Обстеження концентраційної функції нирок

Показником концентраційної функції нирок є в клінічній практиці проба С.С.Зимницького. Існують різні варіанти цієї проби.

Методика проведення проби. О 6:00 ранку хворий випорожнює сечовий міхур. З 6:00 до 9:00 збирають першу порцію сечі, з 9:00 до 12:00 – другу і т.д., до восьми порцій. У кожній із порцій вимірюють кількість сечі та її відносну густину.

При аналізі результатів проби за Зимницьким оцінюють загальний денний та нічний діурез, коливання відносної густини у всіх порціях. У здорової людини денний діурез завжди переважає над нічним (2-2, 5:1). Максимальна величина відносної густини сечі дає уявлення про концентраційну функцію нирок. Практично цю функцію вважають нормальною, якщо цей показник у ранковій, найбільш концентрованій порції сечі перевищує 1,018-1,019.

Гіпостенурією називається стан, при якому густина сечі у будь-якій порції не перевищує 1,010, ізостенурією – розмір коливань у всіх порціях не перевищує 5, ніктурією – переважання нічного діурезу над денним.

Матеріали для самоконтролю:

Задачі для самоконтролю:

Б. Тести для самоконтролю:

1. Який метод дослідження в разі підозри на виразкову хворобу слід використати. перед фракційним дослідженням шлункового вмісту?

1) фіброгастроскопію;

2) рентгеноскопію;

3) дослідження калу на приховану кров;

4) рентгеноскопію;

5) ультразвукове дослідження.

2. Який із зазначених методів обстеження є найбільш точним у діагностиці гастриту?

1) рентгенологічний;

2) дослідження шлункової секреції;

3) гастробіопсія;

4) пальпація;

5) перкусія.

3.Як проводиться підготовка хворого перед рентгенографією шлунка за умов нормальної функції кишок?

1) Не проводиться.

2) За 1 год до дослідження ставиться очисна клізма.

3) Промивання шлунка 2-3% р-ном натрію гідрокарбонату.

4) Проводиться натще.

4.У якому положенні хворого проводиться езофагогастродуоденоскопія?

1) У положенні хворого на лівому боці.

2) У положенні хворого на правому боці.

3) У положенні сидячи.

4) У горизонтальому положенні.

5. До якої глибини можна оглянути слизову оболонку товстої кишки під час ректороманоскопії?

6. Що таке колоноскопія?

1) дослідження внутрішньої поверх­ні товстої кишки за допомогою ректороманоскопа;

2) дослідження зовнішньої поверх­ні товстої кишки за допомогою фіброколоноскопа;

3) дослідження внутрішньої поверх­ні товстої кишки за допомогою фіброколоноскопа;

4) дослідження внутрішньої поверх­ні тонкої кишки за допомогою фіброколоноскопа;

5) дослідження внутрішньої поверх­ні шлунку за допомогою фіброколоноскопа.

7. Яким повинен бути водний режим під час проведення проби за Зимницьким?

1) посиленим;

2) звичайним;

3) зменшене вживання води;

4) не вживати воду під час проведення проби;

5) можна вводити воду лише парентерально.

8. Протипоказання для промивання шлунка:

1. шлункова кровотеча;

2. похилий вік;

3. звуження вихідного відділу шлунка;

4. хронічна ниркова недостатність.

9. З якою ціллю застосовують хроматичне дуоденальне зондування:

1. для чіткого диференціювання дуоденального вмісту;

2. для більш чіткої диференціації порції А від порції В;

3. з ціллю надати нормалізуючу дію на жовчовиділення.

10. За яких із зазначених патологічних станів показане промивання шлунку:

1. печінкова коліка;

2. кровоточива виразка шлунку;

3. отруєння грибами;

4. метеоризм.

11. Яких у зазначеному переліку предметів недостатньо для проведення промивання:

1. товстий шлунковий зонд;

2. лійка ємкістю 1 л;

3. клейончастий фартух;

4. ємкості для зливу промивних вод, стерильної банки, кухля.

