Колоїдні системи, Золі, їх властивості.

Колоїдні системи — це суміші, в яких частки одного з компонентів складаються з великої кількості молекул. Вони, як правило, є мікрокристалами зі складною структурою поверхневого шару. Ці системи неоднорідні, хоч на перший погляд вони здаються одноріднимиУсі дисперсні системи можна класифікувати:І За ступенем дисперсності: 1 Грубодисперсні системи – розмір частинок від 10-6 м і вище. До них належать суспензії (суспензія крохмалю у воді – т/р), емульсії (молоко: жир у воді – р/р), аерозолі: туман – рідке у повітрі – р/г, дим – тверде у повітрі – т/г та інші. 2 Колоїдні розчини (їх часто називають золями від латинського solutus розчинник) – розмір частинок 10-6-10-9 м. Вони можуть проходити крізь пори рослинних і тваринних мембран (целофан, стінки бичачого міхура тощо). До високодисперсних колоїдних систем належать фібрилярні білки, нерви, еритроцити крові, вірус грипу, молекула гликогену і т.д.

ВЛАСТИВОСТІ 1. Всі колоїдні розчини здатні розсіювати світло, їм властива опалесценція. За бічного освітлення колоїдного розчину утворюється яскравий світлий конус, який називається конусом Тіндаля.2. Дифузія частинок у колоїдних розчинах проходить дуже повільно, що вказує на їх великі розміри.3. Колоїдні розчини мають малий осмотичний тиск, що пов'язано з великими розмірами частинок.4. Під впливом різниці електричних потенціалів колоїдні частинки переміщуються до одного з полюсів (позитивногоабо негативного). Це явище називається електрофорезом. Воно свідчить про те, що всі колоїдні частинки мають певний позитивний або негативний заряд.5. Колоїдні системи здатні до діалізу, тобто за допомого напівпроникної плівки вони можуть бути відокремлені від розчинених у них домішок високомолекулярних речовин.6 На відміну від звичайних розчинів, які є стійкими сисемами колоїдні розчини агрегативно нестійкі, тобто внаслідок незначної будь-якої дії на них дисперсна фаза може бути легко відокремлена від дисперсійного середовища .7. Броунівський рух проявляється в хаотичному і безперервному русі частинок дисперсної фази під дією ударів молекул розчинника (дисперсійного середовища), що знаходяться в стані інтенсивного теплового руху.