підприємства спеціалістами фінансового відділу визначено, що у складі дебіторської заборгованості відсутні сумнівні борги, а короткострокові зобов’язання підприємства є обов’язковими і не можуть коригуватися;

- за результатами дослідження конкурентоспроможності підприємств об­раного ринкового сегмента середньоринкова доходність активів складає 16,6 %, що нижче рівня цього показника для АТЗТ «Пермський» на 1,6 %;

- ставка капіталізації – 30 %.

Оцінити внутрішню вартість АТЗТ «Пермський» за методом скоригованих чистих активів з урахуванням вартості гудволу.

Рішення. Вартість підприємства за методом скорегованих чистих активів розрахуємо за формулою (10.15). Але для її застосування визначимо спочатку розмір скорегованих активів:

1) основні засоби:

 

1141,6 ´ 0,95 = 1084,5 тис. грн.;

 

2) нематеріальні активи за ринковою вартістю дорівнюють 0;

3) товарні запаси:

 

306,6 - 306,6 ´ 0,03 ´ 0,2 = 306,6-1,9 = 304,7 тис. грн.;

 

4) інші поточні активи:

 

54,2 + 15,8 + 14,4 + 5,8 + 0,3 + 1,4 + 5,3 + 18,6 = 115,8 тис. грн.;

 

5) всього скоригованих активів:

 

1084,5 + 304,8 + 115,8 = 1505,0 тис. грн.

 

Розмір скоригованих чистих активів підприємства на 01.01.04 становить:

 

ЧА = 1505,0 – (190 + 308,2) = 1006,8 тис. грн.

 

За умовами завдання рентабельність активів «Пермського» вища за середньо­ринкову. Тому можна зробити висновок, що внутрішня вартість підприємства вища за вартість чистих активів на величину гудволу. Гудвіл (Г) в даному випадку можна оцінити за методом надлишкових прибутків (формула 8.3):

 

Г = (1,6 ´ 1585,7/100)/0,3 = 25,4/0,3 = 84,6 тис. грн.

 

Таким чином, внутрішня вартість підприємства з урахуванням гудволу становить:

 

1006,8 + 84,6 = 1091,4 тис. грн.

 

Ліквідаційна вартість являє собою чисту грошову суму, яку власник підприємства може одержати від ліквідації підприємства, роздільному розпродажу його активів і після розрахунків із усіма кредиторами.

Як правило, необхідність її визначення виникає тоді, коли підприємство вичерпало свій потенціал і не може продовжувати діяльність в обраному напрямку.

Оцінка ліквідаційної вартості знаходить застосування в наступних ситуаціях:

– у випадку банкрутства та ліквідації підприємства;

– з метою проведення санації підприємства;

– у випадку фінансування реорганізації підприємства або фінансування підприємства боржника;

– з метою розробки плану погашення заборгованості підприємства, яке опинилося під загрозою банкрутства;

– для проведення експертизи заявок на купівлю підприємства боржника;

– з метою аналізу та виявлення можливості виділення окремих виробничих потужностей підприємства в економічно самостійні організації.

Ліквідаційна вартість підрозділяється на три види [23, 63]:

упорядкована ліквідаційна вартість. Розпродаж активів підприємства здійснюється протягом періоду часу, достатнього для того, щоб можна було одержати високі ціни за активи, що виставляються до продажу. Для найменш ліквідної нерухомості підприємства цей період складає близько двох років;

примусова ліквідаційна вартість. Активи розпродаються настільки швидко, наскільки це можливо, часто одночасно і на одному аукціоні;

ліквідаційна вартість припинення існування активів підприємства. У такому випадку активи підприємства не розпродаються, а списуються та знищуються, а на даному місці будується нове підприємство, що забезпечить за прогнозами значний економічний або соціальний ефект. За таких умов вартість підприємства є негативною величиною, тому що здійснюються певні витрати на ліквідацію активів підприємства.

Оцінка упорядкованої ліквідаційної вартості виконується на основі балансу на останню звітну дату та бажано одночасно з інвентаризацією майна підприємства на дату оцінки. Розрахунки проводяться в такій послідовності [23, 57]:

1. На основі останнього балансового звіту розробляється календарний графік ліквідації активів (нерухомого майна, машин і обладнання, негрошових оборотних коштів) і визначається валова виручка від їх ліквідації.

