Соціальні функції книги.

Книгознавство.

Відповіді до ПМК 2.

Соціальні функції книги.

При визначенні сутності книги в книгознавстві розглядають функції книжки. Слід зазначити, що з плином часу (при зміні підходу до визначення поняття «книга») список виділених функцій книги змінювався, фахівці-книгознавці виділяли різні функції в якості основних. У радянському книгознавстві провідну позицію займав функціональний підхід як при визначенні поняття «книга», так і при вивченні функцій книги. Основні представники цього підходу - І.Є. Баренбаум і А.І. Борсук - в якості основної виділяли ідеологічну функцію книги. І.Є. Баренбаум зазначав, що ця функція не тільки підтримує книгу в громадському ужитку, але формує і трансформує книгу як твори писемності і друку. Таким чином на перший план виступає ідейний зміст твору [1, c. 26]. Універсальної функцією І.Є. Баренбаум і А.І. Борсук вважали комунікативну (книга як засіб передачі інформації). Нерозривно з нею пов'язана пізнавальна функція, але вона більшою мірою відноситься до навчальної, довідкової, наукової, виробничої книзі. Також ці дослідники виділяли естетичну і етичну функції. Естетична функція книги полягає в тому, що книга як матеріальна і духовна цінність впливає своєї зовнішньої і внутрішньої формою на читача. При виконанні етичної функції книга впливає на почуття читача, певним чиномдисциплінує особистість, впливає на її поведінку, тобто виступає в ролі вихователя моральних цінностей.Тих же позицій, як І.Є. Баренбаум і А.І. Борсук, дотримується Малихін. Для нього головна сторона книги - це зміст. Основна функція книги полягає в моральному і ідейному вихованні особистості, а виконати цю функцію книга може перш за все своїм ідейним внутрішнім змістом [9, c.156]. А.М. Іоффе при розгляді функцій книги відштовхується від того, що книга - перш за все суспільне явище; значить, сутність книги реалізується в її соціальних функціях. Він також дає визначення функції стосовно книгознавству - «роль, виконувана книгою щодо потреб суспільства або інтересів складових його (суспільства) класів, соціальних груп та індивідів» [7, c. 36].

Роль у суспільстві у книги неоднозначна, тому що їй притаманні різні соціальні функції. Книга є знаряддям науково-технічного і культурного прогресу, джерелом знання і освіти, знаряддям соціальної боротьби. Книга виступає і як ідейно-естетична цінність, і як цінність матеріальна, як найважливіший предмет духовного споживання, значення якого посилюється в міру розвитку суспільства, зростання його соціально-економічного, політичного, культурного, науково-технічного рівня. Звідси випливає, що книга багатофункціональна.

А.М. Іоффе при визначенні функцій книги зазначає, що книга виникла у відповідь на потребу суспільства закріпити, зберегти, передати інформацію, відтворити її в цілях освоєння досвіду, знань, уявлень. Таким чином, книга з самого початку виступає перш за все як джерело соціальної інформації, засіб передачі інформації та розвитку накопичених людством знань [7, c. 37].

У зв'язку з цим Іоффе виділяє такі функції як загальних, внутрішніх функцій книги, закладених в її природі:

1) інформаційна - втілення, закріплення в тексті смислової інформації;

2) комунікативна - передача (поширення) інформації в часі і просторі і встановлення на цій основі інтелектуальних зв'язків і спілкування як між окремими членами суспільства, так і між соціальними групами;

3) кумулятивна - накопичення, концентрація, збереження, організація в певну систему духовних цінностей;

4) репродукційна - відтворення, відтворення накопиченої інформації.

Але в числі найважливіших функцій книги А.М. Іоффе виділяє ідеологічну функцію книги, яка полягає у формуванні ідеології певного класу і ідеологічному впливі на інші класи чи суспільство в цілому. З ідеологічної функцією книги тісно пов'язана ціннісно-орієнтована функція - формування ціннісних структур особистості і суспільства. Також А.М. Іоффе відносить до числа основних соціальних функцій книги агітаційно-пропагандистську, організаторську, пізнавальну, освітню, виховну, естетичну, етичну, гедонистическую [7, c. 37].

