Розвиток історичної науки в СРСР у міжвоєнний період

Методичні рекомендації:

Опрацьовуючи тему, слід звернути увагу на наступні питання:

1. Основні напрямки становлення марксистської історіографії.

2. Школа М.М.Покровського.

3. Дискусії щодо формаційного методу пізнання.

Джерела та література:

1. Аммиан Марцеллин. Римская история / Пер. с лат. Ю.А.Кулаковского, А.И.Сонни. – М.: АСТ, Ладомир. 2005. – 631 с.
2. Античные риторики / Под ред. А.А.Тахо-Годи. – М., 1978. – 352 с.
3. Аппиан Александрийский. Римская история: Пер с греч. – М.: Ладомир, 2002. – 878 с.
4. Барг М.А. Эпохи и идеи: Становление историзма. – М., 1988.
5. Бердяев Н.А. Смысл истории. – М., 1990.
6. Білецький А.О. Життя Г.Юлія Цезаря і його історичні твори // Цезар Гай Юлій. Записки про Галльську війну. – К., 1957. – Кн. 1. – С. 5 - 28.
7. Білий О. Від третього шляху до євразійських пріоритетів // Політична думка. – 1996. – № 6.
8. Болховитинов Н.Н. США: проблемы истории и современная историография. – М., 1980.
9. Ботвинник М.Н. Юлий Цезарь // Знаменитые греки и римляне. – СПб.: Эпоха, 1993. – С. 374 - 398.
10. Брейар С. Портрет П.Н.Милюкова // Отечественная история. – 1993. – № 3.
11. Вайнштейн О.Л. Западноевропейская средневековая историография. – М.; Л., 1964.
12. Вайнштейн О.Л. Очерки развития буржуазной философии и методологии истории в ХІХ – ХХ вв. – Л., 1979.
13. Ванеев А.А. Очерк жизни и Дей Л.П.Карсавина // Звезда. – 1990. – № 12.
14. Вернадский Г. Два подвига Александра Невского // Наш современник. – 1992. – № 3. – С. 151 - 158.
15. Вернадский Г. Монгольское иго в русской истории // Наш современник. – 1992. – № 3. – С. 158 - 164.
16. Гумилев Л. Записки последнего евразийца // Наше наследие. – 1991. – № 3.
17. Гутнова Е.В. Историография истории средних веков. – 2-е изд. – М., 1985.
18. Дурновцев В.И., Вандалиовская М.Г. Историческая наука российской эмиграции: “евразийский соблазн” // Вопросы истории. – 1998. – № 9.
19. Дюпон-Мельниченко Ж.-Б. Французька історіографія ХХ ст. – Львів, 2001.
20. Евразийство: за и против, вчера и сегодня (Материалы круглого стола) // Вопросы философии. – 1995. – № 6. – С. 8 - 49.
21. Жебелев С.А. Аппиан и его “Гражданский войны” // Аппиан. Римские войны. – СПб.: Алетейя, 1994. – С. 5 - 15.
22. Записки Юлия Цезаря и его продолжателей о Галльской войне, о гражданской войне, об Александрийской войне, об Афинской войне / Гай Юлий Цезарь. Сочинения / Гай Саллюстий Крисп. – М.: АСТ; Ладомир, 2002. – 752 с.
23. Зашкільняк Л. Методологія історії від давнини до сучасності. – Львів, 1999.
24. Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія. – Львів, 2007.
25. Иосиф Флавий. Иудейская война. – М., 1999. – 512 с.
26. Исаев И.А. Евразийство // Общественная наука. – 1994. – № 5.
27. Историография истории Древнего Рима // История Древнего Рима / Под ред. В.И.Кузищина. – М., 1994.
28. Историография истории Нового времени стран Европы и Америки. – М., 1990.
29. Историография истории нового и новейшего времени стран Европы и Америки. – М., 2000.
30. Историография истории России до 1917 г. – Т.2. – М., 2004.
31. Историография истории южных и западных славян. – М., 1988.
32. Историческая наука в России в ХХ в. – М., 1997.
33. Карсавин Л.П. Философия истории. – СПб., 1993.
34. Катон Марк Порций. Земледелие / Пер. и комент. М.Е.Сергеенко. – М.; Л., 1950. – 220 с.
35. Ключников С. Русский удел евразийства // Наш современник. – 1992. – № 3.
36. Кнабе Г.С. Рим Тита Ливия – образ, миф и история // Тит Ливий. История Рима от основания города: В 3 т. – М.: АСТ; Ладомир, 2002. – Т. 3: Кн. 34 - 45. – С. 647 - 708.
37. Кожиков С. Историография евразийства // Наш современник. – 1992. – № 2.
38. Косминский Е.А. Историография средних веков. – М., 1963.
39. Кунина А.Е. США: методологические проблемы историографии. – М., 1988.
40. Левандовский А.А. Из истории кризиса русской буржуазно-либеральной историографии. А.А.Корнилов. – М., 1982.
41. Ливий Тит. Война с Ганнибалом / Пер. с лат. С.Маркиша. – М.: ТСОО “Ниппур”, 1993. – 408 с.
42. Ливий Тит. История Рима от основания города: В 3 т. – М.: Ладомир, 2002.
43. Лукомский Л.Ю. “Римская история” Аппиана // Аппиан. Римские войны. – СПб., 1994.
44. Люкс Л. Евразийство // Вопросы философии. – 1993. – № 6.
45. Маяк И.Л. Аппиан и его “Римская история” // Аппиан Александрийский. Римская история. – М.: АСТ; Ладомир, 2002. – С. 779 - 791.
46. Милюков П.Н. Очерки истории русской культуры: В 3 т. – М., 1993 – 1995.
47. Новикова Л., Сиземская И. Два лика евразийства // Свободная мысль. – 1992. – № 7.
48. Новикова Л.И., Сиземская И.Н. Политическая программа евразийства: реальность или утопия? // Общественные науки и современность. – 1992. – № 1.
49. Очерки исторической науки в СССР. – М., 1963. – Т. 3.
50. Павлов‑Сельванский Н.П. Феодализм в Древней Руси // Сборник материалов по истории исторической науки в СССР. – М., 1984.
51. Панарин А.С. Россия в Евразии: геополитические вызовы и цивилизационные ответы // Вопросы философии. – 1994. – № 12. – С. 19 - 31.
52. Репина Л.П., Зверева В.В., Парамонова М.Ю. История исторического знания. – М., 2006.
53. Святець Ю.А., Топка Р.В. Історіографія всесвітньої історії. – Дніпропетровськ, 2007.
54. Сергеенко М.Е. Жизнь Древнего Рима. – М.; Л., 1964.
55. Скуратівський В. Євразійський синдром // Політична думка. – 1995. – № 2 – 3.
56. Тацит Корнелий. Сочинения, в 2 т. – Л.: Наука, 1970.
57. Тацит Публий Корнелий. Анналы. Малые произведения. История. – М.: АСТ; Ладомир, 2003. – 984 с.
58. Тишков В.А. История и историки в США. – М., 1985.
59. Транквилл Гай Светоний. Жизнь двенадцати цезарей. – М.: Мысль, 1989. – С. 409 - 520.
60. Тронский И. Корнелий Тацит // Тацит Публий Корнелий. Анналы. Малые призведения. – М.: АСТ; Ладомир, 2003. – С. 767 - 808.
61. Трубецкой Н.С. К украинской проблеме // Наш современник. – 1992. – № 3. – С. 164 - 173.
62. Трубецкой Н.С. Мы и другие // Наш современник. – 1992. – № 2. – С. 160 - 166.
63. Трубецкой Н.С. Об истинном и ложном национализме // Литературная учеба. – 1991. – № 6. – С. 144 - 150.
64. Федотова В. Теорії соціальної модернізації та євразійство // Політична думка. – 1995. – № 2 – 3.
65. Флоровский Г. Евразийский соблазн // Новый мир. – 1991. – № 1. – С. 195 - 211.
66. Хоружий С.С. Жизнь и учение Л.Карсавина // Карсавин Л.П. Религиозно-философские сочинения. – Т. 1. – М., 1992.
67. Цезар Гай Юлій. Записки про Галльську війну. – К., 1957.
68. Черный Ю.Ю. Методологические основы философии Н.А.Бердяева // Вестник Московского университета. – Серия 7. – Философия. – 1996. – № 6.
69. Шапиро А.Л. Историография с древнейших времен до 1917 г. – М.: Высшая школа, 1993.
70. Янов А. Учение Льва Гумилева // Свободная мысль. – 1992. – № 17.

