Технологія сухих кормових замінників незбираного молока.

Залежно від способу сушіння сухі кормові замінники незбираного молока поділяють на розпилювальні та плівкові. Основні види сухих кормових замінників незбираного молока: для телят; збагачені; з частковою заміною молочного білка рослинним: з білковими гідролізатами; з трав’яним

соком; з ферментованою молочною сироваткою; кисломолочні тощо. Основною сировиною для виробництва сухих кормових замінників незбираного молока є вторинна молочна сировина: знежирене молоко, маслянка, сироватка. Під час виробництва сухих кормових замінників незбираного молока молочний жир замінюють на різні види жирів: тваринні, рослинні, суміші натуральних і оброблених рослинних жирів. При цьому підбирають такі жирові композиції, які за складом і властивостями наближаються до молочного жиру.

Для забезпечення диспергуваня жиру до 2— 10 мкм, що відповідає величині жирових кульок незбираного молока, потрібно вводити певні речовини — емульгатори, у даному разі — фосфатидні концентрати, моногліцериди дистильовані, жирофосфатидно-білкові концентрати.

Для уникнення окисного руйнування ліпідного комплексу сухих кормових замінників застосовують антиокисники.

Для підвищення біологічної цінності до складу продуктів вводять жиророзчинні вітаміни А, Д і Д3, Е, водорозчинні вітаміни В, В2, В3, В4, Вв, В12, С, мінеральні добавки, антибіотики.

Білкова частина кормів є основною, тому до складу сухих кормових замінників незбираного молока вводять різні білкові та азотвмісні компоненти: білково-вітамінний концентрат, одержаний мікробіологічним синтезом дріжджів, кормові дріжджі, білкові рослинні концентрати із сої.

Залежно від виду продуктів масова частка жиру в сухих кормових замінниках коливається від 17 до 42,5 %, кислотність відновленого продукту — від 17 до 80 °Т, індекс розчинності — від 0,8 до 1,3 см3 сирого осаду.

Загальними технологічними операціями є приймання і оцінювання якості сировини, теплова обробка знежиреного молока або молочної суміші, згущення, внесення підготованих жирових компонентів і жиророзчинних вітамінів, диспергування, складання суміші всіх компонентів, сушіння, охолодження, пакування. Технологія окремих видів продуктів пов’язана з виконанням таких технологічних операцій, як ферментування сироватки, внесення різних бактеріальних заквасок, підготовка і введення рецептурних компонентів, емульгування.

Знежирене молоко або молочну суміш пастеризують при температурі 85—90 °С без витримки і подають у вакуум-випарну установку. Температура кипіння в процесі згущення не має перевищувати, °С: для однокорпусних випарних установок 60—65, для двокорпусних — 65—70. Суміш згущують до концентрації сухих речовин 40—43 % (густина 1166—1181 кг/м3) у разі використання розпилювальних сушарок і 30—33 % (1121 — 1135 кг/м3) — вальцьових.

Жири плавлять при температурі 55—65 °С, змішують із жиророзчинними вітамінами, антиокисниками, фосфатидними концентратами. Масу компонентів визначають згідно з рецептурами. Підготовані жирові компоненти змішують із згущеним знежиреним молоком, гомогенізують при температурі 55-60 °С під тиском 9— 14 МПа. Згущені гомогенізовані суміші подають на сушіння. Під час сушіння на розпилювальних сушарках температура повітря, °С: на вході — 140— 170, на виході — 65—80. У разі вальцьового сушіння температура поверхні вальців становить 105— 135 °С (тиск пари 0,35 -0,4 МПа). Сухий продукт охолоджують до 20—25 С і фасують у транспортну тару.

Сухі кормові замінники незбираного молока зберігають при температурі від 0 до 10 °С за відносної вологості 85 % не більше як 6 місяців, при температурі від 11 до 20 °С — 3 місяці.

Регенероване молоко. Масова частка жиру в регенерованому молоці для телят становить 14,5 %, для поросят — 24,5, для ягнят — 17 %, масова частка вологи — 5 %, індекс розчинності — 0,8— 1 см3 сирого осаду.