Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Специфіка видавничих нормативів праці.
Розрізняють нормативи і норми праці. Нормативи праці характеризують науково обґрунтовані, централізовано розроблені показники витрат праці. Це регламентовані характеристики режимів роботи виробничого устаткування (нормативи роботи устаткування), затрат часу на виконання окремих елементів трудового процесу (нормативи часу), а також нормативи обслуговування, нормативи чисельності, нормативи керованості. На їхній основі підприємство самостійно розробляє свої норми праці. Норма праці - це норматив праці, скоректований на місцеві умови. Норми праці можуть бути класифіковані за такими ознаками: 1) за періодом дії - разові, тимчасові, сезонні, тривалі; 2) за сферою поширення - міжгалузеві, галузеві, районні, місцеві; 3) за призначенням - норми часу, виробітку, обслуговування, чисельності, керованості. Змістова характеристика основних норм праці наведена у табл. 7.6. Таблиця 7.6 ОСНОВНІ НОРМИ ПРАЦІ
Розрізняють такі методи нормування: 1) сумарний дослідно-статистичний - це встановлення норми загалом на операцію без розчленування її на складові елементи. За цим методом норми визначають на основі статистичних даних про фактичні затрати часу за минулий період або порівняння якоїсь операції з аналогічними операціями. Норми, установлені таким методом, називаються дослідно-статистичними. 2) розрахунково-аналітичний - норму часу розраховують на кожний елемент операції. Цей метод нормування дає значно точніші результати, ніж сумарний дослідно-статистичний. Він є основним методом для масового, крупносерійного і серійного типів виробництва, тобто для тих умов, коли одна операція повторюється багато разів. 3) укрупнений - визначення норми на основі попередньо розроблених укрупнених розрахункових величин затрат робочого часу на типові операції, деталі або види робіт. За цим методом найдоцільніше розраховувати норми на підприємствах з індивідуальним і дрібносерійним типом виробництва. 4) мікроелементний - виділяють і вивчають найпростіші елементи, так звані мікроелементи, з яких складаються складні і різноманітні за своїм характером трудові операції. Ці мікроелементи визначають норми затрат часу залежно від найважливіших чинників, які впливають на їхню структуру. На практиці найбільш поширеним методом нормування трудових процесів є розрахунково-аналітичний метод, тому що його застосування менш трудомістке, дозволяє розрахувати норми ще до початку трудового процесу і сприяє рівнонапруженості норм. Під рівнонапруженістю норм розуміється науково обґрунтований (регламентований) у заданому масштабі часу темп роботи виконавця або стан його психофізіологічних функцій, що забезпечують у певних виробничих умовах стійку працездатність, якість праці і необхідний виробіток продукції. Date: 2016-07-22; view: 405; Нарушение авторских прав |