Питання до екзамену

1. Об’єкт і предмет історіографії як спеціальної історичної дисципліни.

2. Історіографічні джерела. Специфіка історіографічного факту.

3. Фактори історії історичної науки.

4. Поняття “течія”, “напрямок”, “школа” в історіографії та критерії їх визначення.

5. Архаїчна методологія та її роль у формуванні історичної думки.

6. Основні етапи розвитку героїчного епосу.

7. Античне уявлення про предмет і завдання історіографії. Джерельна база історичних творів.

8. Історіографія у Стародавній Греції.

9. Історіографія у Стародавньому Римі.

10. Історичні уявлення у цивілізаціях Давнього Сходу.

11. Провіденціалізм і есхатологія – основи середньовічної історичної думки.

12. Аврелій Августин і формування церковно-історичної концепції історії.

13. Історична думка в період раннього середньовіччя (VІ – сер. ХІ ст.).

14. Історична думка доби розвинутого середньовіччя (кін. ХІ – ХV ст.).

15. Загальні риси гуманістичної історіографії (ХV – ХVІ ст.).

16. Гуманістична історіографія в Італії.

17. Основні центри гуманістичної історіографії в Західній Європі.

18. Ідеї провіденціалізму в релігійно-історичній думці ХV – ХVІІ ст.

19. “Ерудитські” школи ХVІ – ХVІІ ст. Історіографічна творчість церковних і світських “ерудитів”.

20. Історико-соціологічні теорії ХVІ – ХVІІ ст.

21. Історичні знання в Росії ХV – ХVІ ст.

22. Історичні знання в Росії ХVІІ ст.

23. Історичні фальсифікації

24. Раціоналізм і історичний детермінізм у просвітницькій історіографії. Розум та ідея як основні рушійні сили історії.

25. Ідея закономірності історії в просвітницькій історіографії.

26. Теорії історичного прогресу у творах просвітників.

27. Просвітницька історіографія у Франції.

28. Основні риси і особливості просвітницької історіографії в Англії.

29. Просвітницька історіографія в Німеччині.

30. Основні етапи розвитку просвітницької історіографії в Росії.

31. Критика просвітницької методології у творах романтиків.

32. Історизм як основа методології Романтизму.

33. Основні напрями в історіографії Романтизму.

34. Організаційні основи історичної науки доби Романтизму.

35. Місце і значення історичної романістики.

36. Французька ліберальна історична школа доби Реставрації.

37. Історія Французької революції кін. ХVІІІ ст. у творах Ф.Міньє та А.Тьєра.

38. Філософія історії Г.В.Ф.Гегеля.

39. Історична школа права в Німеччині.

40. Школа Л. фон Ранке.

41. Гейдельбергська школа.

42. Історична наука в Англії доби Романтизму.

43. Основні напрямки історичної думки в Росії в пер. пол. ХІХ ст.

44. Історичні погляди М.М.Карамзіна.

45. Державна школа в Росії пер. пол. ХІХ ст.

46. Історичні погляди слов’янофілів.

47. Історичні погляди С.М.Соловйова.

48. “Скептична” історична школа в Росії.

49. Вплив ідей Романтизму на національно-визвольні рухи слов’янських народів.

50. Історико-філософська концепція західників.

51. Становлення історичної думки в США. Особливості американського романтизму.

52. Позитивна філософія О.Конта та її вплив на становлення позитивістської історіографії.

53. Теорія факторів.

54. Об’єкт та суб’єкт пізнання історії в позитивістській методології.

55. Причини та сутність кризи в позитивістській історіографії.

56. Соціологічна теорія історії К.Маркса і Ф.Енгельса.

57. Неокантіанська філософія і методологія історії.

58. Суб’єктивізм історичних поглядів істориків-неогегельянців.

59. Соціально-політичні та ідейно-теоретичні умови розвитку історичної науки в другій половині ХІХ ст.

60. Розвиток організаційних основ і джерельної бази історичної науки в др. пол. ХІХ ст.

61. Історична наука у Франції др. пол. ХІХ ст.

62. Історична наука у Німеччині др. пол. ХІХ ст.

63. Утвердження позитивізму в історіографії США.

64. Історичні погляди К.Лампрехта. Методологічна дискусія навколо його історичної концепції.

65. Позитивістська історіографія в Англії.

66. В.Й.Ключевський та його школа.

67. Історичні концепції П.М.Мілюкова, М.М.Павлова-Сельванського, О.О.Корнілова, М.О.Рожкова.

68. “Російська історична школа” всесвітньої історії.

69. Становлення марксистської історіографії.

70. Розвиток позитивістської історіографії у слов’янських народів.

71. Соціологія історії Е.Дюркгейма та А.Берра

72. Релігійно-філософські концепції історії в Росії

73. Теорії циклічного розвитку історії

74. Критика позитивізму, неокантіанської методології та теорії циклічного розвитку історії в працях Л.Февра та М.Блока

75. Основні напрямки розвитку історичної науки в пер. пол. ХХ ст.

76. Організаційні основи історичної науки в пер. пол. ХХ ст.

77. Баденська школа істориків-неокантіанців

78. Історико-соціологічна концепція М.Вебера

79. Становлення “Нової історичної науки” у пер. пол. ХХ ст.

80. Марксистська історіографія в пер. пол. ХХ ст.

