Динаміка рівнів розвитку соціальної толерантності старших дошкільників за показниками пізнавально-когнітивного компонента

Як бачимо з даних таблиці, різниця між попередніми і прикінцевими даними досить значна. Це свідчить про результативність проведеної роботи з виховання толерантних стосунків дошкільників за пізнавально-когнітивним критерієм.

Змістове наповнення другого етапу передбачало розвиток у дітей емоційно-ціннісних проявів стосовно себе та оточуючих.

Діагностика результатів нашої роботи на цьому етапі мала виявити, перш за все, ціннісне ставлення дитини до себе та уміння розрізняти власні емоції і почуття. На констатувальному етапі експерименту ми виявили досить високий рівень (приблизно 90%) розпізнавання піктограм з різними емоціями, але проблемним для дітей було співвідносити свої емоції і почуття відповідно тих ситуацій, які були їм запропоновані (справлялися із завданням приблизно 20%). Крім того, на початковому етапі була виявлена велика група дітей (біля 66%) з тривожним, а подекуди і агресивним станом, які не адекватно реагували на запропоновані ситуації. Низка впроваджених вправ на емпатію, самооцінювання та тренування емоційних реагувань (вправи на релаксацію, зняття емоційного напруження, психогімнастика тощо) на формувальному етапі вирівняли ці прогалини.

Наступним завданням обстеження було вияснити чи сформувалося у дітей почуття рівноправного і об’єктивного ставлення до інших, чи виявляють вони емоційну реакцію на несправедливість. Зрозуміло, що для даного віку ці почуття досить складні. Тому було підібрано максимально переконливі та образні методи роботи: експериментально-аналітичні вправи, словесно-практичні ігри, спеціально розроблені театралізовані дійства та читання художньої літератури зі зміною сюжету. Ми вважаємо найголовнішим досягненням означеного етапу роботи те, що дошкільники, яким природно, перш за все, реагувати на свої інтереси і проблеми, навчилися емоційно відгукувати на несправедливість і насилля стосовно інших.

Сукупність контрольних зрізів по кожному з показників за емоційно-ціннісним критерієм та їх середній коефіцієнт у порівнянні з констатувальним обстеженням ми зафіксували у таблиці 2.11.

Таблиця 2.11