Вкажіть способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав. 1 page

1. За захистом свого авторського права і (або) суміжних прав
суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися
в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх
компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або)
суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні
передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів
суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з
обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і
(або) документів про управління правами чи створенні загрози
неправомірного використання об'єктів авторського права і (або)
суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і
майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав
суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право:

а) вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі
забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права
чи створюють загрозу їх порушення; (Підпункт "а" абзацу другого
частини першої статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 850-IV (850-15) від 22.05.2003)

б) звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав
та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або)
суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;

в) подавати позови про відшкодування моральної (немайнової)
шкоди;

г) подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної
шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого
порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або)
суміжних прав, або виплату компенсацій;

д) вимагати припинення підготовчих дій до порушення
авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі призупинення
митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну
територію України чи з її митної території контрафактні примірники
творів, фонограм, відеограм, засоби обходу технічних засобів
захисту, в порядку, передбаченому Митним кодексом України;

е) брати участь в інспектуванні виробничих приміщень,
складів, технологічних процесів і господарських операцій,
пов'язаних з виготовленням примірників творів, фонограм і
відеограм, щодо яких є підстави для підозри про порушення чи
загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав, у
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

є) вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в
засобах масової інформації даних про допущені порушення
авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих
порушень;

ж) вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або)
суміжні права позивача, надання інформації про третіх осіб,
задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників
творів і об'єктів суміжних прав, а також засобів обходу технічних
засобів захисту, та про канали їх розповсюдження;

з) вимагати прийняття інших передбачених законодавством
заходів, пов'язаних із захистом авторського права та суміжних
прав.

2. Суд має право постановити рішення чи ухвалу про:

а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої
порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням
розміру відшкодування;

б) відшкодування збитків, завданих порушенням авторського
права і (або) суміжних прав;

в) стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних
прав доходу, отриманого внаслідок порушення;

г) виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від
10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування
збитків або стягнення доходу;

д) заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок,
випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення
їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних
примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та
обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і
відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення
тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення
авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що
створюють загрозу порушення цих прав;

е) вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або)
суміжні права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у
виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та
об'єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про
канали розповсюдження.

При визначенні розмірів збитків, які мають бути відшкодовані
особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної
(немайнової) шкоди суд зобов'язаний виходити із суті порушення,
майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське
право і (або) суміжні права, а також із можливого доходу, який
могла б одержати ця особа. У розмір збитків, завданих особі, права
якої порушено, додатково можуть бути включені судові витрати,
понесені цією особою, а також витрати, пов'язані з оплатою
допомоги адвоката.

При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість
відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у
встановлених пунктом "г" цієї частини межах визначити розмір
компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри
відповідача.

3. Суд може постановити рішення про накладення на порушника
штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь
позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до
Державного бюджету України.

4. Суд може постановити рішення про вилучення чи конфіскацію
всіх контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи
програм мовлення, щодо яких встановлено, що вони були виготовлені
або розповсюджені з порушенням авторського права і (або) суміжних
прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту. Це
стосується також усіх кліше, матриць, форм, оригіналів, магнітних
стрічок, фотонегативів та інших предметів, за допомогою яких
відтворюються примірники творів, фонограм, відеограм, програм
мовлення, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для
їх відтворення і для виготовлення засобів обходу технічних засобів
захисту.

За рішенням суду вилучені контрафактні примірники творів (у
тому числі комп'ютерні програми і бази даних), фонограм,
відеограм, програм мовлення на вимогу особи, яка є суб'єктом
авторського права і (або) суміжних прав і права якої порушено,
можуть бути передані цій особі. Якщо ця особа не вимагає такої
передачі, то контрафактні примірники підлягають знищенню, а
матеріали і обладнання, що використовувалися для відтворення
контрафактних примірників, підлягають відчуженню із перерахуванням
виручених коштів до Державного бюджету України.

Бернська конвенція
про охорону літературних і художніх творів

Паризький Акт від 24 липня 1971 року
змінений 2 жовтня 1979 року

Статус Конвенції див.(995_a87)

(Про приєднання до Конвенції додатково див.Закон
N 189/95-ВР від 31.05.95)

Дата підписання: 24.07.71 р.

Дата набрання чинності для України: 25.10.95 р.

Держави Союзу, натхнені однаковим бажанням охороняти
настільки ефективно й однаково, наскільки це можливо, права
авторів їх літературні і художні твори,

Визнаючи значення роботи Конференції по перегляду Конвенції,
що відбулася в Стокгольмі в 1967 році,

Вирішили переглянути Акт, прийнятий Конференцією в
Стокгольмі, залишаючи без зміни статті з 1 до 20 та з 22 до 26
цього Акта.