81. Школа “Анналів”. М.Блок, Л.Февр

82. історичні погляди “євразійців”

83. Абсолютний історизм Б.Кроче

84. Цивілізаційна теорія О.Шпенглера

85. Історія цивілізацій А.Дж.Тойнбі

86. М.М.Покровський та його школа

87. Історичні погляди К.Ясперса та П.Сорокіна

88. Становлення марксистської історіографії в СРСР

89. Дискусії щодо марксистського методу пізнання у 20-30-ті рр..

90. Екзистенціальна філософія історії. М.Хайдеггер

91. Неопозитивістська течія в сучасній історіографії (К.Поппер, К.Фішер)

92. Трансформація методологічних засад “Нової історичної науки” в другій половині ХХ ст.

93. Нові тенденції розвитку історичної науки у другій половині ХХ ст. Постмодерністська філософія історії

94. Ф.Бродель. Ідея глобальної (тотальної) історії

95. Еволюція від соціологічної до антропологічної історії. Третє покоління школи “Анналів”

96. Радянська історична наука у другій половині ХХ ст. Проблематика досліджень

97. Дискусії в радянській історіографії 40-х – 60-х років

98. Розвиток історичної науки у Німеччині, США та Великій Британії у другій половині ХХ – поч. ХХІ ст.

99. Основні напрямки розвитку історичної науки на сучасному етапі (гендерна історія, кліометрія, усна історія, інтелектуальна історія

Джерела та література

Бібліотека ЧДПУ

Історичні науки. Загальний відділ:

1. Крупницький Б. Теорії доби і сучасність // Молода нація: Альманах. – К., 2002. – № 2. – С. 40 - 64.

2. Вебер А. Ритмизация истории и толкование ее смысла // Вебер А. Избранное. Кризис европейской культуры. – СПб., – 1998. – С. 300 - 331.

3. Дьюкс П. История в современном мире // ВИ. – 1989. – № 9. – С. 176 - 178.

4. История и литература // Литературная газета. - 1988. - 18 мая (№ 20). - С. 4-5.

5. Ковальченко И.Д., Сивачев Н.В. Структурализм и структурно-количественные методы в современной исторической науке // История СССР. - 1976. - № 5. - С. 60-92.

6. Рибалка В.Г. До питання про методи дослідження суспільно-політичної свідомості людини минулого // Гуманітарний журнал. – 2001. – № 2. – С. 148 - 151.

Вивчення та викладання історії:

1. Орлов И.Б. Устная история: генезис и перспективы развития // Отечественная история. - 2006. - № 2. - С. 136-148.

2. Степанищев А.Т. История и историки. Изучение истории как предмета. Профессионализм историка // Степанищев А.Т. Методика преподавания и изучения истории. В 2-х частях. М., 2002. - Ч. 1. - С. 13-24.

Теоретичні основи та методологія історичної науки:

1. Бородкин Л.И. Квантитативная история в системе координат модернизма и постмодернизма // НИИ. - 1998. - № 5.-С. 3-16.

2. Шемякин Я. Смена парадигм в современном российском культурно-историческом контексте (Размышление о «Постижении истории» Тойнби) // Общественные науки и современность. - 1993. - № 2. - С. 52-62.

3. Шморгун О. Чи можна пізнати логіку історії? // Вісник АН України. - 1992. -№ 10. -С. 29-39.

4. Барг М. Цивилизационный подход к истории: дань конъюнктуре или требование науки? // Коммунист. - 1991. - № 9. - С. 27-35.

Особистість історика:

1. Патрушев А.И. Время и судьбы историков // ННИ. - 2006. - № 3. - С. 115-125.

2. Селунская Н.Б. Методологическое знание и профессионализм историка // ННИ. - 2004. - № 4. - С. 24-41.

3. Болховитинов Н.Н. Роль русских историков в становлении русистики в США // ВИ. - 2001. - № 4. - С. 3-20.

4. Гомперц Т. Историки // Гомперц Т. Греческие мыслители. - СПб., - Т. 1. — С. 249-263.

5. Новикова Л.И. Историки об истории // Новикова Л.И., Сиземская И.Н. Русская философия истории. Курс лекций. - М., 1999. - С. 186-210.

6. Артог Ф. Первые историки в Греции: историчность и история // Вестник Древней истории. - 1999. - № 1. - С. 177-187.

7. Еще раз по поводу «социальной истории» и «ревизионизма» в изучении сталинской России // Отечественная история. - 1999. - № 3. - С. 121-141.

8. Корольов Б.І. Історична біографістика - літературний жанр чи наука? // Трибуна. - 1997.-№ 11-12.-С. 23-25.

Предмет, завдання та значення історичної науки:

1. Шлюмбом Ю. и др. Микроистория: большие вопросы в малом масштабе // Прошлое – крупным планом: современные исследования по микроистории. -СПб.,-2003.-С. 7-26.

2. Гуц А.К. Время и история // Гуц А.К. Многовариантная история России. -М.,-2001.-С. 43-62.

3. Шкундин Г. Творим искаженную историю? // Учитель. - 1999. - № 6. - С. 67-77.

4. Поппер К. Нищета историцизма // Вопросы философии. - 1992. - № 8. - С. 49-79.

Історична наука і суспільство. Формування історичної свідомості:

1. Жоль К.К. Класифікація еволюції історичної науки // Жоль К.К. Соціологія. -К.,2005.-С. 109-113.

2. Старада В. Глобализация и история // ННИ. - 2002. - № 6. - С. 57-61.

3. Гуревич А.Я. Культура и история // ННИ. - 1991. - № 1. - С. 97-100.

4. Савин А.С. Перестройка и история // ВИЖ. - 1990. - №4. - С. 43-51.

5. Федосеев П.Н. Роль истории и литературы в обществе // ННИ. - 1988. - № 5.-С. 3-14.

Специфіка історичного пізнання:

1. Поляков Н.А. Цивилизация как социальная система: теория, типология и метод // ВИ. - 2007. - № 11. - С. 52-64.

2. Грінченко Г. Усна історія: дослідницькі можливості та особливості методу // Актуальні питання всесвітньої історії та методика їх викладання: Матеріали доповідей і повідомлень Четвертого Всеукраїнського науково-практичного семінару / Ред. Ю.В. Вільховський та ін. - Полтава, 2007. - С. 40-59.

3. Лахно В. Європейський досвід використання усної історії в системі гуманітарних досліджень // Актуальні питання всесвітньої історії та методика їх викладання: Матеріали доповідей і повідомлень Четвертого Всеукраїнського науково-практичного семінару / Ред. Ю.В. Вільховський та ін. - Полтава, 2007. - С. 322-335.

4. Грудинкин А. Судьба по прогнозу погоды: [климат не однажды влиял на события мировой истории] // Знание-сила. - 2007. - № 6. - С. 21-28.

5. Ганаба СО. «Людиновимірність» історичних процесів: проблеми методології // Наука. Релігія. Суспільство. - 2007. - № 2. - С. 8-13.

