Наочно-дійове мислення. Сенсомоторний інтелект.

Наочно-дійове мислення характеризується тим, що розв’язання завдання безпосередньо міститься в самій діяльності. Генетично це найбільш рання стадія розвитку мислення. Саме з цього починається розвиток мислення первісної людини у процесі зародження трудової діяльності, коли розумовий та практичний її боки постають в органічній єдності, причому розумова діяльність ще не виокремилася з предметно-практичної як самостійна. З цього різновиду починається розвиток мислення і в онтогенезі. В елементарній формі воно властиве дітям раннього віку, які думають, діючи з предметами, і маніпулюючи ними, розкривають нові істотні їх властивості. Наочно-дійове мислення в розвиненому вигляді властиве й дорослій людині. Особливо необхідне воно тоді, коли найефективніший розв’язок завдання можливий саме у процесі практичної діяльності. Наочно-дійове мислення притаманне людям тих професій, які за змістом потребують практичного аналізу, різноманітного комбінування та конструювання, наприклад шахістам, конструкторам, винахідникам. Важливу роль наочно-дійове мислення відіграє там, де продуктивне та економічне розв’язання завдання пов’язане із застосуванням предметно-практичних процедур. Сенсомоторний інтелект — стадія розвитку інтелекту (віднародження до двох років), яка розгортається до періоду інтенсивного опанування мови. На цій стадії досягається координація сприйняття та моторики, дитина взаємодіє з об'єктами, їхніми перцептивними та моторними сигналами, однак не зі знаками, символами, що репрезентують об'єкт. Стадії розвитку сенсомоторного інтелекту: I - стадія рефлексів. Пиаже показав, як в ході розвитку деяких рефлексів (напр., сосательного) змінюються способи включення нових об'єктів у вже існуючі схеми дій. II - стадія елементарних навиків (1-4 мес). На цьому етапі відбувається становлення первинних кругових реакцій - самоподкрепляющих дій, що повторюються; з'являються нові форми поведінки, нові способи включення об'єктів в схеми дії, зростає роль середи в психічному розвитку дитини. III - стадія повторних кругових реакцій (4-8 мес). На цьому етапі дитина починає розділяти дію і його ефект, отримуючи задоволення від результату. IV - стадія практичного інтелекту (8-12 мес). На цьому етапі дитина виробляє спроби самостійно відшукувати кошти досягнення ефекту (цілі). V- стадія третинних кругових реакцій (12-18 мес). У цей період дитина починає активно експериментувати, змінюючи дію з метою отримання нового результату. VI - завершення С. періоду (18-24 мес). На цьому етапі з'являється така форма поведінки як инсайт - раптовий розсуд рішення без зовнішніх матеріальних проб. Це період початку интериоризации схем інтелекту, переходу до рішення задач з використанням уявлень. А.Г. Лідере, Д.В.Ушаков