12. Які заходи слід пропонувати хворому при підготовці до рентгенологічного дослідження шлунка:

1. не приймати їжу після 20.00 напередодні дослідження, очисна клізма перед сном;

2. очисна клізма за 2 години до дослідження;

3. прийом внутрішньо 100 мл 40% розчину глюкози;

4. не приймати їжу на протязі доби.

13. Який посуд доцільніше використовувати при збиранні калу для копрологічного дослідження:

1. сірникова коробка;

2. колба;

3. поліетиленова пляшка;

4. скляний слоїк.

14. Які лікарські препарати і продукти необхідно виключати із дієти при підготовці хворого до дослідження калу на приховану кров:

1. печінка свиняча, куряча;

2. гранат;

3. морква;

4. рафінована олія.

15. Яка тривалість стерилізації шлункового зонду кип’ятынням:

1. 15-20 хвилин;

2. 25-30 хвилин;

3. 40-45 хвилин;

4. годину.

16. Медикаментозні клізми:

1. являються частіше всього мікроклізмами;

2. застосовуються для лікування кишкової непрохідності;

3. застосовуються для лікування атонічних закрепів;

4. для боротьби з набряками.

17. У хворого на хронічне захворювання травної системи виникає нудота. Які із наведених засобів слід приймати хворому:

1. активоване вугілля;

2. м’ятні краплі;

3. сифонна клізма;

4. промивання шлунка.

18. Колоноскопія – це метод:

1. ендоскопічний;

2. візуальний;

3. морфологічний;

4. Х-променевий.

19. Метод дослідження товстого кишечника:

1. колоноскопія;

2. сцинтиграфія;

3. томографія;

4. ректороманоскопія.

Еталони вірних відповідей:

Еталони правильних відповідей:

1(1); 2(2); 3(3); 4(4); 5(1); 6(4); 7(; 8(); 9(); 10(; (); 12().

- з вибірковою групою правильних відповідей – ІІ рівень;

1. Які існують ендоскопічні методи дослідження товстої кишки?

1) ректороманоскопія;

2) колоноскопія;

3) фіброгастродуоденоскопія;

4) езофагоскопія;

5) еюноскопія.

2. Що таке ректороманоскопія?

1) метод дослідження прямої кишки;

2) метод дослідження сиг­моподібної кишки;

3) метод дослідження ободової кишки;

4) огляд слизової оболонки шлунку за допомогою ректороманоскопа;

5) метод дослідження сліпої кишки.

3. У чому полягає діагностична цін­ність ректороманоскопії?

1) виявлення ерозій, виразок, тріщин слизової оболонки, крововиливів,
гемороїдальних вузлів;

2) діагностика пухлин і поліпів пря­мої частини сигмоподіб­ної ободової кишок;

3) діагностика пухлин і поліпів нижньої частини сигмоподіб­ної ободової кишок;

4) діагностика пухлин і поліпів верхньої частини сигмоподіб­ної ободової кишок;

5) проведення прицільної біопсії з на­ступним морфологічним досліджен­ням біоптату в разі підозри на пух­лину.

4. У чому полягає діагностична цін­ність методу колоноскопії?

1) у можливості діагностики ерозій, виразок, крововиливів, поліпів, пух­лин по внутрішній поверхні прямої кишки;

2) у можливості діагностики ерозій, виразок, крововиливів, поліпів, пух­лин по всій внутрішній поверхні товстої кишки;

3) у проведенні прицільної біопсії при підозрі на пухлину з наступним мор­фологічним дослідженням біоптату;

4) у можливості діагностики вродже­них вад розвитку товстої кишки;

5) У можливості діагностики ерозій, виразок, крововиливів, поліпів, пух­лин по всій внутрішній поверхні тонкої кишки.

5. Протипоказання для проведення гастроскопії:

1) Гіпертонічна хвороба ІІІ ст.

2) Аневризма аорти.

3) Серцева недостатність ІІІ.

