Закон України Про державну таємницю 1 page

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 16, ст.93)

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 971-IV (971-15) від 19.06.2003, ВВР, 2003, N 45, ст.361
N 1519-IV (1519-15) від 19.02.2004, ВВР, 2004, N 23, ст.320
N 293-VI (293-17) від 21.05.2008, ВВР, 2008, N 27-28, ст.252 N 2432-VI (2432-17) від 06.07.2010, ВВР, 2010, N 46, ст.537 N 2592-VI (2592-17) від 07.10.2010, ВВР, 2011, N 10, ст.63 N 2978-VI (2978-17) від 03.02.2011, ВВР, 2011, N 33, ст.329 N 4212-VI (4212-17) від 22.12.2011, ВВР, 2012, N 32-33, ст.413 N 4652-VI (4652-17) від 13.04.2012, ВВР, 2013, N 21, ст.208 N 5463-VI (5463-17) від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 4, ст.61 }

{ Щодо втрати чинності Закону N 2592-VI (2592-17) від 07.10.2010
додатково див. Закон N 763-VII (763-18) від 23.02.2014, ВВР,
2014, N 12, ст.189 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1169-VII (1169-18) від 27.03.2014, ВВР, 2014, N 20-21, ст.746 N 1170-VII (1170-18) від 27.03.2014, ВВР, 2014, N 22, ст.816 N 374-VIII (374-19) від 12.05.2015, ВВР, 2015, N 28, ст.245 N 576-VIII (576-19) від 02.07.2015, ВВР, 2015, N 36, ст.360 }

{ У тексті Закону слова "орган державної влади" в усіх
відмінках і числах замінено словами "державний орган"
у відповідному відмінку і числі згідно із Законом
N 2432-VI (2432-17) від 06.07.2010 }

Цей Закон регулює суспільні відносини, пов'язані з
віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням,
розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної
таємниці з метою захисту національної безпеки України.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид
таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони,
економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки
та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди
національній безпеці України та які визнані у порядку,
встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають
охороні державою;

віднесення інформації до державної таємниці - процедура
прийняття (державним експертом з питань таємниць) рішення про
віднесення категорії відомостей або окремих відомостей до
державної таємниці з установленням ступеня їх секретності шляхом
обгрунтування та визначення можливої шкоди національній безпеці
України у разі розголошення цих відомостей, включенням цієї
інформації до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю,
та з опублікуванням цього Зводу, змін до нього;

гриф секретності - реквізит матеріального носія секретної
інформації, що засвідчує ступінь секретності даної інформації;

державний експерт з питань таємниць - посадова особа,
уповноважена здійснювати відповідно до вимог цього Закону
віднесення інформації до державної таємниці у сфері оборони,
економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки
та охорони правопорядку, зміни ступеня секретності цієї інформації
та її розсекречування;

допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина
на доступ до секретної інформації;

доступ до державної таємниці - надання повноважною посадовою
особою дозволу громадянину на ознайомлення з конкретною секретною
інформацією та провадження діяльності, пов'язаної з державною
таємницею, або ознайомлення з конкретною секретною інформацією та
провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, цією
посадовою особою відповідно до її службових повноважень;

засекречування матеріальних носіїв інформації - введення у
встановленому законодавством порядку обмежень на поширення та
доступ до конкретної секретної інформації шляхом надання
відповідного грифу секретності документам, виробам або іншим
матеріальним носіям цієї інформації;

Звід відомостей, що становлять державну таємницю, - акт, в
якому зведено переліки відомостей, що згідно з рішеннями державних
експертів з питань таємниць становлять державну таємницю у
визначених цим Законом сферах;

категорія режиму секретності - категорія, яка характеризує
важливість та обсяги відомостей, що становлять державну таємницю,
які зосереджені в державних органах, органах місцевого
самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях;

криптографічний захист секретної інформації - вид захисту, що
реалізується шляхом перетворення інформації з використанням
спеціальних даних (ключових даних) з метою приховування (або
відновлення) змісту інформації, підтвердження її справжності,
цілісності, авторства тощо;

