Чого навчав Син Божий

ОСНОВИ

ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЕТИКИ

Посібник для 6 класу

загальноосвітніх навчальних закладів

Острог – 2007

Авторський колектив

Жуковський В.М., Ніколін М.М., Филипчук С.В.

З М І С Т

Розділ І. Новий Завіт – джерело християнської моралі

Урок 1. Євангеліє – Добра Новина

Ключовий вірш з Біблії: "Бо я не соромлюсь Євангелії, бо ж вона сила Божа на спасіння кожному, хто вірує" (Рим.1:16).

Запам’ятай нові слова і поняття

Євангеліє – Добра Звістка про прихід Спасителя Ісуса Христа.

Новий Заповіт – друга частина Біблії, у якій розповідається про життя, смерть і Воскресіння Ісуса Христа та народження нової християнської Церкви.

1. Що таке Євангеліє

Прихід Сина Божого Ісуса Христа на землю був великою радістю для людей, адже їм явився Спаситель, який ніс добро та любов і був готовий врятувати людей від гріха і від духовної смерті.

Ангел-Провісник приніс Благу Вість Марії, про те, що народить вона Сина Божого Ісуса Христа.

Грецькою мовою слова Блага Вість, або Добра Новина, перекладаються як Євангеліє.

Євангеліяминазвано і чотири частини Нового Заповіту, що були написані різними авторами, які по-своєму розповідають про життя, смерть і Воскресіння Ісуса Христа.

Поміркуй і дай відповідь:

Хто напередодні Різдва Христового проповідував прихід Месії на Землю?

Коли і на честь якої події відзначається християнське свято Благовіщення?

Чому чотири головні частини Нового Заповіту також називаються Євангеліями?

2. Хто написав Євангелія

Євангеліє від Матвія написане у 42 р. по Р.Х., тобто всього через 9 років після мученицької смерті Божого Сина. Матвій зображує Ісуса Христа перш за все справедливим Царем людей. Головною думкою його Євангелія є опис і проповідування Царства Божого.

Євангеліє від Марка написане ще через 20 років. Євангеліст Марко був головним помічником апостолів Петра і Павла. Тут Ісус Христос зображений переважно як Слуга Божий, котрий добровільно та вірно служив людям для їхнього спасіння.

Приблизно у той же час було написано і Євангеліє від Луки. Євангеліст Лука був проповідником, лікарем, художником, автором перших портретів Марії Богородиці Він кілька місяців провів разом із Павлом у римській в’язниці. У цьому Євангелії Ісус Христос, описується перш за все, як Син людський, котрий страждає, як людина, і воскресає, як Бог, щоб вказати народам шлях до спасіння.

Найпізніше Євангеліє написав апостол Іван з Ефеса – не раніше 100 року по Р.Х. Цей апостол зосереджується на духовній стороні земної діяльності Ісуса Христа – на Його вченні, яке має божественний характер. Тому тут увага акцентується на Ісусових проповідях та чудесах, які підтверджують божественну істинність Христової віри.

Отож, про життя Ісуса писали люди, які бачили і знали Його. Та найголовніше, що всі чотири Євангелія були натхненні Самим Господом.

Поміркуй і дай відповідь:

Чи правильним є твердження, що слово „Євангеліє” має кілька значень?

Чому про життя Ісуса Христа розповідається відразу в чотирьох Євангеліях?

Який головний зміст кожного із чотирьох Євангелій?

Хто такі євангелісти? Що дало їм право записати Євангелія?