Важливим висновком в роботі А.М. Іоффе є те, що в процесі історичного розвитку книги відбувається розширення її функцій та їх диференціація [7, c. 37]. У залежності від конкретно-історичних умов ті чи інші з них можуть висуватися на перший план, набувати домінуюче чи другорядне значення. У цілому ж, виділяючи ті чи інші функції, необхідно враховувати, що книга впливає на читача всією сукупністю взаємопов'язаних та взаємодіючих функцій.

Сучасне книгознавство розглядає книгу з позиції документознавства. Звідси особливий підхід до виділення функцій книги. Якщо при функціональному підході функції книги розглядаються самі по собі, поза зв'язком і без порівняння з функціями документа, то сучасні дослідження спираються на взаємозв'язок документа і книги. Пропонується з'ясувати, чи властиві книзі функції документа, які у книги є специфічні функції.

Г.Н. Швецова-Водка зазначає, що головна функція документа - соціально-комунікаційно-інформаційна - визначається його місцем у системі соціальних комунікацій, де він є каналом передачі інформації [14, c. 268]. Цю функцію називали також при характеристиці книги, але вона отримувала різні назви. Як вже зазначалося вище, І.Ю Баренбаум і А.І. Борсук говорять про комунікативну функції книжки. Пізніше І.Є. Баренбаум виділяв єдину «інформаційно-комунікативну функцію книги.

В.Н. Ляхов підкреслював, що «самі загальні й істотні сторони природи книги, породжені її призначенням в житті: служити засобом для зберігання і передачі інформації, для спілкування між людьми». Звідси головна - комунікативна - функція книги як форми організації текстового повідомлення [цит. за: 14, c. 268].

У роботах А.А. Беловіцкой, А.А. Гречихина і С.П. Омілянчука підкреслювалася соціально-комунікаційна природа книги, але відповіднафункція книги називалася ними «комунікативної»; в характеристиці книги робився акцент на її належність до сфери спілкування або до сфери масової комунікації [цит за: 14, c. 269]. Також комунікативність в якості основної функції розглядав К. Мігонь, оскільки книга є перш за все інструментом соціального спілкування; спеціальні функції книжки - збереження духовної спадщини людства, поширення його в часі і просторі, служіння розвитку науки, техніки, літератури, опора для релігійної, політичної та суспільної діяльності [10, c. 31].

У М.М. Кушнаренко головною функцією книги є збереження і передача інформації у часі і просторі. Спільними функціями книги вона називаєінформаційну, комунікативну та кумулятивну [8, c. 217].

Поняття соціально-комунікаційно-інформаційної функції охоплює більш широкий спектр, показує приналежність книги до системи соціальної інформаційної комунікації. Сутнісний характер даної функції книжки проявляється в тому, що всі інші її функції можуть бути охарактеризовані як соціальні, інформаційні або комунікаційні.

Функції фіксування інформації та її збереження, властиві документом і зумовлені його матеріальною формою, характерні також і для книги. На це звертав увагу Є.Л. Немирівський: «Функціональне призначення книги полягає у фіксуванні з метою збереження і передачі - у часі та просторі - якийсь цілком певної інформації» [цит. за: 14, c. 269].

Інші функції документа, спрямовані на виконання його ролі в суспільстві, також властиві книгу:

· пізнавальна - здатність документа служити джерелом отримання і засобом передачі знань про природу і суспільство;

· культурна - здатність документа виступати засобом закріплення і передачі культурної традиції і ритуалів, сприяти розвитку загальної культури суспільства, прищеплення членам товариства естетичних норм і прийнятої системи цінностей;

· меморіальна - здатність документа увічнювати і передавати наступним поколінням найбільш значимі або вкрай незвичайні вчинки і події в історії людини і суспільства;

· управлінська - здатність документа організовувати, упорядковувати і забезпечувати функціонування управлінсько-бюрократичних процесів у суспільстві, а також керувати ними;

· функція свідоцтва - здатність документа служити засобом доказу, підтвердження яких-небудь фактів або відомостей [5, c. 16-17].