матеріальні носії секретної інформації - матеріальні об'єкти,
в тому числі фізичні поля, в яких відомості, що становлять
державну таємницю, відображені у вигляді текстів, знаків,
символів, образів, сигналів, технічних рішень, процесів тощо;

охорона державної таємниці - комплекс організаційно-правових,
інженерно-технічних, криптографічних та оперативно-розшукових
заходів, спрямованих на запобігання розголошенню секретної
інформації та втратам її матеріальних носіїв;

режим секретності - встановлений згідно з вимогами цього
Закону та інших виданих відповідно до нього нормативно-правових
актів єдиний порядок забезпечення охорони державної таємниці;

розсекречування матеріальних носіїв секретної інформації -
зняття в установленому законодавством порядку обмежень на
поширення та доступ до конкретної секретної інформації шляхом
скасування раніше наданого грифу секретності документам, виробам
або іншим матеріальним носіям цієї інформації;

спеціальна експертиза щодо наявності умов для провадження
діяльності, пов'язаної з державною таємницею, - експертиза, що
проводиться з метою визначення в державних органах, органах
місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і
організаціях наявності умов, передбачених цим Законом, для
провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею;

ступінь секретності ("особливої важливості", "цілком таємно",
"таємно") - категорія, яка характеризує важливість секретної
інформації, ступінь обмеження доступу до неї та рівень її охорони
державою;

технічний захист секретної інформації - вид захисту,
спрямований на забезпечення інженерно-технічними заходами
конфіденційності, цілісності та унеможливлення блокування
інформації.

Стаття 2. Законодавство України про державну таємницю

Відносини у сфері охорони державної таємниці регулюються
Конституцією України (254к/96-ВР), законами України "Про
інформацію" (2657-12) та "Про доступ до публічної інформації"
(2939-17), цим Законом, міжнародними договорами, згода на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України та іншими
нормативно-правовими актами. { Стаття 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1170-VII
(1170-18) від 27.03.2014 }

Стаття 3. Сфера дії Закону

Дія цього Закону поширюється на органи законодавчої,
виконавчої та судової влади, органи прокуратури України, інші
державні органи, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду
міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого
самоврядування, підприємства, установи та організації усіх форм
власності, об'єднання громадян (далі - державні органи, органи
місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації),
що провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею, громадян
України, іноземців та осіб без громадянства, яким у встановленому
порядку наданий доступ до державної таємниці.

Передані Україні відомості, що становлять таємницю іноземної
держави чи міжнародної організації, охороняються в порядку,
передбаченому цим Законом. У разі, якщо міжнародним договором,
згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України,
установлено інші, ніж передбачені цим Законом, правила охорони
таємниці іноземної держави чи міжнародної організації, то
застосовуються правила міжнародного договору України.

Стаття 4. Державна політика щодо державної таємниці

Державну політику щодо державної таємниці як складову засад
внутрішньої та зовнішньої політики визначає Верховна Рада України.

Стаття 5. Компетенція державних органів, органів
місцевого самоврядування та їх посадових осіб у
сфері охорони державної таємниці

Президент України, забезпечуючи національну безпеку, видає
укази та розпорядження з питань охорони державної таємниці,
віднесених цим Законом та іншими законами до його повноважень.

Рада національної безпеки і оборони України координує та
контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері охорони
державної таємниці.

Кабінет Міністрів України спрямовує та координує роботу
міністерств, інших органів виконавчої влади щодо забезпечення
здійснення державної політики у сфері охорони державної таємниці.

Центральні та місцеві органи виконавчої влади, Рада міністрів
Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування
здійснюють державну політику у сфері охорони державної таємниці в
межах своїх повноважень, передбачених законом.

Спеціально уповноваженим державним органом у сфері
забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України.

Забезпечення охорони державної таємниці відповідно до вимог
режиму секретності в державних органах, органах місцевого
самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях,
діяльність яких пов'язана з державною таємницею, покладається на
керівників зазначених органів, підприємств, установ і організацій.

Стаття 6. Реалізація прав на секретну інформацію та її
матеріальні носії

Володілець секретної інформації або власник матеріальних
носіїв такої інформації реалізує свої права з урахуванням
обмежень, установлених в інтересах національної безпеки України
відповідно до цього Закону.