3. Про що розповідають Євангелія

Євангелія розповідають, про те:

- як Господній Ангел сповістив Марії Добру Звістку про прихід Спасителя;

- як Марія народила Божого Сина Ісуса Христа;

- як пораділи цьому прості пастухи і східні царі;

- як уже в дитинстві Ісус виявив неабиякий розум, чим по-справжньому здивував мудреців у храмі, куди привели його батьки Марія і Йосип;

- як Іван хрестив Ісуса в річці Йордан, коли Божому Сину виповнилося 30 років;

- як після хрещення пішов Ісус Христос у пустелю і провів там сорок днів і ночей у молитві і пості, а диявол так і не зумів спокусити Його;

- як Христос творив чудеса, нагодувавши 5 тисяч людей п’ятьма хлібинами і двома рибинами, стишивши бурю на морі, врятувавши від важких недуг і царедворця, і раба, і грішну чужоземку;

- як навчав людей Божому Слову, науці великої любові;

- як вітав Ісуса простий народ, коли Христос урочисто в’їжджав до Єрусалиму;

- як один із учнів, Юда, зрадив Його і як римські воїни схопили Божого Сина;

- як судили Ісуса і знущалися над Ним і як повели на гору Голгофу, де розп’яли на хресті разом із двома розбійниками;

- як Він воскрес на третій день після розп’яття і повернувся до Своїх учнів – апостолів;

- як вознісся на сороковий день після воскресіння на небо і сидить праворуч Бога Отця.

Євангелія розповідають про реальні факти з життя Ісуса Христа. Їх тексти підтверджуються документами того часу, які знайшли археологи, і засвідчують, що Ісус Христос був не тільки Сином Божим, але й історичною особою.

Поміркуй і дай відповідь:

Які найголовніші факти земного життя Ісуса Христа?

Як розуміти вислів «служіння Ісуса Христа»?

У чому полягав життєвий подвиг Месії?

Чому земне життя Христа є прикладом і спасінням для всіх нас?

Це цікаво!

Портрети євангелістів можемо бачити на іконах у церквах, причому кожен із них супроводжується певним символом, пов’язаним із тим, чим починається написане ним Євангеліє.

Наприклад, Євангеліє від Матвія на початку розповідає про родовід Христа, тому на християнських іконах поруч з Матвієм зображують ангела, який приніс радісну звістку Його Матері Марії.

Євангеліє від Марка розпочинається відразу з попередження Івана Хрестителя про прихід Ісуса, і на іконах поруч з Марком зображують Лева, бо Блага вість (добра новина) Івана у пустелі перед приходом Ісуса Христа нагадує потужний голос „Лева ревучого”.

На початку Євангелія від Луки священик Захарія, батько Івана Хрестителя, робить жертвоприношення, тому на християнських іконах поруч з Лукою зображують вола як давній символ жертвоприношення.

Євангеліє від Івана на відміну від попередніх містить багато узагальнень. Євангеліст-апостол розпочинає розповідь вступом про Слово Боже, яке споконвіку було, тому на християнських іконах поруч з Іваном зображують орла, бо він, як і той зі своїм гострим зором, побачив те, чого не спостерегли інші євангелісти.

4.Для чого маємо читати Євангелія

Євангеліє – Добра Новина, бо звіщає, що Бог любить нас.

Євангеліє – Добра Новина, бо виявляє, що Ісус бажає благословити, наповнити добром і вірою наше життя.

Євангеліє – Добра Новина, бо засвідчує, що Спаситель дбає про наше здоров’я – фізичне і духовне, дає перемогу над страхом і поганими звичками, дарує надію на те, що житимемо з Ним вічно, в єдиній сім’ї Божій.

Читати Євангеліє означає знов і знову переживати радість від Доброї Новини про прихід Христа Спасителя, черпати з неї джерела життєвої мудрості, прагнення жити чесно і в порозумінні з правдою, у чистій вірі, незламній стійкості, а головне – в любові одне до одного і до нашого Творця.

Тисячі років християни перечитують Євангелії. Читають у небезпеці, у скрутних обставинах, у радості та щасті. У Євангелії немає жодного слова, яке не здійснилося б так, як сказав Бог. Тому ця книга безсмертна, завжди сучасна, написана один раз, але навіки!

Повчальна інформація

Читаючи Євангеліє, Святе Письмо, пам’ятаймо, що перед нами – не звичайна книга, а творіння Самого Господа. Тож і поводження зі Святою Книгою має бути особливим.