Естетичну функцію (сприяння розвитку мистецтва, задоволенню естетичних смаків і почуттів людини), гедонистическую функцію (надання насолоди від «спілкування» з книгою), рекреативную функцію (сприяє відпочинку, відновлення духовних і фізичних сил людини), що виділяються в різних характеристиках книги, можна розглядати як підфункції або різновиду прояви культурної функції. Ці підфункції більшою мірою властиві певним видам книги, а не всіх книг.

Виховна, популяризаторська, навчально-освітня функції книжки формуються як поєднання і прояв культурної, пізнавальної, управлінської функцій документа, тобто як посилення цих функцій при одночасному виконанні всіх інших.

Щодо книги зазвичай не називалася, проте їх характеристики цієї функції документа видно, що вона властива і будь-якій книзі, оскільки книга виконує соціально-комунікаційно-інформаційну функцію. Існують і певні види книги, в яких управлінська функція висувається на перший план: публікації управлінських, нормативно-виробничих, регламентують та інших документів.

Ідеологічну функцію Г.М. Швецова-Водка відносить до проявів управлінської функції [14, c. 270].

Якщо широко розуміти функцію засвідчення, то стає очевидним, що вона властива книзі. Будь-яка книга так само, як і документ, перш за все є свідченням, підтвердженням існування діяльності, спрямованої на її створення. Так, для письменника вихід у світ його книги буде підтвердженням його творчої діяльності. Крім того, книга «свідчить» не лише про діяльність її авторів, але і всіх осіб і установ, які брали участь у її виданні.

Правовий аспект книга також має. Названі у книзі автор, редактор, редакційна колегія, яка видає установа несуть відповідальність за зміст книги, його відповідність правовим нормам суспільства (відсутність плагіату, інсинуацій, наявність науково достовірних даних тощо). З іншого боку, конвенція про авторське право передбачає правові гарантії автору книги з боку суспільства за використання його інтелектуальної власності.

Таким чином, в цілому всі функції документа (у широкому значенні) властиві і книзі; це є підтвердженням того, що книга - це документ. Але книга і документ відрізняються один від одного як видове і родове поняття, що пов'язано з особливим місцем книги в соціальному комунікаційно-інформаційному процесі. Книга - це документ, який створюється в результаті діяльності комунікаційного посередника-1 (видавничої або редакційно-видавничої справи) і надходить до одержувача інформації в результаті діяльності комунікаційного посередника-2 (системи книгорозповсюдження).

Слід враховувати і обмеження обсягу поняття «книга» за характером знаків, якими зафіксована запис, за інформацією і матеріальній формі носія інформації. З позиції С.П. Омілянчука наголошується, що «рукописна книга розглядається як історично конкретне синкретичне єдність контексту і тексту книги, контексту і тексту видання та конкретної (одиничної) форми їх вираження» [цит. за: 14, с. 281], тобто як особлива форма видання. Це підтверджує особливу функціонування книги в соціальному комунікаційно-інформаційному процесі.

З цього випливає, що Книга в порівнянні з Документом IV набуває специфічні функції. По-перше, це функція розповсюдження інформації, або широкого поширення, на відміну від конкретно адресованої передачі інформації попередньо певного адресата. Процес підготовки документа до опублікування розрахований на те, що одержувачем інформації буде не якийсь один (певний) людина, а якась аудиторія, що представляє певні соціально-демографічні чи професійні групи. Тираж, тобто кількість примірників опублікованого документа, не має принципового значення. Головне - це можливість отримати доступ до опублікованого документу будь-якому споживачеві інформації, яка забезпечується книгою.

По-друге, це функція перетворення суспільної свідомості, пов'язана з активною роллю книги у формуванні суспільної свідомості: ідеології, науки, мистецтва, моралі, громадської думки і т.д. З цією функцією книги пов'язаний той факт, що її змістом може бути лише твір літератури (або твір суспільної свідомості), науки, мистецтва і т.д. у всіх його формах. Як правило, змістом книги стають твори, спеціально підготовлені для цієї мети. Але й будь-яке інше твір може увійти у зміст книги, якщо це викликано суспільною потребою.

