Геополітичне середовище та зовнішня політика Республіки Узбекистан 6 page

* Монофізитство - теологічна доктрина, що виникла у Уст. в Константинополі та визнавала в Ісусі Христі існування лише божественної натури; засуджене на Халкідонському соборі 451 р.; спричинилося до виникнення деяких східних церков (коптської, ефіопської, вірменської і сирійської*.

17. Азербайджансько-вірменське протистояння навколо Нагірного Карабаху: історія та сучасний стан.

Карабаський конфлікт (вірм. Արցախյան գոյամարտ, азерб. Qarabağ müharibəsi) — етнополітичний конфлікт в Закавказзі між азербайджанцями і вірменами. Міжобщинний конфлікт, який має давні історичні та культурні корені, придбав нову гостроту в роки перебудови (1987–1988), на тлі різкого підйому національних рухів в Вірменії та Азербайджані. До листопада – грудня 1988 року в цей конфлікт були залучені більшість жителів обох республік, і він фактично переріс за рамки локальної проблеми Нагірного Карабаху, перетворившись на «відкриту міжнаціональну конфронтацію», яку лише на час призупинило Спітакський землетрус. Неготовність радянського керівництва до адекватних політичних дій в обстановці загострення міжнаціональних чвар, суперечливість прийнятих заходів, декларування центральною владою рівній мірі провини Вірменії та Азербайджану в створенні кризової ситуації привели до зародження і зміцненню в обох республіках радикальної антикомуністичної опозиції.

У 1991–1994 роках ця конфронтація призвела до масштабних військових дій за контроль над Нагірним Карабахом і деякими прилеглими територіями. За рівнем військового протистояння її перевершив лише чеченський конфлікт, але, як зазначив Сванте Корнелл, «з усіх кавказьких конфліктів карабахський конфлікт має найбільшу стратегічне і загальнорегіональному значення. Цей конфлікт – єдиний на території колишнього Радянського Союзу, в який безпосередньо залучені дві незалежні держави. Більш того, в кінці 1990-х років Карабахський конфлікт сприяв формуванню на Кавказі і навколо нього протистоять один одному угруповань держав».

5 травня 1994 був підписаний Бішкекський протокол про перемир’я і припинення вогню між Вірменією і самопроголошеною Нагірно-Карабаською Республікою з одного боку і Азербайджаном з іншого боку.

2 квітня 2016 року збройний конфлікт в районі Нагірного Карабаху поновився^[13][14].

Міністерство оборони Азербайджану повідомило, що в ході нанесеного важкого удару по силах Вірменії противна сторона втратила 20 військовослужбовців^[15].

Міністерство оборони Вірменії заявило, що в ніч з 1-го на 2-ге квітня о 2 годині ночі Збройні сили Азербайджану почали активні наступальні дії по всій протяжності лінії зіткнення із застосуванням танків, артилерії, систем залпового вогню і військово-повітряних сил. Масованим атакам піддалися позиції карабахської армії в напрямку Мартунинського і Мартакерського районів. Повідомляється, що на північному напрямку був збитий один бойовий вертоліт Азербайджанських збройних сил, а вірменські збройні сили перейшли в контрнаступ.

Станом на початок 2016 року через інтервенцію Росії в Сирію істотно погіршились відносини між основними союзниками сторін конфлікту — Росією та Туреччиною. Росія є традиційним союзником Вірменії, Туреччина — Азербайджану.

18. Між Російською Федерацією та ЄС: чи має Вірменія шанс на незалежну зовнішню політику.

Вірменія отримала шанс повернутися до переговорів про поглиблення співпраці з ЄС – шанс, який, як здавалося ще недавно, був безнадійно втрачений два роки тому.

Нагадаємо, що лише за два місяці до Вільнюського саміту 2013 року, коли переговори з ЄС вже вийшли на фінішну пряму, вірменський президент Серж Саргсян після зустрічі в Кремлі з Володимиром Путіним радикально змінив вектор інтеграції та оголосив про вступ до Митного союзу (МС).

Несподіване рішення президента Вірменії шокувало керівництво Єврокомісії.

Тодішній комісар ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле в ті дні прямо говорив про тиск з боку Росії. Як наслідок – Вірменії було відмовлено у можливості парафувати угоду про зону вільної торгівлі з ЄС без підписання політичної складової Угоди про асоціацію.

І ось після двох років у Брюсселі знову вирішили відкрити вікно можливостей для Єревана.

7 грудня міністр закордонних справ Вірменії Едвард Налбандян і високий представник Європейського Союзу із зовнішньої та безпекової політики Федеріка Могеріні оголосили про початок переговорів по розробці нової рамкової угоди між Вірменією та Євросоюзом.

Як зазначила Федеріка Могеріні, новий документ дозволить сторонам "подолати невизначеності, які утворилися в 2013 році".

Що ж це за причини, що підштовхнули офіційний Єреван відновити діалог з Брюсселем?