1. Стався до Божого Слова дуже бережно. Біблію обгорни.

2. Перед читанням помолись, попросивши Божого благословення на розуміння Господнього Слова. До опрацювання Святого Письма приступай у тиші, хай ніщо не відволікає тебе.

3. Читай за чистим столом зі свічкою, з чистими руками і чистою душею. Не читай лежачи або під час прийому їжі.

4. Під час читання не перегинай Біблії і не загинай аркушів. Перегортай сторінки Святого Письма за правий верхній куток. Щоб не загубити місце, де закінчиш читати, вклади закладку. Якщо Книга зіпсувалась, обов’язково підклей її.

5. Читай без поспіху, не механічно, а уважно. Краще щоразу читати небагато. Такий спосіб вивчення Євангелія може здатися повільним, але це буде серйозне і свідоме читання. Важливі місця перечитуй кілька разів.

6. Читаючи, роби у зошиті ті виписки, які можуть знадобитися тобі в майбутньому.

7. Прочитавши рядки, зупинись, подумай про те, що Бог хотів тобі сказати цими словами. Роби висновки із прочитаного.

8. Якщо зустрінеш незнайомі слова, запитай про їх значення у когось досвідченого. Якщо Біблія містить коментарі, обов’язково перечитай їх.

9. Візьми за звичку читати Біблію кожен день. Так набудеш духовних знань і сил, що вкрай необхідно для подолання труднощів та для успішного життя.

10. Будь не тільки читачем Божого Слова, будь його виконавцем. Застосовуй Божі поради у щоденному житті.

Повчальне оповідання

Один чоловік, заблукавши у лісі, вже кілька днів не міг вибратися з нього. Нарешті вдалині побачив іншого чоловіка. Його серце наповнилося надією і радістю. «О, тепер вже знайду дорогу, яка мене виведе з лісу», - подумав. Коли ж вони зустрілись, сказав:

– Брате, покажи мені дорогу, якою я можу вийти з цього лісу. Шукаю вже кілька днів і не можу знайти виходу.

У відповідь почув:

- Брате мій. Я теж не знаю, де вихід, бо і сам заблукав. Але одне можу тобі сказати: не йди тою дорогою, якою я ішов, бо вона не виведе тебе звідси, як не вивела і мене. Ходімо краще разом шукати виходу…

Поміркуй і дай відповідь:

Чому чоловік, зустрівши того, який уже довго блукав, отримав нагоду знайти вихід із лісу?

Чому Євангеліє допоможе знайти нам вихід, якщо ми заблукали у своїх гріхах?

Чому Євангеліє читають у церкві, де збирається багато християн?

Урок 2. Ісус Христос - Вчитель

Ключовий вірш з Біблії: „Усе писання Богом натхнене і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності” (Мт. 3:16).

Запам’ятай нові слова і поняття

Виховання – сукупність знань, культурних навиків, поглядів, що становлять загальний рівень розвитку людини і є наслідком систематичного впливу і навчання.

Навчання – процес здобуття знань, вмінь, досвіду.

Учитель – той, що навчає, доносить знання і Боже Слово до молодих чи старших людей; у Біблії – Сам Ісус Христос.

Учні – у часи Ісуса 12 Його послідовників, які після Христової смерті та Воскресіння створили Церкву і продовжили Божу справу на землі.

Яір – ім’я визначного в Іудеї чоловіка, який був старшим в одному із храмів (синагог).