6. Хвостова К.В. Математические методы в исторических исследованиях и современная эпистемология истории // ННИ. - 2007. - № 3. - С. 66-78.

7. Могильницкий Б.Г. История, память, мифы // ННИ. - 2007. - № 2. - С. 116-125.

8. Демин Е. Фантомы истории: [Иногда историк, анализируя мотивы поведения исторической фигуры, впадает в крайность] // Природа и человек. - 2007. - № 1. - С. 2-3.

9. Коляструк О.А. Предмет історії повсякденності: історіографічний огляд його становлення у зарубіжній та вітчизняній історичній науці // УІЖ. -2007.-№ 1.-С. 174-184.

10. Багдасарян В.Э. Параистория как признак общественной трансформации // Преподавание истории в школе. - 2006. - № 9. - С. 4-11.

11. Нехамкин В.А. Контрфактическое историческое моделирование

К.Клаузевица: теоретико-методологический аспект // Вопросы философии.

-2006.-№6.-С. 105-115.

12. Владимиров В.Н. Геоинформационные технологи в исторических

исследованиях // ННИ. - 2006. - № 3 - С. 133-141.

13. Алексеев А. Возвращение к фактам, или как восстановить единство истории // Наука и жизнь. - 2006. - № 5. - С. 20-30.

14. Черняев А. Поворот оси: (о смене сути истории) // Своб. мысль. - 2005. - № 10.-С. 19-29.

15. Капица СП. Об ускорении исторического времени // ННИ. - 2004. - № 6. -С. 3-16.

16. Репина Л.П. Историческая память и современная историография // ННИ. -2004.-№5.-С. 39-51.

17. Дятлов В.О. Культур-діалогічна антропологія історії // Чернігівський державний педагогічний ун-т імені Т.Г. Шевченка. Вісник ЧДПУ. -Чернігів, 2003. - Вип. 20. Сер.: Філософські науки. - С 9-14.

18. Бондаревська І. Естетичний підхід в історичному дослідженні // Філософські обрії. - 2003. - № 10. - С. 184-199.

19. Бородкин Л.И. «Порядок из хаоса»: концепции синергетики в методологии исторических исследований // ННИ. - 2003. - № 2. - С. 98-118.

20. Ситнянский Г.Ю. Циклы политической истории: принцип наложения и дополнения // ПОЛИС. - 2002. - № 4. - С. 45-52.

21. Мощелков Е. Н. Исторический процесс в свете теории длинных волн // ПОЛИС. - 2002. - № 4. - С. 52-55.

22. Хвостова К.В. Количесвенные методы в истории // Вопросы философии. -

2002.-№2.-С. 60-68.

23. Илларионов СВ. К вопросу о достоверности и полноте исторического знания: (критические замечания о концепции хронологии и истории Н.А. Морозова, А.Т. Фоменко) // Вопросы философии. - 2002. - № 6. - С. 69-88.

24. Безрогов В. Мнимые реальности: (История - это образ прошлого, который складывается у того или иного поколения и который меняется с приходом нового поколения, находящего в истории новые «мнимые реальности») // Знание-сила. - 2002. -№ 10. - С. 109-112.

25. Головко В.В. Ідентичність як метафора: шлях від психології до історіографії // УІЖ. - 2002. - № 3. - С. 23-34.

26. Підгаєцький В.В. Фальсифікація як метод історичного дослідження // Підгаєцький В. Основи теорії та методології джерелознавства з історії України XX ст: Навчальний посібник. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 309-318.

27. Підгаєцький В.В. Методи історичного дослідження // Підгаєцький В.

Основи теорії та методології джерелознавства з історії України XX ст.:

Навчальний посібник. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 299-308.

28. Каспаров Г. Старой истории - шах и мат: О новой версии истории развития нашей цивилизации // Комсомольская правда в Украине. - 2001. - 30 окт., 1, 6, 8 нояб.

29. Юрганов А.Л. Опыт исторической феноменологии // ВИ. - 2001. - № 9. - С. 36-52.

30. Тихонова С. Антропологический подход к истории через изучение

повседневности // История. - 2001. - № 13 (апрель). - С. 14.

31. Экшгут С. А. Сослагательное наклонение в истории: воплощение

несбывшегося. Опыт историософского осмысления // Вопросы философии.

-2000.-№8.-С. 79-87.

32. Никитина А.Г. Отношение социологии и историографии в свете проблемы историзма // ПОЛИС: политические исследования. - 2000. - № 5. - С. 167-177.

33. Цивилизация и война // Сравнительное изучение цивилизаций: Хрестоматия / Ред. Б.С. Ерасов. - М, 1999. - С. 286-313.

34. Классификация и сравнительное изучение цивилизаций // Сравнительное изучение цивилизаций: Хрестоматия / ред. Б.С. Ерасов. - М., 1999. - С. 246-285.

35. Цивилизация и государство // Сравнительное изучение цивилизаций: Хрестоматия / ред. Б.С. Ерасов. - М., 1999. - С. 150-165.

36. Цивилизация и религия // Сравнительное изучение цивилизаций: Хрестоматия / ред. Б.С. Ерасов. - М., 1999. - С. 126-149.

37. Цивилизационное устройство общества // Сравнительное изучение цивилизаций: Хрестоматия / ред. Б.С. Ерасов. - М., 1999. - С. 79-125.

38. Становление цивилизационной теории // Сравнительное изучение цивилизаций: Хрестоматия / ред. Б.С. Ерасов. - М., 1999. - С. 36-78.

39. Цивилизация: слово, термин, теория // Сравнительное изучение цивилизаций: Хрестоматия / ред. Б.С. Ерасов. - М., 1999. - С. 8-35.

40. Пироженко В. Принцип історизму в соціальних дослідженнях: перспективи нового розуміння // Історія в школі. - 1999. - № 6. - С. 28-32.

41. Цимбаева Е. Н. «Гендер» как категория исторического анализа // Вест. Моск. ун-та. Серия 8. История. - 1999. - № 3. - С. 130-140.

42. Абачиев С.К. Системный историзм в науках о человеке и обществе // Абачиев С.К. Концепции современного естествознания. - Балашиха, 1998. - № 2.-С. 104-133.

43. Утченко СЛ. Факт и миф в истории // Вестник древней истории. - 1998. -№4.-С. 4-14.

44. Семеникова Л.И. Цивилизация как основная типологическая единица истории // Семеникова Л. Цивилизации в истории человечества: Учеб. пособие. - Брянск, 1998. - С. 12-17.

45. Визгин В.П. История и метаистория // Вопросы философии. - 1998. - № 10. -С. 98-110.

46. Смоленский Н.И. Проблемы теоретического плюрализма // ННИ. - 1998. -№ 1.-С. 6-18.

47. Стельмах С. Гносеологічні проблеми історії наприкінці XIX - на початку XX ст.: (психолого-генетична методологія історії) // Стельмах С Історична думка в Україні XIX - поч. XX ст. - К., 1997. - С 111-124.