Відповідно до цього Уповноважені, які нижче підписалися, за
поданням своїх повноважень, визнаних у належній формі та повному
порядку, погодилися про таке:

Стаття 1

Країни, до яких застосовується дійсна Конвенція, утворюють
Союз для охорони прав авторів на їх літературні і художні твори.

Стаття 2

(1) Термін "Літературні і художні твори" охоплює всі твори в
галузі літератури, науки і мистецтва, яким би способом і в якій би
формі вони не були виражені, як-то: книги, брошури та інші
письмові твори, лекції, звертання, проповіді та інші подібного
роду твори; драматичні і музично-драматичні твори; хореографічні
твори і пантоміми, музичні твори з текстом або без тексту;
кінематографічні твори, до яких прирівнюються твори, виражені
способом, аналогічним кінематографії; малюнки, твори живопису,
архітектури, скульптури, графіки і літографії; фотографічні твори,
до яких прирівнюються твори, виражені способом, аналогічним
фотографії; твори прикладного мистецтва; ілюстрації, географічні
карти, плани, ескізи і пластичні твори, що відносяться до
географії, топографії, архітектурі або наукам.

(2) Проте за законодавством країн Союзу зберігається право
приписати, що літературні і художні твори або будь-які певні їх
види не підлягають охороні, якщо вони не закріплені в тій або
іншій матеріальній формі.

(3) Переклади, адаптації, музичні аранжування та інші
переробки літературного або художнього твору охороняються нарівні
з оригінальними творами, без шкоди правам автора оригінального
твору.

(4) За законодавством країн Союзу зберігається право
визначати охорону, що буде надаватися офіційним текстам
законодавчого, адміністративного і судового характеру і офіційним
перекладам таких текстів.

(5) Збірники літературних і художніх творів, наприклад
енциклопедії та антології, що являють собою за добором і
розміщенням матеріалів результат інтелектуальної творчості,
охороняються як такі, без шкоди правам авторів кожного з творів,
що становить частину таких збірників.

(6) Твори, зазначені у цій статті, користуються охороною у
всіх країнах Союзу. Ця охорона здійснюється на користь автора і
його правонаступників.

(7) Із врахуванням положень статті 7 (4) цієї Конвенції, за
законодавством країн Союзу зберігається право визначати ступінь
застосування їхніх законів до творів прикладного мистецтва і
промислових малюнків та зразків. Щодо творів, які охороняються у
країні походження виключно як рисунки та зразки, в інших країнах
Союзу може бути передбачена лише спеціальна охорона, надавана в
даній країні малюнкам і зразкам, проте, якщо в даній країні не
надається такої спеціальної охорони, ці твори охороняються як
художні твори.

(8) Охорона, надавана цією Конвенцією, не поширюється на
повідомлення про новини дня або на повідомлення про різні події,
що мають характер простої прес-інформації.

Стаття 2bis

(1) За законодавством країн Союзу зберігається право повністю
або частково вилучити із охорони, передбаченої попередньою
статтею, політичні промови і промови, виголошені під час судових
процесів.

(2) За законодавством країн Союзу зберігається також право
визначати умови, на яких лекції, звертання й інші публічно
виголошені твори того ж виду можуть відтворюватися в пресі,
передаватися в ефір, повідомлятися для загального відома по
проводах і бути предметом публічних повідомлень, передбачених
статтею 11bis (1) цієї Конвенції, коли таке використання
виправдується інформаційною метою.

(3) Проте автор користується виключним правом підготовляти
збірники своїх творів, згаданих у попередніх пунктах.

Стаття 3

(1) Охорона, передбачена цією Конвенцією, застосовується:

(a) до авторів, які є громадянами однієї з країн Союзу, щодо
їх творів як випущених у світ, так і не випущених у світ;

(b) до авторів, які не є громадянами однієї з країн Союзу,
щодо їх творів, випущених у світ вперше в одній з цих країн або
одночасно в країні, що не входить до Союзу, і в країні Союзу.

(2) Автори, які не є громадянами однієї з країн Союзу, але
мають своє звичайне місце проживання в одній з таких країн,
прирівнюються для цілей цієї Конвенції до громадян цієї країни.

(3) Під "випущеними у світ творами" слід розуміти твори,
випущені за згодою їхніх авторів, який би не був спосіб
виготовлення примірників, за умови, якщо ці примірники випущені в
обіг у кількості, здатній задовольнити розумні потреби публіки,
беручи до увагу характер твору. Не є випуском у світ представлення
драматичного, музично-драматичного або кінематографічного твору,
виконання музичного твору, публічне читання літературного твору,
повідомлення по проводах або передача в ефір літературних або
художніх творів, показ твору мистецтва і спорудження твору
архітектури.