1. Як Ісус ставився до дітей

Син Божий по-особливому ставився до дітей. У них Він бачив надію Божу, адже земне життя ще не встигло зародити в їхніх душах нечисті зерна спокуси до гріха, тому серця дітей найбільше відкриті до Господа. Тому Ісус радо спілкувався з дітьми і просив ніколи не відганяти дітей від дорослих, які зібралися послухати науки Христової, бо почуте Боже Слово пробудить у них любов до Господа, бажання вчитися, здобувати знання і віру. А коли маленьку донечку визначного в Іудеї чоловіка на ім’я Яір спіткало нещастя – вона захворіла, Ісус негайно поспішив їй на допомогу. І хоча, поки Він був у дорозі, дитя померло, силою Господньої любові Син Божий воскресив її до життя на радість батькам. Йому досить було промовити: «Дівчатко, кажу тобі, встань!» - і в ту ж мить донечка Яіра підвелася живою і здоровою. (Див. Луки 7:12-15).

Поміркуй і дай відповідь:

Як Ісус оздоровив Яірову доньку?

Як Христос ставився до дітей?

Біблійна історія

Діти приходять до Ісуса

Якось, коли Ісус навчав багато люду, зібралося чимало дітей. Вони хотіли, щоб Христос поблагословив їх. Але апостоли почали відганяти малечу: «Не турбуйте Ісуса. Хіба не бачите, що Він зайнятий?» Вони вважали, що час їхнього Вчителя надто дорогий, щоб гаяти його на дітей. Але не так думав Ісус. «Пустіть дітей приходити до Мене, не бороніть їм». Христос клав руки на дитячі голівки та благословляв їх. Молився над ними за їхню щасливу долю і спасіння від гріха. І діти відчули, що Син Божий любить їх!

Поміркуй і дай відповідь:

Чому апостоли не пускали до Ісуса дітей?

Як Христос проявляє Свою любов до дітей у наші дні?

Як Христос вибрав собі учнів

Ще за земного життя Ісус вибрав собі 12-х помічників, яким першим відкривав зміст Божого Слова, Господню любов. Ці учні були переважно з простих людей (наприклад, брати Петро й Андрій були рибалками), тому що Христос завжди був захисником знедолених. Ісусові учні глибоко перейнялися Його навчанням, хоча не в усьому могли виконувати Його настанови, не до кінця поборовши свою гріховну природу. Іуда взагалі зрадив Учителя за тридцять срібних монет. Коли Сина Божого вели на Голгофу, Петро тричі зрікався Його. А Хома не повірив у воскресіння Христа доти, аж поки не побачив Його ран. Та число учнів Христа неухильно зростало. Крім 12-х апостолів, ще 72 пішли з Ним нелегкою дорогою християнських випробувань. А за кілька років після страти Христа такою ж мученицькою смертю загинув за віру Його учень і послідовник Степан, закиданий камінням, що летіло з рук розлютованої юрби.

Принаймні з десяток разів учні звертаються до Ісуса як до Вчителя. Так зверталися до Нього навіть ізраїльські книжники, визнаючи високий авторитет Христа.(Див. Луки 6:12-19).

Біблійна історія

Христос вибирає перших учнів

Одного разу, подорожуючи по Капернаумі і Галілеї, побачив Ісус двох братів-рибалок, які намарне цілу ніч закидали сіті. Христос загадав їм ще раз спробувати долю, і човни їх мало не затонули від риби, яку вдалось упіймати. „Облиште цю справу, - сказав Ісус, - я зроблю вас ловцями людських душ”. Так пішли за Христом-Учителем два перших Його учні та помічники – апостоли Петро та Андрій. За якийсь час зібрав Він ще десятьох. Ісус не тільки проповідував апостолам Христову науку, Він навчав їх, як учити Божого Слова інших.

Чого навчав Син Божий

Люди були дуже зацікавлені тим, що чули від Христа, тому що слова Ісуса допомагали їм знаходити відповіді на хвилюючі запитання. Наприклад: що робити, коли тебе образив найкращий друг? Чи відповідати ненавистю на ненависть? Як чинити, щоб мати в усьому успіх? До кого звертатися, коли спіткала біда?

Ісус Христос навчав, що головний секрет віри в Господа – у любові, милосерді, добрих справах. Це – шлях до спасіння нашої душі і тіла.

