Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Структура видавництва.
Видавництво - юридична особа, основним видом діяльності Видавнича діяльність -організаційно-творча, Видавнича справа - сфера суспільних відносин, що поєднує в виготовлення видавничої продукції - виробничо-технологічний розповсюдження видавничої продукції - доведення видавничої виробничо-технологічний процес відтворення визначеним тиражем видавничого оригіналу поліграфічними чи іншими технічними засобами; Складові частини В. та типова структура та функції його працівників: Типова структура В. яка забезпечує виконанню всіх його організаційно-видавничих функцій з системами окремих підрозділів і служб моє у своєму складі: керівництво, редакційну і виробничу частину і частину книгорозповсюдження. Керівництво В.: директор (при ньому можуть працювати дорадчі органи видавництва це редакційна і художня рада), головний редактор, заступник директора з виробництва. Заступник директора с виробництва керує виробничо-господарською діяльністю видавництва і відповідно очолює виробничу частину. Як керівник виробничої частини виробництва, він спрямовує і контролює роботу адміністративно-господарського відділу технічної редакції, відділу виготовлення оригінал макетів, відділу постачання. Заступник директора з маркетингу у виробництві орієнтованого на ринок відіграє одну з провідних ролей в управлінні. Він керує виконанням функцій маркетингової діяльності планування асортименту друкованої продукції та випуску видань; збиранням інформації та дослідженням ринку; визначенням цін на продукцію видавництва; товарорухом та збутом випущених видань. Головний художник керує всіма процесами художнього та графічного оформлення видань. Відповідає за відповідальність оформлення змісту видань; за вироблення стилізаціх і стильової оригінальності оформлення, які б відрізняли продукцію В. на ринку. Бере участь у розробленні художнього та технічного оформлення видань. Редакційна частина: Книжкові редакції – це головний структурний підрозділ В., який здійснює оцінювання, редагування і підготовку оригіналів до видання. І. проводить організаційну і творчу роботу з добору тематики видань, відповідно до спеціалізації, забезпення високої якості, наукового і художнього рівня та культури видань. У великих В. редакцію очолює завідувач, який підпорядковується головному редактору. Завідувач організовує роботу редакції і керує нею. У В. без завідувачів редакції у читанні, їхні обов’язки виконують старші редактори. Редактор є основним видавничим працівником. Відділ художнього оформлення – організовує художнє редагування та оформлення видань і забезпечує відповідність оформлення змісту авторським оригіналом, контролює якісні поліграфічного відтворення ілюстрацій та зовнішнього оформлення друкованої продукці і виготовляє рисунки. Працює з контактом редакції і відділом технічного оформлення. Тут створюється ілюстративний фон, для зберігання використанн у році перевидань і видать нових творів. Коректорська – відділ, де вичитуються оригінали. Читаються коректори для перевірки відповідності їх оригіналу та чисті аркуші. Коректор здійснює вичитування рукописів, що надходять після редагування в тематичних редакціях. Сюди ми відносимо бібліотеку. Бібліотека комплектується переважно спеціальною літературою за профілями В.; забезпечує фахівців В. необхідною літературою, бібліографічними і довідковими матеріалами; збирає і систематизує рецензії на продукцію свого В. і опубліковані в періодиці; підтримує контакт з галузевими та міжгалузевими бібліотеками, одержуючи від них літературу за абонементом; забезпечує користувачів потрібними літературними джерелами через Інтернет та електронні фонди. Видавнича частина – здійснює зв'язок В. з поліграфічнми підприємствами (ПП); забезпечує випуск видань в встановлені строки і повного відповідністю поліграфічного виконання видавничої специфікації на художнє і технічне оформлення видань. Відділ технічного оформлення – розроблює технічне оформлення кожного видання; роблять технічну специфікацію на видання після здійснення технічної підготовки до поліграфічного виконання. Технічний редактор – це конструктор книги. Частина книгодрукування: Маркетинговий відділ (відділ маркетингу) – є сучасний відділ маркетингу реалізації з реклами планує, координує і контролює діяльність видавництва на ринку; вивчає читацьку аудиторію; досліджує книжковий ринок; добирає книжкових партнерів; укладає з ними договори; вироблює рекомендації, щодо розроблювальних видавничих програм і цінової політики; планує та організовує рекламні компанії, захисти стимулювання збуту; контролює результати реклами і здійснює експедицію реалізованих видань; здійснює розповсюдження продукції В. Завідувач відділу маркетингу відповідає за визначення збутової політики В. Допоміжні служби – планово-економічний відділ (прораховує собівартість товару, організовує планову роботу; здійснює економічну програму і планування; складає план фінансування видань; контролює виконання завдання редакціями і відділами; складає оперативні і статистичні звіти; контролює правильність фонду оплати праці; візує розрахунки і договори з авторами та художниками; калькуляція собівартосі). Калькуляція - підрахунок витрат на виробництво або реалізацію одиниці виробу (групи одиниць, роботи, послуги), що визначається у вартісній формі. Собівартість - вартість факторів виробництва, які необхідно витратити на виробництво продукції, та її збут. Бухгалтерія, відділ кадрів, адміністративно-господарчий відділ (АГВ). АГВ – відповідє за майно; забезпечує майном (телефони, компютери); утримання засобів пожежогасіння; утримання чистого приміщення; закуповує необхідний інвентар. 