Г.Н. Швецова-Водка, розглядаючи питання про роль творів у книзі, говорить про те, що книга в цілому сама є твором, оскільки вона є продуктом праці, творчості не тільки її авторів, а й осіб, які займалися підготовкою авторських творів до видання, їх поліграфічним відтворенням і т.д. Книга як твір становить суспільний інтерес, інакше вона просто не була б створена [14, c. 287].

Функція перетворення суспільної свідомості дозволяє книзі більш ефективно виконувати пізнавальну, культурну та управлінську функції, властиві будь-якого документу. Якщо документ (у вузькому значенні) розглядається як «першоджерело» знань, «невичерпне джерело нових даних», то книга - це «провідник» знань, головна мета якого - їх поширення серед якомога більшої кількості людей.

Книга в більшій мірі виконує естетичну функцію, ніж документ. Серед некнижним документів ця функція властива переважно творами художньої творчості (літературним, образотворчим, музичним неопублікованим документам). Серед книг практично кожна книга-видання повинна бути виконана за законами естетики, законами мистецтва книги.

Етична функція книги є особливим аспектом культурної та управлінської функцій. Багато видатні діячі минулого і сучасності відзначали облагороджує характер впливу книги; деякі різновиди книг негативно впливають на читачів. Важливо зазначити, що такий вплив існує, його вивченням займається спеціальний напрям книгознавчих досліджень - чітателеведеніе.

По-третє, ще однією специфічною функцією книги є товарна. На відміну від книги не всякий документ є товаром. Книга займає особливе місце в системі документальних комунікацій; є ціла група осіб, яка бере участь у створенні книги і доведенні її до читачів; існує необхідність розподілу суспільної праці та оплати трудових зусиль осіб, які брали участь у створенні книги.

Оскільки суспільство зацікавлене в найкращому використанні книг, тобто освоєнні закладеної в них інформації, то воно організовує використання книг у бібліотеках, як правило, загальнодоступних і безкоштовних для користувачів в сучасному суспільстві. Але це не означає, що книга перестає бути товаром і не має вартості, це означає, що суспільство в цілому бере на себе турботу про доведення книг до читачів. Одночасно існує можливість придбання книг в особисту (приватну) власність; в цьому випадку спостерігається яскравий прояв товарних властивостей книги.

Г.Н. Швецова-Водка відзначає ще один аспект товарної функції книжки. Раніше говорили про те, що книга є товаром, тому що вона єматеріальним продуктом духовно-матеріального виробництва, тобто річчю-товаром. Зараз сама інформація розглядається як товар, вивчаються можливості її функціонування в товарно-грошових відносинах. Не завжди покупцем повинен бути безпосередньо споживач інформації. Його доступ до інформації можуть забезпечити різні суспільні інститути, що фінансуються суспільством в цілому або його окремими представниками, тому що це відповідає потребам суспільства [14, c. 289].

М.П. Єльников розглядає книгу як продукт людської психіки і виділяє у зв'язку з цим особливу функцію книги - енергетичну. Читаючи книгу, людина здійснює інтелектуально-духовну діяльність і перетворює енергію Діон (термін, введений М. П. Єльніковим; позначає дві сутності книги: впливає сутність автора і перетворюючу сутність читача) в енергію психо-розумового процесу [6, c. 63].

Таким чином, при визначенні функцій книги дослідники відштовхуються від визначення сутності книги і виявляють з цієї точки зору найбільш сутнісні характеристики книги. Радянське книгознавство визнавало головним зміст книги, тому головною вчені називали ідеологічну функцію.

Сучасне книгознавство підходить до визначення функцій книги з точки зору документознавства, тобто дослідники порівнюють функції книжки з функціями документа, виділяючи загальні та специфічні.

Було виявлено, що книзі притаманні всі функції документа, що підтверджує приналежність книги до документа. Різні автори виділяють в якості головної різні функції книги, але найбільш всеохоплюючою слід визнати позицію Г.М. Швецової-Водки (головна функція книги - соціально-комунікативно-інформаційна). Також з'ясовано, що у порівнянні з документом взагалі книга набуває такі нові функції: широкого розповсюдження інформації; перетворення суспільної свідомості або посиленого впливу на нього, у зв'язку з чим в книзі значно активізуються пізнавальна, культурната управлінська функції, а також етична подфункция; товарну функцію (призначення для продажу).