Функції ринку та умови його діяльності і розвитку.

В економічній літературі функції ринку часто трактуються звужено і однобоко, що призводить до несистемного розуміння його сутності.

До основних функцій ринку, які характеризують вплив ринку і змін, що на ньому відбуваються, на зміни інших явищ і процесів, а отже, взаємозалежностей між ними, належать:

— ціноутворююча функція — остаточне визначення вартості товарів і послуг, їх ціннісних еквівалентів у процесі реалізації, перетворення продукту праці на товар, втіленої у продукті суспільно необхідної праці і корисності — у вартість;

— регулююча функція — остаточне узгодження (початкове узгодження відбулося при здійсненні маркетингової діяльності підприємств) обсягів виробництва і споживання, а отже, пропозиції і платоспроможного попиту як щодо загального обсягу, так і стосовно асортименту товарів і послуг. Таку саму роль виконує ринок в узгодженні пропорцій між нагромадженням і споживанням та інших;

— спонукаюча функція — спонукання виробників товарів і послуг знижувати індивідуальні витрати виробництва (тобто витрати на окремому підприємстві) порівняно Із суспільно необхідними, підвищувати суспільну корисність товарів і послуг, їх якостей та споживчих властивостей, що на макрорівні виявляється у стимулюванні науково-технічного прогресу, ефективності суспільного виробництва;

— інтегруюча функція — забезпечення безперервності всіх сфер суспільного відтворення (зокрема, прямого та опосередкованого зв'язку між виробництвом і споживанням) як основи цілісності національної економічної системи, а також її взаємозв'язку з іншими національними економіками у масштабі світового ринку через прямі та зворотні економічні зв'язки;

— контролююча функція — сприяння контролю споживачів над виробництвом, посиленню економічності споживання шляхом зіставлення грошових доходів із цінами;

— функція розвитку — стимулювання конкуренції між виробниками товарів і послуг в межах окремих країн і світового господарства, а отже, рушійних сил розвитку економіки;

— функція санації — очищення економічної системи від неефективних і нежиттєздатних підприємств через механізм конкуренції. Це унеможливлює або значно ослаблює виробництво заради виробництва, тобто знижує витратний характер економіки;

— інформаційна функція — постійна наявність таких ринкових сигналів, як ціни, ставки за кредит тощо, з допомогою яких можна оперативно змінювати плани господарської діяльності.

Деякі функції ринку негативно впливають на зміну окремих аспектів економічної системи, тобто є дисфункціональними:

— функція провокування та здійснення банкрутства — диференціація товаровиробників, неминучість банкрутства частини з них;

— функція породження монополістичних тенденцій в економіці — концентрація виробництва і власності, а також централізація власності, що на певному етапі призводить до виникнення монополій передусім у сфері обміну, до яких належать синдикати і трести;

— функція диспропорційності — нерівномірність у розвитку окремих галузей, регіонів, у тому числі в межах світового господарства. У політекономічному аспекті ця дисфункція ринку посилює дію закону нерівномірності економічного розвитку, диференціацію капіталістичного відтворення і, як наслідок, нерівномірність у відтворенні робочої сили, відносин економічної власності;

— функція нерівномірного розвитку — дисбаланс розвитку різних елементів продуктивних сил. Ринок не спроможний розвивати фундаментальні наукові дослідження (внаслідок чого гальмується прогрес дослідно-конструкторських розробок на рівні підприємств), підвищувати загальноосвітній рівень робочої сили в масштабі всієї країни (тому стримується розвиток основної продуктивної сили);

— антисоціальна функція — нерівномірний розподіл економічної власності в суспільстві, соціальна незахищеність окремих соціальних верств і груп населення;

— антиекономічна функція — ринок посилює наростання інфляційних процесів в економіці, поглиблює економічні кризи, сприяє зростанню кількості безробітних;

— антиекологічна функція — відсутність внутрішніх ринкових стимулів до збереження природи (як наслідок — на певному етапі розвитку капіталістичного способу виробництва виникає екологічна криза);

— платіжнозвужуюча функція — зниження платоспроможного попиту споживачів шляхом штучного підвищення цін підприємствами-монополіста-ми, гіпертрофованої реклами тощо.

Крім цих дисфункцій, ринок не може вирішити багато інших соціально-економічних проблем сучасності. Відомі американські економісти Е. Долав та Д. Ліндсей, узагальнивши різні дефекти ринку, навіть запровадили термін "фіаско ринку", яким, зокрема, пояснюють необхідність втручання держави в економіку.

Вітчизняні реформатори, які упродовж 90-х років XX ст. (а деякі й нині) закликали до переходу від адміністративно-командної економіки до ринку, не враховували, що ринку властиві і негативні особливості, які можуть переважати позитивні. Якщо навіть послуговуватись науковим визначенням ринку без урахування негативних аспектів, то його побудова означає необхідність формування сучасних економічних відносин лише в одній із сфер суспільного відтворення — у сфері обміну — похідній від сфери безпосереднього виробництва. А таке розуміння сфери обміну і ринку не збігається з тлумаченням обміну (йдеться передусім про обмін діяльністю між людьми, який виникає на основі суспільного поділу праці) як передумови існування людства, не поширеним у західній науковій літературі.

Держава і наддержавні органи повинні проводити таку економічну політику, яка посилюватиме позитивні функції ринку і послаблюватиме або нейтралізуватиме частину негативних.

Для того щоб виконувати свою конструктивну роль, ринок повинен відповідати основним критеріям, тобто бути:

1) ринком цивілізованих покупців ("покупець завжди має рацію"). Тоді пропозиція дещо перевищує попит, завдяки чому продавці, намагаючись продати товар (послугу), поліпшують якість його і обслуговування, удосконалюючи виробництво;

2) всебічно вивченим через досконалу маркетингову діяльність торговельних підприємств, що функціонують у сфері обігу, підприємств-товаровиробників, з урахуванням державних прогнозів та поточних і перспективних планів;

3) немонополізованим або маломонополізованим;

4) раціонально і оптимально регульованим.

Щоб ринок задовільно виконував свої основні функції, необхідно забезпечити комплекс умов.

Види ринків.

За територіальною ознакою:

· місцевий

· регіональний — ринок, обмежений певною територією.

· національний

· світовий

За суб'єктам, які укладають обмін:

· ринок споживачів

· виробників

· проміжних продавців — торгова діяльність організацій, фірм і інших юридичних осіб, що полягає в придбанні товарів і послуг з метою їхнього наступного перепродажу. Предметом продажу є як реальний товар, так і документ на товар і послуги. Організаційно ринок посередників функціонує як біржі, аукціони, ярмарки, торги.

· державних установ

За об'єктами обміну:

· ринки засобів виробництва

· ринок товарів і послуг

· фінансовий ринок

· ринок інтелектуальної власності

За ступенем конкуренції:

· конкурентний (досконала конкуренція)

· з монополістичною конкуренцією

· олігопольний

· монополія

З урахуванням асортименту:

· замкнутий

· насичений

· змішаний

За ступенем дотримання законності:

· легальний (офіційний)

· нелегальний (тіньовий)

· чорний (у деяких словниках «чорний» = «нелегальний»)

За ступенем насиченості:

· рівноважний (попит = пропозиції)

· дефіцитний (попит > пропозиції)

· надлишковий (попит < пропозиції)

За ступенем розвиненості економічної свободи:

· вільний

· регульований

За характером продажів:

· оптовий

· роздрібний

Ринок активний — ринок з певного виду цінних паперів чи товарів, які є об’єктами частих і великих угод.

Date: 2016-07-22; view: 316; Нарушение авторских прав