15) Редакційно-видавничий процес та його основні етапи. Редакційно-видавничий процес — це сукупність обумовлених практикою книговидання послідовних дій видавничих працівників, спрямованих на підготовку і випуск у світ того чи іншого виду видавничої продукції. Діяльність В. складається з творчого, організаційно-виробничого і комерційного працювання. 4 етапи в організаційно-видавничому процесі В.: 5) Підготовчий. 6) Редакційний. Виробничий. Заключний. Підготовчий етап – складання тематичного плану; бізнес-план; подача авторського оригіналу до В. і прийняття його до видання. Редакційний етап – від одержання редактором авторського оригіналу до сдачі видавничого оригіналу до виробничого відділу. Виробничий етап – від сдачі видавничого оригіналу у видавництво до виходу видання у світ. Заключний етап – розповсюдження і рекламування продукції. Підготовчий етап: Авторський оригінал (АО), тематичний план, бізнес-план. АО – це фундамент на якому базується книговидання, бо кожен видавець хоче мати найкращі рукописи найбільш відомих авторів, він повинен шукати нові рукописи нових авторів для втілення у твори тем та ідей ініційованих в В,, заохочувати і направляти авторську роботу. А́вторський руко́пис, авторський оригінал — рукописний чи машинописний текст документа, підготовлений автором для опублікування. Приймання АО – один з моментів редакційного процесу. Це відповідальний процес. Тут все залежить від техніки, програми чи вручну, чи є якісь вимоги. Він має бути комплектний (текст, ілюстрації, анотація, зміст, додатки). Він має бути пронумерований без пропусків. Його приймає завідувач редакції. Редактор перевіряє текст на придатність до редагування. Художній або технічний редактор встановлює придатність до поліграфічного виконання поданих авторських оригіналів ілюстрацій. Якщо АО відповідає вимогам, тоді його реєструють і заводять на нього картку. Запис про дату походження рукопису має юридичну відповідальність, як перша договірна дата від якої починається відлік іншої. Прийняття рішень про публікацію вимагає обґрунтованого відсіву тих оригіналів які не підходять В. на підставі простого перегляду. Такі оригінали становлять 2/3 із загального надходження пропозицій, а в окремих В. більше і іх треба віднайти до пониження на них суттєвих видавничих витрат. Після доопрацювання рукопису за рецензією і перегляду його, редактор робить остаточний висновок про доцільність публікації твору на підставі висновку ведучого редактора рецензій інформації виробничої, фінансової та збитової служб, власного ознайомлення рукописом завідувач редакції пише пропозицію про схваленя рукопису, яку затверджує головний редактор або директор В. Після складання редакцією акту схвалення підписання його редактором, завідувачем, головним редактором або директором, авторський оригінал (АО) є прийнятим до видання і передається ведучому редактору для редагування. Редакційний етап: Редагування – це центральний і важливий редакційно-видавничих процесів. Автор, упорядник, перекладач має надати до В. оригінал цілком готовий до друку. Малі В. і інколи великі В. де не вигідно тримати редакторів з різних причин, доручають роботу за договорами поза В. Недолік, бо оригінал поза В. Це ускладнює роботу ілюстраторів, складальників. Редактор є останньою людиною, що працює з рукописом перед тим, як переходити на етап матеріального втілення в книгу. В цьому етапі вибудовується та зводиться параметри видання (зміст, художньо-технічне оформлення, поліграфічні особливості, економічні показники, характер засобів реклами, стимулювання збуту). Художнє оформлення видання – складова редакційної підготовки, де головною є концепція дизайну. Тобто, органічне поєднання, функціональних і художніх властивостей виробу та його технічних характеристик. Воно проводиться паралельно з редагуванням рукопису. Замовлення на художнє оформлення дає фаховий редактор на відповідному бланку, де всі дані про видання, його планові параметри (формат, обсяг, тираж, наклад, характер і склад зовнішнього оформлення, характер і кількість ілюстрацій). Разом із ескізом редактор передає копію рукопису або анотацію в якій дає походжені з автором ідеї та установки, щодо змісту зовнішнього оформлення книги, конструкції макету, напряму типізації оформлення та певні особливості. Виробничий етап: ВЕ проходить у виробництві (технічне оформлення, виготовлення оригінал макету (часто у В. в друкарні (друкарські процеси))). Включається технічне редагування – це розмітка рукопису, яка дає складальником і друкарем точні інструкції, щодо складальних