Розподіл дітей за рівнями вихованості толерантних взаємостосунків за показниками мотиваційно-поведінкового компонента

Отримані дані обстеження результатів вихованості показників за мотиваційно-поведінковим ккомпонентом свідчать про низький рівень готовності дітей старшого дошкільного віку діяти і налагоджувати стосунки із оточуючими на засадах толерантності у порівняні з результатами когнітивного та емоційно-ціннісного компонентів. Факти свідчать, що рівень обізнаності старших дошкільнят з питань загальних морально-етичних норм доброзичливих, турботливих взаємостосунків досить високий, але відсутнє уміння обґрунтовано пояснити щодо наслідків порушення цих норм та правил взаємостосунків. Але простежується домінування високих результатів за показниками емоційно-ціннісного компонента тому, що дітям цього віку притаманне позитивне емоційне сприйняття навколишніх і природна здатність до емоційності та співчуття.

Отже, у ході експерименту були встановлені рівні вихованості толерантних взаємостосунків старших дошкільників в умовах інклюзивної освіти на початковому етапі за кожним показником окремо. Середній коефіцієнт отримано шляхом відношення суми отриманих даних за компонентами на їх кількість і наочно представлено у вигляді діаграми (рис. 2.1).

Рис. 2.1 Рівні розвитку соціальної толерантності старших дошкільників в умовах інклюзивної освіти на констатуючому етапі експерименту

Оптимальний рівень:це діти з конструктивною моделлю взаємодії і їм характерні: ґрунтовні знання щодо моральних норм і правил взаємостосунків з навколишніми, способів їх прояву, розуміння того, що всі люди різні, усвідомлення сутності терпимих та доброзичливих взаємостосунків. Вони здатні до емпатії, розрізняти емоційні стани самих себе та однолітків, сприймати та адекватно на них реагувати, виявляти емоційно та дієво позитивне ставлення до іншої людини, її емоційні переживання. У них сформована мотивація на прояв доброзичливості, турботи і чуйності, вміння стримувати негативні емоції, конструктивно взаємодіяти з однолітками, домовлятися, узгоджувати свої дії з іншими. Таких дітей у ході експерименту виявили 24,2% обстежених дітей.

Ситуативний рівень:діти, у яких переважає суперечливо-ситуативна модель взаємодії. Їм характерне часткове розуміння основних понять про загальнолюдські морально-етичні цінності, правила взаємостосунків з оточуючими. У них сформоване розуміння своїх і чужих емоцій, але емоційний відгук на почуття оточуючих, емпатія і позитивне ставлення до ровесників виявляються вибірковим, згідно власних інтересів. Вони мотивовані на зовнішній прояв доброзичливості, турботи і чуйності, реагування на емоційні стани та поведінку однолітків, але визначається це більше вказівками дорослого, його контролем або вигодою для самої дитини. Їхні емоційні переживання та вчинки часто набувають прагматичний характер. Часто вони не хочуть конструктивно взаємодіють з іншими, подекуди конфліктують з ними, проявляють категоричність у відстоюванні своїх позицій. Таких виявилось 51,6% обстежених дошкільників.

Деструктивний рівень:цій категорії дошкільників характерна деструктивна модель взаємодії. Це виявляється у наявності фрагментарних знань щодо моральних норм і правил доброзичливих взаємостосунків, відсутності розуміння того, що всі люди різні, недостатньому усвідомленні сутності терпимої поведінки, турботливого й чуйного ставлення до оточуючих. Їм притаманне егоїстична самооцінка, невміння ідентифікувати емоційні стани самих себе та однолітків; байдуже ставлення до інших, їх емоційних переживань, відсутність мотивації до вияву турботи і чуйності. Позитивне ставлення до ровесників демонструють лише до референтної групи, проте воно є короткочасним, нестійким. Ця категорія складає 24,2обстежених дітей[56, c.76].

Отже, переважна частина вихованців має ситуативний і деструктивний рівень сформованості толерантних взаємостосунків.

Результати констатувального етапу дослідження дали підстави вважати стан навчально-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі з досліджуваної проблеми та рівень вихованості її у самих вихованців як такий, що потребує корегування. Вважаємо необхідним надалі окреслити зміст та форми роботи, які здатні підвищити рівень розвитку соціальної толерантності старших дошкільників в умовах інклюзивної освіти.