(4) Твір вважається випущеним у світ одночасно у кількох
країнах, якщо він було випущений у двох або більше країнах
протягом тридцяти днів після першого його випуску.

Стаття 4

(1) Охорона, передбачена цією Конвенцією, застосовується,
навіть якщо умови, передбачені статтею 3, не будуть виконані:

(a) до авторів кінематографічних творів, виробник яких має
свою штаб-квартиру або звичайне місце проживання в однієї з країн
Союзу;

(b) до авторів творів архітектури, споруджених у будь-якій
країні Союзу, або інших художніх творів, є частиною будівлі чи
іншої споруди, розташованої в будь-якій країні Союзу.

Стаття 5

(1) Щодо творів, з яких авторам надається охорона на підставі
цієї Конвенції, автори користуються в країнах Союзу, крім країни
походження твору, правами, які надаються нині або будуть надані в
подальшому відповідними законами цих країн своїм громадянам, а
також правами, особливо надаваними цією Конвенцією.

(2) Користування цими правами і здійснення їх не пов'язані з
виконанням будь-яких формальностей; таке користування і здійснення
не залежать від існування охорони в країні походження твору. Отже,
крім установлених цією Конвенцією положень, обсяг охорони, рівно
як і засоби захисту, що забезпечують автору охорону його прав,
регулюються виключно законодавством країни, в якій виникає потреба
в ній.

(3) Охорона в країні походження регулюється внутрішнім
законодавством. Проте, якщо автор не є громадянином країни
походження твору, відносно якого йому надається охорона на
підставі цієї Конвенції, він користується в цій країні такими ж
правами, як і автори - громадяни цієї країни.

(4) Країною походження вважається:

(a) для творів, вперше випущених у світ в будь-якій країні
Союзу - ця країна; для творів, випущених у світ одночасно в
кількох країнах Союзу, що надають різні терміни охорони, - та
країна, законодавство якої встановлює найкоротший термін охорони;

(b) для творів, випущених у світ одночасно в будь-якій
країні, що не входить до Союзу, і в одній із країн Союзу, - ця
остання країна;

(c) для творів, не випущених у світ, або для творів,
випущених у світ вперше в країні, що не входить до Союзу, без
одночасного випуску в світ в будь-який країні Союзу, - та країна
Союзу, громадянином якої є автор, за умові, що

(i) відносно кінематографічних творів, виробник яких має свою
штаб-квартиру або звичайне місце проживання в якій-небудь країні
Союзу, країною походження є ця країна, і

(ii) відносно творів архітектури, споруджених в будь-якій
країні Союзу, або інших художніх творів, що є частиною будівлі чи
іншої споруди, розташованої в будь-якій країні Союзу, країною
походження є ця країна.

Стаття 6

(1) Якщо будь-яка країна, що не входить до Союзу не
забезпечує достатньої охорони творам авторів, які є громадянами
однієї з країн Союзу, ця остання країна може обмежити охорону,
надавану творам авторів, які на дату першого випуску в світ цих
творів є громадянами іншої країни і які не мають свого звичайного
місця проживання в одній із країн Союзу. Якщо країна, в якій твір
було вперше випущений у світ, скористається цим правом, інші
країни Союзу не зобов'язані надавати творам, підпорядкованим
такому особливому режиму, більш широку охорону, ніж та, яка надана
їм у країні першого випуску у світ.

(2) Ніякі обмеження, встановлені на основі попереднього
пункту, не зачіпають права, які набуті автором на твір, випущений
у світ в будь-якій країні Союзу до введення в дію такого
обмеження.

(3) Країни Союзу, які обмежують відповідно до цієї статтею
надання авторського права, повідомляють про це Генерального
директора Всесвітньої організації інтелектуальної власності (далі
іменованого "Генеральний директор") письмовою заявою, яка визначає
країни, щодо яких охорона обмежується, а також обмеження, під які
піддаються права авторів - громадян цих країн. Генеральний
директор негайно сповіщає про цю заяву всі країни Союзу.

Стаття 6bis

(1) Незалежно від майнових прав автора і навіть після
відступлення цих прав він має право вимагати визнання свого
авторства на твір і протидіяти будь-якому перекрученню,
спотворенню чи іншій зміні цього твору, а також будь-якому іншому
посяганню на твір, здатному завдати шкоди честі або репутації
автора.