4) Легенево-серцева недостатність.

6. Яку кількість формених елемен­тів і циліндрів виявляють в аналізі сечі за Каковським-Аддісом у здорових осіб?

1) еритроцитів - до 1 000 000;

2) еритроцитів - до 4 000 000;

3) лейко­цитів - до 1 000 000;

4) лейко­цитів - до 2 000 000;

5) циліндрів – до 20 000;

6) циліндрів – до 50 000.

7. Яка в нормі кількість формених елементів крові й циліндрів в аналізі сечі за Нечипоренком?

1) еритроцитів - до 1000 в 1 мл;

2) еритроцитів - до 2000 в 1 мл;

3) лей­коцитів - до 2000 в 1 мл;

4) лей­коцитів - до 4000 в 1 мл;

5) гіалінових циліндрів - до 20 в 1 мл;

6) гіалінових циліндрів - до 10 в 1 мл.

8. Які існують проби для дослідження функції нирок?

1) проба на концентрацію та розве­дення сечі;

2) проба за Зимницьким;

3) проби, що грунтуються на вивченні видільної функції нирок після на­вантаження різними речовинами;

4) проби, що ґрунтуються на визна­ченні очисної функції (кліренсу) ни­рок (депураційні);

5) проби, що грунтуються на вивченні виведення цукру нирками.

Еталони вірних відповідей:

- на визначення правильної послідовності дій – ІІ рівень;

Назвіть послідовність дій при проведення проби С.С.Зимницького.

Методика проведення проби С.С.Зимницького.

1.З 6:00 до 9:00 збирають першу порцію сечі,

2.. з 3:00 до 6:00 –

3 з 24:00 до 3:00

4. з 15:00 до 18:00 –,

5. з 18:00 до 21:00 –,

6. з 21:00 до 24:00 –

7. з 9:00 до 12:00 ––

8. О 6:00 ранку хворий випорожнює сечовий міхур

9 з 12:00до 15:00

до восьми порцій. У кожній із порцій вимірюють кількість сечі та її відносну густину.

Еталони вірних відповідей:

- на знаходження логічно зв’язаних пар – ІІ рівень;

Еталони вірних відповідей:

А – г, д, е. Б – а, б, в.

- типові, стандартні, класичні, мають однозначну відповідь, студентам відомий алгоритм їх вирішення – ІІ рівень

Задача 1. У хворого на виразкову хворобу шлунка раптово виник гострий біль в епігастрії.

Якою має бути тактика медичної сестри в цій ситуації?

Задача 2. Під час постановки сифонної клізми медична сестра звернула увагу на те, що вода із піднятої лійки не виходить.

Які заходи вона повинна застосувати?

Задача 3. У хворого С., 70 років при дослідженні шлункового вмісту виявлено наявність крові.Тактика медичної сестри, лікаря.

Задача 4. Після проведення очисної клізми медична сестра промила наконечник проточною водою і поклала його в шафу разом із зондом для промивання.

Чи правильно поступила медична сестра?

Еталони правильних відповідей:

1. Терміново викликати лікаря і до його приходу не застосовувати лікарських засобів.

2. Кілька разів підняти і опустити лійку, трохи змінити положення трубки в кишечнику (висунути або проштовхнути глибше). За відсутністю ефекту вийняти зонд, промити його і процедуру повторити.

3. При появі у шлунковому вмісті крові дослідження припиняють, зонд виймають, а хворого вкладають у ліжко, дають випити прохолодної води з шматочками льоду, на епігастрій кладуть міхур з льодом. За призначенням лікаря хворий приймає спеціальні лікарські засоби – вікасол, 10% розчин кальцію хлориду. При зомлінні слід збризнути обличчя хворого холодною водою, дати понюхати вату, змочену нашатирним спиртом.

4. Ні. Наконечники для клізми в простерилізованому вигляді повинні зберігатися окремо в спеціальному посуді.

- нетипові, нестандартні, що відображають ускладнені професійні ситуації – ІІІ рівень.