48. Формационный и цивилизационный подход в историческом познании // История России (Россия в мировой цивилизации): Учеб. пособие / Под ред. А.А. Радугина. - М., 1997. - С. 20-27.

49. Парадигми осягнення історії. Монадологічне розуміння цивілізацій // Філософія: Навч. посібник / За ред. І.Ф. Надольного. - К., 1997. - С 399-403.

50. Парадигми осягнення історії. Історичний процес як множина цивілізацій // Філософія: Навч. посібник / За ред. І.Ф. Надольного. - К., 1997. - С 395-398.

51. Парадигми осягнення історії. Цивілізація: історія поняття // Філософія: Навч. посібник / За ред. І.Ф. Надольного. - К., 1997. - С 392-395.

52. Бестужев-Лада И.В. Ретроальтернативистика в философии истории // Вопросы философии. - 1997. - № 8. - С. 112-122.

53. Наукманова Н.А. Н.Я. Данилевский о всемирно-историческом процессе: основные понятия и категории // Вест. Моск. ун-та. Сер.8. История. - 1997. -№ 2. -С. 45-58.

54. Бородкин Л.И. Историческая информатика: этапы развития // ННИ. - 1997. -№ 1.-С. 3-22.

55. Хачатурян В.М. Теория цивилизации в русской исторической мысли //

ННИ. - 1995. - № 5. - С. 8-18.

56. Вильчек В. Алгоритмы истории // Нева. - 1990. - № 7. - С. 142-175.

57. Грабки А.Ф. Фернан Бордель: вопросы методологии истории // ННИ. - 1990.-№5.-С. 194-201.

58. Ионов И.И. Основные направления и методология глобальной истории //

ННИ.-2003.-№ 1.-С. 18-29.

59. Дашкевич Я. «Нова хронологія» А. Фоменка, або манівці концептуальної історії // Пам'ять століть. - 2001. - № 2. - С. 130-133.

60. Ефремов Ю.Н., Юркевич В.А. Расцвет и закат «новой хронологии»: (изложение нового, математически обоснованного взгляда на историю

А.Т. Фоменка) // Земля и Вселенная. - 2001. - № 2. - С. 68-76.

61. Володихин Д.М. Феномен фольк-хистори // Отечественная история. - 2000. - № 4. - С. - 16-24.

Історична наука та інші науки:

1. Савельева И.М. История в пространстве социальных наук // ННИ. - 2007. -№6.-С. 3-15.

2. Калимуллин А.М. Проблемы экологической истории // ВИ. - 2006. - № 10. -С. 160-164.

3. Хвостова К.В. Постмодернизм, синергетика и современная историческая наука // ННИ. - 2006. - № 2. - С. 22-33.

4. Келле В.Ж. Культура и история. Методологические заметки // ННИ. - 2006. -№ 1.-С.23-32.

5. Келле В.Ж. История как наука в трактовке Г.Г. Шпета // ННИ. - 2003. - № 2.-С. 148-164.

6. Аникеев И.А., Покасов В.Ф. Историческая информатика в России и за рубежом // ННИ. - 2002. - № 1. - С. 6-17.

7. Підгаєцький В.В. Модернізм і постмодернізм: уявне минуле чи інваріантне майбутнє // Підгаєцький В. Основи теорії та методології джерелознавства з історії України XX ст.: Навч. пос. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 3-40.

8. Юмашева Ю.Ю. Историческая информатика в зеркале периодического издания//Отеч. ист.-2001.-№ 1.-С. 117-121.

9. Смоленский Н.И. Проблемы логики общеисторического развития // ННИ. -2000.-№ 1.-С. 3-18.

10. История и культура // История и культурология / под ред. Н.В. Шишовой. -М., 1999.-С. 7-15.

11. Кнабе Г.С. Культура и история. Время истории и время историка // История мировой культуры: Курс лекций / под ред. С.Д. Серебряного. - М., 1998. -С. 49-59.

12. Кубеев М. Его пациент-история (Немецкий психолог О. Прокоп) // Эхо

планеты. - 1992. -№ 49. - С. 26-31.

13. Шестопал Е.Б. Психоаналитическое движение в исторической науке //

История СССР. - 1991. -№ 5. - С. 190-192.

14. Кахк Ю.Ю. Математические методы в исторической науке // ВИ. - 1989. -

№2.-С. 32-41.

15. Гутнова Е.В. Т.Н. Грановский об исторической науке // ННИ. - 1989. - № 4. -С. 184-192.

16. Гуревич А.Я. Историческая наука и историческая антропология // Вопросы философии. - 1988. -№ 1. - С. 56-70.

17. Жоль К.К. Матеріалістичне розуміння історії: його сильні та слабкі аспекти // Жоль К.К. Соціологія. - К., 2005. - С. 114-118.

18. Лалаянц И. По вновь открывшимся обстоятельствам: экологический фактор исторического процесса // Знание-сила. - 2005. - № 1. - С. 62-69.

Концепції історичної науки

1. Жоль К.К. Теоретичні та методологічні питання історії у працях європейських вчених поч. XX ст. // Жоль К.К. Соціологія. - К., 2005. - С. 101-105.

2. Смоленский Н.И. Об исследовании британским ученым Дж. Тошем проблем методологии истории // ННИ. - 2002. - № 6. - С. 176-190.

3. Лебедев В. «Подлинная» история // Вопросы философии. - 1996. - № 11. -С. 137-142.

4. Николаева И.Ю. Проблемы Интеллектуальной истории в современной американской историографии // Методологические и историографические вопросы исторической науки. - Томск, 1990. - Вып. 19. - С. 60-81.

5. Киссель М.А. Гегель и методологические проблемы историографии // Вопросы философии. - 1987.-№ 1.-С. 128-140.

Історія історичної науки:

1. Сенявский А.С. Теоретические проблемы исторической науки // ННИ. -2002.-№2.-С. 183-193.

2. Кульчицький С. Хода історії: нове бачення: (Три виміри історичного процесу: технічний, економічний та політичний) // Дзеркало тижня. - 2002. - 18 травня.-С. 20.

3. Шмидт СО. Памятники художественной литературы как источник исторических знаний // Отечественная история. - 2002. - № 1. - С. 40-49.

4. Рибалко Г. Історичний структуралізм: мрія чи реальність? // Наука і суспільство. - 1995. - № 1-2. - С 66-70.

Загальна історія історичної науки:

1. Лизанчук В. Хто і як трактує історію // Літ. Україна. - 2006. - 24 серпня.

2. Жоль К.К. Сучасні рухи за оновлення історичної науки // Жоль К.К. Соціологія. - К, 2005. - С. 121-122.

Стародавній світ:

1. Семенченко Л.В. О понятии благочестия в «Иудейских древностях» Иосифа Флавия // Вестник Древней истории. - 2003. - № 3. - С. 36-45.

2. Беликов А.П. Полибий между греками и римлянами: оценка политической деятельности историка // Вестник Древней истории. - 2003. - № 3. - С. 150-161.

