Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Найбільш популярних вигуків
Таблиця зі списком 10 найбільш уживаних вигуків в англійській мові:
Підмет Підмет в англійській мові (Subject) – один з головних членів речення, поряд з присудком. Він грає у реченні основну роль. Розрізняють такі види підмета: простий та складний. Простий підмет може бути виражений: Іменником: My pen was lost. – Моя ручка втрачена. Займенником: She is a good swimmer. – Вона – добрий плавець. Герундієм: Smoking is prohibited here. – Паління тут заборонено. Інфінітивом: To lie is bad. – Брехати – погано. Порядковим або кількісним числівником: Three decided to help her. – Троє вирішило допомогти їй. Або іншим словом або словосполученням, що використані у реченні в якості іменника. Складний підмет виражається синтаксичними комплексами з дієприкметником, інфінітивом або герундієм. Детальніше про дієприкметник тут. У всіх англійських реченнях має бути підмет, цього вимагає граматика мови. Тому в безособових реченнях в якості підмета використовується займенник it, що в таких випадках просто не перекладається: It is snowing. – Йде сніг. It is raining. – Йде дощ. Також it використовується як формальний підмет у пасивному стані: It is known that he is a great actor. – Відомо, що він добрий актор. Крім того, it може замінювати дійсний підмет після присудка, що виражається герундієм або інфінітивом: It took her so long to learn English. – Вивчення англійської забрало в неї дуже багато часу. Складний підмет Складний підмет в англійській мові (Complex Subject; інколи його ще називають The Subjective Infinitive Construction або The Nominative-with-the-Infinitive Construction) – це конструкція, що схожа за своєю будовою на Complex Object, оскільки тут також використовується інфінітив. Однак, на відміну від складного доповнення, в складному підметі основними складовими елементами крім інфінітива є або іменник в загальному відмінку, або займенник у називному відмінку. А інфінітив в Complex Subject в англійській мові може бути у всіх своїх шести формах. Наприклад: to see to have seen to be seen to have been seen to be seeing to have been seeing У реченнях зі складним підметом ще одним основним елементом є присудок, особливо дієслово, яким воно виражено. Бо саме від дієслова залежатиме, в активному чи пасивному стані стоятиме присудок. Речення з конструкцією Complex Subject в англійській мові зазвичай переводяться на українську мову за допомогою таких зворотів, як «говорять, повідомляють, думають, бачили, чули, виявилося, сталося» і т.п. Використання складного підмета У реченнях зі складним підметом у більшості випадків використовується пасивний стан. Дієслова, з якими використовується Complex Subject, можна розділити на 4 групи: 1. Дієслова, що висловлюють знання, твердження: to know – знати to think – думати to state – заявляти to report – повідомляти to say – говорити to announce – оголошувати та інші. Приклади: He is known to live in London. – Відомо, що він живе в Лондоні. She was thought to be working here. – Думали, що вона працює тут. 2. Дієслова, що висловлюють припущення: to expext – розраховувати to suppose – припускати to believe – вірити to consider – розглядати та інші. Приклади: The writer is expected to be famous. – Розраховують, що письменник буде відомим. The train was believed to come in time. – Вірили, що поїзд прийде вчасно. 3. Дієслова, що передають сприйняття: to see – бачити to hear – чути to notice – помічати та інші. Приклади: He was seen to enter the building. – Бачили, як він ввійшов до будівлі. They were heard to leave the town. – Чули, як вони полишають місто. 4. Також Complex Subject вживається після таких дієслів: to be likely – скоріше за все to be certain – неодмінно to be unlikely – маловірогідно to be sure – обов’язково Приклади: He is unlikely to succeed. – Маловірогідно, що він досягне успіху. She is sure to become famous. – Вона обов’язково досягне успіху. Як ви могли помітити, у всіх випадках вище вживався пасивний стан. Активний стан у реченнях зі складним підметом вживається лише з цими словами: to appear – з’являтися to seem - вбачатися, здаватися to happen – траплятися to prove – доводити to turn out – виявлятися Приклади: She seems to be tired. – Вона виглядає стомленою. The journey turned out to be uninteresting. – Сталося так, що подорож виявилася нецікавою. Англійці та американці полюбляють користуватися складним підметом, тому краще завчіть цю конструкцію, для розуміння