Задача 1. Хворий “Б.”, 42 років скаржиться на постійну біль в епігастральній ділянці з іррадіацією в спину, нудоту, блювоту, печію.

В анамнезі виразкова хвороба 12-палої кишки.

Об’єктивно. Підшкірно-жировий прошарок розвинутий слабо, язик обкладений сірим нальотом, вологий. Живіт напружений, при пальпації болючість в пілородуоденальній зоні. Позитивний симптом Образцова.

Аналіз крові: лейкоцити – 10,0·10⁹/л.

Рентгенологічно: в бульбі 12-палої кишки ніша 0,7х1,0 см. Реакція Грегерсона від’ємна.

Яке ускладнення має місце в даному випадку?

Задача 2. Хворий “Г.”, 62 років скаржиться на постійну біль в епігастральній ділянці з іррадіацією в спину, нудоту, блювоту, відчуття тяжкості після їжі, зниження апетиту, відраза до м’ясної їжі, значну слабкість.

В анамнезі хронічний анацидний гастрит.

Об’єктивно: підшкірно-жировий прошарок розвинутий слабо, живіт напружений, больовий при пальпації в епігастральній ділянці. Позитивний симптом Образцова. Субфебрілітет.

Аналіз крові: лейкоцити – 12,0 ·10⁹/л, ШЗЕ 34 мм/год.

Рентгенологічно: на великій кривизні відмічається дефект наповнення. Реакція Грегерсона від’ємна.

Яке ускладнення має місце в даному випадку?

Задача 3. Хворий “С”, 66 років поступив в приймальне відділення з явищами різко вираженої жовтяниці, болями в верхній половині живота, свербіння шкіри.

Аналіз кала: консистенція мазевидна, колір сірувато-білий, велика кількість нейтрального жиру, помірна кількість м’язових волокон.

Про яку патологію слід думати в даному випадку?

Еталони правильних відповідей:

1. Пенетрація.

2. Малігнізація.

3. Рак головки підшлункової залози.

Рекомендована література.

Основна:

1. Гребенев А.Л., Шептулин А.А., Хохлов А.М. Основы общего ухода за больными.: Учеб.пособие. – М.:Медицина, 1999. – С.
2. Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими /За заг.ред. А.В.Єпішина. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 86-103.
3. Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими. – К.: Здоров’я, 1993. – С. 138-164.
4. Шуліпенко І.М. Загальний і спеціальний медичний догляд за хворими з основами валеології /Навч.-метод. посібник для студентів медичних вузів і учнів медичних ліцеїв // МОЗ України, ЦМК з ВМО, Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Український медичний ліцей. - Київ, 1998. – С. 81-122.

Додаткова:

1. Мухина С.А., Тарновская И.И. Атлас по манипуляционной технике.- М.: АНМИ, 1997.
2. Наказ №408 від 12.07.1989 р. “О мерах по снижению заболеваемости вирусным гепатитом в стране”.
3. Отраслевой стандарт “Стерилизация и дезинфекция изделий медицинского назначения. Методы, средства и режим” ОСТ 42-21-2-85.
4. Основи внутрішньої медицини: Пропедевтика внутрішніх хвороб / Децик Ю.І., Яворський О.Г., Нейко Є.М. та ін.; за ред. О.Г.Яворського. – К.: Здоров¢я, 2004. – 500 с.
5. Яворський О.Г., Ющик Л.В. Пропедевтика внутрішніх хвороб у запитаннях і відповідях. – К.: Здоров’я, 2003.

Міністерство охорони здоров¢я України

Вищий державний навчальний заклад України

„Українська медична стоматологічна академія”

„Затверджено”

на засіданні кафедри пропедевтики

внутрішньої медицини з доглядом за хворими

Завідувач кафедри,

професор Казаков Ю.М.

„_______”_______________200___р.

Методичні вказівки

для самостійної роботи студентів

Date: 2016-07-25; view: 637; Нарушение авторских прав