(2) Права, визнані за автором на підставі попереднього
пункту, зберігають силу після його смерті принаймні до припинення
майнових прав і здійснюються особами або установами,
уповноваженими на це законодавством країни, в якій витребується
охорона. Проте ті країни, законодавство яких в момент ратифікації
цього Акта або приєднання до нього, не містить положень, що
забезпечують охорону після смерті автора всіх прав, перелічених у
попередньому пункті, можуть передбачити, що деякі з цих прав не
зберігають сили після смерті автора.

(3) Засоби захисту для забезпечення прав, наданих цією
статтею, регулюються законодавством країни, в якій витребувана
охорона.

Стаття 7

(1) Термін охорони, надаваний цією Конвенцією, становить
увесь час життя автора і п'ятдесят років після його смерті.

(2) Проте для кінематографічних творів країни Союзу вправі
передбачити, що термін охорони закінчується через п'ятдесят років
після того, як твір за згодою автора було зроблено доступним для
загального відома, або - якщо протягом п'ятдесяти років з часу
створення такого твору ця подія не настане - що термін охорони
закінчується через п'ятдесят років після створення твору.

(3) Для творів, випущених анонімно або під псевдонімом,
термін охорони, надаваний цією Конвенцією, закінчується через
п'ятдесят років після того, як твір було правомірно зроблено
доступним для загального відома. Проте, якщо прийнятий автором
псевдонім не викликає сумнівів у його особі, терміном охорони є
термін, передбачений пунктом (1). Якщо автор твору, випущеного
анонімно або під псевдонімом, розкриє свою особу протягом
вищезазначеного терміну, то застосовується термін охорони,
передбачений пунктом (1). Країни Союзу не зобов'язані охороняти
твори, випущені анонімно або під псевдонімом, відносно яких є всі
підстави припускати, що від часу смерті їх автора минуло
п'ятдесятьох років.

(4) За законодавством країн Союзу зберігається право
визначати термін охорони фотографічних творів і творів прикладного
мистецтва, охоронюваних у якості художніх творів; проте цей термін
не може бути менший двадцяти п'яти років від часу створення такого
твору.

(5) Термін охорони, надаваний після смерті автора, і терміни,
передбачені пунктами (2), (3) і (4), починають текти з дня смерті
автора і (або) від дня настання події, зазначеної в цих пунктах,
але починається завжди з 1 січня року, що йде за роком смерті або
за роком настання такої події.

(6) Країни Союзу мають право встановлювати термін охорони, що
перевищує терміни, передбачені попередніми пунктами.

(7) Країни Союзу, які зв'язані Римським актом цієї Конвенції
і які установили у своєму національному законодавстві, що діє на
час підписання цього Акта, більш короткі терміни охорони, ніж
передбачені попередніми пунктами, мають право зберегти ці терміни
під час приєднання до цього Акта або під час його ратифікації.

(8) У будь-якому випадку термін визначається законом країни,
в якій витребується охорона; проте, якщо законодавством цієї
країни не передбачено інше, цей термін не може бути більш
тривалим, ніж термін, встановлений в країні походження твору.

Стаття 7bis

Положення попередньої статті застосовуються також для творів,
створених у співавторстві, за умови, що терміни, які визначаються
від часу смерті автора, обраховуються від часу смерті останнього
автора, який пережив інших співавторів.

Стаття 8

Автори літературних і художніх творів, охороняються цією
Конвенцією протягом усього терміну дії їх прав на оригінальні
твори користуються виключним правом перекладати і дозволяти
переклади своїх творів.

Стаття 9

(1) Автори літературних і художніх творів, охороняються цією
Конвенцією, користуються виключним правом дозволяти відтворення
цих творів будь-яким чином і в будь-якій формі.

(2) За законодавством країн Союзу зберігається право
дозволяти відтворення таких творів у певних особливих випадках за
умови, що таке відтворення не завдає шкоди нормальному
використанню твору і не зачіпає будь-яким необгрунтованим способом
законні інтереси автора.

(3) Будь-який звуковий або візуальний запис визнається
відтворенням для цілей цієї Конвенції.

Стаття 10

(1) Дозволяється використання цитат із твору, який правомірно
зроблено доступним для загального відома, за умови дотримання
добрих звичаїв і в обсязі, виправданому поставленою метою,
включаючи цитування статей із газет і журналів у формі оглядів
преси.

(2) Законодавством країн Союзу і спеціальними угодами, які
укладені або будуть укладені між ними, може бути дозволене
використання літературних або художніх творів у обсязі,
виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях, радіо- і
телевізійних передачах і звукозаписах або зображення навчального
характеру за умови, що таке використання здійснюється при
дотриманні добрих звичаїв.

