Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Обґрунтувати необхідність використання процесу гідрогенізації в виробництві саломасу: сутність, призначення, режими.
Білет 29 Тверді жири є більш дефіцитними, порівняно з рідкими. Тому велике значення має одержання твердих жирів з рідких рослинних і тваринних жирів. В основі отвердження жирів лежить процес гідрогенізації, при якому в певних умовах до ненасичених жирних кислот рослинних олій приєднується водень по місцю подвійних зв’язків. Внаслідок гідрогенізації отримують твердий продукт – саломас. Процес гідрогенізації жирів проводять в присутності спеціальних каталізаторів при високій температурі і тиску. Основними стадіями процесу гідрогенізації є: 1) підготовка сировини; 2) гідрогенізація; 3) відділення каталізатора. Підготовка жиру полягає в його повній рафінації, тому що домішки, які в ньому є можуть суттєво зменшити активність каталізатора. При гідрогенізації жирів використовують дрібнодисперсний нікелевий або мідно-нікелевий каталізатор в кількості 0,5-2 кг каталізатора в перерахунку на нікель на 1 т олії. Перед гідрогенізацією готують суспензію каталізатора в рафінованій олії. Водень, який використовується при гідрогенізації жирів повинен бути вільним від речовин, які можуть дезактивувати каталізатор. Найчистіший водень отримують електролізом води, ширше використовують виробництво водню конверсією природнього газу з наступною очисткою. Процес гідрогенізації проводять в каскаді апаратів високого тиску – автоклавів. Найчастіше використовують батарею з трьох апаратів. Процес ведуть під тиском 0,3 МПа. Температуру при гідрогенізації олій з метою одержання харчових саломасів підтримують в першому автоклаві на рівні 190-210°С, в другому і третьому – 210-230°С. При цьому отримують саломас, який має температуру топлення в першому апараті 22-28°С, в другому – 26-30°С, в третьому – 31-33°С. При виробництві технічних саломасів температура в автоклавах складає 240-250°С, а температура топлення отриманих саломасів – 41-48°С. Гідрогенізоваий жир з автоклавів надходить у відстійники для попереднього відділення каталізатора, а потім на прес-фільтри для остаточного відділення каталізатора. Частина виділеного каталізатора подається на гідрування, а частина – на відновлення. Відпрацьований водень очищується від сторонніх домішок і використовується в суміші з свіжим воднем для одержання технічних саломасів, для виробництва харчових саломасів використовується тільки свіжопригоований водень. Харчові гідрогенізовані жири в основному використовуються при виробництві маргарину. Різні види саломасів для маргаринової продукції розрізняються за своїм складом і властивостями. Так, для виробництва основних столових видів маргарину використовують саломас з температурою топлення 31-34°С і твердістю 160-280 г/см. У виробництві кондитерського саломасу, який використовується для виробництва шоколаду потрібен саломас з температурою топлення 35-37°С і твердістю не менше 550 г/см.
Date: 2016-07-05; view: 441; Нарушение авторских прав |