Функції держави в національній економіці

Сутність держави розкривається та реалізується в її взаємодії із суспільством. Нині держава виконує наступні функції:

1 ) політичну, яка полягає в забезпеченні цілісності й збереженні суспільства, формою якого є ця держава, у створенні умов для спокійного та гармонійного його розвитку. Якщо держава не підтримує такого стану, дозволяє окремим політичним силам провокувати різного роду соціальні конфлікти, то вона не виконує своєї суспільної функції, не виправдовує свого існування.

2) соціальну - полягає в забезпеченні на всій території країни прав і свобод кожної людини і громадянина. Свобода людини реалізується в суспільстві, у спілкуванні та співпраці людей. Окремі особи використовують те саме середовище для досягнення різних цілей, у тому числі і злочинних. За таких обставин тільки державна влада здатна бути гарантом захисту прав і свобод.

3) міжнародну - полягає в підтримуванні свободи, суверенітету та історичного існування народів конкретної країни в рамках світового співтовариства. Якщо людина реалізується у своєму народові (нації), то народ у цілому — у взаємодії з іншими народами. Сприятливе міжнародне становище створює умови для конструктивного розвитку будь-якої країни.

4) економічну. Економічна функція держави полягає у створенні передумов, необхідних для ефективної економічної діяльності суспільства.

Усі функції держави тісно взаємопов’язані. Але економічна функція є найважливішою, тому що низька ефективність використання економічного потенціалу перешкоджає реалізації інших суспільних функцій.

Економічну функцію держави можна поділити на п’ять напрямків:

1. Забезпечення економіки необхідною кількістю грошей. У цій сфері держава є монополістом і протистоїть великій кількості покупців, які формують попит на гроші. З метою задоволення цього попиту держава здійснює грошово-кредитну політику.

2. Формування правових засад функціонування економіки. З цією метою держава визначає правовий статус окремих форм власності, регулює відносини між виробниками та покупцями товарів, регламентує здійснення окремими підприємствами зовнішньоекономічної діяльності, визначає обов’язки підприємств перед державою і т.д. Спираючись на економічне законодавство, держава виконує роль арбітра у сфері господарських відносин, виявляє випадки незаконної діяльності та вживає відповідних заходів до порушників.

3. Усунення вад ринкового саморегулювання. Неспроможність ринку забезпечити ефективний перерозподіл ресурсів компенсується державним втручанням в економіку. З цією метою держава здійснює захист конкуренції, забезпечує людей суспільними товарами, формує інформаційну інфраструктуру ринку, здійснює стабілізаційну політику.

Суспільними товарами у світовій економічній науці називають колективні блага та товари, споживання яких має бути рівноправним. До них належать: національна оборона, державне управління, охорона громадського порядку, єдина енергетична система, фундаментальна наука і т. ін. Витрати на чисті суспільні товари передбачаються в центральному і місцевих бюджетах.

4. Перерозподіл доходів. Оптимальна економіка забезпечує такий стан, коли в ньому ресурси суспільства розподілені найбільш ефективно. Але ефективний розподіл ресурсів ще не означає найбільш ефективного розподілу доходів членів суспільства. Для зменшення нерівності в доходах держава здійснює їх перерозподіл через різноманітні соціальні програми у формі трансфертних платежів.

Трансферти - це платежі, які здійснюються державою без надання їхніми отримувачами у відповідь будь-яких товарів та послуг. До них належать стипендії, пенсії, виплати по безробіттю та соціальному страхуванню.

Крім цього держава може регулювати індивідуальні доходи через втручання в процес формування первинних доходів (встановлення мінімальної заробітної плати, запровадження прогресивної форми оподаткування, індексація доходів з врахуванням інфляції, регулювання цін на товари та послуги першої необхідності і т. д.).

5) Захист конкуренції. Уря створює державні комісії для регулювання цін, встановлює стандарти на послуги, приймає антимонопольне законодавство.

Реалізація економічних функцій держави здійснюється через механізм соціально-економічної політики (бюджетної, грошово-кредитної, структурної, інвестиційної, цінової, соціальної, зовнішньоекономічної тощо).