Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Проблема художньо-естетичного виховання у педагогічній науці: сутність, засоби, вікові градаціїМузичний досвід як частина музичної культури підлітка формується у процесі безпосереднього спілкування дитини з музикою. Будучи невід’ємною частиною підліткової субкультури і виконуючи відразу кілька функцій (емоційну, компенсаторну, функцію міжособистісного спілкування, самоствердження, самовизначення особистості і т.д.) музика надає значний вплив на формування особистісних якостей школярів, їх естетичних й ціннісних орієнтацій. І цей потенціал музичного мистецтва повинен використовуватися педагогом у виховних цілях. Учитель повинен допомогти дитині навчитися орієнтувати у складному і різноманітному світі музики, підвищувати загальну музичну обізнаність дитини, формувати його смаки та уподобання. Визначальним завданням української школи постає формування творчої індивідуальності. Адже національна культура складається не з матеріальних фактів, явищ і подій, а із тих сил, які викликають їх до життя, тобто творчих здібностей її суб’єктів. Зумовлені індивідуальними цінностями, саме вони визначають якісну специфіку ставлення людини до світу і регуляцію переходу цього розуміння на вищий (духовний) рівень. Дослідження проблеми творчих здібностей учнів, обґрунтування їх природи, структурного змісту та психологічних механізмів розвитку включає й аспект впливу середовища на розвиток означеного феномену. Йдеться, насамперед, про співбуттєве середовище позаурочної неформальної взаємодії, зокрема гурткову діяльність. У цих умовах особливо гостро виявляється намір учня реалізувати статусні домагання референтних осіб і потреба у визнанні не за успіхи у навчанні, а за особисті якості. Сказане в першу чергу стосується підліткового віку – етапу активної соціалізації. Саме для підлітка розвиток творчих здібностей в атмосфері неформального спілкування постає рятівним способом «знайти себе». Чинником емоційної активації такого спілкування постає мистецтво, зокрема музика як невід’ємний компонент підліткової субкультури. У сучасних психолого-педагогічних дослідженнях визначено шляхи і умови формування творчих здібностей учнів у музичній, музично-ритмічній, музично-сценічній діяльності. Утім, як переконує практика, педагогічні можливості позаурочних форм музичної діяльності у розвитку творчих здібностей підлітків реалізуються недостатньо. Діючі гуртки, клуби, художньо-творчі колективи музично-естетичного спрямування віддають перевагу виконавській діяльності. Майже відсутні форми творчо-пізнавального характеру, зорієнтовані на духовне самовираження підлітків. Підлітковий вік характеризується прагненням до дорослішання, до самоствердження, пошуку власного місця в житті, до самооцінки. Саме в цьому віці відбувається становлення певних ціннісних орієнтацій, формуються художньо-естетичні уподобання. Аналіз психолого-педагогічних джерел і емпіричних досліджень дав змогу визначити суперечності між: декларуванням необхідності творчої самореалізації сучасного підлітка і недостатнім рівнем його готовності до цього процесу; сучасними вимогами до організації позаурочної творчої діяльності учнів і недостатністю її навчально – методичного забезпечення; теоретичним обгрунтуванням музики як визначальног компонента неформального спілкування підлітків і однобічним впровадженням її потенціалу у практику розвитку їх творчих здібностей.
|