Означальні підрядні речення

Означальні підрядні речення в англійській мові виконують функцію означення і відповідають на питання what? which? (який? котрий?) та інші. В реченні вони розташовуються безпосередньо після іменника в головному реченні і з’єднуються з ним за допомогою сполучників:

Відносних займенників:

who – котрий, котра whom – котрого, кого whose – котрого, чий which – котрий that – котрий

Прислівників:

when – коли where – де, куди why – чому

Класифікація означальних підрядних речень

Означальні підрядні речення розділяють на 3 типи: ті, обмежувальні, класифікуючі та описові.

Обмежувальні означальні підрядні речення передають індивідуальну ознаку, що приписують тільки даній особі або предмету і що відрізняє його від всіх інших осіб або предметів того ж класу. Іменник в головному реченні завжди йде з означеним артиклем: The man who called last night. – Чоловік, що дзвонив минулої ночі. The boy who had just played football. – Хлопчик, який щойно грав у футбол.

Займенники which, that, who при цьому використовувати не обов’язково: The letter (that) I gave you. – Лист, що я тобі дав. The bicycle (that) I had repaired last summer. – Велосипед, який я ремонтував минулого літа.

Класифікуючі означальні підрядні речення виражають ознаку, за якою особу або предмет можна віднести до певного класу. Якщо іменник знаходиться в однині, то він використовується з неозначеним артиклем: A wolf which lives in the forest can be dangerous. – Вовк, що живе в лісі, може бути небезпечним. People who lives near sea usually are good swimmers. – Люди, що проживають біля моря, зазвичай, гарні плавці.

Замість whom та which можна використовувати that: People that lives near sea usually are good swimmers. – Люди, що проживають біля моря, зазвичай, гарні плавці.

Описові означальні підрядні речення використовуються для опису особи або предмету або для передачі додаткових даних про них. Вони виділяються комами на письмі: I met up with her sister, who is a good singer. – Я зустрілась з її сестрою, що гарно співає. Jackson, whom you saw yesterday, is a friend of mine. – Джексон, котрого ти бачив вчора – мій друг.

Умовні речення

Умовні речення - складнопідрядні речення в англійській мові, в яких у підрядному реченні називається умова, а в головному реченні – наслідок, що виражає результат цієї умови. І умова, і наслідок можуть відноситься до теперішнього, минулого і майбутнього. Підрядні речення умови найчастіше вводяться сполучником if (якщо) – звідси і друга назва – if sentences. На відміну від української мови, кома в складнопідрядному реченні ставиться тільки в разі, якщо підрядне речення знаходиться перед головним, хоча це правило дотримується не завжди.

В англійській мові існує чотири типи умовних речень:

Нульовий тип умовного речення (Zero Conditinal)

Перший тип умовного речення (First Conditional)

Другий тип умовного речення (Second Conditional)

Третій тип умовного речення (Third Conditinal)

Умовні речення використовують в залежності від того, який ступінь вірогідності виражає конструкція Давайте розглянемо кожен з типів умовного речення окремо.

Нульовий тип умовного речення (Zero Conditinal)

Нульовий тип умовного речення використовується в моментах, коли результат умови є відомим на сто відсотків, як науковий факт. Всі речення (головне та підрядне) вживаються у теперішньому простому часі. Форма утворення 0 типу буде наступною:

If + підрядне речення в present simple + головне в present simple

Приклади: If you heat ice, it melts. – Якщо ти нагріватимеш лід, він буде розтоплюватися.

If I get up late, I am late for work. – Якщо я прокинусь пізно, я запізнюся на роботу

Не важливо, про майбутнє чи про теперішнє йде мова – головне, що результат є відомим. Як ви можете бачите, реченнях, що наведені зверху, перекладені у майбутньому часі. Проте результат вже є відомим, тому в обох випадках вживається Present Simple.

В умовних реченнях будь-якого типу не обов’язково підрядне речення розташовувати перед головним, їх можна міняти місцями: People get hungry if they don’t eat. – Люди стають голодними, якщо вони не їдять.

Замість if можна також використовувати when (коли): When I get up late, I miss my train. – Коли я прокидаюся пізно, то пропускаю мій потяг.

В даному випадку речення перекладено в теперішньому часі, проте воно є актуальним і для майбутнього оскільки результат буде тим самим.

I тип умовного речення (First Conditional)

Перший тип умовного речення використовується в ситуаціях, коли мова йде про майбутнє. Проте ми не впевнені в результаті умови, оскільки сама умова ще не наступила, хоча вона реальна.