Навчання Ісуса є свідченням Божої любові до нас, бо Він прийшов застерегти нас від гріха, показати на власному прикладі як боротися зі спокусою і злом.

Христос Спаситель – завжди сучасний Учитель. Методи Його навчання по нинішній день залишилися найкращими. Тому, звертаючись до Ісусових настанов, Божого Слова, і сьогодні ми чуємо розмову Господнього Сина.

Поміркуй і дай відповідь:

Яким способом Бог показує, що Він дбає про нас?

Чого навчає Ісус у цих уривках зі Святого Письма?

Мт. 5. 21-22 - «А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: рака, підпадає верховному судові, а хто скаже дурний, підпадає геєнні огненній»;

Мт. 5. 34-37 - «А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо вонс престол Божий; ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого; не клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною. Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого»;

Мт. 5. 44-45 - «А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує, щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних»;

Повчальна поезія

Слова Ісуса - теє джерело,

Що час не годен замулить чи стерти.

Хто з нього п’є, схиляючи чоло,

Стає, як Він, воістину безсмертний!

Перевір себе!

Чому ми сприймаємо Господнє Слово за такою послідовністю: Слухаємо – Роздумуємо – Зберігаємо – Розважаємо (Робимо вибір) – Запам’ятовуємо?

Урок 3. Ісус навчає притчами

Ключовий вірш з Біблії: „До притч уста мої відкрию, розкажу тайни предвічні” (Мт. 13:35).

Запам’ятай нові слова і поняття

Притча – розповідь, яка взята з історії чи навколишнього життя і мета якої – викласти духовні чи моральні істини.

Алегорія – прихований зміст оповідання, байки, притчі.

Мораль – пояснення алегорії в оповіданні, байці, притчі.

Що таке притча

Щоб навчити людей, Ісус розповідав коротенькі оповідання повчального змісту – притчі.

Слово „притча” означає також „порівняння”, бо за допомогою притч можна порівняти звичайні речі, які оточують нас, і те, що маємо у своїй душі, порівняти наші переживання і те, що переживав Ісус Христос.

Притча складається із життєвої історії, яка добре запам’ятовується. Переказавши її, оповідач пояснює, що у ній є повчального. Він розкриває алегорію притчі, тобто її справжній зміст, прихований під звичайною життєвою історією. Закінчується притча мораллю – тобто навчанням того, як слід вчинити у подібних життєвих ситуаціях.

Притчі багато в чому схожі на байки. Так, розповідаючи про те, як Вовк познущався над беззахисним Ягням, байкар Леонід Глібов мав на увазі знущання тих, що мають владу, над беззахисним народом.

Повчальне оповідання

Бруно Ферреро

Оповідання про злого вовка

Трилітній Олександр попросив свою сестру:

- Розкажи мені про злого вовка.

Десятилітня Оксана мудро відповіла:

- Є тільки вовки нещасливі.

Немає лихих людей.

Поміркуй і дай відповідь:

Що таке притча?

Чим притча нагадує байку?

Яку алегорію (прихований зміст) має «Оповідання про злого вовка»?

Яка мораль притчі Бруно Ферреро?

Як Ісус Христос навчав людей Божої науки?

2. Чому Ісус навчав народ за допомогою притч

Єврейський народ очікував Божого Царства, але сподівався, що це Царство буде матеріальним і що Ізраїль займе перше місце серед народів світу. Ізраїль очікував земного царя – Месію (Спасителя) – такого, яким був цар Давид. Ісус, прийшовши на землю, хотів виправити ці неправильні поняття про Спасителя і про Боже Царство. Месія – це духовний Правитель у Божому Царстві.

Пояснити народові про Боже Царство було так само важко, як пояснити глухому музику чи сліпому кольори веселки, бо люди не жили за законами цього Царства. Тому й Ісус вдавався до порівнянь його з перлиною, заритою в землю, сіячем, що зронив зерно у землю, квітучою рослиною, весільним бенкетом, тобто тим, що приносить радість, знання і, головне, віру, надію та любов.