3. Гомперц Т. Расцвет исторической науки // Гомперц Т. Греческие мыслители. - СПб., 1999. - Т. 1. - С. 460-477.

4. Коллинвуд Р. Дж. Греко-римская историография // Коллинвуд Р. Дж. Идея истории. - М., 1980. - С. 16-45.

5. Жукова Е.В. Никифор Феотокис: ученый, святитель, монах // Вест. Моск. ун-та. Сер. 8. История. - 1999. - № 4. - С. 47-62.

6. Самохина Г.С. Полибиана, история как наука в эллинистической историографии Ш-П вв. до н. э. // Вестник Древней истории. - 1986. - № 4. -С. 95-102.

7. Кареев Д.В. Евтропий и Светоний: освоение эпитомизаром своего источника // Кареев Д.В. Позднеримская историография перед вызовом времени. - СПб., 2004. - С. 47-74.

8. Ким С. Идеологические взгляды Саллюстия и Цицерона // История. - 2001. -№37.-С. 1-5.

Новий час:

1. Согрин В.В. Современное освещение новейшей истории стран Европы и Америки // ННИ. - 2002. - № 5. - С. 200-208.

2. Смирнов С. История науки в изучении нового и новейшего времени // История. - 1997. -№ 4 (январь). - С. 14-16.

3. Кока Ю. Современные тенденции и актуальне проблемы исторической науки в мире // ННИ. - 2003. - № 3. - С. 17-20.

Історіографія в Росії:

1. Новикова Л.И., Сиземская И.Н. История отечества в русском просвещении // Новикова Л.И., Сиземская И.Н. Русская философия истории. - М., 1997. -С. 61-67.

2. Платонов С.Ф. Очерк русской историографии // Платонов С.Ф. Полный курс лекций по русской истории. - СПб., 1998. - С. 10-26.

3. Миронов Б.Н. Новое видение истории России XVIII - первой половины XIX века//ВИ.-2001.-№ 11-12.-С. 152-158.

4. Вернадский Г. Русская историография. - М., 1998. - 364 С.

5. Володина Т.А. «Дилетанты» и «профессионалы»: к вопросу о периодизации развития исторической науки в конце XVIII - первой трети XIX века // Отеч. ист. - 2003. - № 4. - С. 122-130.

6. Володина Т.А. У истоков «национальной идеи» в русской историографии // ВИ. - 2000. - № 11-12. - С. 3-19.

7. Володина Т.А. «Русская история» С.Н. Глинки и общественные настроения в России начала XIX века // ВИ. - 2002. - № 4. - С. 147-160.

8. Бон Т. Историзм в России: (О состоянии русской ист. науки в XIX веке) // Отеч. ист. - 2000. - № 4. - С. 121-128.

9. Румянцева М.Ф. Методология истории А.С. Лаппо-Данилевского и современные проблемы гуманитарного познания // ВИ. - 1999. - № 8. - С. 138-146.

10. Бокарев Ю.П. Марксизм и русская историческая мысль // Преподавание истории в школе. - 1999. - № 2. - С. 17-22.

11. Вернадский Г. Очерки по русской историографии 1801-1920 гг. // Вернадский Г. Русская историография. - М., 1998. - С. 67-137.

12. Умбрашко К. Полемика в Русской историографии XIX века // История. -

1997. -№ 41 (ноябрь). - С. 6-10.

13. Рябова Т.И. Проблема выбора исторического пути развития России в идейном наследии П.Б. Струве // Отечественная и всеобщая история: методология, источниковедение, историография. - Брянск, 1993. - С. 23-26.

14. Ключевский В.О. Русская историография. 1861-1893 гг. // Исторические портреты. Деятели исторической мысли. - М., 1991. - С. 551-559.

15. Сидорова Л.А. Школы в исторической науке России // Отеч. ист. - 1999. -№6.-С. 200-203.

16. Золотарев В.П., Шаханов А.Н. Русская историческая наука второй половины XIX - начала XX века // ВИ. - 2005. -№ 11. — С. 166-169.

17. Искендеров А.А. Два взгляда на историю // ВИ. - 2005. - № 4. - С. 3-22.

18. Согрин В.В. История исторической мысли XX века // ННИ. - 2004. - № 5. -С. 153-159.

19. Поляков Ю.А. Как отразить многомерность истории // ННИ. - 2003. - № 4. -С. 3-10.

20. Свердлов М.Б. Историография конца 10-х - начала 30-х гг. // Свердлов М.Б. Общественный строй Древней Руси в русской исторической науке XVIII - XX вв. - СПб., 1996. - С. 168-212.

21. Павленко Ю. Утвердження п'ятичленної формаційної схеми в радянській

історіографії та її криза // Павленко Ю. Історія світової цивілізації. - К., 1996.-С. 69-80.

22. Согрин В.В. Идеология и историография в России: нерасторжимый брак? // Вопросы философии. - 1996. - № 8. - С. 3-17.

23. Семеникова Л.И. В поисках новой научной парадигмы (историческая наука в России в XX веке) // Отечественная и всеобщая история: методология, источниковедение, историография. - Брянск, 1993. - С. 26-27.

24. Макаров В.Г. История Евразийского движения и судьбы евразийцев // Вопросы философии. - 2006. - № 9 - С. 102-117.

25. Вернадський Г.В. Создание евразийского государства // Вернадський В.Г. Начертание русской истории. - М., 2004. - С. 31-34.

26. Гумилев Л. Ритмы Евразии епохи Цивилизации. - М., 2004. - С. 196-208.

27. Уткин А.И. Евразийство // Уткин А.И. Запад и Россия: история

цивилизаций. - М., 2000. - С. 314-328.

28. Новикова Л.И., Сиземская И.Н. Евразийская концепция российской истории // Новикова Л.И., Сиземская И.Н. Русская философия истории. - М., 1997. - С. 101-107.

29. Пихою Р.Г. Востребованная временем История. Отечественная историческая наука в 20-30 гг. XX века // ННИ. - 2004. - № 2. - С. 28-53.

30. Чапкевич Е.И. Сталинизм и становление великодержавной идеологии в советской историографии // Отечественная и всеобщая история: методология, источниковедение, историография. - Брянск, 1993. - С. 161-165.

31. Козлов В. Российская история: обзор идей и концепций 1992-1995 гг. // Своб. мысль. - 1996. - № 3. - С. 99-113.

Історія Європи:

1. Исламов Т.М. Европейские историки о европейской истории // ННИ. - 2003. -С. 3-22.

2. Орлов И.Б. Устная история: генезис и перспективы развития // Отеч. ист. -2006.-№2.-С. 136-148.

3. Тойнби А. Дослідження історії // Всесвіт. - 1994. - № 10. - С. 135-149.

4. Соколов А.Б. Британская историография в XX веке // ВИ. - 2003. - № 12. -С. 149-154.

5. Согрин В.В., Зверева Г.И., Репина Л.П, Современная историография Великобритании. - М, 1991. - 215 С.