(3) При використанні творів відповідно до попередніх пунктів
цієї статті зазначається джерело і ім'я автора, якщо воно
позначено на цьому джерелі.

Стаття 10bis

(1) За законодавством країн Союзу зберігається право
дозволяти відтворення в пресі, передачу в ефір або повідомлення по
проводах для загального відома опублікованих у газетах або
журналах статей з поточних економічних, політичних і релігійних
питань або переданих в ефір творів такого ж характеру у випадках,
коли право на таке відтворення, передачу в ефір або повідомлення
по проводах не було спеціально застережено. Проте джерело завжди
повинно бути ясно вказано; правові наслідки невиконання цього
зобов'язання визначаються законодавством країни, в якій
витребувана охорона.

(2) За законодавством країн Союзу зберігається також право
визначати умови, на яких літературні і художні твори, показані або
оповіщені в ході поточних подій, можуть бути в обсязі,
виправданому поставленої інформаційної метою, відтворені або
зроблені доступними для загального відома в оглядах поточних подій
засобами фотографії або кінематографії або шляхом передачі в ефір
або повідомлення для загального відома по проводах.

Стаття 11

(1) Автори драматичних, музично-драматичних і музичних творів
користуються виключним правом дозволяти:

(i) публічний показ і виконання своїх творів, включаючи
публічний показ і виконання, здійснювані будь-якими засобами і
способами;

(ii) передачу будь-яким способом постановок і виконань творів
для загального відома.

(2) Такі ж права надаються авторам драматичних або
музично-драматичних творів щодо перекладів їх творів протягом
усього терміну дії їх прав на оригінальні твори.

Стаття 11bis

(1) Автори літературних і художніх творів користуються
виключним правом дозволяти:

(i) передачу своїх творів в ефір або публічне повідомлення
цих творів будь-яким іншим способом бездротової передачі знаків,
звуків або зображень;

(ii) будь-яке публічне повідомлення, чи то по проводах або
засобами бездротового зв'язку, повторно переданого в ефір твору,
якщо таке повідомлення здійснюється іншою організацією, ніж
первісна;

(iii) публічне повідомлення переданого в ефір твору за
допомогою гучномовця або будь-якого іншого апарату, що передає
знаки, звуки або зображення.

(2) Законодавством країн Союзу можуть бути визначені умови
здійснення прав, передбачених попереднім пунктом; проте дію цих
умов буде суворо обмежено межами країн, які їх встановили. Ці
умови ні в якому разі не можуть зачіпати ні немайнових прав
автора, ні належного автору права на одержання справедливої
винагороди, що встановлюється, при відсутності згоди, компетентним
органом.

(3) Дозвіл, наданий відповідно до пункту (1) цієї статті,
оскільки не встановлено інше, не включає дозволу на запис
переданого в ефір твору за допомогою приладів, що фіксують звуки
або зображення. Проте законодавством країн Союзу може визначатися
режим записів короткотермінового користування, здійснюваних
радіомовною організацією власними засобами і для своїх передач.
Цим законодавством може бути дозволене зберігання таких записів,
зважаючи на їх виключно документальний характер, в офіційних
архівах.

Стаття 11ter

(1) Автори літературних творів користуються виключним правом
дозволяти:

(i) публічне читання своїх творів, включаючи таке публічне
читання, яке здійснюється будь-якими засобами або способами;

(ii) передачу будь-яким способом читання їх творів для
загального відома.

(2) Такі ж права надаються авторам літературних творів щодо
перекладу їх творів протягом усього терміну дії їх прав на
оригінальні твори.

Стаття 12

Автори літературних і художніх творів користуються виключним
правом дозволяти переробки, аранжування й інші зміни своїх творів.

Стаття 13

(1) Кожна країна Союзу може встановити для себе застереження
і умови відносно виключного права, надаваного автору музичного
твору і автору будь-якого тексту, що вже дав дозвіл на його запис
разом з музичним твором, дозволяти звуковий запис музичного твору
разом з таким текстом, якщо такий є; проте всі такі застереження і
умови застосовуються тільки в країнах, які їх встановили і ні в
якому випадку не можуть зачіпати права, що належать цим авторам,
на одержання справедливої винагороди, яка, за відсутності угоди,
встановлюється компетентним органом.

(2) Записи музичних творів, зроблені в будь-який країні Союзу
відповідно до статті 13 (3) Конвенцій, підписаних у Римі
2 червня 1928 р. і в Брюсселі 26 червня 1948 р. можуть
відтворюватися в цій країні без дозволу авторів музичного твору до
закінчення двох років від дня, коли в ній набуде чинності цей Акт.

Date: 2016-07-22; view: 303; Нарушение авторских прав