робіт макетування і друку. Він установлює гарнітуру і кегль шрифту, добирає допоміжні шрифти. Він бере участь у визначенні не тельки внутрішнього, а й зовнішнього вигляду продукції В. У В. де є посада технічного редактора – виробника, за цим працівником закріплено складання калькуляції (обрахування) запланованої книги. Він підраховує обсяг книги друкованих аркушів якщо кількість аркушів не вкладається у ціле число він змінює деякі засоби оформлення або звертається до редактора за потрібним доповненням чи скороченим обсягу виданням. Якщо це допускає характер видання. Здача видавничого оригіналу до друкарні завершується редакційно-видавничим процесом підготовки рукопису до поліграфічного виконання. Коректурний і сигнальний примірник – якщо процес складання рукопису здійснюється не у В., то розрізняють 2 методи коректурного обміну з виконавцем робіт: безгранковий, гранковий. Безгранковий – де В. одержує для читання, коректури, а в потребі звіряння (звіряється з оригіналом). Після отримання коректури автором, коректур і редактор, останній переносить авторську правку до підписаної коректури, яка підписується до коректорського друку. Грантовий метод – для видань із складним макетом, з ілюстраціями різного розміру, частого зміною розміру полоси складання. У разі його методу застосування В. отримує гранки (ге хвеосьегі полоси), верстку, звірку. Робота з гранками передбачає: перевірку складеного тексту гранок за змістовим наповненням редактором і автором, розмічання гранок техред актором для верстки або виготовлення ним макету верстки. Підписана коректура аркушів з малюнками відсилається до друкарні з розклейкою контрольних відбитків за якими друкарня контролює якість відтворення. В процесі друкування ПП. може відсилати на підприємство чисті аркуші (перші відбитки аркушу, взяті з машини), за ними виробничий відділ перевіряє якість друку, а редактор і коректор правильність друкованого тексту. На друкуванні останнього аркуша, друкарня подає В. сигнальний примірник видання. Сигнальні примірники читає коректор і фаховий редактор, перевірють художній і технічний редактор. Безкоректурний метод набув зачного розвитку з допомогою комп’ютерів і створення настільних видавничих систем (відсутність коректурного обміну з поліграфією звільнює видав відділ від функції організації). Проходження видань без коректурного обміну з друкарнями дає можливість тематичній редакції службам художнього і технічного оформлення відслідковувати підготовку оригінал макету і вносити корективи і правку з максимальною оперативністю. Це прискорює випуск видань. Ефективність, тривалість, якість технологічних процесів на виробничій стадіх визначається, ан сучасному етапі на сам перед застосуванням електронно-цифрових обчислювальних систем. 16) Взаємовідносини видавництва з автором. Видавництво – юридична особа, основним видом діяльності Автор -це фізична особа, творчою працею котрої створено твір. ЗУ Про авторське право і суміжні права (1993) До 3 серпня 1992 на території Росії діяли типові видавничі договори, затверджені наказом Голови Держкомвидаву СРСР 24 лютого 1975. Договори були універсальними, тому що регулювали питання видання будь-яких творів. Вони мали силу підзаконних актів.
Охоронювані і не охороняються твори До об'єктів, що охороняються авторським правом, відносяться існуючі в якійсь об'єктивній формі, яка може бути сприйнята третіми особами, твори науки, літератури і мистецтва, що є результатом творчої діяльності, незалежно від того, кому призначені плоди цієї праці, незалежно від способу вираження змісту творчої діяльності, від рівня і достоїнств твору, нарешті, незалежно від того, було це твір оприлюднено чи ні.
Об'єкти і суб'єкти авторського права Авторське право поширюється як на оприлюднені твори, так і на не оприлюднені, але вже існуючі в якій об'єктивній формі: У цьому випадку воно належить автору службового твору. Однак виключні права на використання такого твору належать особі, з яким автор перебуває у трудових відносинах, якщо договір між ними не передбачає інше. Суб'єктивні авторські права Авторські права закон ділить на немайнові та майнові. Відносно твору, який він створив, автору належать наступні немайнові права:
Види авторського договору. Передача виключних і невиключних прав Авторським договором називається угода між автором (авторами) твори науки, літератури, мистецтва, що охороняється авторським правом, і користувачем (юридичною або фізичною особою), відповідно до якого автор (автори) передає користувачеві свої майнові права, пов'язані з твором.
Особливість авторського договору замовлення полягає в тому, що замовник зобов'язаний у рахунок обумовленого договором винагороди виплатити автору аванс. Розмір, порядок і терміни виплати авансу встановлюються в договорі за згодою сторін. Зміст авторського договору Відповідно до закону, авторський договір повинен передбачати такі обов'язкові положення: Права, передані за авторським договором, можуть передаватися повністю або частково іншим особам тільки в тому випадку, якщо це прямо передбачено договором.
Date: 2016-07-22; view: 405; Нарушение авторских прав |