Підрядне речення в I типі умовного речення буде знаходитись в Present Simple, проте для позначення головного речення вже буде використовуватися Future Simple:

If + підрядне речення у Present Simple + головне речення в Future Simple

Приклади: If it rains, I will stay at my friend’s house. – Якщо піде дощ, я залишуся у будинку мого друга. If I see Tom, I will ask him about John. – Якщо я побачу Тома, я запитаю в нього про Джона.

Як бачимо, в підрядному та головному реченні мова йде про майбутнє. Тобто, є передумови, за яких може бути виконана ця умова.

Замість will також можна використовуватися can, may або shall: I can call Marry if she is at home. – Я можу зателефонувати Мері, якщо вона буде вдома.

II тип умовного речення (Second Conditional)

Другий тип умовного речення називають майже нереальним. В ньому мова також йде про майбутнє, проте умови для настання результату є надто нереальними, аби вони справдилися. Або ж 2 тип також використовується для висловлювання своєї мрії.

В 2 типі умовних речень підрядне речення використовується у минулому простому часі, а в головному – would + дієслово:

If + підрядне речення в Past Simple + would + дієслово без частки to

Приклади: If I won the lottery, I would buy a car. – Якщо я виграю в лотерею, я придбаю авто.

I would travel through Europe if I had enough money. – Я буду подорожувати Європою, якщо в мене буде достатньо коштів.

Як і в I типі, тут мова йде про майбутнє, проте вірогідність здійснення цього майбутнього є надто низькою.

Замість would також дозволяється використання should, could або might: She might return in time if train went faster. – Вона може повернутися вчасно, якщо поїзд буде їхати швидко.

III тип умовного речення (Third Conditional)

Третій тип умовних речень використовується для позначення минулих умов та подій, що так і не відбулися. Він також може використовуватися для позначення мрії, проте в цієї мрії немає жодних шансів на те, або стати реальністю.

В 3 типі підрядне речення вживається у Past Perfect, а в головному використовується would have плюс Past Participle:

If + підрядне речення у Past Perfect + would have + Past Participle (3 форма дієслова)

Приклади: If I had won the lottery, I would have visited UK. – Якби я виграв в лотерею, я відвідав би Велику Британію. If I had passed exams, I would have graduated from the university. – Якби я здав екзамен, то закінчив би університет.

Як бачимо, умова в минулому не справдилася, тому в минулому ми й не отримали результат (закінчення університету).

Замість would have можна використовувати could have, should have, might have:

She could have visited her grandma if it hadn’t rained. – Вона б відвідала бабусю, якби не йшов дощ.

Підсумки

Давайте підведемо підсумки умовних речень в англійській мові завдяки цій таблиці:

В англійській мові також існують змішані умовні речення. Їх детально розглянуто на сторінці про Mixed Conditionals.

Змішані умовні речення (Mixed Conditionals)

Крім основних чотирьох форм умовні речення в англійській мові ще мають змішані форми. Такі форми називаються Mixed Conditionals – змішані умовні речення.

Давайте розглянемо змішані речення на прикладах:

1. Підрядне речення може знаходитися в Past Perfect (тобто, мова йде про минулий час), проте головне – у Future in the Past або у Future Continuous in the Past, якщо мова в ньому йде про теперішнє або майбутнє: If I had taken English classes in university, I could speak English. – Якби я пішов на уроки з англійської мови в університеті, то зміг би розмовляти англійською. (Проте я не пішов на уроки англійського в минулому, а тому зараз англійською не можу розмовляти)

If they joined us, our tomorrow excursion would be cheaper. – Якби вони приєдналися до нас, наша екскурсія, що запланована на завтра, вийшла б дешевшою. (Проте вони до нас не приєдналися в минулому, а тому в майбутньому екскурсія не вийде дешевшою)

2. Підрядне речення може знаходитися в Past Simple (мова йде про теперішній час), а для утворення головного використовується would have плюс Past Participle, якщо мова йде про минулий час: If I was rich, I wouldn’t have taken care about money during last trip. – Якби я був багатим, я б не хвилювався про гроші під час минулої подорожі. (Проте зараз я не багатий, тому я мав рахувати гроші під час минулої поїздки)

3. Підрядне речення може знаходитися в Past Continous/Past Simple (але мова в ньому йде про майбутній час), а для утворення головного в такому випадку може використовуватися would have плюс Past Participle (якщо мова йде про минуле) або Future in the Past (would +дієслово):

If he wasn’t going to met his parents he would have joined us at camp. – Якби він не їхав на зустріч зі своїми батьками, то приєднався би до нас у таборі. (Але він має зустріч з батьками, тому не приєднався до нас у таборі)

If Jack didn’t join us, we couldn’t afford this excursion. – Якби Джек до нас не приєднався, ми б не змогли дозволити собі цієї екскурсії. (Але Джек приєднається до нас, тому ми можемо дозволити собі цю екскурсію)