6. Патрушев А.И. X. Велер и немецкая социально-научная история // ННИ. -2004.-№3._с. 149-159.

7. Потульницкий В.А. Німецьке неокантіанство і екзистенціалізм // Потульницький В.А. Україна і всесвітня історія. - К., 2002. - С. 93-110.

8. Борозняк А.И. Историки ФРГ о нацизме // ННИ. - 1997. - № 1. - С. 62-74.

9. Карцев Е. Французская историософия нового времени // История. - 1999. -№ 24. - С. 12-14.

10. Алексеев В. XX век на весах истории (о достижениях и просчетах российской исторической науки XX века) // Наука и жизнь. - 2005. - № 9. -С. 39-40.

11. Минаков А.Ю. Русский консерватизм в современной российской историографии: новые подходы и тенденции изучения // Отеч. ист. - 2005. -№6.-С. 133-142.

12. Игнатьев А.В. Серьезный вклад в переосмысление русской истории // Отеч.ист. - 2005. - № 2. - С. 192-195.

13. Хатунцев СВ. Отечественная история в системе общественно-политические взгляды К.Н. Леонтьева // ВИ. - 2004. - № 1. - С. 155-159.

14. Поляков Ю.А. Почему история нас не учит? // ВИ. - 2001. - № 2. - С. 20-31.

15. Чубарьян А.О. Историческая наука в России к нач. XXI века // ННИ. - 2003. - № 3. -С. 12-16.

16. Лыкова Е.Ю. Очерки об историках Франции // ННИ. - 2006. - № 1. - С. 84-89.

17. Трубников Н.В. Пути социальной истории во Франции // ННИ. - 2004. - № 6.-С. 127-147.

18. Потульницкий В.А. Школа Анналів у Франції // Потульницький В.А. Україна і всесвітня історія. - К., 2002.

19. Потульницкий В.А. Французький консерватизм // Потульницький В.А. Україна і всесвітня історія. - К., 2002.

20. Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Напередодні «Анналів»: позитивістська школа у французькій історіографії в останній чверті XIX - першій третині XX ст. // Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія XX ст.: Навч. пос. - Львів, 2001. - С 20-65.

21. Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Модернізація французької історичної науки в XX столітті: контури методологічних змін // Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія XX ст.: Навч.пос.-Львів, 2001.-С. 3-19.

22. Французская школа философии истории: антропологические основания

европейской цивилизации // Философия истории: Учеб.пособие / Под

ред.проф. А.С. Панарина. - М., 1999. - С. 189-252.

23. Ревель Ж. История и социальные науки во Франции. На примере эволюции школы «Анналов» // ННИ. - 1998. - № 6. - С. 64-87.

24. Ревель Ж. История и социальные науки во Франции // ННИ. - 1998. - № 5. - С. 77-101.

25. Ненашева З.С. Исследование истории Чехии и Словакии в XX веке // ННИ. - 2006. - №4. - С. 106-113.

26. Гуннериуссон X. Новый взгляд на шведскую историографию XX века //

ННИ. - 2004. - № 1. - С. 65-72.

27. Гринь Д., Полянський М. Oral History: виникнення та розвиток //

Чернігівський державний педагогічний ун-т імені Т.Г. Шевченка. Вісник. -

Чернігів, 2006. - Вип. 34. Сер.: Історичні науки. - С. 143-147.

28. Согрин В.В. важные аспекты изучения истории США XIX века // ННИ. -

2006.-№5.-С. 41-56.

29. Болховитинов Н.Н., Жук СИ. Марксистские и леворадикальные тенденции в современной истоиографии США // ВИ. - 2002. - № 12. - С. 154-158.

30. Согрин В.В. Конфликт и консенсус в американской истории // ННИ. - 2003. - №3.-С. 29-47.

31. Кеннан Дж.Ф. Америка и русское будущее // ННИ. - 2001. - № 3. - С. 81 -94.

32. Воронкова В.Г. Социал-демократическая отечественная парадигма: персоналии (П.Б. Струве, Б.Н. Чичерин, Н.И. Бердяев, СН. Булгаков) // Наш девиз. - 2003. - № 1. - С. 60-68.

33. Приймак Н.И. Вопросы теории источниковедения в научном наследии К.Н.Бестужева-Рюмина // Albo dies notanda lapillio: коллеги и ученики - Г.Е.

Лебедевой / Отв.ред. В.А. Якубский. - СПб., 2005. - С 156-160.

34. Юсим М.А. «Средиземноморье» Ф. Броделя: человек в ландшафте большой истории // ННИ. - 2005. - № 6. - С. 34-45.

35. Погодин С.Н. Павел Гаврилович Виноградов (1854-1925) // ННИ. - 2005. - №2.-С. 174-197.

36. Нарский И.В. Новый фундаментальный труд о российской повседневности: (Концепция швейцарского историка проф. Карстена Герке) // Отеч.ист. - 2007.-№4.-С. 158-164.

37. Жуковская Ю.С. Герменевтическая реконструкция русской духовной жизни XIX века в культурологической концепции М.О. Гершензона // Наука.

Релігія. Суспільство. - 2007. - № 2. - С. 32-38.

38. Погодин С.Н. Владимир Иванович Герье как историк и методолог // ВИ. -

2004.-№ 10.-С. 151-162.

39. Станкевич А.В. Воспоминания о Грановском // Вест. Моск. Ун-та. Сер. 8.

История. - 2001. - № 2. - С. 88-97.

40. Космина В.Г. Теорія культурно - історичних типів М. Данилевського й методологія історії // УІЖ. - 2006. - № 1. - С. 183-197.

41. Хорошева А.В. Позитивизм как составная часть теории Н. Данилевського // Вест. Моск. Ун-та. Сер. 8. История. - 2005. - № 2. - С. 70-96.

42. Савинов А. «Кошачья история» проф. Дарнтона (Исследования амер.историка Роберта Дарнтона) // Знание-сила. - 2007. - № 8. - С. 110-113.

43. Корольов Б. В.С. Іконніков - вірний служник музи Кліо // Пам'ять століть. - 2000.-№ 6.-С. 146-148.

44. Ерыгин А.Н. Либеральная идея в России (К.Д. Кавелин) // Философия права в России. - К., 2006. - С. 58-69.

45. Романов А. Первый историк и последний летописец: (К 240-летию со дня рождения Н.М. Карамзина) // История. - 2006. - № 21. - С. 10-21.

46. Мирзоев Е.Б. «Республиканец в душе»: Политические взгляды Н.М.Карамзина) // Вест. Моск. Ун-та. Сер. 8. История. - 2005. - № 6. - С. 64-78.

47. Браги на Н.А. Н.П. Румянцев и Н.М. Карамзин - ученые, историки, исследователи русской страны // Румянцев Н.П. и его епоха в контексте славянской культуры. - Гомель, 2004. - С. 45-50.

48. Ельянов Е. Монархист-художник: (Н.М. Карамзин) // История. - 2004. - № 12.-С. 16-19.

