Узагальнена структурна схема АЕП.

ОВ – об’єкт вимірювання; ПЗ – пробозабірник; ЛТ – лінія транспортування проби; ПП – пробопідготовка; СПП – система підготовки проби; ПВП – первинний вимірювальний перетворювач; ВВП – вторинний вимірювальний перетворювач; СУП – система утилізації проби; АР – аналізуєма речовина; СВІ – система відображення інформації. X_i – С₁,С₂,...С_n – вхідний параметр – концентрації компонентів аналізуємого ОВ. К₁,К₂,...К₅ – коефіцієнти перетворення блоків АПС, N – вихідний сигнал АПС; G_i – T,P,H,E,χ – неінформативні параметри. Т, Р, – температура, тиск, вологість суміші, що аналізується; Н,Е – напруженість магнітного і електричного полів ОВ.

2. Термохімічні газоаналізатори.

Принципи дії ТХГ базуються на вимірюванні корисного теплового ефекту хімічної реакції визначаємого компонента газової суміші, що аналізується.

Селективність термохімічних методів визначається специфічною здатністю компонента, що вимірюється до хімічної реакції і теплового режиму, в якому вона проходить. Найбільше розповсюдження отримали термохімічні газоаналізатори, в яких використовується реакція окислення (горіння) визначаємого компонента.

Розрізняють 2 типа ТХГ, що базуються на реакції горіння.

1-й тип: ТХГ, в яких каталітичне окислення компонента, що визначається, здійснюється на твердому гранульованому каталізаторі при проходженні крізь нього газової суміші, що аналізується. Корисний тепловий ефект каталітичного окислення вимірюється в потоці за допомогою термометра опору, або термобатареї.

2-й тип: ТХГ, в яких каталітичне окислення компоненту, що визначається, здійснюється на нагрітій каталітично активній нитці, яка є одночасно чутливим елементом – плечем вимірювального мосту.

ТХГ 1-го типу застосовується для вимірювання малих концентрацій ~ (0,01...0,1)мг/л (г/м³), а ТХГ 2-го типу – для вимірювання великих концентрацій ~ декілька процентів.