співрозмовників та підвищення свого рівня володіння англійською. Присудок Присудок – це частина речення, що виражає його основний зміст – те, що є предметом ствердження, заперечення або питання. Присудок може бути простим і складеним. Складені присудки, в свою чергу, діляться на іменні і дієслівні. Простий присудок (Simple Verbal Predicate) в англійській мові виражається особовим дієсловом будь-якого часу, стану та способу: I love music! – Я обожнюю музику! She is dancing right now. – Вона зараз танцює. (В даному випадку дієслово складається з двох слів, але воно теж вважається простим присудком, так як обидві його складові являють собою одну дієслівну форму) Інколи роль простого присудка в реченні виконує зворот there is & there are. Складені види присудків Як вже було сказано, складні присудки діляться на іменні та дієслівні. Складений іменний присудок (Compound Nominal Predicate) в англійській мові складається з дієслова-зв’язки to be (або дієслів to become, to get to grow, to turn) та іменної частини, що позначає якість предмету: We are new here. – Ми тут новенькі. Іменна частина може бути виражена іменником, займенником, прикметником, дієприкметником, інфінітивом абогерундієм. Складений дієслівний присудок (Compound Verbal Predicate) в англійській мові складається з дієслова в особистій формі і інфінітива або герундія. Інфінітив або герундій виражає основну дію, а дієслово в особистій формі уточнює його: He wanted to go down from the hill. – Він хотів спуститися з пагорба. В якості дієслова в особистій формі можуть виступати модальні дієслова або дієслова, які виражають початок, продовження або кінець дії, а також ставлення до нього діючої особи (to begin, to continue, to decide, to want, to intend, to start та інші). Узгодження присудка і підмета Англійський присудок узгоджується з підметом в особі і числі у більшості англійських часів: She has much more money now. – Зараз в неї набагато більше грошей. I like playing piano. – Мені подобається грати на піано. Якщо підмет виражено невизначеним займенником, питальними займенником who або what, герундієм або інфінітивом, то дієслово має ставитися в однині: Nobody wanted to go to the cinema. – Ніхто не хотів йти до кінотеатру. Who has seen this person? – Хто бачив цю людину? Якщо підмет виражено збірним іменником (family, committee, police та іншими), то, якщо він позначає групу як щось єдине, присудок використовується в однині: Our family consists of me, mother, father, my brother and a cat. – Наша сім’я складається з мене, матері, батька, мого брата та кота. Якщо маються на увазі конкретні члени групи, то присудок використовується у множині: His family live in different countries. – Члени його сім’ї живуть у різних країнах. Додаток Додаток позначає особу або предмет, які зазнали якогось впливу. Він відповідає на питання “кого? що?”. Додаток в англійській мові ділиться на 3 типи: прямий, непрямий і прийменниковий. Прямий додаток Прямий додаток виражає предмет або особу, на яку безпосередньо переходить дія, виражена перехідним дієсловом: I play tennis. – Я граю в теніс. She plays volleyball. – Вона грає у волейбол. I like reading books. – Мені подобається читати книжки. Непрямий додаток До деяких перехідних дієслів, крім прямого додатка, можна додати ще одне, що позначає адресу, особу, до якої або заради якої відбувається дія. Його називають непрямим додатком. Він відповідає на питання “кому? чому?” They will give us an advice. – Вони дадуть нам хорошу пораду. Jack wrote me a letter. – Джек написав мені листа. Прийменниковий додаток Прийменниковий додаток виражається поєднанням прийменника і іменника, займенника або герундія. Він відповідає на питання “про кого? про що? з ким?” та інші. I like reading books about history. I’ve heard of this football match before. Складний додаток Складний додаток в англійській мові (Complex Object) - це конструкція, що завжди викликає страх у учнів, через свою назву. Проте, насправді, нічого страшного у ній немає. Complex Object має багато назв: The Objective-with-the-Infinitive Construction та The Objective Infinitive Construction (об’єктний інфінітивний зворот), але використовуються вони не часто. Складний додаток являє собою поєднанняіменника або особового займенника з інфінітивом / прикметником / дієприкметником або іменником. Форма утворення складного додатка буде наступною: Іменник + присудок + іменник/особовий займенник + інфінітив/іменник/прикметник/дієприкметник Випадки вживання 1. Після дієслів, що передають відчуття: to hear – чути to see – бачити to watch – дивитися to feel – відчувати to observe – спостерігати to notice – помічати та інші. Після цих дієслів інфінітив вживається без частки to: I watched your won. – Я бачив, що ти переміг. She feel his approach. – Вона відчуває, що він наближається. 