Поміркуй і дай відповідь:

Як євреї уявляли собі прихід Месії і майбутнє своєї країни?

Чому, описуючи Боже Царство, Ісус розповідав людям про перлину, сіяча, весільний бенкет?

3.Чому важливо знати і перечитувати Христові притчі?

Через притчі люди могли зазирнути, як через вікно, і хоч на хвилинку, частково пізнати, яким насправді є Царство Боже. Так, юдеї думали, що Царство Боже буде тільки для вибраного, їхнього народу. Ісус несподівано сповістив їм (у тому числі і через притчі), що Царство Боже відкрите для всіх. Євреї сподівалися, що Царство Боже прийде у майбутньому, а Ісус навчав, що воно вже є тут, тепер, тільки треба вміти його розгледіти і відчути серцем.

Христос використовував притчі для навернення грішників, для гіркого дорікання за несправедливість і немилосердність, щоб заохотити до любові, до праці, до молитви.

Через притчі Ісус дає людям можливість прийняти або відкинути Божу науку. Притчі, як дзеркало, перевіряють наше серце, чи є воно відкритим до навчання Спасителя, чи, можливо, закам’яніло. Вони показали сучасникам Христового земного життя і нам усім, якими ми є насправді і закликали до покаяння, до самовдосконалення. Притчі спонукують нас жити в Божому Царстві, тобто праведно і з вірою в Господа, вже тепер. Вони є вказівками на дорозі до того Царства. Вони є Божим промінням, яке пробуджує наше сумління, формує усвідомлення потреби зміни нашого життя.

З євангельських притч Ісуса Христа молода людина може брати взірець для наслідування, який є цементом життя, досконалістю і прагнення до правдивого та вічного

Поміркуй і дай відповідь:

Чому Ісусові притчі є вікном для тих, хто читає і слухає їх?

Чому євангельські притчі порівнюють із дзеркалом нашої душі?

Який взірець містять у собі притчі Сина Божого?

Перевір себе!

Притча – це...

Ісус промовляє до людей притчами, щоб...

Люди звертаються до нього за...

У притчах Ісус учить нас про...

І сьогодні Христос промовляє до нас із сторінок...

Урок 4. Мета людського життя і засоби її досягнення

Ключовий вірш із Біблії: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша й найперша заповідь. А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе» (Мт.22:37-39).

Запам’ятай нові слова і поняття

Духовне багатство – те, що людина надбала для спасіння своєї душі (віра в Господа, любов до ближнього, моральні чесноти).

Марнота – даремно проведене життя, у якому людина не здобула духовного багатства.

Матеріальне багатство – те, що людина надбала для задоволення потреб свого тіла (будівлі, одяг, речі, їжа, гроші, коштовності).

Мета – те, до чого людина прагне у житті, чого хоче досягти.

1. Як продовжити собі життя

Життя людини – це короткий відрізок часу між народженням і смертю, мікроскопічна частинка буття світу, лише одна з ланок у довгому ланцюжку існування людства. Тривалість нашого життя вимірюється не лише прожитими роками, а й тим, що нами зроблено. Тому, щоб продовжити життя, слід зробити його змістовнішим, дорожити кожною його миттю, не витрачаючи її марно. Ми не знаємо й не можемо знати, як довго триватиме наше життя. Якщо розраховувати лише на те, що воно все попереду, то така надія розхолоджує і час буде змарновано. Народна мудрість навчає: „Не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні”. А римський імператор Марк Аврелій, котрий жив у ІІ ст. до Р.Х., говорив: „Живи так, немовби ти зараз маєш розпрощатися із життям, немовби час, залишений тобі, є несподіваним подарунком”.

Поміркуй і дай відповідь:

Чи можна продовжити собі життя?

Чому важливо не відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні?

Date: 2016-07-05; view: 1274; Нарушение авторских прав