Вищі почуття: моральні, релігійні, національно-патріотичні (почуття етнічної ідентичності), естетичні, екологічні.

Почуття – це сталі тривалі емоц. переживання, і змістом їх є той чи ін. об’єкт(діти, коханий, батьківщина…).Отже, можна ствердж.,що почуття є основою стабільної мотиваційної значущості цих об’єктів, ціннісної спрямованості. Ґрунтується на знаннях про їх об`єкти, які здобуваються в процесі навчання і виховання, а від так на визначеннях особистісної значущості цих об’єктів. Моральні почуття – це стале, стабільне емоц.переживання і реагування на прояви добра і зла. Емоц.регулятором моральності особистості є совість. Люд. насправді боїться не зовн. насильства і його гноблення, а сили моральної, що є власним розумом, їх визначенням і разом з тим щось вічне і не доторканне, котре вона на що раз піднімає супроти самої себе, коли діє в сепереч йому6 совість – регулятор, внут-й. - від так карає і заохочує. Кара совісті – муки душевні. Винагорода совісті – спокійна совість, чистіть. Моральне почуття виявл.в такому феномені як відповідальність, як зауважив Ерік Фром – відповідальність, як термін – вживався як синонім обов’язку, тобто як ретельне виконання, взятих на себе зобов’язання, дисциплінованість, організованість, тощо і це правомірно, але власне відповідальність зі світу моральної свободи, а обов’язок несвободи. Релігійні почуття- Віра- це насамперед інтерес, він і як інтерес любовного бажання полягає у прагненні людини воз`єднатися з тим в чому уже самоідентифікувався. Об’єктом інтересу віри є Бог, надприродний світ. Отже віра є бажанням воз`єднатися з Богом, що найбільш. органічно, гармонійно, досягається любовю до всього Божого, насамперед до люд., його дітей. В реліг.почуттях як і ін. домінує любов, є в ньому радість, звеселяння, захоплення, відраза, ненависть до всього, що заперечує Бога, судить його, ображає. Віра і любов витісняють страх, відчай, перетв. руйнівні для люд. емоцій, переживання на духовну енергію – гармонію, довір`я і миру, найпотужніший афективним переживанням в структурі релігійного переживання – є містичний екстаз – захоплення – це вищий ступінь, що доходить до несамовитості. Патріотичні почуття етнічної ідентичності – це стале почування своєї приналежності до якоїсь етнічної групи. Ототожнення, ідентифікація себе із нею, що глибинною основою якого є любов до культури свого народу, стрижнем якого є мова, природа в оточені, якої вона живе, глибоке переживання історичних колізій і вболівання за її могутність, це почуття виростає на грунті архетипів(Карл густав Юнг) – неусвідомлюваних, вроджених, цілісних ставлень, установок.. Естетичні почуття – здатність емоц.переживати прекрасне і потворне, гарне, піднесене,низьке в людях їх вчинках, повед., дія-сті, в зовн. Також в природі, у створ. людиною речах. Безумовно, що естетичне почуття пов’язане здебільшого з мистецтвом, і вияв.в ньому найпотужніше, в основі з естет.переживань худ.творів здатність емоційно ідентифікуватись з тим змістом, котрий закладений у нього художньо. Цей процес наз.- впочуванням – ніби перенесення себе на місце худ.героя, співчуття, співпереживання разом з ним. Дуже актуальним в сучасних умовах стали екологічні почуття, любов до природи, тривога у зв’язку із її кризовим станом, катастрофами, що повинні стати основою формування Я – як до рівноцінної людині