49. Пыпин А.Н. Карамзин. Записки о древней и новой истории // Пыпин А.Н. Общественное движение в России при Александре 1. - СПб., 2001. - С. 202-278.

50. Золотарев В.П. Общая история в понимании Н.И. Кареева // ННИ. - 2003. -№2.-С. 29-43.

51. Щербань Н.В. Памяти великого историка. К 165-летию со дня рождения В.О. Ключевского // Отеч.ист. - 2006. - № 2. - С. 78-89.

52. Мирославский В. Он свет в историю вносил: (Современники о В.О.Ключевском) // История. - 2006. - № 13. - С. 16-25.

53. Лебедева О.В. В.О. Ключевский об истории развития гражданского

самосознания в России // Педагогика. - 2004. - № 9. - С. 71-79.

54. Филин М.Д. Последний русский историк: (К портрету В.О. Ключевского) // Филин М.Д. Люди императорской России. - М., 2000. - С. 371-422. 55.Пушкин С.Н. Идейные истоки историософских взглядов К.Н. Леонтьева // ВИ. - 2007. - № 2. - С. 106-116.

56. Хатунцев СВ. Проблема «Россия-Запад» во взглядах К.Н. Леонтьева // ВИ. -2006.-№3.-С. 113-121.

57. 3апесоцкий А.С К вопросу о исторической концепции акад. Д.С Лихачева // Отеч.ист. - 2007. - С. 151-158.

58. Рыбаков СВ. В.Н. Татищев в зеркале русской историографии // ВИ. - 2007.-№4.-С. 161-167.

59. Стефанович П.С «История Российская» Татищева: споры продолжаются // Отеч.ист. - 2007. - № 3. - С. 88-98.

60. Космина В.Г. Методологічні контроверзи «Дослідження історії» А.Тойнбі // УІЖ. - 2007. - 3 5. - С 145-158.

61. Воробьева О.В. Опыт «Постижения истории» // ННИ. - 2006. - № 5. - С. 86-98.

62. Антонов В.Ф. Историческая концепция Н.Г. Чернышевского // ВИ. - 2006. -№ 1.-С. 3-19.

63. Криницкая Г.С. Проблема либерализма в исторической концепции Б.Н. Чичерина // Отеч.ист. - 2006. - № 3. - С. 162-165.

64. Шлезингер А.М. Историк как художник // ННИ. - 2007. - № 6. - С. 132-142.

65. Михина Е. А.Л. Шлепер. Історик, просвітитель, публіцист // История. -2003.-№32.-С. 3-5.

66. Біографістика в контексті сучасних історичних та історіографічних досліджень: Харківський історіографічний збірник. Вип. 6. - Харків, 2003.

67. Потульницький В.А. Україна і всесвітня історія: історіософія світової та української історії 17-20 ст. - К., 2002. - 480 С.

68. Гумилев Л.В. Ритмы Евразии. - М., 2004. - 608 С.

Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка:

1. Дуров В.С. Художественная историография Древнего Рима / С.-Петербург, гос. ун-т. - СПб., 1993. - 138 С.

2. Нові перспективи історіописання / За ред.. П. Берка; пер. 3 англ. Портнова Т., Портнов А. - К., 2004. - 387 С.

3. Споры о главном: Дискуссии о настоящем и будущем исторической науки вокруг французской школы «Анналов» / Рос. АН; Ин-т всеобщей истории; Отв. ред. Ю.Л. Бессмертный. - М, 1993. - 207 С.

4. Франкел Б. Постійнустріальні утопісти / (Пер. з англ. О.А. Юдін). - К., 2005. -С. 302.

5. Мягков Г.П. «Русская историческая школа». Методологические и идейно-политические позиции. - Казань, 1988. - 198 С.

6. Поляков Ю.А. Наше непредсказуемое прошлое: Полемические заметки / Ассоц. исследователей Рос. о-ва XX в. - М., 1995. - 214 С.

7. Сафронов Б.Г. Вопросы исторической теории в работах М.С. Карелина. -М, 1984.- 152 С.

8. Україна-Росія: діалог історіографій: Матеріали міжнародної наукової конференції / Ін-т історії України НАН України та ін. - Київ; Чернігів. -2007. - 254 С.

9. Болховитинов Н.Н. Русские ученые-эмигранты (Г.В. Вернадский, М.М. Карпович, М.Т. Флоринский) и становление русистики в США. - М., 2005. -139 С.

10. Козелек Р. Минуле майбутнє: Про семантику історичного часу. - К., 2005.

11. Таран Л.В. Историческая мысль Франции и России: 70-е гг. XIX - 40-е гг. XX вв. / Украинский государственный педагогический университет им.М.П.Драгоманова. - К., 1994.

12. Таран Л.В. Французька історіографія (70-ті рр. XIX - 80-ті рр. XX ст.): Навчальний посібник. - К., 1991.

Статті:

1. Усачев А.С. «Долгий XVI век» российской историографии // Общественные науки и современность. - 2008. - № 2. - С. 104-114.

2. Захаров А.О. «Древний Восток» в построениях Б.А. Тураева и В.В. Струве: теоретический анализ // Восток. - 2008. - № 1. - С. 11-24.

3. Васильев Л.С. Феномен феодализма (новый взгляд на старую проблему) // Общественные науки и современность. - 2007. - № 6. - С. 148-160.

4. Белгородская Л.В. Англо-американский опыт визуализации российского прошлого // Отечественная история. - 2007. - № 6. - С. 170-178.

5. Алентьева Т.В. Причины Гражданской войны в США в новейшей американской историографии // ННИ. - 2007. - № 5. - С. 66-79.

6. Дятлов В. Комунікативна культура Середньовіччя і раннього Модерну в сучасній німецькій історіографії. Від історії комунікацій до історичної комунікології? // Сіверянський літопис. - 2007. - № 1 (січень-лютий). - С. 106-116.

7. Таран Л.В. Проблеми епістемології історії: від позитивізму до постмодернізму (на прикладі французької, російської, української історіографії) // УІЖ. - 2007. - № 2. - С. 185-195.

8. Колярстук О.А. Предмет історії повсякденності: історіографічний огляд його становлення у зарубіжній та вітчизняній історичній науці // УІЖ. -2007. -№ 1.- 174-182.

9. Криницкая Г.С. Проблема либерализма в исторической концепции Б.Н. Чичерина // Отечественная история. - 2006. - № 2. - С. 162-165.

10. Репина Л.П. Интеллектуальная история на рубеже XX - XXI веков // ННИ. -

2006. -№ 1.-С. 12-22.

11..Согрин В.В. История исторической мысли XX века // ННИ. - 2004. - № 5. - С.153-159.

12. Исламов Т.М. Европейские историки о европейской истории // ННИ. - 2003. -№5.-С. 3-22.

13. Архипов И. История в поисках человека // Звезда. - 2002. - № 3. - С. 207-217.

Date: 2016-11-17; view: 307; Нарушение авторских прав