2. Після дієслів, що позначають розумову діяльність: to know – знати to think – думати to consider – вважати to expect – розраховувати to imagine – уявляти та інші. Після цих дієслів є частим використання дієслова to be: He think this question to be of great importance. – Він думає, що це важливе питання. 3. Після дієслів, що мають значення заяви: to pronounce – виголошувати to declare – проголошувати to report – доповідати Приклад: Mike declared the shop opened. – Майк оголосив про відкриття магазину. 4. Після дієслів, що позначають відчуття та емоції: to like – подобатися to love – кохати to hate – ненавидіти та інші. Приклад: I like you laughing in this way. – Мені подобається, як ти смієшся в такий спосіб. 5. Після дієслів, що наказують, змушують щось робити: to order – наказувати to allow – дозволяти to make – змушувати to get – домагатися to have – вимагати to permit – дозволяти та ін. Приклади: He made him work better.- Він змусив його працювати краще. Chief allowed her to leave the work earlier today. – Шеф дозволив їй полишити роботу раніше. Означення Означення - це член речення, який позначає ознаку предмета, доповнює або уточнює його значення. Означення в англійській мові відповідає на питання “який? чий? котрий?” та розподіляється на два типи: ліве (препозитивне) та праве (постпозитивне). Ліве (препозитивне) означення Лівим або препозитивним означенням називають означення, що розташовується перед означуваним ним іменником. Якщо іменник вживається з артиклем, то означення розташовується після артикля, але перед іменником: I gave him a large cat. – Я подарував йому здорового кота. You must replace the broken window. – Ти маєш замінити розбите вікно. This is my dog. – Це моя собака. Препозитивне означення в реченні може бути виражене: 1. Прикметником: You missed great victory of our football team! – Ти пропусти велику перемогу нашої футбольної команди! 2. Дієприкметником: If you get up early you can see the rising sun. – Якщо ви встанеш раніше, ти зможеш побачити сонце, що сходить. 3. Займенником: This is her cat. – Це її кіт. 4. Числівником: The first day in school. – Перший день у школі. 5. Іменником в загальному відмінку: Usually, stone walls defend cities in Middle Ages. – Зазвичай, кам’яні стіни захищали міста в Середньовіччя. 6. Іменником в присвійному відмінку: Jack’s hat. – Капелюх Джека. Праве (постпозитивне) означення Правим або постпозитивним означенням називають означення, що знаходиться після означуваного ним іменника: The movie released last year was the best for me. – Фільм, що вийшов в минулому році був найкращим для мене. The car of my friend are being repaired now. – Машина мого друга зараз ремонтується. She likes the idea of seeing him. – Їй сподобалася ідея побачити його. Постпозитивне означення в реченні може бути виражене: 1. Дієприкметниковим зворотом: The garden set up last year now require variations. – Сад, що був розбитий в минулому році тепер вимагає змін. 2. Іменником з прийменником: Take this book of account with you. Бери цю книгу з бухгалтерського обліку з собою. 3. Інфінітивом: I see the sign to stop. – Я бачу вивіску, що вимагає всіх зупинитися. 4. Герундієм з прийменником: I have no idea of getting better marks. – В мене немає жодної ідеї, як отримувати кращі оцінки. Обставина Обставина – це член речення, що позначає, як і за яких обставин відбулася дія. Вона відповідає на питання “коли? чому?” та інші. Наприклад: I have a meeting with them at 6 p.m. – В мене була зустріч з ними (коли?) о шостій вечора. I didn’t go with them to the cinema becouse I was sick. – Я не пішов з ними в кіно, (чому?) бо я хворів. Обставина в англійській мові має декілька типів: обставина часу обставина місця обставина причини та наслідку обставина ступені та образу дії обставина цілі Як правило, обставини зазначених видів в англійській мові виражаються прийменниками, що розподіляються на такі види: Прийменники місцезнаходження Прийменники часу Прийменник напряму руху та інші. Якщо в реченні є декілька обставин, то вони розташовується у такому порядку: обставина способу дії обставина місця обставина часу Date: 2016-11-17; view: 304; Нарушение авторских прав |