Притча про скарб та перлину

Усе наше життя складається з дрібних радощів і невдач. Під час забігу на уроці фізкультури нас випередив однокласник і ми забуваємо про все, цілковито спрямувавши свої зусилля на тренування, а наступного разу таки перемагаємо в забігу. Але наш однокласник виявляється вправнішим у стрибку в довжину, і наша радість від успіху лускає, як мильна бульбашка.

Дівчинка має шалений успіх у новій модній сукні на вечірці. Щастю її немає меж, адже вона так довго вишукувала фасон, так наполегливо переконувала батьків зробити їй подарунок. Але необережна рука сусідки, якою пролито на сукню кілька крапель соку, перетворює шикарну обновку на жалюгідне лахміття. Замість успіху – сльози і розчарування.

А тепер замислімося над тим, чи коли-небудь приносило вам розчарування спілкування з Господом, чи відчували ви занепад сил, дратівливість після молитви Божої, чи викликало агресію і невдоволення відвідування церкви.

Напевно, ви помітили й те, що дуже часто переглядаємо свої життєві цінності, коли втрачаємо близьку людину. Тоді думаємо про те, наскільки дріб’язковими були вчорашня сварка з подругою чи позавчорашні переживання у зв’язку з низькою оцінкою.

А тепер уявімо собі втрату у своєму серці Господа – нашого Батька, з яким нас чекає Вічне життя. Чи може бути щось важливіше і щось страшніше за цю втрату?

Шалений землетрус чи лютий ураган знесли нашу оселю, і нам доводиться жити в приймах у знайомих. Що вартує порівняно з цим загублений під час останньої екскурсії плеєр, утрата якого сприймалася як справжня трагедія?

Ми часто потрапляємо у ситуації, коли слід поступатися власними зручностями заради інших людей: запрошувати сісти у транспорті літнього пасажира, відвідати хворого товариша, поприбирати сміття на березі річки, потурбуватися про безпритульну тварину тощо. Тоді ми і робимо вибір на користь головної життєвої Цінності – Господа.

Ще важливіше проявити твердість, наприклад, у гурті підлітків, де нормальним і навіть геройським вважають уживання брутальних слів, - і не використовувати лайки, не ображати нею Імені Господнього. Важливо правильно зробити вибір на користь добра і Божої мудрості.

Хто знайшов Божу мудрість, пізнав Христа, навіть не надбавши ніяких статків, володіє усім, має власний скарб добра і любові, життя з Господом, Всезнаючим, Всюдисущим, Всесильним.

Повчальне оповідання

Російська імператриця Катерина ІІ любила, коли її вважали покровителькою мудреців. Якось, подорожуючи Україною, зачула вона про видатного філософа Григорія Сковороду. Негайно звеліла своїм слугам розшукати його і переказати милостиве повеління, аби переселився до столиці Росії. Але ніхто не знав, де шукати любомудра, бо він не мав постійного місця проживання. З Харкова, де зупинилася імператриця, в усі кінці краю полетіли вершники. Нарешті один із них зупинився на околиці села Гусинці. При дорозі сидів чоловік, якого назвали філософом, і грав на сопілці. Поблизу безтурботно пощипувала соковиту траву вівця... Вершник передав Сковороді волю великої імператриці. Філософ вислухав уважно, проте нічого не відповів. Заграв на сопілці веселу мелодію. Розгублений посланець мусив вислухати її до кінця. Потім Григорій здивував його такими словами: „Скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця”. Так і поїхав імператорський посланець ні з чим. Вельможам не під силу було зрозуміти вчинок Григорія Сковороди, як це людина може відмовитися від теплого місця під сонцем, від благ і почестей.

Поміркуй і дай відповідь:

Як ти ставишся до вчинку українського філософа?

Чи знайшов Григорій Сковорода справжній скарб у своєму житті?

Перевір себе!

Коли ми знаходимо перлину?

Чого навчає нас притча про скарб і перлину?

Уяви собі, що виникла пожежа. Яких п’ять речей візьмеш із собою? Познач їх цифрами 1, 2, 3, 4, 5 за важливістю.

Котра з цих речей буде твоєю перлиною? Чому?