Якщо внаслідок обмеження прав на секретну інформацію або її
матеріальні носії заподіюється шкода особі, якій належать такі
права, відшкодування здійснюється за рахунок держави в порядку та
розмірах, що визначаються в договорі між такою особою і державним
органом (органами), якому (яким) державним експертом з питань
таємниць надається право приймати рішення щодо суб’єктів, які
мають доступ до цієї інформації та її матеріальних носіїв.
Зазначеним договором також визначаються порядок та умови охорони
державної таємниці, зокрема режим секретності під час користування
і розпорядження секретною інформацією та її матеріальними носіями,
обумовлюється згода особи на реалізацію прав щодо інформації або
її матеріальних носіїв з урахуванням обмежень, установлених
відповідно до цього Закону, взяття особою на себе зобов’язання
щодо збереження державної таємниці та ознайомлення її з мірою
відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.

Якщо особа, якій належать права на секретну інформацію або її
матеріальні носії, відмовляється від укладення договору чи порушує
його, за рішенням суду ця інформація або її матеріальні носії
можуть бути вилучені за умови попереднього і повного відшкодування
їх вартості особі, якій належали відповідні права. { Стаття 6 в редакції Закону N 1170-VII (1170-18) від
27.03.2014 }

Стаття 7. Фінансування витрат на здійснення діяльності,
пов'язаної з державною таємницею

Фінансування витрат на здійснення діяльності, пов'язаної з
державною таємницею, в бюджетних установах і організаціях
здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету
Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Кошти на
зазначені витрати передбачаються у відповідних бюджетах окремим
рядком. Зазначені витрати інших установ і організацій, а також
підприємств відносяться до валових витрат виробника продукції,
виготовлення якої пов'язано з державною таємницею.

Витрати на здійснення заходів щодо віднесення інформації до
державної таємниці, засекречування, розсекречування та охорони
матеріальних носіїв такої інформації, її криптографічного та
технічного захисту, інші витрати, пов'язані з державною таємницею,
на недержавних підприємствах, в установах, організаціях
фінансуються на підставі договору з замовником робіт, пов'язаних з
державною таємницею.

Підприємствам, установам і організаціям, які провадять
діяльність, пов'язану з державною таємницею, можуть надаватися
податкові та інші пільги в порядку, встановленому законом.

Розділ II

ВІДНЕСЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ДО ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ

Стаття 8. Інформація, що може бути віднесена до державної
таємниці

До державної таємниці у порядку, встановленому цим Законом,
відноситься інформація:

1) у сфері оборони:

про зміст стратегічних і оперативних планів та інших
документів бойового управління, підготовку та проведення
військових операцій, стратегічне та мобілізаційне розгортання
військ, а також про інші найважливіші показники, які
характеризують організацію, чисельність, дислокацію, бойову і
мобілізаційну готовність, бойову та іншу військову підготовку,
озброєння та матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил
України та інших військових формувань;

про напрями розвитку окремих видів озброєння, військової і
спеціальної техніки, їх кількість, тактико-технічні
характеристики, організацію і технологію виробництва, наукові,
науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, пов'язані з
розробленням нових зразків озброєння, військової і спеціальної
техніки або їх модернізацією, а також про інші роботи, що
плануються або здійснюються в інтересах оборони країни;

про дислокацію, характеристики пунктів управління, зміст
заходів загальнодержавного та регіонального, у разі необхідності
міського і районного рівня, щодо приведення у готовність єдиної
державної системи цивільного захисту населення і територій до
виконання завдань в особливий період та про організацію системи
зв'язку (оповіщення) в особливий період, можливості населених
пунктів, регіонів і окремих об'єктів щодо евакуації,
розосередження населення і забезпечення його життєдіяльності;
забезпечення виробничої діяльності об'єктів національної економіки
у воєнний час; { Абзац четвертий пункту 1 частини першої статті 8
в редакції Закону N 2432-VI (2432-17) від 06.07.2010 }

про геодезичні, гравіметричні, картографічні та
гідрометеорологічні дані і характеристики, які мають значення для
оборони країни;

