Визначення розрахункового підйому

ЗМІСТ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

Вступ………………………………………………………………………….6

1 Визначення розрахункового підйому……………………………………7

2 Спрямлення профілю колії……………………………………………….8

3 Розрахунок маси состава………………………………………………....11

4 Перевірка розрахункової маси состава на можливість надійного подолання короткого підйому крутизною більше розрахункового……………13

5 Перевірка розрахованої маси состава на рушення з місця на роздільних пунктах………………………………………………………………………………15

6 Перевірка маси состава по довжині приймально-відправних колій….16

7 Побудова діаграми питомих рівнодіючих сил…………………………17

8 Рішення гальмівної задачі………………………………………………...21

9 Побудова кривих швидкості V=ƒ(S), часу ходу поїзда t=ƒ(S), струму I_г =ƒ(S)………………………………………………………………………..24

10 Визначення часу ходу поїзда по перегонах……………………………28

11 Визначення часу ходу поїзда методом рівномірних швидкостей…….29

12 Перевірка електричних машин локомотива на нагрівання…………..30

13 Визначення витрат енергоресурсів локомотивом……………………..33

14 Побудова тонно-кілометрової діаграми……………………………….34

Висновок……………………………………………………………………..36

Список літератури………………………………………………………….37

ВСТУП

При розробці проектів нових залізниць, переводі існуючих ліній на електричну і тепловозну тягу і під час експлуатації доводиться вирішувати цілу низку питань, пов’язаних з рухом поїздів. Ці питання є предметом тягових розрахунків.

«Рухомий склад і тяга поїздів» є наукова дисципліна, яка сприяє вирішенню таких найважливіших питань, як вибір типу локомотива і його основних параметрів, розрахунок ваги складу, часу ходу потягу на перегонах і оптимальних режимів водіння потягів; розрахунок гальм; визначення, витрати води, палива, електроенергії; обґрунтовування вимог до вагонного і колійного господарств з погляду зменшення опору руху.

Рішення всіх цих питань у свою чергу служить підставою для складання графіків руху потягів і обороту локомотивів; визначення пропускної і провізної спроможності; розрахунків по розміщенню пунктів зупинки, тягових підстанцій, складів палива, пунктів екіпіровки; розміщенню локомотивного парку.

Тягові розрахунки проводяться на основі “Правил тяговых расчетов для поездной работы” (ПТР), які визначають порядок і методику розв’язання задач і містять основні характеристики локомотивів, вагонів і інші нормативні дані, які є вихідними для розрахунків

ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВОГО ПІДЙОМУ

Розрахунковий підйом – це найбільш важкий для руху в даному напрямку елемент, на якому при наявній масі складу досягається розрахункова швидкість і відповідна розрахункова сила тяги локомотива. Розрахунковий підйом – один з основних параметрів, що визначають масу складу, яка може бути перевезена по дільниці при заданих умовах.

Визначенню розрахункового підйому повинен передувати аналіз повздовжнього профілю колії. При аналізі необхідно виявити достатньо крутий і в той же час довгий елемент профілю, який не можна буде подолати за рахунок накопиченої, в першу чергу на спусках, кінетичної енергії на швидкості, що дорівнює або більша за розрахункову.

Слід зазначити, що розрахунковий підйом не обов’язково є найбільш крутим. Якщо на дільниці є підйом, крутіший за розрахунковий, але який має невелику протяжність і перед ним розташовані «легкі» елементи профілю (спуски, площадки), де поїзд може розвинути велику швидкість, то навіть при умові вповільнення на даному підйомі його швидкість може не досягнути розрахункової. У такому разі підйом необхідно вважати швидкісним.

Правильне визначення розрахункового, а також швидкісного підйомів має важливе значення для повного використання тягових можливостей локомотива, провізної та пропускної спроможності заданої дільниці. Якщо помилково за розрахунковий прийняти підйом, що є за своїми властивостями швидкісним, то в такому разі буде зменшено масу складу, яку можна провезти по дільниці, збільшено питомі витрати енергоресурсів на перевезення. У зворотному випадку, при неправильному прогнозуванні накопичення достатньої кількості кінетичної енергії перед початком руху по швидкісному підйому, розрахована маса складу буде надто великою і швидкість на такому підйомі буде менша за розрахункову.

Швидкісний підйом – це елемент профілю колії, який характеризується великим додатнім ухилом (більш за розрахунковий) та невеликою протяжністю або довжиною.

Керуючий спуск – це елемент, який характеризується найменшим значенням ухилу. Відповідно цього значення визначається максимально допустима швидкість руху.

Розрахунковим підйомом буде елемент №14:

i =+9 ‰;

S=7500 м.

Швидкісний підйом - елемент №13

i =+10,5 ‰;

S=1500 м.

Керуючий спуск – елемент № 7

i = - 11,5‰;

S=2000 м.