Правила заокруглення значень похибки результату.

Розраховуючи значення похибки по формулам (7.1) та (7.3), особливо при користуванні електронним калькулятором, значення похибок одержують з великим числом знаків. Проте вихідними даними для розрахунку є значення похибки ЗВТ, що нормується та вказується всього з однією або двома значущими цифрами. Внаслідок цього і в остаточному значенні розрахованої похибки повинні бути залишені лише перші одна-дві значущі цифри. При цьому потрібно враховувати наступне. Якщо отримане число починається з цифр 1 або 2, то відкидання другого знаку призводить до дуже великої помилки (до 30―50%), що неприпустимо. Якщо ж отримане число починається, наприклад, з цифри 9, то збереження другого знаку, тобто зазначення похибки, наприклад, 0,94 замість 0,9, є дезинформацією, бо вихідні дані не забезпечують такої точності.

Виходячи з цього на практиці встановилося таке правило: якщо отримане число починається з цифри, що дорівнює або більше , то в ньому зберігається лише один знак; якщо ж воно починається з цифр, менших 3, тобто з цифр 1 та 2, то в ньому зберігають два знаки. У відповідності з цим правилом встановлені й нормуємі значення похибок ЗВТ: в числах 1,5 та 2,5% вказуються два знаки, але в числах 0,5; 4; 6% вказується лише один знак.

В підсумку можна сформулювати три правила заокруглення розрахованого значення похибки й отриманого експериментального результату вимірювання.

1. Похибка результату вимірювання вказується двома значущими цифрами, якщо перша з них дорівнює 1 або 2, і однієї, ― якщо перша є 3 та більше.

2. Результат вимірювання заокруглюється до того ж десяткового розряду, яким закінчується заокруглене значення абсолютної похибки.

3. Заокруглення проводиться лише в остаточній відповіді, а всі попередні обчислення проводять з одним-двома зайвими знаками.

19. Заокруглення і подання результату вимірювання.

Результат вимірювання заокруглюють до того самого розряду, до якого заокруглена абсолютна похибка. Тобто одиниця останнього розряду прикінцевої заокругленої похибки та результату мають бути однаковими. Завжди використовується „правильне” заокруглення результату, тобто до ближчого значення.

Результат вимірювання подається як заокруглене його числове значення разом з характеристиками його точності (переважно зони непевності (невизначеності)), а також вказання одиниці ФВ. Характеристиками точності (чи неточності) результату найчастіше є граничні чи довірчі інтервали похибок вимірювання. У вимірюваннях з декількома складовими похибки, а також з багаторазовими спостереженнями рекомендується вказувати орієнтовний розподіл (апроксимацію) сумарної похибки, кількість опрацьовуваних результатів спостережень, а також значення довірчої ймовірності, для якої знайдено довірчі границі похибки результату.

У найпростішому випадку, наприклад, для разового вимірювання за відсутності детальної інформації про характеристики складових похибки результат записується у формі

де — ФВ (наприклад, напруга); — числове значення результату (заокруглене згідно з правилами); — граничні значення (заокруглені) похибки результату; Од. — одиниця ФВ.

20. Класифікація засобів вимірювань.

Особливістю засобів вимірювань є те, що з їх допомогою безпосередньо одержують результат вимірювання. До ЗВ належать вимірювальні прилади, вимірювальні канали, вимірювальні системи та вимірювальні установки.

Вимірювальні прилади (міри, вимірювальні перетворювачі, компаратори та обчислювальні компоненти) виконують лише одну з вимірювальних операцій і самостійно не забезпечують одержання результату вимірювання, а лише в сукупності з іншими пристроями чи ЗВ.

Вимірювальний канал – це сукупність ЗВТ, засобів зв’язку та інших пристроїв, призначена для отримання вимірювальної інформації про одну вимірювальну ФВ. Переважно вимірювальний канал складається з декількох блоків, серед яких найважливішими є: вимірювальний перетворювач, кондиціонер (нормалізатор) сигналу, аналого-цифровий перетворювач, інтерфейс.

Вимірювальні системи – це сукупність вимірювальних каналів, інших засобів вимірювальної техніки і зв’язку, обчислювальних та інших технічних пристроїв, а також керуючих та обчислювальних програм, об’єднаних для отримання вимірювальної інформації про стан досліджуваного об’єкту загалом.

Вимірювальні установки – це сукупність функціонально об’єднаних вимірювальних приладів і пристроїв та інших технічних засобів, призначених для досліджень властивостей зразків матеріалів та метрологічної перевірки інших ЗВТ.