2) у сфері економіки, науки і техніки:

про зміст мобілізаційних планів державних органів та органів
місцевого самоврядування, мобілізаційні потужності, заходи
мобілізаційної підготовки і мобілізації та обсяги їх фінансування,
запаси та обсяги постачання стратегічних видів сировини і
матеріалів, а також зведені відомості про номенклатуру та рівні
накопичення, загальні обсяги поставок, відпуску, закладення,
освіження, розміщення і фактичні запаси державного матеріального
резерву; { Абзац другий пункту 2 частини першої статті 8 в
редакції Закону N 2432-VI (2432-17) від 06.07.2010 }

про використання транспорту, зв'язку, потужностей інших
галузей та об'єктів інфраструктури держави в інтересах
забезпечення її безпеки;

про плани, зміст, обсяг, фінансування та виконання державного
оборонного замовлення; { Абзац четвертий пункту 2 частини першої
статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2432-VI
(2432-17) від 06.07.2010 }

про плани, обсяги та інші найважливіші характеристики
добування, виробництва та реалізації окремих стратегічних видів
сировини і продукції;

про державні запаси дорогоцінних металів монетарної групи,
коштовного каміння, валюти та інших цінностей, операції, пов'язані
з виготовленням грошових знаків і цінних паперів, їх зберіганням,
охороною і захистом від підроблення, обігом, обміном або
вилученням з обігу, а також про інші особливі заходи фінансової
діяльності держави;

про наукові, науково-дослідні, дослідно-конструкторські та
проектні роботи, на базі яких можуть бути створені прогресивні
технології, нові види виробництва, продукції та технологічних
процесів, що мають важливе оборонне чи економічне значення або
суттєво впливають на зовнішньоекономічну діяльність та національну
безпеку України;

3) у сфері зовнішніх відносин:

про директиви, плани, вказівки делегаціям і посадовим особам
з питань зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності
України, спрямовані на забезпечення її національних інтересів і
безпеки;

про військове, науково-технічне та інше співробітництво
України з іноземними державами, якщо розголошення відомостей про
це завдаватиме шкоди національній безпеці України;

про експорт та імпорт озброєння, військової і спеціальної
техніки, окремих стратегічних видів сировини і продукції;

4) у сфері державної безпеки та охорони правопорядку:

про особовий склад органів, що здійснюють
оперативно-розшукову діяльність або розвідувальну чи
контррозвідувальну; { Абзац другий пункту 4 частини першої статті
8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2432-VI (2432-17)
від 06.07.2010 }

про засоби, зміст, плани, організацію, фінансування та
матеріально-технічне забезпечення, форми, методи і результати
оперативно-розшукової, розвідувальної і контррозвідувальної
діяльності; про осіб, які співпрацюють або раніше співпрацювали на
конфіденційній основі з органами, що проводять таку діяльність;
про склад і конкретних осіб, що є негласними штатними працівниками
органів, які здійснюють оперативно-розшукову, розвідувальну і
контррозвідувальну діяльність; { Абзац третій пункту 4 частини
першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2432-VI
(2432-17) від 06.07.2010 }

про організацію та порядок здійснення охорони
адміністративних будинків та інших державних об'єктів, посадових
та інших осіб, охорона яких здійснюється відповідно до Закону
України "Про державну охорону органів державної влади України та
посадових осіб";

про систему урядового та спеціального зв'язку;

про організацію, зміст, стан і плани розвитку
криптографічного захисту секретної інформації, зміст і результати
наукових досліджень у сфері криптографії;

про системи та засоби криптографічного захисту секретної
інформації, їх розроблення, виробництво, технологію виготовлення
та використання;

про державні шифри, їх розроблення, виробництво, технологію
виготовлення та використання;

про організацію режиму секретності в державних органах,
органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і
організаціях, державні програми, плани та інші заходи у сфері
охорони державної таємниці;

про організацію, зміст, стан і плани розвитку технічного
захисту секретної інформації;

про результати перевірок, здійснюваних згідно з законом
прокурором у порядку відповідного нагляду за додержанням законів,
та про зміст матеріалів оперативно-розшукової діяльності,
досудового розслідування та судочинства з питань, зазначених у цій
статті сфер; { Абзац одинадцятий пункту 4 частини першої статті 8
із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI (4652-17) від
13.04.2012 }

про інші засоби, форми і методи охорони державної таємниці.

Конкретні відомості можуть бути віднесені до державної
таємниці за ступенями секретності "особливої важливості", "цілком
таємно" та "таємно" лише за умови, що вони належать до категорій,
зазначених у частині першій цієї статті, і їх розголошення
завдаватиме шкоди інтересам національної безпеки України та з
дотриманням вимог статті 6 Закону України "Про доступ до публічної
інформації" (2939-17). { Частина друга статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1170-VII (1170-18) від 27.03.2014 }

Забороняється віднесення до державної таємниці будь-яких
відомостей, якщо цим будуть звужуватися зміст і обсяг
конституційних прав та свобод людини і громадянина,
завдаватиметься шкода здоров'ю та безпеці населення.

Не відноситься до державної таємниці інформація:

про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів
побуту, про вплив товару (роботи, послуги) на життя та здоров’я
людини; { Абзац другий частини четвертої статті 8 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1170-VII (1170-18) від
27.03.2014 }

про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші
надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують
безпеці громадян;

про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи
харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне
забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан
правопорядку, освіти і культури населення;

про факти порушень прав і свобод людини і громадянина;

про незаконні дії державних органів, органів місцевого
самоврядування та їх посадових і службових осіб; { Абзац шостий
частини четвертої статті 8 в редакції Закону N 1170-VII
(1170-18) від 27.03.2014 }

інша інформація, доступ до якої відповідно до законів та
міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана
Верховною Радою України, не може бути обмежено. { Абзац сьомий
частини четвертої статті 8 в редакції Закону N 1170-VII
(1170-18) від 27.03.2014 }

Стаття 9. Державні експерти з питань таємниць

Державний експерт з питань таємниць здійснює відповідно до
вимог цього Закону віднесення інформації у сфері оборони,
економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки
та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня
секретності цієї інформації та її розсекречування.

Виконання функцій державного експерта з питань таємниць на
конкретних посадових осіб (987/2009) покладається:

у Верховній Раді України - Головою Верховної Ради України;

в інших державних органах, Національній академії наук
України, на підприємствах, в установах і організаціях -
Президентом України за поданням Служби безпеки України на підставі
пропозицій керівників відповідних державних органів, Національної
академії наук України, підприємств, установ і організацій. (Абзац
третій частини другої статті 9 в редакції Закону N 971-IV
(971-15) від 19.06.2003)

Втручання в діяльність державного експерта з питань таємниць
особи, якій за посадою його підпорядковано, не допускається.

Державний експерт з питань таємниць відповідно до покладених
на нього завдань:

1) визначає:

підстави, за якими інформацію має бути віднесено до державної
таємниці;

підстави та доцільність віднесення до державної таємниці
інформації про винаходи (корисні моделі), призначені для
використання у сферах, зазначених у частині першій статті 8 цього
Закону;

доцільність віднесення до державної таємниці інформації про
винаходи (корисні моделі), що мають подвійне застосування, на
підставі порівняльного аналізу ефективності цільового використання
та за згодою автора (власника патенту);

ступінь секретності інформації, віднесеної до державної
таємниці;

державний орган (органи), якому надається право приймати
рішення щодо кола суб'єктів, які матимуть доступ до секретної
інформації;

2) готує висновок щодо завданої національній безпеці України
шкоди у разі розголошення секретної інформації чи втрати
матеріальних носіїв такої інформації; { Пункт 2 частини четвертої
статті 9 в редакції Закону N 2432-VI (2432-17) від 06.07.2010 }

3) установлює та продовжує строк дії рішення про віднесення
інформації до державної таємниці із зазначенням дати її
розсекречення;

4) дає Службі безпеки України рішення про зміну ступеня
секретності інформації та скасування рішення про віднесення її до
державної таємниці у разі, якщо підстави, на яких цю інформацію
було віднесено до державної таємниці, перестали існувати; { Пункт
4 частини четвертої статті 9 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2432-VI (2432-17) від 06.07.2010 }

5) затверджує за погодженням із Службою безпеки України
розгорнуті переліки відомостей, що становлять державну таємницю,
зміни до них, контролює відповідність змісту цих переліків Зводу
відомостей, що становлять державну таємницю;

6) розглядає пропозиції державних органів, органів місцевого
самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань
громадян та окремих громадян щодо віднесення інформації до
державної таємниці та її розсекречування;

7) затверджує висновки щодо обізнаності з державною таємницею
громадян, які мають чи мали допуск до державної таємниці;

8) контролює обгрунтованість і правильність надання
документам, виробам та іншим матеріальним носіям інформації, які
містять відомості, включені до Зводу відомостей чи розгорнутих
переліків відомостей, що становлять державну таємницю,
відповідного грифа секретності, своєчасність зміни такого грифа та
розсекречування цих носіїв із наданням їм реквізиту
"розсекречено";

9) бере участь у розробленні критеріїв визначення шкоди, яку
може бути завдано національній безпеці України у разі розголошення
секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої
інформації. { Пункт 9 частини четвертої статті 9 в редакції Закону
N 2432-VI (2432-17) від 06.07.2010 }

Державний експерт з питань таємниць під час виконання
покладених на нього функцій зобов'язаний:

1) погоджувати за посередництвом Служби безпеки України свої
висновки про скасування рішень щодо віднесення інформації до
міждержавних таємниць з відповідними посадовими особами держав -
учасниць міжнародних договорів України про взаємне забезпечення
збереження міждержавних таємниць та повідомляти їх про прийняті
рішення щодо віднесення інформації до державної таємниці, на яку
поширено чинність цих договорів;

2) подавати Службі безпеки України не пізніш як через десять
днів з моменту підписання рішення про віднесення відомостей до
державної таємниці або про скасування цих рішень, а розгорнуті
переліки відомостей, що становлять державну таємницю, - у той же
строк з моменту їх затвердження; { Пункт 2 частини п'ятої статті 9
із змінами, внесеними згідно із Законом N 2432-VI (2432-17) від
06.07.2010 }

3) розглядати протягом одного місяця пропозиції Служби
безпеки України про віднесення інформації до державної таємниці,
скасування чи продовження терміну дії раніше прийнятого рішення
про віднесення інформації до державної таємниці; { Пункт 3 частини
п'ятої статті 9 в редакції Закону N 2432-VI (2432-17) від
06.07.2010 }

4) надавати відповідний гриф секретності рішенням про
віднесення інформації до державної таємниці та про скасування цих
рішень залежно від важливості їх змісту; { Пункт 4 частини п'ятої
статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2432-VI
(2432-17) від 06.07.2010 }

5) брати участь у засіданнях державних експертів з питань
таємниць;

6) ініціювати питання щодо притягнення до відповідальності
посадових осіб, які порушують законодавство України про державну
таємницю. { Частину п'яту статті 9 доповнено пунктом 6 згідно із
Законом N 2432-VI (2432-17) від 06.07.2010 }

Державний експерт з питань таємниць має право:

1) безперешкодно проводити перевірку виконання державними
органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами,
установами та організаціями, що перебувають у сфері його
діяльності, рішень про віднесення інформації до державної
таємниці, скасування цих рішень, додержання порядку засекречення
інформації та у разі виявлення порушень давати обов'язкові для
виконання приписи про їх усунення; { Пункт 1 частини шостої статті
9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2432-VI (2432-17)
від 06.07.2010 }

2) створювати експертні комісії з фахівців і науковців, які
мають допуск до державної таємниці, для підготовки проектів рішень
про віднесення інформації до державної таємниці, зниження ступеня
її секретності та скасування зазначених рішень, висновків щодо
обізнаності з державною таємницею громадян, які мають чи мали
допуск до державної таємниці, а також для підготовки відповідних
висновків у разі розголошення секретної інформації чи втрати
матеріальних носіїв такої інформації; { Пункт 2 частини шостої
статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2432-VI
(2432-17) від 06.07.2010 }