2. Визначається величина прямих витрат, пов'язаних з ліквідацією підприємства (комісійні оцінній і юридичній фірмам, податки та збори, що сплачуються при продажі) та на їх суму зменшується валова виручка від ліквідації активів.

3. Скоректована на величину прямих витрат виручка від ліквідації активів дисконтується на дату оцінки з урахуванням календарного графіка її надходження.

4. Визначаються та дисконтуються витрати, пов'язані з володінням активами до їх продажу (витрати на збереження запасів готової продукції та незавершеного виробництва, утримання обладнання, машин, об'єктів нерухомості, управлінські витрати з підтримки роботи підприємства до завершення його ліквідації). Ліквідаційна вартість активів коректується на розмір цих витрат.

5. До попередньої величини ліквідаційної вартості додається (віднімається) операційний прибуток (збитки) ліквідаційного періоду.

6. Визначаються переважні права на вихідну допомогу та виплати працівникам підприємства, вимоги кредиторів за зобов'язаннями, забезпечені заставою майна ліквідованого підприємства, заборгованість за обов'язковими платежами у бюджет і позабюджетні фонди, розрахунки з іншими кредиторами, на розмір яких зменшується величина ліквідаційної вартості.

Таким чином, ліквідаційна вартість підприємства розраховується шляхом вирахування зі скоректованої вартості всіх активів суми поточних витрат, пов'язаних з ліквідацією підприємства, а також суми всіх зобов'язань.

Найбільш ймовірними зацікавленими особами в такому виді оцінки ліквідаційної вартості є засновники й акціонери, які найчастіше бажають зберегти підприємство в його дійсному вигляді.

Оцінка примусової ліквідаційної вартості здійснюється класичним аукціонним способом – шляхом роздільного розпродажу майна підприємства, початкова вартість якого визначається виходячи з його складу, фізичного й економічного віку, функціонального призначення.

 

Питання для обговорення

 

1. Охарактеризуйте особливості застосування традиційних підходів щодо оцінки вартості бізнесу?

2. Чому сукупна вартість майнового комплексу підприємства відрізняється від вартості підприємства в користуванні, що забезпечує отримання певного ефекту власникам?

3. Охарактеризуйте переваги та недоліки підходів з погляду оцінки вартості великого металургійного підприємства, дрібного підприємства роздрібної торгівлі, підприємства оборонної галузі.

4. За яких умов доцільно використання методів дисконтування грошових потоків для оцінки вартості підприємства?

5. Що таке «продовжена вартість»? Чому виникає необхідність в її оцінці?

6. Охарактеризуйте основні етапи застосування методів, основаних на дисконтуванні грошових потоків підприємства.

7. Які види грошових потоків використовуються в процесі оцінки вартості підприємства7 Чим вони відрізняються?

8. Чи повинні збігатися результати розрахунків вартості підприємства, отримані з використанням різних моделей грошового потоку? Чому?

9. Яке базове положення методів, що ґрунтуються на аналізі надприбутку підприємства для визначення його вартості? Які їх переваги та недоліки порівняно з методами дисконтування грошових потоків?

10. Що таке економічна додана вартість? Який її економічний зміст?

11. Чому концепція економічної доданої вартості набуває широкого застосування для розробки стратегії, що створює максимальну вартість для власників, для оцінки результатів діяльності підприємства?

12. Чим відрізняється модель Едвардса-Белла-Ольсона від методу економічної доданої вартості? Чи є вона більш прогресивною для визначення вартості бізнесу? Чому?

13. Назвіть критерії відбору підприємств-аналогів для застосування методів порівняльного підходу щодо оцінки вартості підприємства.

14. Які проблеми виникають в процесі оцінки вітчизняних підприємств методами порівняльного підходу? Чому?

15. Чи буде об’єктивним процес оцінки аптечного бізнесу із використанням методів порівняльного підходу за сучасних умов розвитку відповідного ринкового сегменту?

16. Що таке цінові мультиплікатори? Які їх види використовуються в процесі оцінки?

17. Охарактеризуйте основні поправки, на які корегується вартість бізнесу в процесі його оцінки методами порівняльним підходом.

18. Яка базова формула є основою методів майнового підходу до оцінки вартості підприємства (бізнесу)?

19. Що таке ліквідаційна вартість? Назвіть основні її види.

20. Чи можна вважати коректними результати оцінки вартості діючого підприємства за методом ліквідаційної вартості?

 






Date: 2015-07-17; view: 320; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2019 year. (0.01 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию