Розкрийте сутність, функції, основні якості політичного лідерства, охарактеризуйте типології політичного лідерства.

Лідерство – це заснований на авторитеті персоніфікований спосіб самоорганізації суспільного життя, сутність якого становлять владні відносини впливу і послідовництва, панування і підкорення.

Політичний лідер у будь-якому суспільстві покликаний виконувати певні функції:

-інтеграція сус-ва обєднання мас. Лідер покликаний втілювати в собі і представляти у взаємовідносинах з іншими державами національну єдність, об’єднувати громадян навколо спільних цілей і цінностей;

-схвалення та здійснення компетентних політичних рішень – здатність знайти більш оптимальні вирішення суспільних завдань;

-соціальний арбітраж і патронат, захист мас від беззаконня, самочинства, бюрократії, підтримання порядку в суспільстві через контроль відзначення і покарання;

-комунікація влади і мас – зміцнення каналів політичного відчуження громадян від політичного керівництва, це особливо важливо в умовах складної ієрархії влади та її бюрократизації

-легітимація наявного суспільно-політичного устрою – більшою мірою це стосується лідерів в тоталітарних суспільствах.

Основні якості політичного лідерства

-наявність зрозумілої політичної програми, яка відповідає інтересам великих соціальних груп;

-популярність, іміння подобатися людям, зовойовувати їх симпатію;

-політична воля, готовність братина себе відповідальність;

-гострий розум і політична інтуїція;

-організаторський талант та ораторські здібності.

Одна з перших спроб типологізації лідерства належить М. Веберу. Він виділив три види політичного лідерства:

1. традиційне лідерство, що властиве традиційному прав­лінню. Воно передбачає віру підлеглих у те, що влада законна, оскільки вона існувала завжди. Влада правителя пов'язана з традиційними нормами, на які він посилається, організовує свою діяльність. Правитель, який зневажає традиції, може втратити і свою владу.

2. раціонально-легальне лідерство означає вибір політич­ного лідера через демократичні процедури і надання йому повноважень, за зловживання яких він несе відповідальність перед виборцями.

3. харизматичне лідерство (харизма - винятковий дар, талант, властивий людині), при якому влада над іншими грун­тується на вірі, що правитель має особливі магічні здібності. Люди вірять, що він покликаний виконувати якусь наперед визначену місію. Це зумовлює покірність підлеглих. І тут влада залежить від особистих якостей правителя, а не від безособового права. Підлеглі вірять, що харизматичний лідер принесе бажані, нове. Саме такими правителями м. Вебер вважав керівників революцій; досвідчених далекоглядних політичних діячів, релігійних лідерів.

Також класифікація політичних лідерів здійснюється за таким критерієм як функції та ролі політичного лідера. До них належать:

-лідер-прапороносець –хар-ся власним баченням дійсності, має власну мету, веде за собою людей;

-лідер-комівояжер – смисл дія-ті вбачає у вираженні і задоволенні інтересів своїх послідовників.

-лідер-пожежник - його діяльність це ланцюг реакцій на постійні зміни умов та ситуацій

-лідер-маріонетка – ним керують його послідовники.

Найбільш поширеною є класифікація за стилем, це поділ лідерства на авторитарний та демократичний. Авторитарне лідерство передбачає одноосібний вплив і ґрунтується на погрозі силою, а демократичне дає змогу членам групи брати участь в управлінні її дія-тю і визначення цілей.

За ставленням лідера до панівних суспільних культурних та ідеологічних цінностей:

-лідер-консерватор – діяльність якого спрямована на відродження та збереження усталених цінностей і традицій, норм і правил соціальної поведінки.

-лідер-ліберал – він не відкидає панівні цінності, прагне внести до них певні зміни відповідно до вимог часу і змін політичної ситуації.

-лідер-революціонер – діяльність його спрямована на заперечення існуючих цінностей і утвердження нових.

-лідер-реакціонер – відстоює застарілі, віджилі цінності і традиції.